Рішення
від 16.11.2023 по справі 910/11385/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2023Справа № 910/11385/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київська міська рада

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкін Олександр Васильовича

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данчук Катерина Миколаївна

про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою

Представники сторін:

від прокуратури: Самолюк Т.В.

від позивача: Буханистий О.В.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Рябець Н.М.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" , у якому просить суд:

усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086), шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14.12.2018 індексний номер 44630073 зі змінами внесеними рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 індексний номер 51500762 та здійсненої на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м. по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, припинивши вказане право ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД";

усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086), шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м. по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, укладеного між ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" та ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" від 23.12.2021, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К.М. та зареєстровано у реєстрі за №1182;

усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою прощею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2021 індексний номер 62540392 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, припинивши вказане право ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД".

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним набуттям ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" та у подальшому ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" права власності на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, розташовану на земельній ділянці комунальної власності, чим порушено права територіальної громади м. Києва.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.09.2023, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильович, залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данчук Катерину Миколаївну.

10.08.2023 через відділ діловодства суду від прокурора надійшли документи по справі.

07.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації): матеріали реєстраційної справи щодо нежитлової будівлі літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м. по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва; інформацію про всі реєстраційні дії, які вчинялись із цим нерухомим майном; відкладено підготовче засідання у справі № 910/11385/23 на 21.09.2023.

20.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

21.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.09.2023 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 21.09.2023 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 19.10.2023.

22.09.2023 через відділ діловодства суду від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) надійшли витребувані судом матеріали реєстраційної справи.

27.09.2023 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшли письмові пояснення по справі.

19.10.2023 через відділ діловодства суду надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні 19.10.2023, суд розглянувши клопотання ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" про залишення позову без розгляду, суд постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Клопотання про залишення позову без розгляду ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" обґрунтовує тим, що прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування відповідно до ст. 131-1 Конституції України, якою на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді, а також згідно до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", якою врегульовано порядок здійснення конституційної функції прокурором та визначено випадки, у яких прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді. Відповідач-2 зазначає, що обставин, які б були підставою для висновку про невиконання або неналежне виконання Київською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади, позовна заява не містять. На переконання відповідача-2 у цьому конкретному випадку прокурором при зверненні до суду з позовом не доведено існування обставин порушення інтересів держави. Також відповідач-2 зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази відповідно до вимог процесуального закону (внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 наведено висновок: "держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді".

У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила: "Відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу".

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У п.79-80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 визначено, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Надаючи оцінку наведеним прокурором доводів щодо звернення до суду із розглядуваним позовом в інтересах держави, суд доводам, суд зазначає, що поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Так, у відповідності до ст.14 Конституції України, ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Відповідне право набувається та реалізується громадянами, юридичними особами і державою виключно відповідно до закону. Раціональне та ефективне використання земель територіальної громади беззаперечно становить державний інтерес, оскільки є одним із основних принципів розвитку територіальної громади, який полягає у виваженому, плановому, своєчасному використанні земельних ресурсів.

Позов у даній справі пред`явлено прокурором на захист та відновлення порушених прав Київської міської ради на самостійне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086), оскільки проведена державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна площею 79,4 кв.м на вказаній земельні ділянці порушує право дійсного власника земельної ділянки - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, виключає можливість розпорядження позивачем земельною ділянкою на власний розсуд, у тому числі на конкурентних засадах відповідно до положень ст.134 Земельного кодексу України та спрямована на подальше незаконне заволодіння земельною ділянкою в Голосіївському районі міста Києва.

Порушення інтересів держави, в цьому випадку, за доводами прокурора, полягає в тому, що всупереч встановленому законодавством порядку, право власності на нежитлову будівлю зареєстровано за юридичною особою на праві власності з подальшою передачею права власності іншій юридичній особі на підставі правочину, який не відповідає вимогам закону, а сама реєстрація права власності на об`єкт нерухомості площею 79,4 кв.м спрямована на подальше незаконне заволодіння комунальним майном (земельною ділянкою площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) в Голосіївському районі міста Києва).

Зважаючи на наведене, прокурор зазначає, що наявність вказаної державної реєстрації права власності на нерухоме майно площею 79,4 кв. м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва наділяє відповідачів певними юридичними правами щодо використання спірної земельної ділянки всупереч волі її законного власника - Київської міської ради, а відтак, державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна посягає на суспільні, економічні та соціальні інтереси держави, а також спрямована на використання земель територіальної громади міста. За таких обставин має місце порушення права та охоронюваного інтересу держави в особі Київської міської ради - органу уповноваженого розпоряджатися землями міста Києва.

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що у спірних правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Оцінюючи доводи прокуратури щодо бездіяльності уповноваженого органу, суд зазначає, що Київська міська рада, за наявності відповідних повноважень для захисту інтересів держави та будучи обізнаною з 06.07.2021 (обстеження земельної ділянки) про те, що на земельній ділянці комунальної власності по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва відсутні будь-які об`єкти нерухомості та за наявності відомостей про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "Г" площею 79,4 кв.м за вказаною адресою внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не вживала заходів реагування та з позовом про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно до суду не зверталася.

У постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт незвернення радою з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна у комунальну власність.

Подібні за змістом правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 13.01.2022 у справі № 911/538/20.

Враховуючи вище наведене, бездіяльність Київської міської ради, тобто нездійснення повноважень по захисту державних інтересів, відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття міською прокуратурою заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

Окрім того, згідно із матеріалами справи, Київською міською прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом № 15/1-600вих-23 від 29.06.2023 повідомлено Київську міську раду та її структурний підрозділ - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про порушення інтересів держави під час проведення реєстраційних дій на об`єкт нерухомості та про необхідність вжиття заходів реагування.

Згідно із листа Департаменту земельних ресурсів №05716-9010 від 07.07.2023, наданого у відповідь на лист прокуратури від 29.06.2023 до Київської міської ради, вбачається, що заходи цивільно-правового характеру щодо захисту порушених інтересів держави Київською міською радою не вживалось.

На виконання вимог п.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Київську міську раду листом від 11.07.2023 № 15/1-624вих-23 повідомлено про пред`явлення Київською міською прокуратурою вказаного позову (зареєстровано в Київській міській раді за № 08/21249 від 12.07.2023).

Таким чином, у Київської міської ради було достатньо часу (з липня 2021 року) для того щоб відреагувати належним чином на порушення законодавства, а наявне у матеріалах справи повідомлення від 29.06.2023 свідчить про дотримання прокурором вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому можливість здійснення прокурором захисту інтересів держави в особі відповідного органу не залежить від факту притягнення до будь-якого виду відповідальності посадової особи такого органу за неналежне виконання або невиконання нею своїх посадових обов`язків.

З огляду на обізнаність Київської міської ради про порушення прав територіальної громади м. Києва як власника спірної земельної ділянки та беручи до уваги невжиття вказаним органом заходів з метою поновлення порушених інтересів держави, суд дійшов висновку, що у цій справі при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом та доведено підстави для представництва інтересів держави в особі Київської міської ради в суді.

З огляду на наведене, враховуючи те, що прокурором також було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 19.10.2023 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.11.2023.

У судовому засіданні 02.11.2023 представник відповідача-2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 02.11.2023 суд відклав судове засідання на 16.11.2023.

У судове засідання 16.11.2023 прибули прокурор, представники позивача та відповідача-2.

Представники відповідача-1 та третіх осіб-1,2 у судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені у встановленому господарським процесуальним законом порядку.

Враховуючи, що ухвали суду, направлені на адресу відповідача-1, поверталися до суду поштовим відділенням зв`язку, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У відповідності до частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки відповідачу-1 було відомо про судове провадження, що підтверджується клопотанням про відкладення розгляду справи, з огляду на направлення відповідачу-1 ухвал рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу, суд вважає, що відповідач-1 був повідомлений та обізнаний про розгляд справи.

У судовому засіданні 16.11.2023 прокурор надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача позовні вимоги прокуратури підтримав.

Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 16.11.2023 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція прокуратури

Київська міська прокуратура зазначає, що при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" було виявлено факт порушення інтересів держави при реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м на земельній ділянці територіальної громади міста Києва по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва. Так, прокуратурою встановлено, що державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О.В. прийнято рішення від 14.12.2018 індексний номер 44630073 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкту 1722278180000).

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказану будівлю стали: довідка про показники об`єктів нерухомого майна № 132/13 від 10.10.2013 та технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. "Г" (інвентаризаційна справа №1738), які виготовлені та видані ТОВ "Будівельна компанія "СІМПЛЕКС-СІТІ" на замовлення ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД".

У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. прийнято рішення від 06.03.2020 індексний номер 51500762 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію змін розділу об`єкта та змін до права власності, а саме додано кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:79:421:0086 та довідку про уточнення показників об`єкта нерухомого майна № 18 від 20.02.2020, яка видана ТОВ "Інвентаризація та архітектура".

23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1182, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вул. Лятошинського композитора, будинок 4 та яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:421:0086.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2021 індексний номер 62540392 та зареєстровано нежитлову будівлю по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва на праві власності за ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД".

Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка загальною площею 0,441 га з кадастровим номером 8000000000:79:421:0086 за вищевказаною адресою зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Прокурор зазначає, що оскільки ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" не було надано документів, які відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, то реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва здійснено у порушення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та за відсутності обов`язкових документів, визначених п. 41 Порядку № 1127.

Окрім того, у наданих для реєстрації речового права документах зазначено, що нежитлова будівля побудована у 1991 році, у той час як згідно інформації про юридичну особу, датою заснування ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" (код 39523160) є 02.12.2014. Тобто, ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" не могло бути особою, яка здійснила будівництво даного об`єкту, а отже не було власником нерухомого майна.

Станом на час звернення до суду із розглядуваним позовом, земельна ділянка площею 0,441 га кадастровий номер 8000000000:79:421:0086 по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва перебуває у комунальній власності та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської.

Таким чином, об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва зареєстрований на земельній ділянці, площею 0,441 га кадастровий номер 8000000000:79:421:0086, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує, що ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" (відповідач-1) не було законним власником нежитлової будівлі літ. "Г" площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва та не мало законних підстав для реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості, а тому у відповідача-1 було відсутнє право у подальшому розпоряджатися таким об`єктом нерухомого майна, у тому числі шляхом укладення договору купівлі - продажу від 23.12.2021 за № 1182 із ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (відповідачем-2).

Прокурор також зазначає, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі №910/9829/15, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015, земельну ділянку загальною площею 0,441 га з кадастровим номером 8000000000:79:421:0086 повернуто територіальній громаді міста Києва. Під час розгляду справи №910/9829/15 було встановлено, що станом на березень 2015 року зазначена земельна ділянка була вільна від забудови.

Окрім того, за результатами обстеження Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на земельній ділянці площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна.

Прокурор вважає, що для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва ефективним способом захисту прав територіальної громади м.Києва, порушених державною реєстрацією права власності відповідачами нежитлової будівлі літ. "Г" площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2021, який зареєстровано в реєстрі за № 1182, як такий, що суперечить вимогам ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням цих прав відповідачів.

Позиція позивача

Київська міська рада у письмових поясненнях по суті спору позовні вимоги заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави підтримала. Так, позивачем зазначено, що згідно матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 1722278180000 вбачається, що первинна державна реєстрація права власності за ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосїівському районі міста Києва проведена державним реєстратором КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О.В. лише на підставі довідки № 132/13 від 10.10.2013 та технічного паспорту на нежитлову будівлю літ. "Г" (інвентаризаційна справа № 1738), які виготовлені та видані ТОВ "Будівельна компанія "СІМПЛЕКС-СІТІ" на замовлення ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД".

Водночас, будь-які відомості, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси в матеріалах вищевказаної реєстраційної справи відсутні.

Київська міська рада зазначає, що за обставин ненадання ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора. 4 у Голосїївському районі міста Києва, на підставі лише технічного паспорту та довідки про показники об`єкта, здійснено у порушення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та за відсутності обов`язкових документів, визначених п. 41 Порядку № 1127.

За відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД", а в подальшому за ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД", на нежитлову будівлю літ. "Г" по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосїївському районі міста Києва, сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення прав власника на вказане нерухоме майно.

Київською міською радою зауважено, що земельна ділянка площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва у встановленому законом порядку жодним фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, у тому числі для будівництва чи розміщення зазначеного майна, не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не отримувались.

Позиція відповідачів 1,2

Відповідачі відзиву на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог не подали.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 ГПК України. Отже, з огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (відповідач-2) заявив клопотання про залишення позову прокурора без розгляду. У судовому засіданні 19.10.2023 суд розглянув клопотання про залишення позову без розгляду та відмовив у його задоволенні, мотиви відмови наведені вище.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, зокрема матеріалів реєстраційної справи №1722278180000, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.12.2018 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О.В. прийнято рішення (з відкриттям розділу) від 14.12.2018 № 44630073 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкту 1722278180000).

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказану нежитлову будівлю стали:

технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. "Г" (інвентаризаційна справа №1738), виготовлений та виданий ТОВ "Будівельна компанія "СІМПЛЕКС-СІТІ" на замовлення ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД";

довідка ТОВ "Будівельна компанія "СІМПЛЕКС-СІТІ" про показники об`єктів нерухомого майна №132/13 від 10.10.2013 (згідно із наданих прокуратурою матеріалів реєстраційної справи).

06.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. прийнято рішення від 06.03.2020 №51500762 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію змін розділу об`єкта та змін до права власності, а саме: додано кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:79:421:0086 та довідку про уточнення показників об`єкта нерухомого майна № 18 від 20.02.2020, яка видана ТОВ "Інвентаризація та архітектура".

23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1182, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вул. Лятошинського композитора, будинок 4 та яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:421:0086.

23.12.2021 на підставі вказаного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2021 індексний номер 62540392 та зареєстровано нежитлову будівлю по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва на праві власності за ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (відповідач-2).

Таким чином, станом на теперішній час, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказаний об`єкт нерухомості - нежитлова будівля літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва зареєстрована за ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД".

Згідно інформації (лист від 05.06.2023 вих.№073-1489) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: вул. Лятошинського композитора, 4 (літ. "Г") у Голосіївському районі міста Києва.

У листі від 30.05.2023 №055-3933 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зазначено, що згідно з електронною базою даних Департаменту та даних Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва не надавалися.

Також у зазначеному листі вказано, що в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомості поштової адреси: вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва. Відповідно до бази документообігу звернення щодо присвоєння поштової адреси вказаному об`єкту до Департаменту не надходили.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,441 га кадастровий номер 8000000000:79:421:0086 по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва перебуває у комунальній власності та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Також згідно із матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №474/3308 перебувала у строковому користуванні ТОВ "Київське будівельне підприємство №3" (договір оренди земельної ділянки від 21.04.2008 №79-6-00619).

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі №910/9829/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське будівельне підприємство №3" повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,4410 га (кадастровий номер 8:000:000:000:79:421:0086), яка знаходиться за адресою: вул. Лятошинського, 4 у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно із актом державного виконавця Левіцького Т.К. Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.06.2016 судове рішення у справі №910/9829/15 виконано у повному обсязі, земельну ділянку кадастровий номер 8:000:000:000:79:421:0086 повернуто територіальній громаді міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 23.03.2023 №6223/6264 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для експлуатації земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель на вул. Лятошинського, 4 у Голосіївському районі м. Києва.

06.07.2021 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890 проведено обстеження земельної ділянки по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, про що складено відповідний акт обстеження №21-0506-01 та встановлено, що на земельній ділянці площею 0,4410 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) розміщено тимчасові споруди - вагончики будівельників, залишки будівельних матеріалів та екскаватор. За результатами обстеження будь-яких об`єктів нерухомого майна на вказаній території не встановлено.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням під час реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та за відсутності обов`язкових документів, визначених п.41 Порядку № 1127. Посилаючись на відсутність законних підстав для набуття та реєстрації права власності на об`єкт нерухомості літ. "Г" загальною площею 74,9 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, прокурор стверджує, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2021, який зареєстровано в реєстрі за № 1182 порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва та підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, як такий, що суперечить вимогам ст. ст. 203,215 Цивільного кодексу України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України (тут та надалі - у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч.2 ст.83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Зі змісту ст. 12 Земельного кодексу України слідує, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,441 га кадастровий номер 8000000000:79:421:0086 по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва перебуває у комунальній власності та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.12.2016 за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської. Відомості про реєстрацію іншого речового права на вказану земельну ділянку відсутні.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі №910/9829/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське будівельне підприємство №3" повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,4410 га (кадастровий номер 8:000:000:000:79:421:0086), яка знаходиться за адресою: вул. Лятошинського, 4 у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно із актом державного виконавця Левіцького Т.К. Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.06.2016 судове рішення у справі №910/9829/15 виконано у повному обсязі, земельну ділянку кадастровий номер 8:000:000:000:79:421:0086 повернуто територіальній громаді міста Києва.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачами не доведено протилежного, що Київською міською радою не приймалось відповідного рішення щодо передачі у власність чи користування ні Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД", ні Товариству з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського композитора, 4 (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086).

У листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.04.2023 №0570202/1-5181 зазначено, що протягом 2019-2021 року ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" та у подальшому у 2022 році ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" зверталися до Департаменту із заявами щодо надання у користування земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського композитора, 4 (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086). Проте, вказані заяви були повернуті заявникам на доопрацювання.

Також за наявною інформацією з матеріалів реєстраційної справи №1722278180000 вбачається, що у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, відсутній документ, який посвідчує право власності чи користування ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" та у подальшому ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт.

Отже, станом на час реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" (14.12.2018) земельна ділянка у власність чи користування не надавалася.

У листі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 05.06.2023 вих.№073-1489 зазначено, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: вул. Лятошинського композитора, 4 (літ. "Г") у Голосіївському районі міста Києва.

Згідно з електронною базою даних Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та даних Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва не надавалися. В реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомості поштової адреси: вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва. Відповідно до бази документообігу звернення щодо присвоєння поштової адреси вказаному об`єкту до Департаменту не надходили (лист від 30.05.2023 №055-3933 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що уповноважені органи Київської міської ради не надавали ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" права на забудову земельної ділянки за адресою: вул. Лятошинського композитора, 4 (літ. "Г") у Голосіївському районі міста Києва, поштова адреса спірному об`єкту нерухомого майна не присвоювалася.

Надаючи оцінку доводам прокурора щодо відсутності у ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" законних підстав для набуття та реєстрації права власності на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, суд виходить з такого.

У відповідності до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут та надалі - у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, з огляду на те, що такої підстави закон не передбачає (наведені висновки викладені зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.).

При цьому реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17).

Відповідно до п.1-4 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи.

Згідно із ч.1 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовими актами.

У разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об`єкта незавершеного будівництва закриваються, реєстраційний номер такого об`єкта скасовується. Для новоствореного об`єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об`єкту. Записи про речові права та їх обтяження щодо об`єкта незавершеного будівництва переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об`єкта (ч.4 ст.14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Рішення про первинну державну реєстрацію на об`єкту нерухомого майна було прийняте з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а відтак, така державна реєстрація прав повинна була проводитись, як на новозбудований об`єкт.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок №1127).

Пунктом 2 Порядку №1127 (тут та надалі - у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що новозбудований об`єкт це завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше.

Відповідно до п.40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Згідно із п.41 Порядку №41 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Первинна реєстрація 14.12.2018 права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкту 1722278180000) здійснена на підставі: технічного паспорту на нежитлову будівлю літ. "Г" (інвентаризаційна справа №1738), виготовлений та виданий ТОВ "Будівельна компанія "СІМПЛЕКС-СІТІ" на замовлення ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД"; довідки ТОВ "Будівельна компанія "СІМПЛЕКС-СІТІ" про показники об`єктів нерухомого майна №132/13 від 10.10.2013 (згідно із наданих прокуратурою матеріалів реєстраційної справи); довідки про уточнення показників об`єкта нерухомого майна № 18 від 20.02.2020, яка видана ТОВ "Інвентаризація та архітектура".

Згідно матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 1722278180000 вбачається, що документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси в матеріалах вищевказаної реєстраційної справи відсутні.

Як вже встановлено судом вище, уповноваженими органами Київської міської ради не видавалися та не реєструвалися документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: вул. Лятошинського композитора, 4 (літ. "Г") у Голосіївському районі міста Києва; містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва не надавалися; поштова адреса об`єкту нерухомості не присвоювалася.

Таким чином, порушуючи законодавчо встановлений перелік необхідних для проведення державної реєстрації прав документів, державний реєстратор зареєстрував право власності ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Довідка ТОВ "Будівельна компанія "СІМПЛЕКС-СІТІ" про показники об`єктів нерухомого майна №132/13 від 10.10.2013 не приймається судом як належний та допустимий доказ на підтвердження того, що нежитлова будівля літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва не підлягала прийняттю в експлуатацію, оскільки, по-перше, у довідці, яка датована 10.10.2013 зазначено про Порядок прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 №79, тобто має посилання на нормативно-правовий акт, який ще не був прийнятий станом на час видання довідки; по-друге, з наданих для реєстрації документів (технічного паспорту) неможливо встановити року побудови нежитлової будівлі (рік побудови зазначений у довідці №18 від 20.02.2020 про уточнення показників нерухомого майна, що надавалася для реєстрації змін 06.03.2020).

У свою чергу, зазначені вище довідки не є правовстановлюючими документами чи будь-яким іншими документами, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості.

Також судом враховано, що станом на 1991 рік ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" як юридичної особи не існувало і відповідно до загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань її створено та зареєстровано у грудні 2014 року і правопопередників вона не мала, отже не могла отримати від них це майно, а відтак щодо неї не виникли права і обов`язки власника у особи, яка її спорудила.

Суд також зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно підлягало реєстрації, але в іншому порядку, однак згідно листа КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 31.05.2023, наданого на запит Київської міської прокуратури, встановлено, що відповідно до даних реєстрових книг Бюро по нежитловому фонду за адресою: вул. Лятошинського композитора, 4 у місті Києві нежитлова будівля (літ. "Г") на праві власності не реєструвалася.

Встановлені вище обставини та наявні у матеріалах справи докази справи підтверджують, що державна реєстрація права власності ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкту 1722278180000) здійснена за відсутності належних правових підстав та обов`язкових документів, визначених п.41 Порядку № 1127, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

У контексті наведеного, суд також зауважує, що не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункти 92-94)).

Суд зауважує, що згідно із матеріалами справи 06.07.2021 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890 проведено обстеження земельної ділянки по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, про що складено відповідний акт обстеження №21-0506-01 та встановлено, що на земельній ділянці площею 0,4410 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) розміщено тимчасові споруди - вагончики будівельників, залишки будівельних матеріалів та екскаватор. За результатами обстеження будь-яких об`єктів нерухомого майна на вказаній території не встановлено.

Отже, нежитлової будівлі літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м. як об`єкту нерухомого майна фактично не існує на земельній ділянці територіальної громади міста Києва по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

У свою чергу, відповідачами не надано доказів наявності на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:79:421:0086 об`єктів нерухомого майна.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

У відповідності до ч.8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Згідно ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України).

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов). Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

За змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не для захисту права володіння, яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 71)).

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17).

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною (частина 3 п."б", п. "в").

Ураховуючи положення статті 391 ЦК України та частини 2 статті 152 ЗК України, слід зазначити, що допоки держава або відповідна територіальна громада є власником земельної ділянки, вона (в особі відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування) не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цією земельною ділянкою (постанова Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що земельна ділянка площею 0,4410 га (кадастровий номер 8:000:000:000:79:421:0086), яка знаходиться за адресою: вул. Лятошинського, 4 у Голосіївському районі м. Києва перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва та не відводилася у встановленому законодавством порядку Київською міською радою у власність чи користування ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД", реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкту 1722278180000) за ТОВ "ІНТУРІОН ЛТД" та у подальшому за ТОВ "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД", здійснена за відсутності належних правових підстав, приймаючи до уваги фактичну відсутність на земельній ділянці спірного нерухомого майна, суд вважає, що реєстрація права власності за відповідачами на спірний об`єкт нерухомого майна порушує інтереси територіальної громади міста Києва, виключає можливість розпорядження Київською міською радою земельною ділянкою, у тому числі на конкурентних засадах відповідно до положень ст.134 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З урахуванням викладеного, суд вважає наявними підстави для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14.12.2018 індексний номер 44630073 зі змінами внесеними рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 індексний номер 51500762 та здійсненої на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, припинивши вказане право Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД".

Відповідно підлягає скасуванню наступне рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2021 індексний номер 62540392 та здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрація права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва з одночасним припиненням вказаного права Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД".

Як вже зазначалося вище, одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, у тому числі захисту прав на земельні ділянки, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому правом оспорювати правочин Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 Цивільного кодексу України).

Отже, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності/відсутності цивільних прав.

Відтак, договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При цьому, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Враховуючи відсутність законних підстав для набуття та реєстрації права власності на об`єкт нерухомості літ. "Г" загальною площею 74,9 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, відчуження об`єкта нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2021 здійснено особою, яка не набула права власності на таке майно (Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД"), оспорюваний договір порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання зазначеного договору недійсним.

Суд зазначає, що задоволення вимоги про визнання недійсним договору забезпечує реальне поновлення прав територіальної громади міста Києва, оскільки сам факт наявності чинного договору призведе до виникнення або продовження порушення прав останньої.

Варто зауважити, що ефективність способу судового захисту визначається відповідно до характеру порушеного права, змісту порушення та його наслідків.

Відповідно до ст.15 та ст.16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право на доступ до правосуддя, а у статті 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, тобто право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у рішеннях від 13 травня 1980 року в справі "Артіко проти Італії", від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України" визначає, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц і від 4 червня 2019 року в справі №916/3156/17.

Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" ("Kudla v. Poland", заява № 30210/96, § 158), 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" ("Garnaga v. Ukraine", заява № 20390/07, § 29).

Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Ураховуючи вище наведене, за встановлених судом обставин справи прокурором обраний ефективний спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійсненої на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за відповідачами з одночасним припиненням вказаного права, а також шляхом визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2021, а задоволення позову надає можливість відновлення порушеного права порушеного права територіальної громади міста Києва на розпорядження земельною ділянкою відповідно до вимог земельного законодавства.

Суд зауважує, що позов у даній справі пред`явлено прокурором на захист та відновлення порушених прав Київської міської ради на самостійне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності у зв`язку з державною реєстрацією права власності на об`єкт нерухомості літ. "Г" загальною площею 74,9 кв.м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, оскільки державна реєстрація права власності відповідачів на зазначений об`єкт нерухомого майна, а також договір купівлі-продажу виключає можливість розпорядження територіальною громадою міста Києва земельною ділянкою на конкурентних засадах.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію та здійсненої на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за відповідачами на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, припинивши вказане право відповідачів, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного об`єкту нерухомого майна.

Суд також зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086).

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір за подання покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086), шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14.12.2018 індексний номер 44630073 зі змінами внесеними рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 індексний номер 51500762 та здійсненої на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" (03680, місто Київ, вулиця Боженка, будинок 86-Л, ідентифікаційний код 39523160) на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, припинивши вказане право Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД".

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086), шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м. по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" (03680, місто Київ, вулиця Боженка, будинок 86-Л, ідентифікаційний код 39523160) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (03680, місто Київ, вулиця Боженка, будинок 86-Л, ідентифікаційний код 40146477) від 23.12.2021, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К.М. та зареєстровано у реєстрі за №1182.

Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) у розпорядженні земельною ділянкою прощею 0,441 га (кадастровий номер 8000000000:79:421:0086) шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2021 індексний номер 62540392 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (03680, місто Київ, вулиця Боженка, будинок 86-Л, ідентифікаційний код 40146477) на нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 79,4 кв. м по вул. Лятошинського композитора, 4 у Голосіївському районі міста Києва, припинивши вказане право Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТУРІОН ЛТД" (03680, місто Київ, вулиця Боженка, будинок 86-Л, ідентифікаційний код 39523160) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) витрати зі сплати судового збору 4026,00 грн

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛІДЕЙ СЕРВІС ЛТД" (03680, місто Київ, вулиця Боженка, будинок 86-Л, ідентифікаційний код 40146477) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) витрати зі сплати судового збору 4026,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.11.2023.

Суддя С.О. Турчин

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення16.11.2023
Оприлюднено01.12.2023
Номер документу115270566
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —910/11385/23

Рішення від 16.11.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 02.11.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 19.10.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 21.09.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 07.09.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 24.07.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні