Рішення

від 27.11.2023 по справі 910/14814/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2023Справа № 910/14814/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/14814/23 за позовом Фермерського господарства "Миколайця Олександра Дмитровича" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" про стягнення 462 781,57 грн,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Фермерське господарство "Миколайця Олександра Дмитровича" (далі - Господарство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (далі - Товариство) 462 781,57 грн заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції від 2 серпня 2023 року № 82155.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 вересня 2023 року вищенаведену позовну заяву Господарства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14814/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

29 вересня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшов відзив на позовну заяву від 9 жовтня 2023 року вих. № 09/10/Я, у якому відповідач не заперечував проти факту поставки йому обумовленого договором товару. Однак, оскільки позивачем не було виконано своїх зобов`язань за договором у частині надання відповідних документів на підтвердження поставки товару, Товариство застосувало до Господарства оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару до моменту усунення відповідного порушення.

23 жовтня 2023 року через систему "Електронний суд" від Господарства надійшов відзив на позовну заяву від цієї ж дати, у якому останнє вказало, що спірні документи були направлені на електронну адресу відповідача ще до моменту укладання договору. Окрім того, про застосування до Господарства оперативно-господарської санкції у вигляді притримання оплати товару відповідач не повідомляв позивача. У свою чергу, про належне виконання Господарством своїх зобов`язань за договором свідчить часткова оплата відповідачем поставленої йому продукції.

Жодних інших клопотань та заяв по суті справи від сторін не надходило.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

2 серпня 2023 року між Товариством та Господарством було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 82155, за умовами якого останнє зобов`язалося передати у власність Товариства сільськогосподарську продукцію, найменування, загальна кількість та ціна якої визначається у специфікації до даного правочину, що є його невід`ємною частиною.

Ця угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. договору умови поставки товару визначаються сторонами в специфікації до договору на відповідну партію продукції. Поставка товару здійснюється окремими частинами (партіями) автомобільним транспортом на умовах EXW, FCA, СРТ (у розумінні правил "Інкотермс-2010"). Граничний строк поставки товару узгоджується сторонами в специфікації. Після закінчення терміну поставки Господарство не звільняється від обов`язку поставити продукцію на суму отриманої від Товариства передплати. Товариство має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого товару, письмово попередивши про це Господарство.

Для підтвердження поставки Господарство надає наступні документи: рахунок-фактуру на товар, що поставляється за договором, із зазначенням кількості товару, його ціни (без ПДВ, суми ПДВ, та всього до сплати); видаткову накладну на товар; податкову накладну, виписану на товар та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідно до діючого законодавства України; товарно-транспортну накладну, оформлену відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.8. вказаного правочину).

За умовами пунктів 5.1.-5.3. договору, якщо інші умови оплати не погодженні сторонами в додатковій угоді, Товариство здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості продукції на поточний рахунок позивача в наступному порядку: 86% від вартості товару Товариство сплачує протягом 3-х робочих днів з дати поставки, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару, підписання сторонами специфікації до договору, отримання від Господарства рахунку-фактури на товар та підписаної видаткової накладної; 14% від вартості товару сплачується протягом 3-х робочих днів після здійснення Господарством реєстрації податкової накладної та отримання Товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з позивачем у рамках виконання даного правочину, відповідно до порядку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу України. Якщо за результатами перевірки контролюючим органом буде відмовлено Товариству в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з Господарством, 14% від вартості товару не сплачується до моменту отримання бюджетного відшкодування. Зобов`язання Товариства по сплаті за поставлений товар вважається виконаним у момент списання коштів з його банківського рахунку відповідно до реквізитів, вказаних у рахунку-фактурі.

Згідно з пунктом 9.1. договору останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині зобов`язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання сторонами.

У специфікації від 2 серпня 2023 року № 1 між сторонами було узгоджено асортимент, кількість, якість та вартість товару, умови та строк його поставки, зокрема: пшениця (4 клас), у кількості 204 тонни 83 кг, загальною вартістю 1 118 834,47 грн з ПДВ. Строк поставки - до 2 серпня 2023 року включно. Умови поставки: СРТ (у розумінні правил "Інкотермс-2010") за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с. Чотирбоки, вулиця Привокзальна, 1.

У специфікації від 4 серпня 2023 року № 2 сторони узгодили асортимент, кількість, якість та вартість товару, умови та строк його поставки, зокрема: пшениця (4 клас), у кількості 101 тонна 225 кг, загальною вартістю 538 118,28 грн з ПДВ. Строк поставки - до 4 серпня 2023 року включно. Умови поставки: СРТ (у розумінні правил "Інкотермс-2010") за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, с. Чотирбоки, вулиця Привокзальна, 1.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного правочину та специфікацій позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 1 656 953,46 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями: видаткових накладних: від 2 серпня 2023 року № 6 на суму 1 118 835,35 грн та від 4 серпня 2023 року № 7 на суму 538 118,11 грн, підписаних уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень щодо кількості та якості товару; рахунків-фактур: від 2 серпня 2023 року № 6 на суму 1 118 835,35 грн та від 4 серпня 2023 року № 7 на суму 538 118,11 грн; товарно-транспортних накладних: від 2 серпня 2023 року №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, від 3 серпня 2023 року №№ 9, 10, від 8 серпня 2023 року №№ 4, 12.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та не заперечується відповідачем, під час складання та оформлення товарно-транспортних накладних від 3 серпня 2023 року №№ 9, 10 та від 8 серпня 2023 року №№ 4, 12 було допущено технічно помилку, у зв`язку з чим належною датою складання вказаних документів слід вважати 4 серпня 2023 року.

Крім того, на виконання умов договору позивач у встановленому законом порядку склав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні: від 2 серпня 2023 року № 6 на суму 1 118 835,25 грн (зареєстровано в ЄРПН 15 серпня 2023 року) та від 4 серпня 2023 року № 7 на суму 538 118,11 грн (зареєстровано в ЄРПН 23 серпня 2023 року). Копії вищевказаних податкових накладних разом із квитанціями про їх прийняття до реєстрації контролюючим органом наявні в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди. Заперечення щодо факту непоставки обумовленого договором товару також відсутні й у відзиві Товариства на дану позовну заяву.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину покупець взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару в повному обсязі не виконав, заборгувавши таким чином Господарству 462 781,57 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 10.2. договору, у зв`язку з чим Товариство скористалося своїх правом на притримання оплати поставленого товару.

Відповідно до пункту 10.2. вказаного правочину при його укладанні Господарство зобов`язане надати Товариству наступні документи (копії завіряються підписом керівника та печаткою підприємства): завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності та/або виписки з ЄДР; завірену копію довідки про включення Господарства до ЄДРПОУ; завірену копію останньої зареєстрованої редакції статуту Господарства; завірену копію свідоцтва/витягу про реєстрацію платника ПДВ та/або свідоцтва платника єдиного податку; копії паспортів та довідок присвоєння ідентифікаційного коду директора та головного бухгалтера Господарства, завірених власноручно кожним з них відповідно, та накази (протоколи) про їх призначення; копію форми 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай" (за період червень-листопад); копію форми 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур" (за період грудень-травень); копію останнього статистичного звіту форми 37-сг Господарства; довідку державної податкової інспекції, що підтверджує статус платника єдиного податку четвертої групи поточного року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (не пізніше 6-ти місяців). У разі набуття права користування земельними ділянками до 1 січня 2013 року, необхідно надати скан-копії договорів оренди з відміткою про реєстрацію та/або державні акти на право власності/користування земельної ділянки; інші документи за вимогою Товариства.

Разом із цим вищевказаний пункт договору передбачає обов`язок надання Господарством відповідних документів безпосередньо при укладанні договору, тоді як перелік документів, що підтверджують поставку товару, визначені пунктом 4.8. договору, зокрема це: рахунок-фактура на товар, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, його ціни (без ПДВ, суми ПДВ, та всього до сплати); видаткова накладна на товар; податкова накладна, виписана на товар та зареєстрована в ЄРПН відповідно до діючого законодавства України; товарно-транспортна накладна, оформлена відповідно до чинного законодавства України.

Встановлений пунктом 5.1. договору порядок розрахунків за поставлену Господарством партію товару передбачає наявність документів, які визначені пунктом 4.8. договору документів, а не пунктом 10.2. договору, як помилково зазначав відповідач.

Крім того, відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків, має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вищевказані норми ЦК України надають кредитору право, який правомірно володіє річчю, на її притримання до виконання боржником зобов`язання та покладають на кредитора обов`язок негайного повідомлення боржника про притримання речі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 29 березня 2018 року в справі 915/214/17.

Разом із цим, у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази повідомлення відповідача, адресовані Господарству, про притримання оплати поставленого товару в зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов вищевказаного правочину.

При цьому, суд критично ставиться до тверджень Товариства щодо ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 10.2. договору, які є фактично передумовою укладання договору, з огляду на факт повної оплати відповідачем товару за специфікацією № 1 до договору та часткової оплати товару, погодженого в специфікації № 2 до договору.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11 вересня 2020 року в справі № 910/16505/19.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд на підставі приписів вищевказаної норми дійшов висновку про недоведення відповідачем належними доказами факту ненадання йому Господарством передбачених пунктом 10.2. договору документів.

Оскільки в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії усіх передбачених договором документів на підтвердження поставки товару та для його оплати, і відповідач не довів жодними доказами факт їх неотримання від позивача, суд дійшов висновку про належне виконання Господарством своїх зобов`язань за договором та відсутність у Товариства підстав для притримання оплати поставленого йому товару.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором поставки від 2 серпня 2023 року № 82155, яка складає 462 781,57 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Господарства до відповідача про стягнення спірної суми основного боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову Господарства.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Господарства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 30/10, квартира 2А; ідентифікаційний код 43877851) на користь Фермерського господарства "Миколайця Олександра Дмитровича" (31400, Хмельницька область, Хмельницький район, село Уласово-Русанівка, вулиця Барвінкова, будинок 1б; ідентифікаційний код 35173514) 462 781 (чотириста шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят одну) грн 57 коп. основної заборгованості та 6 941 (шість тисяч дев`ятсот сорок одну) грн 72 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27 листопада 2023 року.

Суддя Є.В. Павленко