Рішення

від 21.11.2023 по справі 908/551/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/35/22-5/71/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 Справа № 908/551/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж (вул. Приазовська, 149, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101; код ЄДРПОУ 00130926; ІНФОРМАЦІЯ_1)

До відповідача: Комунального підприємства "Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (вул. Морська, 74, м. Приморськ, Запорізька область, 72100; код ЄДРПОУ 39005755; ІНФОРМАЦІЯ_2)

про стягнення 84 161,81 грн.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

10.03.2022 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж до Комунального підприємства "Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області про стягнення 84 161,81 грн.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2022 вказану справу у передано для розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2022 (суддя Колодій Н.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/551/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023, на підставі наказу голови Господарського суду Запорізької області про відрахування судді Колодій Н.А. зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку на підставі Рішення ВРП від 21.02.2023 № 103/0/15-23, справу № 908/551/22 для розгляду розподілено судді Левкут В.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.03.2023 № П-270/23, враховуючи перебування на лікарняному судді Левкут В.В. з 14.03.2023, справу № 908/551/22 для розгляду розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 15.03.2023 справу № 908/551/22 прийнято до провадження судді Проскурякова К.В. у порядку спрощеного позовного провадження, Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 22.05.2023, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

16.03.2023 вищевказану ухвалу суду № 908/551/22 надіслано на електронні адреси позивача, яка зазначена у позовній заяві (ІНФОРМАЦІЯ_1) та відповідача, яка зазначена у договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 31 від 24.12.2021 (ІНФОРМАЦІЯ_2). Копії зазначеної ухвали доставлені сторонам 16.03.2023, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти про відправлення документа.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2023 № 908/551/22 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.08.2023 без виклику (повідомлення) сторін, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії. повідомлено відповідача оголошення перерви у судовому засіданні до 21.08.2023 шляхом розміщення цієї ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України та направлення на зазначену позивачем електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Ухвалою суду від 21.08.2023 № 908/551/22 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.11.2023 без виклику (повідомлення) сторін та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

10.11.2023 набув чинності Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 16.11.2023 строком на 90 діб (тобто до 14.02.2024 року).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство та працює в звичайному режимі.

Запорізька міська територіальна громада не відноситься до територій проведення воєнних (бойових) дій, та/або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 24.12.2021 між Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (Оператор системи) до Комунальним підприємством "Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (Споживач) укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 31 (Договір), за умовами якого оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, а споживач оплачує за розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора. За підсумками розрахункового місяця оператор системи розподілу забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу. У січні 2022 сторонами згідно умов договору та показів електролічильників відповідача складно Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію КП «Приморський РЦПМСД» за грудень 2021 (додаток № 5.1 до договору № 31) про загальний обсяг розподілу 81 235 кВт та втрати електричної енергії в лініях 10 946 кВт, загалом 92 181 кВт електричної енергії. Також, сторонам оформлено акт прийняття-передачі послуг з розподілу електричної енергії за договором загалом 92 181 кВт за тарифом 0,8439 кВт годин без ПДВ загальною вартістю 93 349,86 грн. ( в тому числі ПДВ у сумі 15 558,31 грн.), у зв`язку з чим споживачу було виставлено рахунок № 31/12-РП з урахуванням часткової оплати (9 188,05 грн.) на суму 84 161,81 грн. Враховуючи відсутність оплати рахунку у встановлені терміни, 27.01.2022 між споживачем та ПАТ «Запоріжжяобленерго» складено акт звірки розрахунків, за яким відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 84 161,81 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», позивач просить суд позов задовольнити.

Станом на 21.11.2023 відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалами від 11.03.2022, 15.03.2023, 22.05.2023 та 21.08.2023 до суду не направив. Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення ухвал суду на офіційному веб-сайті судової влади України та направлення на зазначену позивачем електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

21.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 між Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (Оператор системи) та Комунальним підприємством "Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (Споживач) укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 31 (Договір).

Пунктом 1.1. договору зазначено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статтей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з «Заявою-приєднанням», що є Додатком № 1 до цього договору.

Згідно п. 2.1 договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 (КСР) за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в "Паспорті точки розподілу" за об`єктом споживача, який є додатком № 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком № 4 "Порядок розрахунків".

Пунктом 5.1 визначено ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт споживача зазначені в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача.

Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора (п. 5.2 договору).

Згідно п. 5.3. договору, тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в Додатку № 4 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п. 5.5 договору, оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Інформацію щодо сторони, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, оператор системи отримує від постачальника електричної енергії, з яким споживач уклав договір про постачання електричної енергії. У разі ненадання постачальником електичної енергії такої інформації оператору системи, оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді здійснюється споживачем за рахунком оператора системи згідно умов додатка № 4 "Порядок розрахунків".

Додатком № 4 "Порядок розрахунків" (далі - додаток №4) до договору визначені наступні умови:

п.1.4 - оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що напавляються споживачу оператором системи у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду;

п. 1.5. - споживач не пізніше 14-00 годин 3-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до оператора системи для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою "Акта про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період" за формою додатка № 6;

п. 1.7 - за підсумками розрахункового періоду оператор системи виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу остаточного розрахунку визначається, виходячи з тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та фактичного обсягу спожитої електричної енергії згідно даних "Акта про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період" та з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача;

п. 1.8 - рахунки, виставлені оператором системи відповідно до умов договору для оплати послуг з розподілу електричної енергії (попередньої оплати, остаточного розрахунку, тощо), надаються, як правило, уповноваженому представнику споживача під його розпис на екземплярі рахунка, що залишається у оператора системи.

У разі неотримання представником споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами договору платежів, відповідні рахунки направляються споживачу оператором системи поштовим зв`язком, кур`єром або за допомогою інтернет-сервісу.

п. 1.9 - споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка (якщо інший термін не встановлений умовами договору для конкретного виду платежів), здійснити оплату рахунка, що надається йому оператором системи.

Датою отримання рахунка вважається:

- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику споживача дата отримання цього рахунка споживачем, зазначена ним в рахунку на екземплярі оператора;

- у разі направлення рахунка рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у разі направлення рахунка нарочним - дата вручення цього споживачу;

- у разі направлення рахунка інтернет-сервісом - дата, визначена п. 3.5. цього додатка.

У відповідності до ч. 1 п. 6.2 договору, споживач зобов`язується виконувати умови цього договору, в тому числі, своєчасно проводити розрахунки відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно пункту 1.9 додатку № 4 до Договору "Порядок розрахунків" Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка (якщо інший термін не встановлений умовами Договору для конкретного виду платежів), здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи.

В підтвердження факту надання електроенергії за грудень 2021 позивачем долучений до матеріалів справи підписані Споживачем та Оператором системи відповідний Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію КП «Приморський РЦПМСД», акт прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) (а.с. 8, 11).

Згідно п. 1.7 додатка № 4 "Порядок розрахунків" позивачем здійснений розрахунок за послуги з розподілу електроенергії за грудень 2021 на суму 93 349,86 грн.

На виконання умов договору, ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж за послугу з розподілу електричної енергії за вищевказаний період виставлено та направлено на адресу КП «Приморський РЦПМСД» відповідний рахунок № 31/12-РП від 31.12.2021 на суму 93 349,86 грн. (а.с. 10).

З матеріалів справи також вбачається, що в січні 2022 сторонами згідно умов договору та показів електролічильників відповідача було складено Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію КП «Приморський РЦПМСД» за грудень 2021 (додаток № 5.1 до договору) про загальний обсяг розподілу 81 235 кВт та втрати електричної енергії в лініях 10 946 кВт, загалом 92 181 кВт електричної енергії (а.с. 8).

Крім цього, сторонам оформлено акт прийняття-передачі послуг з розподілу електричної енергії за договором загалом 92 181 кВт за тарифом 0,8439 кВт годин без ПДВ загальною вартістю 93 349,86 грн. ( в тому числі ПДВ у сумі 15 558,31 грн.), у зв`язку з чим споживачу було виставлено рахунок № 31/12-РП з урахуванням часткової оплати (9 188,05 грн.) на суму 84 161,81 грн. (а.с. 11, 13)

У зв`язку з відсутністю оплати відповідачем вищезазначеного рахунку у встановлені терміни, 27.01.2022 між КП «Приморський РЦПМСД» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» складений та підписаний акт звіряння розрахунків, відповідно до якого заборгованість КП «Приморський РЦПМСД» за договором № 31 від 24.12.2021 складає 84 161,81 грн. та попередження про припинення постачання електричної енергії (а.с. 9,12).

З урахуванням викладеного, предметом розгляду справи є стягнення основної заборгованості за спожиту електричну енергію за грудень 2021 у розмірі 84 161,81 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішень суду.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положенням ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини з надання послуг з розподілу електричної енергії, а також підтверджується факт їх надання.

Вартість розподіленої електричної енергії розрахована оператором системи розподілу у відповідності до п. 1.7 додатку № 4 до Договору "Порядок розрахунків", оскільки між сторонами укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 31 від 24.12.2021.

У відповідності до п. 1.8. № 4 до Договору, рахунки, виставлені Оператором системи відповідно до умов договору для оплати послуг з розподілу електричної енергії (попередньої оплати, остаточного розрахунку. Тощо), надаються, як правило, уповноваженому представнику споживача під його розпис на екземплярі рахунка, що залишається у оператора системи «…».

Як встановлено судом, в порушенням умов договору відповідач не в повному обсязі здійснив оплату рахунку за отримані послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2021 на суму 84 161,81 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з Комунального підприємства "Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області заборгованості за договором № 31 від 24.12.2021 за грудень 2021 на суму 84 161,81 грн. є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.

Відповідачем контррозрахунку суми вартості розподіленої електричної енергії та доказів її погашення у повному обсязі або частково до суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесяп (МН8ЯОР МОУЗІІЗУЛИ) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати па кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс 'Горіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N ЗОЗ-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. ЗО, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (вул. Морська, 74, м. Приморськ, Запорізька область, 72100; код ЄДРПОУ 39005755) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж (вул. Приазовська, 149, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101; код ЄДРПОУ 00130926) основну заборгованість у розмірі 84 161 (вісімдесят чотири тисячі сто шістдесят одна) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2023.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.