Рішення від 29.11.2023 по справі 927/1351/23

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1351/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" 04071, м. Київ, вул. Електриків, 14 (office_kyiv@arport.com.ua) (court@arport.com.ua)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони та безпеки" 15005, смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Замглайське шосе, б. 2 (test@example.com)про стягнення 39 057 грн 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2023 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони та безпеки" про стягнення 23 942,12 грн заборгованості по оплаті послуг стоянки, наданих згідно Договору № 01/10-587 про надання послуг від 07.10.2020, 9 782,73 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 1 798,70 грн трьох процентів річних з простроченої суми, 1 675,96 грн штрафу та 1 858,09 грн пені за невиконання зобов`язань по оплаті наданих послуг.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати наданих послуг стоянки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлені процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Вказана вище ухвала суду від 02.10.2023, що направлялась відповідачу на адресу його державної реєстрації, була повернута до суду з відміткою відділу поштового зв`язку - адресат відсутній за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 02.10.2023, є такою, що отримана відповідачем 14.10.2023 (дата відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі.

У встановлений господарським судом процесуальний строк відзив на позовну заяву відповідачем поданий не був.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

07.10.2020 між Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба охорони та безпеки" (Замовник) був укладений договір № 01/10-587 про надання послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець надає замовнику на платній основі послуги по стоянці плавзасобів замовника, які належать та/або обслуговуються (обробляються) замовником, а також послуги резервування місць для стоянки Плавзасобів біля гідротехнічних споруд, які знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Підвальна, 23, а саме:

- гідротехнічна споруда - 428 (набережна контейнерного причалу у затоні № 1), інв. № 481;

- гідротехнічна споруда - 431 (набережна пасажирського причалу у затоні № 1), інв. № 2155), та є державною власністю і належать виконавцю на праві господарського відання.

Відповідно до п. 2.1 Договір укладений з 07 жовтня 2020 року до 07 жовтня 2035 року, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань згідно цього Договору.

Відповідно до підпункту 3.3.1 Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати Послуги.

Відповідно до п.4.1 Договору, вартість послуг складає - 28437,00 грн. з ПДВ на місяць.

Розмір плати за надані послуги, визначений в п.4.1 Договору щорічно до 01 березня збільшується на офіційно встановлений індекс інфляції, що обраховується наростаючим підсумком починаючи з дати укладання цього Договору ( п.4.2 Договору).

Відповідно до п.4.1.1 Договору в разі відсутності плавзасобів Відповідача біля ГТС вартість Послуг складає 30% від місячної вартості Послуг.

Відповідно до п.4.8 Договору плата за надані послуги сплачується Замовником щомісячно до 10 числа розрахункового місяця відповідно до виставлених рахунків, які Замовник зобов`язаний отримувати у Виконавця до 5 числа розрахункового місяця.

Згідно п.4.9 Договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який Замовник зобов`язаний отримати у виконавця до 5 числа місяця, який йде за звітним.

У разі неотримання Замовником в передбачені п.4.9. договору строки акту приймання-передачі наданих послуг, акт підписується Виконавцем з позначенням про відмову у підписанні його Замовником, та оформлений таким чином акт вважається оформленим належним чином, а послуги прийнятими Замовником в повному обсязі (п.4.10 Договору).

Відповідно до п.4.11-4.12 Договору Замовник протягом 3 днів із дня одержання акту приймання-передачі наданих послуг, зобов`язаний вручити Виконавцю підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні. У разі неотримання Виконавцем підписаного з боку Замовника акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у строк, встановлений п.4.11 Договору, акт підписується Виконавцем з позначенням про відмову у підписанні його Замовником, та оформлений таким чином акт вважається оформленим належним чином, а послуги прийнятими Замовником в повному обсязі.

Згідно п.5.2 Договору, у випадку невиконання Замовником грошового зобов`язання, у встановлений Договором строк, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка подвійної облікової ставки НБУ, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, до дати повного виконання зобов`язання. У випадку порушення зобов`язання понад 20 днів, Замовник додатково сплачує штраф, у розмірі 7% від суми невиконаного грошового зобов`язання.

Відповідно до п.8.6.2 Договору цей договір може бути достроково припинений в односторонньому порядку виконавцем шляхом надсилання письмового повідомлення у разі порушення замовником будь-якого з зобов`язань, передбачених п.п. 3.3.1, 3.3.4, 3.3.16-3.3.18 Договору, якщо таке порушення триває понад тридцять днів та не усунення відповідного порушення протягом 5 робочих днів з дати отримання від виконавця письмового попередження про усунення недоліків.

У відповідності до п. 4.10 договору позивачем було підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДП-0000354 від 31.10.2020 на суму 5733,27 грн, №ДП-0000602 від 30.11.2020 на суму 7109,25 грн, №ДП-0000816 від 31.12.2020 на суму 7109,25 грн.

Листом від 22.12.2020 №01/02-1080 позивач повідомив відповідача про наявність станом на 21.12.2020 заборгованості в сумі 23942,12 грн, а саме за жовтень - 6879,92 грн, за листопад - 8531,10 грн, за грудень - 8531,10 грн та про дострокове припинення Договору на підставі п. 8.6.2 Договору.

Відповідно до ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом надання послуг стоянки плавзасобів.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду має заборгованість в сумі 23942,12грн.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

На підставі умов Договору (п. 5.2), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого Товару, нарахував пеню в розмірі 1858,09 грн. за період з 11.10.2020 по 11.06.2021.

Крім того, на підставі умов Договору (п. 5.2), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого Товару, нарахував штраф в розмірі 1675,96 грн. (7 % від суми невиконаного грошового зобов`язання).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 1521,59 грн у зв`язку з допущенням позивачем помилок при розрахунку.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань по оплаті отриманих послуг, а тому з нього підлягає стягненню 1675,96 грн штрафу.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг, з нього підлягає стягненню 1798,70 грн 3% річних від простроченої суми за період з 11.10.2020 по 22.09.2023 та інфляційні в сумі 9782,73 грн за період 11.10.2020 по 22.09.2023.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо сплати наданих послуг. Доказів повного або часткового погашення заборгованості перед позивачем відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 23942,12 грн заборгованості, 9782,73 інфляційних, 1798,70 грн 3% річних, 1521,59 грн пені, 1675,96 грн штрафу. В решті позову слід відмовити.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2660,88 грн. судового збору.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони та безпеки" про стягнення 39057,60 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони та безпеки" (15005, смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Замглайське шосе, 2, код 43644213) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14; код 33404067) 23942 грн 12 коп. заборгованості, 1798 грн 70 коп. 3% річних, 9782 грн 73 коп. інфляційних, 1675 грн 96 коп. штрафу, 1521 грн 59 коп. пені та 2660 грн. 88 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2023.

Суддя А.С.Сидоренко