Рішення

від 23.11.2023 по справі 909/888/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/888/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Оліфіренко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Кампус Коттон Клаб"

вул. Ділова, 6, м. Київ, 03150

до відповідача: Комунального підприємства "Долинська центральна аптека №18"

пр. Незалежності, 8А, м. Долина,

Долинський р-н, Івано-Франківська обл., 77500

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 46 944,49 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Долинська центральна аптека №18" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 46 944,49 грн, з яких: 23 711,52 грн заборгованість за отриманий товар, 5 506,17 грн пеня та 17 726,80 грн 50% річних.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, водночас суд не визнавав його явку обов`язковою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення договірних зобов`язань за договором купівлі-продажу № 25/20-КП/ІФ-25 від 02.01.2020 відповідач не провів оплату за товар у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за отриманий товар у сумі 23 711,52 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за товар, позивач здійснив нарахування відповідачу пені в сумі 5 506,17 грн та 50% річних в сумі 17 726,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 526, 549, 625, 655 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а саме ухвали суду від 28.09.2023 про відкриття провадження у справі вручену відповідачу 05.10.2023 та ухвали суду від 26.10.2023 вручену 03.11.2023 відповідно.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Правом участі у судових засіданнях та правом на подачу відзиву на позов відповідач не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги: - приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми ч. 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" (далі - продавець) та Комунальним підприємством "Долинська центральна аптека №18" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 25/20-КП/ІФ-25 від 02.01.2020 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язується на протязі дії цього договору передати покупцю товари окремими партіями за цінами в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною договору (далі - товар), а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором.

Згідно пункту 3.1 договору, продавець зобов`язаний передавати покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погоджені сторонами в накладних.

Покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару після приймання зазначеної партії на складі продавця, протягом встановленого сторонами в накладній строку розрахунків (п. 3.2 договору).

Пунктами 2.1-2.3 договору визначено, що договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін та діє до 31.12.2022 включно. Строк дії договору щорічно продовжується відповідно до п. 2.3. У разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії договору офіційного письмового повідомлення, надісланого рекомендованим листом від буд-якої із сторін іншій стороні, про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно, але не довше, ніж до 31.12.2025.

На виконання умов договору за період з 25.02.2020 до 31.03.2022 позивач передав відповідачу товари медичного призначення на загальну суму 26 452,92 грн, що підтверджується видатковими накладними: № РІФ-113 від 25.02.2022 на суму 3 200,00 грн (відстрочка оплати до 17.03.2022); № РІФ-114 від 25.02.2022 на суму 2 680,00 грн (відстрочка оплати до 17.03.2022); № РІФ-135 від 04.03.2022 на суму 3 460,59,00 грн (відстрочка оплати до 24.03.2022); № РІФ-144 від 18.03.2022 на суму 10 455,08 грн (відстрочка оплати до 17.04.2022); № РІФ-164 від 31.03.2022 на суму 5 984,95 грн (відстрочка оплати до 30.04.2022); № РІФ-165 від 31.03.2022 на суму 672,30,00 грн (відстрочка оплати до 30.04.2022).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу лист-вимогу вих. № 1/038-юр від 10.08.2023 з вимогою про погашення в семиденний термін заборгованості за отриманий товар, доказ направлення міститься в матеріалах справи. Відповідач на вказану вимогу відповіді не надав, розрахунки за поставлений товар не провів.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 23 711,52 грн, пені в сумі 5 506,17 грн та 50% річних в сумі 17 726,80 грн.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом положень ч. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в договорі встановили, що оплата товару здійснюється по кожній накладній окремо (п. 3.2 договору).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо продажу товару в період з 25.02.2022 по 31.03.2022 на загальну суму 26 452,92 грн, а відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 4 000,00 грн.

Як зазначено позивачем частина суми була зарахована в рахунок погашення боргу за накладною № РІФ-113 від 25.02.2022 у сумі 2 741,40 грн, а частина у сумі 1 258,60 грн зарахована в рахунок погашення залишку попереднього боргу за товар по накладній № РІФ-112 від 25.02.2022.

Заборгованість відповідача перед позивачем у період з 25.02.2022 по 31.03.2022 становить 23 711,52 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 23 711,52 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Умовами договору, а саме пунктом 5.2 визначено, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою продавця сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення.

За порушення строків оплати товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 5 506,17 грн за періоди: по накладній № РІФ-113 від 25.02.2022 на суму 3 200,00 грн (відстрочка оплати до 17.03.2022) з 18.03.2022 до 29.08.2023; № РІФ-135 від 04.03.2022 на суму 3 460,59,00 грн (відстрочка оплати до 24.03.2022) з 25.03.2022 до 29.08.2023; № РІФ-144 від 18.03.2022 на суму 10 455,08 грн (відстрочка оплати до 17.04.2022) з 18.04.2022 до 29.08.2023; № РІФ-164 від 31.03.2022 на суму 5 984,95 грн (відстрочка оплати до 30.04.2022) з 01.05.2022 до 29.08.2023.

Суд здійснивши перерахунок пені за вищезазначені періоди дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5 506,17 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору визначено, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше чотирнадцяти календарних днів, продавець має право, крім стягнення передбачених п. 5.2 суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені, додатково стягнути з покупця 50 (п`ятдесят) процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 Цивільного кодексу України).

За порушення строків оплати товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача 50% річних в розмірі 17 726,80 грн за періоди: по накладній № РІФ-113 від 25.02.2022 на суму 3 200,00 грн (відстрочка оплати до 17.03.2022) з 18.03.2022 до 29.08.2023; № РІФ-135 від 04.03.2022 на суму 3 460,59,00 грн (відстрочка оплати до 24.03.2022) з 25.03.2022 до 29.08.2023; № РІФ-144 від 18.03.2022 на суму 10 455,08 грн (відстрочка оплати до 17.04.2022) з 18.04.2022 до 29.08.2023; № РІФ-164 від 31.03.2022 на суму 5 984,95 грн (відстрочка оплати до 30.04.2022) з 01.05.2022 до 29.08.2023.

Суд здійснивши перерахунок 50% річних за вищезазначені періоди дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, отже вимога позивача про стягнення з відповідача 50% річних у сумі 17 726,80 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (платіжне доручення № 21527 від 29.08.2023).

Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 2 684 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 43, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" до відповідача Комунального підприємства "Долинська центральна аптека №18" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 46 944,49 грн задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Долинська центральна аптека №18" (пр. Незалежності, 8А, м. Долина, Долинський р-н, Івано-Франківська обл., 77500; ідентифікаційний код 01977576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" (вул. Ділова, 6, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 23721570) 23 711,52 грн заборгованості за отриманий товар, 5 506,17 грн пені, 17 726,80 грн 50% річних та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.11.2023.

Суддя С. М. Кобецька