Рішення

від 21.11.2023 по справі 902/950/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2023 р. Cправа № 902/950/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА" (шосе Брест-Литовське, 8А, оф. 215, м. Київ, 03179)

до: Приватного акціонерного товариства "ВІННИЦЯПОБУТХІМ" (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 135 972,29 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Зубчук О.Р. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);

відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "ВІННИЦЯПОБУТХІМ" про стягнення заборгованості в розмірі 98 517,60 грн, пені в розмірі 6 305,12 грн, 3% річних в розмірі 3 935,31 грн та інфляційних нарахувань на суму боргу в розмірі 27 214,26 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором № БИ-001559 від 05.04.2021 в частині оплати поставленого товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 19.07.2023 постановив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА" залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Листом № б/н від 24.07.2023 (вх. № 01-34/6844/23), що надійшов на електронну адресу суду 24.07.2023, позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Суд, ухвалою від 25.07.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/950/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 12.09.2023.

За наслідками судового засідання 12.09.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 05.10.2023, про що 12.09.2023 постановив відповідну ухвалу.

25.09.2023 до суду надійшло клопотання № б/н від 18.09.2023 (вх. № 01-34/8970/23 від 25.09.2023) представника позивача - адвоката Зубчук О.Р. про долучення бухгалтерських довідок до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.10.2023, суд, розглянувши клопотання № б/н від 18.09.2023 (вх. 01-34/8970/23 від 25.09.2023) представника позивача, прийняв подані докази до розгляду, про що постановив ухвалу у протокольній формі.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 21.11.2023, про що 05.10.2023 постановлено відповідну ухвалу.

Суд, ухвалою від 30.10.2023 постановив провести судове засідання призначене на 21.11.2023 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області, забезпечивши участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА" у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначену судом дату представник позивача з`явився в режимі відеконференції.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, ухвалою суду від 05.10.2023, яка направлена на його електронну адресу 09.10.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.11.2023 суд заслухав вступне слово представника позивача, провів стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами та оголосив перерву з технічних причин в межах дня.

Після оголошеної перерви в засідання суду представник позивача не з`явився, тому суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 21.11.2023 вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА" (позивач, за Договором Продавець) та Приватним акціонерним товариством "ВІННИЦЯПОБУТХІМ" (відповідач, за Договором Покупець) укладено Договір № БИ-001559 (надалі Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати Товари (Продукцію), що поставляються на адресу Покупця окремими партіями в асортименті, кількості та в терміни, згідно Специфікаціям (форма Додатку №2) Покупця.

Вимоги до характеристик, параметрів, умов зберігання Товарів вказуються в Технічній специфікації за формою Додатку № 1 цього Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість цього Договору складається із вартості кожної партії Товару, поставленої згідно підписаних Специфікацій між обома Сторонами, та не може перевищувати 18 500 000,00 (вісімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок), включаючи податок на додану вартість.

Згідно п. 2.2. Договору ціна на Товар фіксується в Специфікаціях до договору (Додаток №2) і діє протягом терміну, зазначеного в Специфікації. Ціна на товар не підлягає зміні протягом терміну дії Специфікації.

За змістом п. 3.1. Договору поставка Продукції за цим Договором проводиться відповідно до Специфікацій згідно узгоджених сторонами заявок.

Поставка Товарів здійснюється в суворій відповідності до Специфікацій і графіком відвантаження Покупця. Не допускається збільшення або зменшення кількості і/або асортименту без узгодження з Покупцем. (п. 4.1. Договору)

Приймання Товару по найменуванню, кількості і якості, відповідно до Специфікацій, здійснюється по Інструкції про порядок приймання Товару (Додаток №3) (п. 6.1. Договору)

Згідно п. 7.1. Договору оплата здійснюється протягом 30 календарних днів, з дати отримання Товару, якщо інше не зазначено в Специфікації, при наявності оригіналів рахунку фактури, видаткової (товарної) накладної. У разі порушення Постачальником своїх зобов`язань по передачі Покупцеві зазначених документів термін оплати товарів збільшується на період надання Постачальником відповідних документів.

За змістом п. 7.2. Договору датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця.

Згідно п. 8.1. Договору у разі невиконання договірних зобов`язань, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у разі недотримання Покупцем умов платежу за придбані Товари, Продавець має право виставити, а Покупець зобов`язаний сплатити пені в розмірі 0,1% від суми поставленого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми платежу.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в фінансових розрахунках - до повного їх завершення. (п. 11.4. Договору)

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України (надалі також ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний Договір є підставою для виникнення у сторін за цим Договором господарських зобов`язань відповідно до параграфу 1 глави 54 ЦК України, і згідно ст. 629 цього Кодексу є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як стверджується матеріалами справи, позивачем на виконання умов Договору № БИ-001559 від 05.04.2023, за видатковою накладною № 173 від 02.02.2022, поставлено відповідачу товар на загальну суму 98 517,60 грн.

Вказана видаткова накладна підписана позивачем та відповідачем. Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1. Договору оплата здійснюється протягом 30 календарних днів, з дати отримання Товару, якщо інше не зазначено в Специфікації, при наявності оригіналів рахунку фактури, видаткової (товарної) накладної. У разі порушення Постачальником своїх зобов`язань по передачі Покупцеві зазначених документів термін оплати товарів збільшується на період надання Постачальником відповідних документів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач, отримавши поставлений товар, розрахунків за нього у строки, погоджені в Договорі, не провів. Протилежного матеріали справи не містять.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією № 237 від 08.06.2023, в якій просив перерахувати на його рахунок суму боргу в розмірі 98 517,60 грн упродовж 10 календарних днів з моменту отримання даної претензії.

Проте вимоги претензії відповідачем залишено без відповіді та виконання.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів проведення відповідачем розрахунків за поставлений позивачем товар, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за Договором № БИ-001559 від 05.04.2021 в розмірі 98 517,60 грн.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 98 517,60 грн основного боргу є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними доказами не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 6 305,12 грн - пені, 27 214,26 грн - інфляційних нарахувань та 3 935,31 грн - 3% річних.

Розглядаючи вимоги щодо стягнення пені суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у разі недотримання Покупцем умов платежу за придбані Товари, Продавець має право виставити, а Покупець зобов`язаний сплатити пені в розмірі 0,1% від суми поставленого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми платежу.

За таких обставин, заявлена позивачем вимога щодо стягнення пені відповідає умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, відтак є правомірною та обґрунтованою.

При цьому судом враховується, що нарахування пені позивачем проведено з урахуванням положень статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці розрахунку пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень п. 8.2. Договору. Виходячи з викладеного та враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за Договором в частині оплати поставленого товару, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 6 305,12 грн за період прострочення з 03.07.2022 по 04.09.2022, визнаються судом обґрунтованими та законними.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 3 935,31 грн - 3% річних та 27 214,26 грн - інфляційних нарахувань, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE суд виявлено помилку в бік завищення.

За перерахунком суду розмір 3% річних за період з 05.03.2022 по 03.07.2023 становить 3 935,28 грн, розмір інфляційних нарахувань за період з 05.03.2022 по 31.05.2023 становить 27 214,09 грн. (розрахунок додається)

Тому вимоги позивача про стягнення 3 935,31 грн 3% річних та 27 214,26 грн інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню, у визначених судом розмірах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно безпідставними, а тому підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВІННИЦЯПОБУТХІМ" (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 30684913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА" (шосе Брест-Литовське, 8А, оф. 215, м. Київ, 03179; код ЄДРПОУ 32373756) 98 517 грн. 60 коп. - основного боргу; 6 305 грн. 12 коп. - пені; 3 935 грн. 28 коп. - 3% річних; 27 214 грн. 09 коп. - інфляційних нарахувань та 2 684 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Примірник рішення направити позивачу та представнику позивача - до електронного кабінету в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адресу електронної пошти відповідача - office@vn.lotos.ua.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 29 листопада 2023 р.

Суддя Василь Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (шосе Брест-Литовське, 8А, оф. 215, м. Київ, 03179)