Ухвала

від 29.11.2023 по справі 490/9288/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2231/2021 Справа № 490/9288/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29 листопада 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О. А. при секретарі Позднякову Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Куліченка Дмитра Олександровича, ОСОБА_2 , ТОВ Проектно-інвестиційна компанія "Кіпер" треті особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуров Костянтин Євгенович, ОСОБА_3 , про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акту про проведенні електронні торги, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування реєстрації права власності/довірчої власності, -

встановив:

28.12.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про про визнання прилюдних торгів від 19.08.2020 року з реалізації нерухомого майна - квартири в АДРЕСА_1 недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акту про проведенні електронні торги, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування реєстрації права власності/довірчої власності.

Вказана справа перебувала в провадженні судді Центрального районного суду м.Миколаєва Саламатіна О.В. з 28.12.2020 року.

Згідно Розпорядження в.о. керівника апарату суду від 06.06.2022 року "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" в зв`язку з увільненням від виконання обов`язків судді Саламатіна О.В, на час мобілізації - справу передано на повторний розподіл справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2022 року дану справу розподілено на суддю Гуденко О.А. та передано останній в зв`язку з особливостями роботи суду у воєнний час - 29 червня 2022 року.

Попереднім складом суду постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті .

Ухвалою суду від 10.12.2021 року залечено в якості до участі у справі №490/9288/20 в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ТОВ Проектно-інвестиційна компанія "Кіпер" (код ЄДРПОУ 39916894).

В задоволенні клопотання представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Гриненко Т.В. про повернення на стадію підготовчого провадження та продовження строку підготовчого провадження, відмовлено.

В задоволенні клопотання представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Гриненко Т.В. про витребування доказів відмовити.

Відкладено розгляд справи та призначено проведення судового засідання на 10.03.2022року .

Ухвалою судді Гуденко О.А. 12.07.2022 року прийнято до провадження вказану справу та у зв`язку з великою навантеженістю призначено судове засідання у справі на 24.11.2022 року.

В судові засідання, призначені на 24.11.2022 року та 05.05.2023 року позивач та його представник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

В судове засідання, призначене на 09 серпня 2023 року представник позивача адвокат Гриненко Т.В, надала суду заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю явки в судове засіданнячерез перебування у щорічній відпустці, при чому жодних підтверджуючих документів суду не надала. Судове засідання було відкладено на 10 жовтня 2023 року.

В судові засідання, призначені на 10 жовтня 2023 та 29 листопада 2023 року , позивач та його представник - причини неявки суду не повідомили, повідомлялися судом належним чином, в тому числі телефонограмою, на електронну адресу представника, шляхом оголошення на сайті Судова Влада..

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача ТОВ Проектно-інвестиційна компанія "Кіпер". представник третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

За вказаних фактичних обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободтапрактику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст.223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов`язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з`явлення безпосередньо позивачане перешкоджає вирішенню спору.

Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі не з`явивилися п`ять поспіль рази у судове засідання з розгляду справи по суті, а їх заяви про відкладення судового засідання не містять посиланням на поважні причини - адже вони не вказують про перебування за межами Миколаєва.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № № 755/21179/21 - у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Положення статті 223 ЦПК України вказують на необхідність врахування судом поважності/неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У постановах Верховного Суду: від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21), від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22) зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Проте таких дій позивач та його представник протягом півтора року не вчиняли взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»

Як вказано у Постанові Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21), процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика залишення позову без розгляду.

Обізнаність представника позивача ( при цьому суд враховує, що згідно матеріалів справи позивач приймав участь у справі відпочатку не особисто, а лише через свого представника адвоката Гриненко Т.В.) про дату, час та місце розгляду справи підтверджується матеріалами справи . Таким чином, стороні позивача було відомо про три останні судові засідання, однак до суду вони не з`явилися і заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали.

Отже, суд встановивши, що позивач та його представник були повідомлені належним чином про судові засідання, які були призначені на 09 серпня, 10 жовтня та 29 листопада 2023 року, тричі у судові засідання не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, та, визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи, доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

При цьому слід ураховувати, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Таким чином, відповідно до ч.3ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач втретє не з`явився до суду без поважних причин.

За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що позивач повторно не з`явився у судове засідання для розгляду справи по суті, протягом більше півтора року взагалі не проявляючи жодного інтересу до своєї справи, позивач та його представник не позбавлені були можливості подавати будь-які заяви через систему "Електронний суд", засобами електронного чи поштового зв`язку, даних про те, що перебувають за межами міста суду не надали - суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.46,47,55,84,223,247,257,258,260,261,268,353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Куліченка Дмитра Олександровича, ОСОБА_2 , ТОВ Проектно-інвестиційна компанія "Кіпер" треті особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуров Костянтин Євгенович, ОСОБА_3 , про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акту про проведенні електронні торги, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування реєстрації права власності/довірчої власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Гуденко О.А.