Ухвала

від 21.11.2023 по справі 607/5085/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2023 Справа №607/5085/23

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву представника третьої особи,адвоката МоленяРостислава Богдановичапро ухваленнядодаткового рішенняв частинівідшкодування судовихвитрат поцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради (Відділ державного архітектурнобудівельного контролю), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області», ОСОБА_3 , обслуговуючий кооператив житловобудівельний кооператив «Вівтар» про визнання майнових прав на об`єкт будівництва,

В С Т А Н О В И В :

В провадженніТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті перебувалацивільна справа№607/5085/23за позовомза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради (Відділ державного архітектурнобудівельного контролю), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Обласне виробниче об`єднання сільського комунального господарства Тернопільської області», ОСОБА_3 , обслуговуючий кооператив житловобудівельний кооператив «Вівтар» про визнання майнових прав на об`єкт будівництва

Ухвалою судувід 03жовтня 2023року позовнузаяву усправі №607/5085/23залишено безрозгляду напідставі п. 5 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

16 листопада 2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява представника третьої особи ОСОБА_3 , адвоката Моленя Р. Б. про ухвалення додаткового рішення у справі, стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 8000, 00 грн судових витрат.

В обґрунтування поданої заяви адвокат Молень Р. Б. покликається на наступне.

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходилась цивільна справа № 607/5085/23. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2023 року у справі № 607/5085/23 позов залишено без розгляду.

Відповідно до п. 12 ст. 141 ЦПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Рішення суду про залишення позову без розгляду у справі № 607/5085/23 прийнято внаслідок подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Зазначені дії сторони позивача, а саме: умисне подання ним завідомо безпідставного позову, систематичну неявку його та представника позивача у судове засідання, подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду ОСОБА_3 вважає необґрунтованими та такими, що є достатньою підставою для покладення на позивача судових витрат у порядку передбаченому ст. 141, 142 ЦПК України.

При цьому, третя особа ОСОБА_3 просить суд врахувати наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

З наведеного вище слідує, що принцип відшкодування судових витрат є одним із елементів реалізації конституційного права особи на судовий захист своїх прав.

У постанові Верховного Суду у складі колегій суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 р оку у справі № 234/11607/20, зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть привести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції про прав людини і основоположних свобод».

Зміст права на справедливий розгляд справи широко висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ). Так, в рішенні у справі «РузМатеос проти Іспанії» (RuizMateos v.Spain, заява № 12952/87 від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду.

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України.

Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав. (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11рп/2012).

Відтак, заяву третьої особи на стороні відповідача, ОСОБА_3 про відшкодування судових витрат слід задовольнити задля дотримання принципу відшкодування судових витрат та, як наслідок, принципу рівних процесуальних можливостей сторін, а також забезпечення права на судовий захист.

Адвокат Молень Р. Б. також просить суд зауважити, що третя особа ОСОБА_3 залучена до участі у справі на стороні відповідача, оскільки позов у справі спрямований на порушення її права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Так, ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, на яких розташовано багатоквартирний житловий будинок, вимога про визнання за позивачем майнових прав на квартири у якому, є предметом спору у справі № 607/5085/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Розташування на земельній ділянці об`єкту нерухомості, збудованого без згоди власника земельної ділянки, як і визнання майнових прав на такий об`єкт, перешкоджає у використанні її власником відповідно до цільового призначення.

Відтак, визнання майнових прав за позивачем на квартиру у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , прямо стосується та впливає на право користування ОСОБА_3 земельними ділянками з кадастровими номерами 6110100000:01:014:0010 та 6110100000:01:014:0009, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та знаходяться у її власності.

Однак, правом визначати суб`єктний склад учасників справи та обирати відповідача процесуальним законом наділений лише позивач.

Отже, наслідки вирішення даної справи для ОСОБА_3 є рівнозначними із наслідками для відповідача і саме тому її право на захист у разі подання до неї необґрунтованого позову не може бути порушено лише через недобросовісну поведінку сторони позивача, яка полягає у незалученні її у якості відповідача у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Так, ОСОБА_3 заявлено, що орієнтовний розмір судових витрат, які вона очікує понести під час розгляду даної справи складається з розміру витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 грн., а фактичний розмір судових витрат буде повідомлено нею та надано на його підтвердження докази у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Під час розгляду судом справи № 607/5085/23 правничу допомогу ОСОБА_3 у даній справі надавало Адвокатське об`єднання «Молень, Багранюк та партнери» на підставі Договору про надання правничої допомоги №01/12 від 01 грудня 2021 року.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору «Розмір гонорару за надання правничої допомоги, порядок та строки його сплати встановлюється відповідно до Додаткової угоди укладеної між Сторонами, що є невід`ємним додатком до цього Договору або за домовленістю Сторін. Підставою для сплати розміру гонорару визначеного в п. 4.1. Договору є підписана Сторонами Додаткова угода».

Так, між АО «Молень, Багранюк та партнери» та ОСОБА_3 було складено та підписано Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 01/12 від 01 грудня 2021 року, згідно якої сторони дійшли згоди, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги, пов`язаної з представництвом і захистом прав та інтересів ОСОБА_3 у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області під час розгляду цивільної справи № 607/5085/23 буде становити фіксовану суму 8 000 (вісім тисяч) гривень та не залежить від обсягу наданих послуг (виконаних робіт).

Згодом між АО «Молень, Багранюк та партнери» та ОСОБА_3 було складено та підписано Акт № 1 про надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01/12 від 01 грудня 2021 року.

Відповідно до вищевказаного акту, розмір витрат ОСОБА_3 на правничу допомогу адвоката пов`язаних із розглядом справи № 607/5085/23 складає 8 000 (вісім тисяч) грн.

Таким чином, фактичний розмір судових витрат ОСОБА_3 , який становить 8 000 (вісім тисяч) грн з огляду на ухвалення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області рішення у справі № 607/5085/23 та необґрунтованих дій позивача, покладається на ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

До закінчення судових дебатів представником ОСОБА_3 було заявлено про те, що фактичний розмір судових витрат буде повідомлено нею та надано на його підтвердження докази у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

03 жовтня 2023 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановив ухвалу про залишення позову без руку.

Однак, ОСОБА_3 та її представник не були присутні судовому засіданні під час розгляду заяви про залишення позову без руху та оголошення судом зазначеної ухвали.

ОСОБА_3 особисто чи через свого представника не отримувала колії ухвали суду від 03 жовтня 2023 року, відтак третій особі було невідомо про наявність правових підстав для стягнення з позивача судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги, а також про те чи вирішено судом питання розподілу судових витрат.

Про існування ухвали про залишення позову без руху від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_3 стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 14 листопада 2023 року У цей же день ОСОБА_3 та Адвокатське об`єднання підписали Акт № 1 про надання правничої допомоги.

У відповідності до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, адвокат Молень Р. Б. просив: поновити третій особі ОСОБА_3 строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, та розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат; ухвалити додаткове рішення у справі № 607/5085/23, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 8000,00 грн судових витрат.

Приймаючи рішення по суті поданої заяви суд виходить з наступного.

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 12 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно частин 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Частина 9 ст. 141 ЦПК України визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат дає підстави для висновку про те, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 12 ст. 141 ЦПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. У разі залишення позову без розгляду третя особа має право заявити вимоги про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, третя особа повинна обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову і залишенням його в подальшому без розгляду.

Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, у поясненнях третьої особи, які подано адвокатом Моленем Р. Б. 28 квітня 2023 року зазначено про те, що орієнтовний розмір судових витрат, які ОСОБА_3 очікує понести під час розгляду даної справи, складається з розміру витрат на правничу допомогу адвоката та складає 10000,00 грн. На обґрунтування своїх повноважень адвокат Молень Р. Б. подав до суду ордер № 1037995 від 18 липня 2022 року, в якому зазначено, що він діє на підставі договору про надання правової допомоги № 01/12 від 01 грудня 2021 року і цим Договором повноваження адвоката не обмежуються. Доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу не подавав.

До заяви від 16 листопада 2023 року адвокатом Моленем Р. Б. приєднано копію Договору № 01/12 від 01 грудня 2021 року про надання правничої допомоги, який укладено між ОСОБА_3 та адвокатським об`єднанням «Молень, Багранюк та партнери», копію акту № 1 про надання правничої допомоги за цим Договором від 14 листопада 2023 року; копію додаткової угоди № 1 до цього Договору від 01 вересня 2023 року, якою обумовлено фіксовану суму гонорару адвоката в розмірі 8000,00 грн, яка не залежить від обсягу наданих послуг (виконаних робіт).

З наведеного слідує, що у третьої особи та її представника не було перешкод подати суду докази на обґрунтування розміру понесених судових витрат на правничу допомогу до 03 жовтня 2023 року дата постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду.

Щодо неотримання третьою особою ухвали суду про залишення позову у справі №607/5085/23 без розгляду, що, як стверджує адвокат Молень Р. Б., є поважною причиною пропуску строку та підставою для його поновлення, то суд такі доводи відхиляє. Про прийняття судового рішення у справі представник третьої особи був повідомлений шляхом надсилання йому копії ухвали суду на месенджер «Вайбер» секретарем судового засідання Крук А. В. 03 жовтня 2023 року, тобто у день її постановлення, про що є відповідні фото.

Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2020 року у справі №905/2319/17, від 25 березня 2020 року у справі №570/1369/17, від 13 липня 2020 року у справі №753/10840/19, від 27 листопада 2019 року у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Неповідомлення адвокатом Моленем Р. Б. про наслідки розгляду справи № 607/5085/23 своїй довірительці, не перешкоджало йому у праві звернутися до суду із заявою про стягнення судових витрат на правничу допомогу в строк, визначений процесуальним законом, адже він не був обмежений у своїх повноваженнях ОСОБА_3 , та як сторона Договору № 01/12 від 01 грудня 2021 року про надання правничої допомоги мав усі необхідні документи для обґрунтування стягнення понесених третьою особою витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що представником третьої особи, адвокатом Моленем Р. Б. докази на підтвердження понесених судових витрат подані після спливу визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку, поважних підстав для його поновлення не було встановлено, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду.

Оскільки першочергово суд пов`язаний строками, які чітко визначені у ч. 8 ст. 141 ЦПК України, то не вбачає, що участь сторін та інших учасників справи при вирішенні питання про стягнення витрат третьої особи на правничу допомогу є необхідною, а тому ухвалює рішення з цього питання у їх відсутності.

За вказанихобставин,з підставпередбачених ч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представникатретьої особи,адвоката МоленяРостислава Богдановичапро ухваленнядодаткового рішенняв частинівідшкодування судовихвитрат поцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Тернопільської міськоїради (Відділдержавного архітектурнобудівельногоконтролю),треті особи:товариство зобмеженою відповідальністю«Обласне виробничеоб`єднання сільськогокомунального господарстваТернопільської області», ОСОБА_3 ,обслуговуючий кооперативжитловобудівельний кооператив«Вівтар» провизнання майновихправ наоб`єкт будівництва залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.