Вирок

від 24.11.2023 по справі 523/17965/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/17965/21

Провадження №1-кп/523/668/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2023 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

у присутності обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12021162490001264 від 23.09.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, пенсіонерки, раніше не судимої.

Зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, -

Встановив:

Відповідно Наказу №64-к від 18.04.2011 року ОСОБА_5 була призначена на посаду начальника виробничо-технічного відділу Управління капітального будівництва Одеської міської ради (в подальшому ОМР), та будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, яка з 18.04.2011 року обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, маючи необхідний рівень кваліфікації відповідно сертифікату АТ000591 від 15.05.2012р. за спеціальністю «Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд», 7.12.2020 року, знаходячись у своєму робочому кабінеті Управління капітального будівництва ОМР, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, буд.10-а, належним чином не виконуючи свої посадові обов`язки, діючи умисно, в порушення своїх посадової інструкції, при перевірці Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року за Договором №101-20/П від 27.11.2020 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва ОМР (замовник) та ТОВ «Консул» в особі директора ОСОБА_6 (підрядник), ціна договору становила 1332085,46 гривень без ПДВ та об`єктом якого був капітальний ремонт будівель, споруд та елементів благоустрою об`єкта комунальної власності, розташованого по вул. Наливна, 11 у м. Одесі - притулок для тварин «Ковчег», не перевірила достовірність даних, відображених у наданому їй на підпис директором ТОВ «Консул» ОСОБА_6 . Акті №1 відповідність обсягу фактично виконаних робіт з обсягом, зазначених у Акті №1 на суму 932000 гривень, проявляючи службову недбалість, підписала даний акт у графі «Замовник» від імені ОСОБА_5 , що мало наслідком перерахування зазначеної суми бюджетних коштів відповідно платіжного доручення №127 від 7.12.2020 року з розрахункового рахунку Управління капітального будівництва Одеської міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Консул» (код ЄДРПОУ 22466041).

Крім цього, 16.12.2020 року, ОСОБА_5 , будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, знаходячись у своєму робочому кабінеті Управління капітального будівництва ОМР, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, буд.10-а, належним чином не виконуючи свої посадові обов`язки, діючи умисно, нехтуючи дотриманням посадової інструкції, при перевірці Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року за Договором №101-20/П від 27.11.2020 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва ОМР (замовник) та ТОВ «Консул» в особі директора ОСОБА_6 (підрядник), об`єктом якого був капітальний ремонт будівель, споруд та елементів благоустрою об`єкта комунальної власності, розташованого по вул. Наливна, 11 у м. Одесі - притулок для тварин «Ковчег», не перевірила достовірність даних, відображених у наданому їй на підпис директором ТОВ «Консул» ОСОБА_6 . Акті №1 відповідність обсягу фактично виконаних робіт з обсягом, зазначених у Акті №1 на суму 400085,46 гривень, підписавши даний акт у графі «Замовник» від імені ОСОБА_5 , що мало наслідком ппереведення у повному обсязі зазначеної суми бюджетних коштів відповідно платіжного доручення №135 від 16.12.2020 року з розрахункового рахунку Управління капітального будівництва Одеської міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Консул» (код ЄДРПОУ 22466041).

Відповідно висновку судової будівельної технічної експертизи за №21-3696 від 30.08.20231 року встановлено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором №101-20/П від 27.11.2020 року про закупівлю підрядних робіт за державні кошти, об`єктом якого є капітальний ремонт будівель, споруд та елементів благоустрою об`єкта комунальної власності, розташованого по вул. Наливна, 11 у м. Одесі - притулок для тварин «Ковчег», дорівнює 663910,59 гривень, в результаті неналежного виконання ОСОБА_5 своїх посадових обов`язків територіальній громаді міста Одеса спричинений матеріальний збиток на загальну суму 668174,84 гривень.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні визнала в повному обсязі та пояснила, що з 1997 року працювала в Управлінні капітального будівництва ОМР, у 2011 році була призначена на посаду начальника виробничо-технічного відділу Управління капітального будівництва Одеської міської ради. Безпосередньо у 2020 році виконувала обов`язки технічного надзору за об`єктом по ремонту притулку для тварин «Ковчег». З ТОВ «Консул», директором якого був ОСОБА_6 та Управлінням капітального будівництва був укладений договір щодо обсягу виконання певних робіт. Так як на той час було багато об`єктів, які були важливіші притулку для тварин та потребували ремонту, тоді був оголошений карантин, пов`язаний з Ковідом, тому вона не мала можливості часто відвідувати об`єкт, пару разів здійснювала перевірки, не догледіла, повіривши підрядчику ТОВ «Консул» ОСОБА_6 , який надав їй на підпис акт виконаних робіт, які не відповідали дійсності. Фактично деякі роботи не були зроблені, якість постраждала, не виконали, те, що необхідно було зробити, пам`ятає, що застосовували інший матеріал, а не той який був закладений, повинні були привезти та встановити готовий контейнер, знести приміщення, замість цього відремонтували сарай, зробили «битовку», внаслідок чого були зміни в проекті.

Вину визнає повністю, дала покази, які співпадають з пред`явленим обвинуваченням, не оспорюючи кваліфікацію дій, висловлюючи щире каяття, просила вибачення, що так вийшло, що допустила такі порушення.

Враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, у скоєні інкримінованого їй злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит представника потерпілого, від якого наявна заява про проведення судового провадження за його відсутності, свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченої повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченої, надані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_7 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності її позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 своїми діями скоїла умисний злочин, передбачений 367ч.2КК України за кваліфікуючими ознаками, як службова недбалість, тобто неналежне виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки та її вина доведена в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разомз цимсуд враховуєположення ч.2,ч.3ст.4КК Україниза змістомякої злочинністьі караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, мотивацію, суспільну небезпечність вчиненого нею злочину, дані про особу обвинуваченої, те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на теперішній час є пенсіонеркою, має місце проживання, на утриманні матір похилого віку, що знайшло своє документальне підтвердження у ході судового засідання, веде законослухняний спосіб життя, також суд враховує негативне відношення до скоєного діяння, усвідомлення своєї провини, щире каяття, відсутність матеріальних претензій в рамках даного кримінального провадження, що в свою чергу у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_5 оступилася, мала непрямий умисел, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, не бажаючи, свідомо припустила настання тяжких наслідків.

До обставин, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 ч.1 п.1 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлені.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення будівельної технічної експертизи, однак процесуальні витрати відсутні, прокурором довідка про витрати не долучалася, сума витрат викладена в іншому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , з якого були виділені матеріали щодо ОСОБА_5 , у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності стягувати з обвинуваченої витрати, пов`язані з залученням експертів. Речові докази відсутні.

Матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №12021162490001264 від 23.09.2021 року до обвинувального акту не долучались, суду лише були надані характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_5 .

Також суд приймає до уваги, що в рамках даного кримінального провадження представником територіальної громади в особі Одеської міської ради ОСОБА_8 , діючого на підставі довіреності від 29.12.2022 року, цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 завданої матеріальної шкоди не пред`являвся.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити положення ст.128 ч.7 КПК України відповідно до яких особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, з урахуванням санкції ч.2 ст.367 КК України, оцінюючи обставини, характер, ступінь тяжкості, спосіб та мотив вчиненого злочину, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченої, яка у судовому засіданні вину визнала повністю, має місце проживання, враховуючи її вік, негативне ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність позивних вимог, поведінку ОСОБА_5 під час судового провадження, з якої вбачається, що вона оступилася, в повній мірі усвідомила протиправність своїх дій, просила вибачення, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, приймаючи до уваги думку прокурора щодо призначення обвинуваченій міри покарання не пов`язаної з позбавлення волі, вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до неї ст.ст.75, 76 КК України, що на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних проступків або правопорушень.

Разом з цим, з урахуванням майнового стануобвинуваченої,тієї обставини, що ОСОБА_5 на теперішній час є пенсіонеркою, на її утриманні перебуває матір похилого віку, цивільний позов представником потерпілого не заявлявся, суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_5 додаткове покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.367 ч.2 КК України, що є правом, а не обов`язком суду.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався. Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченій міри покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.367ч.2КК України, призначившиїй покаранняу виглядітрьох роківпозбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на два роки без призначення штрафу.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік шість місяців.

Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно ст.76 ч.3 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_5 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Виконання вироку в даній частині покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем проживання засудженої, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручене виконання.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1