Ухвала

від 29.11.2023 по справі 695/4587/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/4587/23

номер провадження 1-кс/695/1250/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші клопотання дізнавача СД Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання дізнавача СД Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023255320000636 від 07.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, про тимчасовий доступ до речей та документів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000636 від 07.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 06.10.2023 до Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшла ухвала Драбівського районного суду Черкаської області від 26.09.2023 для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 389 КК України, який будучи засудженим Драбівським районним судом Черкаської області 25.07.2022 за ч.1 ст. 213 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 25500 грн, та письмово повідомленим 31.08.2022 Золотоніським районним відділом філії ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про порядок та умови відбування покарання, призначений вироком суду розмір штрафу не сплатив.

Посилаючись нате,що зметою повногота об`єктивногорозслідування кримінальногопровадження виникла необхідністьу здійсненітимчасового доступуінформації прозагальну кількістьотриманих грошовихкоштів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в період з 25.07.2022 по 17.11.2023, яка перебуває у розпорядженні представників ІНФОРМАЦІЯ_3 , слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням.

У судове засідання дізнавач та прокурор не прибули, згідно з клопотанням просять здійснювати розгляд даного клопотання за їх відсутності.

Особа у володінні якої знаходяться документи, доступ, до яких просить надати слідчий для розгляду клопотання не з`явилася.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

При цьому ч. 5 ст. 132 КПК України прямо передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

При цьому ч. 2 вказаної вище статті передбачено вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, серед яких (п. 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; (п. 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, а саме що речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи та самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, в зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Отже інформація, доступ до якої просить дізнання є інформацією, яка захищена законом, а тому і доступ до неї має бути належним чином мотивований, а необхідність у ньому має стверджуватись належними доказами.

Відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).

Між тим, дослідивши клопотання дізнавача, а також, матеріали долучені до клопотання слідчий суддя вважає, що належним чином не мотивовано необхідність отримання доступу до вказаної інформації, не зазначено, яке саме мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні документи, доступ до яких просить надати слідчий та можливість використання як доказів відомостей, що містяться у цих документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Частиною першою статті 40-1 КПК України визначено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з положенням ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Положення ст. 26 КПК України наголошують на тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 в справі № 6-рп/2001, кримінальне судочинство це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи дізнавача та не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов`язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань дізнавача.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 159-166 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_6