Постанова

від 07.11.2023 по справі 910/9030/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/9030/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

прокурор - заступник Генерального прокурора

представник Офісу Генерального прокурора - Ющенко М.А., посвідчення №076999 від 14.03.2023

позивач- Київська міська державна адміністрація

представник позивача - Геращенко В.І., в порядку самопредставництва,

позивач - Державне підприємство "Київський державний завод "Буревісник",

представники позивача - Ходзінський В.В., в.о. генерального директора, Приходько В.П., довіреність,

позивач - Державний концерн "Укроборонпром" (правонаступником якого визнано АТ "Українська оборонна промисловість", правонаступником якого визнано Фонд державного майна України)

представники позивача - Царюк В.В., адвокат (до залучення правонаступника), Шевченко Б.В. адвокат,

відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "СІФ Інвест",

представник відповідача - Пронін Є.І. адвокат,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (залучено в якості позивача як правонаступника АТ "Українська оборонна промисловість", як правонаступника Державного концерну "Укроборонпром") - Фонд державного майна України,

представник третьої особи - Ковтяга О.В., в порядку самопредставництва, за довіреністю, Прикмета І.П., в порядку самопредставництва, посвідчення № 5063 від 27.05.2021,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

1. Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість"

2. Заступника Генерального прокурора

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 25.04.2023

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Грека Б.М.,

у справі за позовом

заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:

1.Київської міської державної адміністрації

2. Державного концерну "Укроборонпром" (правонаступником якого визнано АТ "Українська оборонна промисловість", правонаступником якого визнано Фонд державного майна України)

3.Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"

та за позовом

Державного концерну "Укроборонпром" (правонаступником якого визнано АТ "Українська оборонна промисловість", правонаступником якого визнано Фонд державного майна України)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Фонд державного майна України (залучено в якості позивача як правонаступника АТ "Українська оборонна промисловість", як правонаступника Державного концерну "Укроборонпром")

про визнання договору недійсним

в межах справи № 15/175-б

за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 15/175-б про банкрутство Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" (ідентифікаційний код 14312358; далі - боржник, ДП "КДЗ "Буревісник", Завод).

2. У червні 2020 року Державний концерн "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром") і ДП "КДЗ "Буревісник" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у місті Києві, укладеного між ДП "КДЗ "Буревісник" та ТОВ "СІФ Інвест" (далі - відповідач, Товариство, ТОВ "СІФ Інвест"), та додаткової угоди до цього договору № 01 від 05.04.2018.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва № 15/175-б (910/9030/20) від 30.06.2020 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.07.2020.

4. Крім того, у липні 2020 року Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА, прокуратура), ДК "Укроборонпром", ДП "Київський державний завод "Буревісник" також звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору № 40-92 від 29.03.2018 та додаткової угоди до цього договору № 01 від 05.04.2018.

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 №15/175-б (910/11122/20) задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора про об`єднання справ в одне провадження;

об`єднано в одне провадження справи 15/175-б (910/11122/20) та 15/175-б (910/9030/20) та присвоєно об`єднаній справі № 910/9030/20.

6. Справа розглядалась неодноразово.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 позов задоволено повністю;

визнано недійсним договір № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у місті Києві, укладений між ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ Інвест";

визнано недійсною також додаткову угоду до цього договору № 01 від 05.04.2018.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 скасовано;

прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних заяв Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Київської міської державної адміністрації, ДК "Укроборонпром", ДП "КДЗ "Буревісник", а також ДК "Укроборонпром" і ДП "Київський державний завод "Буревісник" до ТОВ "СІФ Інвест", за участю Фонду державного майна України про визнання недійсним договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у місті Києві, укладеного між ДП "КДЗ "Буревісник" та ТОВ "СІФ Інвест", і додаткової угоди до цього договору № 01 від 05.04.2018 у межах справи № 15/175-б.

Короткий зміст постанови Верховного Суду від 22.09.2021

9. Постановою Верховного Суду від 22.09.2021 касаційні скарги ДК "Укроборонпром" та Заступника Генерального прокурора - задоволено частково;

постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 - скасовано;

справу № 910/9030/20 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

9.1. Верховний Суд, здійснюючи перегляд справи в касаційному порядку, дійшов таких висновків:

- місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення обох позовних заяв, не звернув уваги на те, що позов ДК "Укроборонпром" і ДП "КДЗ "Буревісник" було підписано лише представником ДК "Укроборонпром", підпис представника боржника у позовній заяві відсутній

- суд апеляційної інстанції хоч і дійшов висновку, що боржник не є позивачем за позовом, однак, у резолютивній частині ухваленого судового рішення відмовив у задоволенні спільного позову ДК "Укроборонпром" та ДП "КДЗ "Буревісник", в той час, коли відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для позовної заяви, яка не підписана, настають інші правові наслідки;

- суд першої інстанції не надав жодної оцінки викладеним у відзиві на позовну заяву заступника Генерального прокурора запереченням ТОВ "СІФ Інвест" щодо визначення правової природи Договору, як договору про спільну діяльність;

- судом першої інстанції не надано оцінки аргументам ТОВ "СІФ Інвест" про те, що спірний договір містить елементи зобов`язальних правовідносин у сфері інвестування (інвестиційний договір), підряду (договір підряду) та інших зобов`язальних правовідносин, виникнення та існування яких не суперечить положенням актів цивільного та господарського законодавства та, водночас, не дозволяє зробити висновок про можливість комплексного застосування до окремих частин договору інших положень чинного законодавства, ніж ті, що регламентують порядок здійснення інвестиційної діяльності та особливості виникнення, зміни та припинення правовідносин підряду;

- без власної правової оцінки, в основу оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції фактично покладено науково-правовий експертний висновок від 16.11.2017 № 126/437, складений Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії України, щодо спірного Договору про будівництво житлового комплексу, з огляду на зміст якого суд розцінив оскаржуваний договір як договір про наміри та дійшов висновку про те, що він не порушує прав осіб, в інтересах яких звернувся Заступник Генерального прокурора. При цьому апеляційний господарський суд, роблячи наведений вище висновок щодо правової природи спірного Договору, не мотивував його жодним чином з посиланням на норми закону, а також в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України не навів доводів, за якими не погодився з висновками суду першої інстанції, який визначив спірний Договір як договір про спільну діяльність (змішаний договір);

- висновок апеляційного господарського суду щодо відсутності порушення прав осіб, в інтересах держави в особі яких заступник Генерального прокурора звернувся до суду з позовом, а саме: Київської міської державної адміністрації, ДК "Укроборонпром", ДП "КДЗ "Буревісник", також жодним чином не обґрунтований.

- апеляційним господарським судом не надано оцінки доводам прокурора та Київської міської державної адміністрації щодо порушення прав останньої при укладенні спірного договору, як власника земельної ділянки державної власності, частина якої (9,5071 га) підлягає забудові відповідно до умов спірного Договору, оскільки жодного рішення про зміну цільового використання або передачу третім особам у користування нею станом на дату укладення Договору про будівництво житлового комплексу не приймалось.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду

10. 29.03.2018 між ДП "КДЗ "Буревісник" (Сторона 1) та ТОВ "СІФ Інвест" (Сторона 2) укладено договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 (далі - договір), відповідно до пункту 2.1 якого сторони зобов`язуються збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2.

10.1. Об`єктом будівництва, згідно з пунктом 1.1.4 договору є житловий комплекс з об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури, згідно з містобудівними умовами та обмеженнями й іншими вихідними даними, який планується побудувати на частині земельної ділянки в межах будівельного майданчика, а також будь-які інженерно-технічні споруди, безпосередньо з ним пов`язані (далі - об`єкт).

10.2. Пунктом 2.2 договору передбачено, що ДП "Київський державний завод "Буревісник" передає ТОВ "СІФ Інвест" частину функцій замовника.

10.3. У пункті 2.4 договору сторони погодили, що фінансування будівництва здійснюється ТОВ "СІФ Інвест".

10.4. Об`єктом забудови є земельна ділянка площею 9,5071 га, яка є частиною ділянки загальною площею 15,6 га та належить ДП "КДЗ "Буревісник" на праві постійного користування (пункт 3.1 договору).

10.5. Оформлення права на частину земельної ділянки з цільовим призначенням, що дозволяє здійснити будівництво, утримання і обслуговування об`єкта, є зобов`язанням ДП "КДЗ "Буревісник". Права, обов`язки та відповідальність сторін відповідно до договору виникають з моменту виконання ДП "КДЗ "Буревісник" зазначеного зобов`язання. ТОВ "СІФ Інвест" зобов`язана надати організаційне та методологічне сприяння у виконанні зазначеного обов`язку ДП "КДЗ "Буревісник" (пункт 3.2 договору).

10.6. У пункті 3.3 договору сторони передбачили, що право користування частиною земельної ділянки внаслідок виконання договору не переходить до ТОВ "СІФ Інвест". ТОВ "СІФ Інвест" має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів капітального будівництва, укладених у межах цього Договору.

10.7. ТОВ "СІФ Інвест" приймає на себе виконання частини функцій Замовника будівництва об`єкта, у тому числі: отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому порядку дозвільних документів на будівництво об`єкту (пункт 4.1.1 договору).

10.8. Відповідно до пункт 4.1.5 договору ТОВ "СІФ Інвест" здійснює будівництво відповідно до рішень і дозволів уповноважених державних органів і органів місцевого самоврядування, з дотриманням законів, будівельних норм і правил, що діють в Україні, у строгій відповідності з вимогами проектної документації та умовами договору.

10.9. Згідно з пунктом 4.2.2 договору ДП "КДЗ "Буревісник" зобов`язане передати ТОВ "СІФ Інвест" будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього договору.

10.10. Сторони домовились, що за виконання частини функцій замовника ДП "КДЗ "Буревісник" отримує у власність частину Об`єкта у вигляді окремих квартир та нежилих приміщень Об`єкта у розмірі 8% від загальної площі квартир Об`єкта та 8% від загальної площі нежилих приміщень Об`єкта. Вартість частини Об`єкта, що отримує ДП "КДЗ "Буревісник", буде встановлена Сторонами у додатковій угоді (пункт 7.1 договору).

11. 05.04.2018 ДП "КДЗ "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" було укладено додаткову угоду № 01 до Договору № 40-92 від 29.03.2018, якою визначено, що вартість наявного в межах земельної ділянки майна ДП "КДЗ "Буревісник" і вартість права користування земельною ділянкою загалом становлять 88 763 800 грн. (пункт 1 додаткової угоди). У разі, якщо вартість частки Сторони 1, визначена згідно з п. 7.1 договору, буде менше ніж 88 763 800 грн., то частку Сторони 1 буде збільшено до цієї суми (пункт 3 додаткової угоди). ТОВ "СІФ Інвест" у повному обсязі фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням та зміною цільового призначення земельної ділянки, а також демонтажем списаних споруд (п. 4 Додаткової угоди).

12. У межах розгляду цієї справи Товариством до суду була надана копія додаткової угоди № 02 від 11.02.2022, якою були внесені зміни до додаткової угоди № 01 від 05.04.2018, зокрема, визначено, що вартість наявного в межах земельної ділянки майна ДП "КДЗ "Буревісник" і вартість права користування земельною ділянкою площею 9,5071 га, загалом складають 235 735 345,00 грн. (пункт 1 додаткової угоди). У разі, якщо вартість частки Сторони 1, визначена згідно з п. 7.1 договору, буде менше ніж 235 735 345,00 грн., то частку Сторони 1 буде збільшено до цієї суми (пункт 3 додаткової угоди).

13. Станом на час укладання договору, земельна ділянка по вул. Здолбунівській, 2 у місті Києві загальною площею 15,6331 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003) з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості перебувала у постійному користуванні ДП "КДЗ "Буревісник". Зазначена земельна ділянка перебувала у власності держави, розпорядження якою належало до повноважень Київської міської державної адміністрації.

14. Київська міська державна адміністрація як власник земельної ділянки площею 15,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003) будь-яких дозволів ДП "КДЗ "Буревісник" на її відчуження, здійснення забудови або зміну цільового використання, у тому числі її частиною площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050), на якій розміщуються нерухомі об`єкти ДК "Укроборонпром", не надавала.

15. До Київської міської державної адміністрації звернення щодо надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, у тому числі для здійснення будівництва на земельній ділянці з кадастровими номерами 8000000000:90:142:0003 та 8000000000:90:142:0050, з відповідними клопотаннями не надходили.

16. Після припинення права постійного користування Заводу земельною ділянкою площею 15,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003), останньому були передані земельні ділянки площею 9,5071 га (кадастровий номер) 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0060), утворені шляхом поділу на праві постійного користування.

17. 17.10.2018 ДК "Укроборонпром" прийнято наказ № 362 "Про надання згоди на списання майна ДП "КДЗ "Буревісник", згідно з яким майно підлягало списанню до 01.10.2019. Установлено, що будівлі та споруди існували на момент укладення договору та додаткової угоди до нього, що підтверджується змістом договору, з якого також слідує, що обов`язок демонтажу будівель та споруд покладено на ТОВ "СІФ Інвест".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами нового розгляду

18. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 позовні вимоги Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Київської міської державної адміністрації; 2) ДК "Укроборонпром"; 3) ДП "КДЗ "Буревісник" та позовні вимоги ДК "Укроборонпром" задоволено повністю.

визнано недійсними Договір № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 та додаткову угоду № 1 від 05.04.2018, укладені між ДП "КДЗ "Буревісник" та ТОВ "СІФ Інвест".

стягнуто з ТОВ "СІФ Інвест" (ідентифікаційний код 38590943) на користь Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.;

стягнуто з ТОВ "СІФ Інвест" (ідентифікаційний код 38590943) на користь ДК "Укроборонпром" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

18.1. Суд дійшов висновку, що спірний договір за своєю правовою природою має загальні ознаки договору про спільну діяльність, оскільки при його укладанні була визначена певна мета, права та обов`язки сторін і вклади кожного учасника, у зв`язку з чим спірний договір був укладений з ціллю створити певні правові наслідки.

18.2. Місцевий господарський суд критично оцінив доводи Товариства та Заводу щодо наявності ознак змішаного договору, який містить елементи зобов`язальних правовідносин у сфері інвестування (інвестиційний договір), підряду (договір підряду) та інших зобов`язальних правовідносин, виникнення та існування яких не суперечить положенням актів цивільного та господарського законодавства з урахуванням обставини триваючої процедури банкрутства Заводу, оскільки в такому випадку питання використання/списання/відчуження об`єктів нерухомості боржника повинно бути врегульовано ще й згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакцій чинній на момент укладення спірного договору).

18.3. Суд першої інстанції зазначив, що ініціювання питання про списання основних фондів майна боржника у процедурі банкрутства мало на меті звільнення земельної ділянки задля подальшої її забудови згідно умов оспорюваного договору. Разом з тим суд дійшов висновку, що кінцевий результат виконання умов оспорюваного договору не поновить та не покращить фінансове становище боржника, натомість призведе лише до втрати об`єктів нерухомості державної власності. Також суд зазначив, що Київською міською державною адміністрацією було передано Заводу земельні ділянки лише для володіння та користування за їх цільовим призначенням, яке на час укладання правочину не передбачало можливості будівництва житла. Водночас, Завод, уклавши оспорюваний договір, не маючи при цьому необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження земельною ділянкою державної власності, усупереч вимогам законодавства, фактично розпорядився її частиною, зробивши її внеском у спільну діяльність для будівництва житлового комплексу.

18.4. З урахуванням положень пункту 3.2 договору, суд дійшов висновку про те, що сторонами було узгоджено момент набуття чинності спірним договором як відкладальну обставину, якою є оформлення Заводом права на частину земельної ділянки з цільовим призначенням, що дозволяє здійснити будівництво, утримання і обслуговування об`єкта. Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту такого оформлення земельної ділянки, суд дійшов висновку про не настання відкладальної обставини, що ставить під сумнів факт набуття чинності спірним договором.

18.5. За таких обставин, внаслідок укладення спірного правочину створено передумови для протиправного використання та розпорядження державними землями, а також розташованими на них об`єктами нерухомості, що є порушенням інтересів держави в особі Київської міської державної адміністрації, ДК "Укроборонпром" та ДП "КДЗ "Буревісник". Тому, з урахуванням положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору від 29.02.2018 та, відповідно, й додаткової угоди до нього.

18.6. Крім того суд дійшов висновку, що ДП "КДЗ "Буревісник" усупереч вимогам законодавства укладено договір та додаткову угоду до нього за відсутності згоди органу, до сфери управління якого належить підприємство, на вчинення значного господарського зобов`язання, що дає підстави для визнання їх недійсними відповідно до положень цивільного законодавства.

18.7. Суд зазначив про неправильність твердження Товариства щодо наявності згоди ДК "Укроборонпром" на укладення спірного договору, висловлену на комітеті кредиторів у 2017 році, оскільки на відповідному комітеті кредиторів ДП "КДЗ "Буревісник" було ухвалене рішення про можливість укладення договору про будівництво із врахуванням зауважень ДК "Укроборонпром". При цьому факт звернення ДК "Укроборонпром" із позовом про визнання недійсним спірного договору, додатково засвідчує факт відсутності його згоди на укладення вказаного правочину.

18.8. Місцевий господарський суд звернув увагу на те, що у матеріалах справи наявна копія експертного висновку від 16.11.2017 № 126/437, складеного Інститутом держави і права ім. В.І. Корецького. Разом з тим суд зауважив, що зазначений висновок експерта в галузі права (від 16.11.2017 № 126/437) стосується практичного застосування питань законодавства України, при цьому питання, визначені приписами статті 108 ГПК України, в межах цієї справи не виникали.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатами нового розгляду

19. Постановою від 25.04.2023 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "СІФ Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі задовольнив;

рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Київської міської державної адміністрації; 2) ДК "Укроборонпром"; 3) ДП "КДЗ "Буревісник"; за позовом ДК "Укроборонпром" до ТОВ "СІФ Інвест" про визнання договору недійсним, що розглядається в межах справи № 15/175-б, відмовив.

19.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що Договір № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві не містить жодного положення, яке би встановлювало, що вкладом ДП "КДЗ "Буревісник" є його майно (об`єкти нерухомості та/або земельна ділянка). Також, аналізуючи положеннями Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 та Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018, суд дійшов висновку, що зазначеними документами не передбачено:

- відчуження та/або передачу у право власності нерухомості (нежитлових будівель та споруд), яка належить на праві власності ДК "Укроборонпром" та закріплене на праві господарського відання за ДП "КДЗ "Буревісник";

- вчинення будь-яких дій щодо майнових активів, які належать ДП "КДЗ "Буревісник";

- відчуження та/або передачу у право власності нерухомості (нежитлових будівель та споруд), яка належить на праві власності ДК "Укроборонпром" та закріплене на праві господарського відання за ДП "КДЗ "Буревісник", реорганізація чи ліквідація юридичної особи та/або вчинення будь-яких дій щодо майнових активів, які належать ДП "КДЗ "Буревісник";

- вчинення будь-яких дій щодо майнових активів у тому числі земельних ділянок, які належать ДП "КДЗ "Буревісник" або які є у користуванні Підприємства;

- припинення права ДП "КДЗ "Буревісник" постійного користування земельних ділянок площею 9,5071 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 газ кадастровим номером 8000000000:90:142:0060;

- право відчуження земельних ділянок площею 9,5071 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0060;

19.2. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відчуження земель умовами спірного Договору не передбачено. При цьому суд зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази припинення та/або передачі права постійного користування земельною ділянкою.

19.3. Також апеляційний господарський суд визнав неправильним висновок місцевого господарського суду про те, що за своєю правовою природою вказаний правочин є договором про спільну діяльність, оскільки системний аналіз умов спірних правочинів свідчить, що здійснення будівництва Об`єкта та реалізація Договору покладається саме на ТОВ "СІФ Інвест" та третіх осіб, а обов`язки щодо здійснення конкретних дій, обумовлених предметом договору, фактично покладено на одну сторону - ТОВ "СІФ Інвест" - без ознак сумісної діяльності, спільності вкладень або ж поєднаної трудової участі.

19.4. Суд апеляційної інстанції визнав безпідставним твердження позивача про те, що до предмету Договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві входить вартість права користування земельною ділянкою, у зв`язку з тим, що на момент укладення Договору така земельна ділянка не була оформлена, тому не можливо було встановити вартість права користування цією земельною ділянкою.

19.5. Також апеляційний господарський суд визнав помилковим твердження ДК "Укроборонпром", що ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становила 58,4% вартості активів цього підприємства, оскільки для виконання зазначеного Договору ДП "КДЗ "Буревісник" не передає об`єкти нерухомості, що належать йому на праві господарського відання.

19.6. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що зобов`язання ДП "КДЗ "Буревісник" не містить грошового вираження у Договорі № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018.

19.7. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності зобов`язань у ДП "КДЗ "Буревісник", які б становили 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, та вчинення якого потребує погодження зі сторони уповноваженого органу управління.

19.8. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що на час укладення договору боржник в особі розпорядника майна міг погоджувати з Комітетом кредиторів укладення значних договорів, щоб в подальшому уникнути їх оспорювання на підставі статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19.9. При цьому, апеляційний господарський суд встановив, що на засіданні комітету кредиторів ДП "КДЗ "Буревісник" 05.03.2018 були присутні представник ТОВ "СІФ Інвест", ТОВ "Купер Прайс" та Генеральний директор ДП "КДЗ "Буревісник" Кривошеев В.О., що свідчить про надання згоди на укладення правочину як Комітету кредиторів так і розпорядника майна.

19.10. Апеляційний господарський суд зазначив, що мотивом скасування арештів майна боржника та заборони, накладеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 15/175-6 стало те, що, боржником підготовлено пакет документів щодо списання майна, однак, в силу п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності" № 1314 від 08.11.2007, унеможливлено надання згоди на списання майна. Саме з метою скасування обмежень права щодо розпорядження майном ДП "КДЗ "Буревісник" Верховним Судом було скасовано арешти майна боржника та заборони, накладені ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №15/175-6, в тому числі заборону на розпорядження майном.

19.11. Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим висновки місцевого господарського суду про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №15/175-6 було заборонено укладення угод в цілому. Крім того суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів того, що укладенням оспорюваної угоди державі було завдано збитків.

19.12. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Договором № 40-92 про будівництво житлового комплексу від 29.03.2018 не встановлюється, не припиняється, не змінюється, не порушується право власності ДП "КДЗ "Буревісник" на земельну ділянку та/або нерухоме майно.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

20. ДК "Укроборонпром" (правонаступником якого визнано АТ "Українська оборонна промисловість", правонаступником якого визнано Фонд державного майна України) 25.05.2023 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20.

21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9030/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023.

22. Заступник Генерального прокурора 26.05.2023 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20.

23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9030/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.06.2023.

24. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/9030/20;

відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ДК "Укроборонпром" та Офісу Генерального прокурора до надходження матеріалів справи № 910/9030/20 до Верховного Суду.

25. 12.07.2023 на адресу Касаційного господарського суду на запит надійшли матеріали справи № 910/9030/20.

26. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9030/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023.

27. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ДК "Укроборонпром" та заступника Генерального прокурора, об`єднано касаційні скарги в одне касаційне провадження.

28. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9030/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023.

29. Ухвалою Касаційного господарського суду від 23.08.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" (далі АТ "Українська оборонна промисловість") про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20 відмовлено.

30. 24.08.2023 від АТ "Українська оборонна промисловість" надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво.

31. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2023 відкладено розгляд справи №910/9030/20 за касаційними скаргами АТ "Українська оборонна промисловість" та заступника Генерального прокурора, датою проведення судового засідання визначено 12.09.2023.

32. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 задоволено клопотання АТ "Українська оборонна промисловість" (подане 24.07.2023), здійснено заміну позивача ДК "Укроборонпром" на його правонаступника АТ "Українська оборонна промисловість".

33. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 відкладено розгляд справи № 910/9030/20 за касаційними скаргами АТ "Українська оборонна промисловість" та заступника Генерального прокурора, датою проведення судового засідання визначено 17.10.2023.

34. 17.10.2023 оголошено перерву в судовому за касаційними скаргами АТ "Українська оборонна промисловість" та Офісу Генерального прокурора до 24.10.2023.

35. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9030/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023.

36. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2023 задоволено заяву АТ "Українська оборонна промисловість", здійснено заміну позивача ДК "Укроборонпром" на його правонаступника Фонд державного майна України.

37. Ухвалою від 24.10.2023 Верховний Суд відклав розгляд касаційних скарг АТ "Українська оборонна промисловість" та Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20.

повідомив учасників справи, що розгляд касаційних скарг АТ "Українська оборонна промисловість" та Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 відбудеться 07.11.2023 о 12:30.

38. Від ТОВ "СІФ Інвест" 15.08.2023 надійшов відзив, в якому Генеральний директор та Виконавчий директор зазначеного Товариства просили касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора на Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20 (від 26.05.2023 № 11/3/1-42408 вих23) залишити без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 - без змін.

38.1. Від ДП "КДЗ "Буревісник" 16.08.2023 до Верховного Суду надійшов відзив, в якому представник Державного підприємства просив касаційні скарги Заступника Генерального прокурора та ДК "Укроборонпром" залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20 - без змін.

38.2. У судових засіданнях представники зазначених юридичних осіб підтримали доводи, викладені у зазначених відзивах.

39. Представник Офісу Генерального прокурора в судових засіданнях повністю підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, наведених у ній; просив Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20 про відмову в задоволенні позову заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, ДК "Укроборонпром", ДП "КДЗ "Буревісник" до ТОВ "СІФ Інвест" та позову ДК "Укроборонпром" до ТОВ "СІФ Інвест", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фонду державного майна України про визнання недійсними договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 та додаткової угоди № 1 від 05.04.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у цій справі.

40. Представники ДК "Укроборонпром", АТ "Українська оборонна промисловість" та Фонду державного майна України у судових засіданнях просили касаційну скаргу ДК "Укроборонпром" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20 - задовольнити; постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/9030/20 скасувати повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20.

41. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

42. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 № 3275-IX, з огляду на обставини, зазначені в пунктах 28, 32, 35, 36 цієї постанови, Верховний Суд розглядає справу № 910/9030/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(заступник Генерального прокурора)

43. В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначив, що висновки Північного апеляційного господарського суду зроблені за неправильного застосування статей 203, 215, 1130, 1131 Цивільного кодексу України та без урахування правових позицій Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27.07.2022 у справі № 910/7966/21, від 18.04.2018 у справі № 910/4501/17, від 03.11.2020 у справі № 920/611/19, від 16.01.2020 у справі № 922/1362/17, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 11.07.2019 у справі № 910/10673/18.

43.1. Також, на думку скаржника, під час ухвалення оскаржуваної постанови поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися положення статей 20, 21, 38, 65, 66, 84, 96, 102-1, 120 Земельного кодексу України, статей 377, 413 Цивільного кодексу України та не враховано правових позицій Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладених у постановах від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 10.05.2018 у справі № 924/263/17, від 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 21.06.2019 у справі № 910/22880/17, від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17, від 08.05.2018 у справі № 908/852/17.

43.2. Крім того, апеляційний господарський суд залишив поза увагою принцип superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

43.3. Скаржник аргументував, що висновки суду апеляційної інстанції без посилання на докази в розумінні статей 76-79 ГПК України про те, що у вартість предмета договору не входить вартість права користування земельною ділянкою, є хибними, оскільки у п. 2 оспорюваної додаткової угоди від 05.04.20218 № 1 зазначено про те, що вказана у п. 1 цієї додаткової угоди вартість майна і права користування земельною ділянкою визначена сторонами на підставі Звіту про оцінку майна від 01.11.2017, який складено ТОВ "Меркурій Партнере". Також, на думку скаржника, з урахуванням фактичних обставин справи, умов, прав та обов`язків сторін, правових наслідків виконання договору, є необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що укладення договору від 29.03.2018 не потребувало згоди ДК "Укроборонпром" у порядку статті 73-2 ГК України, оскільки зобов`язання державного підприємства за таким договором не містять грошового вираження та/або не передбачають передачу/відчуження нерухомого майна та/або земельної ділянки.

43.4. Скаржник звернув увагу, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися ті обставини, що укладення оспорюваних договору та додаткові' угоди до нього на стадії розпорядження майном у процедурі банкрутства державного підприємства не призведе до відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів, адже умови договору та результат їх виконання жодним чином не передбачають порядку та способу погашення кредиторської заборгованості.

Доводи скаржника

(ДП "Укроборонпром" (правонаступник Фонд державного майна України))

44. Скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості та підстав застосування положень статті 73-2 ГК України у правовідносинах при укладанні державним унітарним підприємством (ДП "КДЗ "Буревісник") значного господарського зобов`язання (оспорюваного Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2) при непогодженні його з органом (Концерном), до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

44.1. Скаржник аргументував, що при застосуванні статті 73-2 ГК України як правової підстави для визнання Договору недійсним, не є важливим вид цього договору, наявність грошового вираження, за ким зі сторін договору закріплено обов`язок оплати майна, робіт і послуг та яка юридична доля нерухомого майна та/або земельної ділянки, що є його предметом. ДП "КДЗ "Буревісник" не обов`язково повинен був брати на себе господарське зобов`язання, яке становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, адже визначальною ознакою значного зобов`язання є предмет такого зобов`язання і його вартість. Разом з тим суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що визначальним критерієм застосування статті 73-2 ГК України є вартість предмету зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, вказує на неправильне застосування норми матеріального права.

44.2. Скаржник доводив, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови ухвалена без жодної власної правової оцінки спірних правовідносин та є, фактично, копією апеляційної скарги ТОВ "СІФ-Інвест". При цьому, судом апеляційної інстанції проігноровано доводи скаржника щодо наявності в умовах оспорюваного Договору та додаткової угоди до нього, наявність значних господарських зобов`язань, вчинених ДП "КДЗ "Буревісник", вартість предмету яких становить 10 і більше відсотків вартості активів підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

44.3. Також у касаційній скарзі зазначено, що, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що за своєю правовою природою зазначений правочин є договором про спільну діяльність, суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові так і не встановив правову природу оспорюваного Договору та додаткової угоди до нього та спірних правовідносин, що ним регулюються.

44.4. Крім того, у касаційній скарзі зазначено, що судом апеляційної інстанції, без власної правової оцінки, в основу оскаржуваної постанови покладено науково-правовий висновок Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 16.11.2017 № 126/437 щодо спірного Договору про будівництво житлового комплексу. Разом з тим при первісному розгляді справи Верховний Суд у постанові від 22.09.2021, скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій, дійшов висновку, що відповідно до імперативних вимог статті 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. З огляду на зазначене, та всупереч частин першої, п`ятої статті 236 ГПК України, частини першої статті 316 ГПК, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, яке не є обґрунтованим та прийняте без урахування вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

45. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

48. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

49. Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, здійснюючи розгляд справи в касаційному порядку за результатами нового розгляду у цій справі, Верховний Суд в першу чергу звертає увагу на дотримання судами вказівок, які містилися у постанові суду касаційної інстанції від 22.09.2021 у цій справі.

50. За змістом постанови Верховного Суду від 22.09.2021, однією з підстав направлення справи на новий розгляд було те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки викладеним у відзиві на позовну заяву заступника Генерального прокурора запереченням ТОВ "СІФ Інвест" щодо визначення правової природи Договору, як договору про спільну діяльність.

50.1. Аналіз змісту рішення суду першої інстанції свідчить про те, що місцевий господарський суд, надаючи оцінку викладеним у відзиві на позовну заяву заступника Генерального прокурора запереченням ТОВ "СІФ Інвест" щодо визначення правової природи Договору, дійшов висновку, що укладений спірний договір має загальні ознаки договору про спільну діяльність.

50.2. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарські правовідносини, що виникли між сторонами, на підставі Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 та Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018, не можуть вважатися спільною діяльністю, а сам оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність, оскільки правовий режим майна жодної із сторін не змінюється, як було зазначено вище, а податковий облік результатів господарської діяльності за оспорюваним договором сторонами вестиметься кожним окремо.

50.3. При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованими викладені у касаційній скарзі ДП "Укроборонпром" доводи про те, що апеляційний господарський суд, не погоджуючись із висновками місцевого суду в зазначеній частині, при новому розгляді справи повторно не встановив правову природу оспорюваного договору та додаткової угоди до нього, оскільки висновки щодо правової природи зазначених правочинів у оскаржуваній постанові відсутні.

50.4. Отже, в зазначеній частині суд апеляційної інстанції не виконав вимоги частини першої статті 316 ГПК України.

51. Також зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що здійснення дій, обумовлених Договором, фактично покладено на одну сторону - ТОВ "СІФ Інвест". При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що укладенням оспорюваної угоди державі було завдано збитків.

51.1. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не досліджував та не встановив наявність витрат, які здійснило ТОВ "СІФ Інвест" у зв`язку із виконанням оскаржуваного договору. ТОВ "СІФ Інвест" наявність будь-яких видатків, пов`язаних із виконанням спірного правочину в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, ні в місцевому, ні в апеляційному суді під час розгляду цієї справи також не доводило, в матеріалах справи докази наявності таких витрат чи наявних у Товариства збитків відсутні.

52. Надаючи оцінку умовам Договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві в контексті порушення прав Київської міської державної адміністрації, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що його положеннями не передбачено право відчуження земельних ділянок площею 9,5071 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0060.

52.1. Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок апеляційного суду передчасними, а доводи касаційної скарги Офісу Генерального прокурора, викладені у пункті 43.2. описової частини, частково обґрунтованими, з огляду на таке.

52.2. Місцевий господарський суд встановив, що станом на час укладання договору, земельна ділянка по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві загальною площею 15,6331 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003) з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості перебувала у постійному користуванні ДП "КДЗ "Буревісник". При цьому зазначена земельна ділянка перебувала у власності держави, розпорядження якою належало до повноважень Київської міської державної адміністрації.

52.3. Отже, зазначена земельна ділянка була надана боржнику у користування як актив, який в силу вимог статей 20, 21 Земельного кодексу України повинен був використовуватись за цільовим призначенням з метою виконання боржником видів діяльності

53. Суди попередніх інстанцій встановили, що предметом спірного договору є будівництво житлового комплексу.

53.1. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено, що Київська міська державна адміністрація підписала спірний договір або у інший спосіб погодила передачу спірної земельної ділянки на користь ТОВ "СІФ Інвест" з метою подальшого будівництва відповідного житлового комплексу.

53.2. Представник Київської міської державної адміністрації у судовому засіданні під час розгляду справи Верховним Судом зазначив про відсутність відповідного розпорядження (дозволу на передачу на користь ТОВ "СІФ Інвест" відповідної земельної ділянки під будівництво житлового комплексу) як у матеріалах справи, так і в цілому.

54. Аналіз статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України свідчить, що набуття особою права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, передбачає також набуття такою особою права власності і на земельну на якій розміщене нерухоме майно.

54.1. Частиною другою статті 42 Земельного кодексу унормовано, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

54.2. Отже, системний аналіз положень статей 42, 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, свідчить, що набуття третіми особами права власності на нерухоме майна у житловому комплексі матиме наслідком не лише зміну цільового призначення земельної ділянки, але й також подальше її відчуження на користь третіх осіб (співвласників такого комплексу).

55. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що зміст договору дійсно прямо не передбачає відчуження із власності держави земельних ділянок на користь третіх осіб.

55.1. Разом з тим, Суд звертає увагу, що цільове призначення земельної ділянки - це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Тому у цьому випадку потрібно оцінювати не лише права і обов`язки сторін, передбачені змістом оскаржуваного договору, але і правові наслідки, прямо передбачені Законом, які можуть виникнути за умови виконання спірного договору.

55.2. Водночас, в силу зазначених положень Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, є очевидним, що укладення спірного договору може призвести як до зміни цільового призначення ділянки, так і її відчуження на користь третіх осіб.

55.3. При цьому, ні місцевим, ні апеляційним господарським судом не встановлено, а відповідачем у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України не доведено, що умови договору передбачають компенсацію на користь держави (або Київської міської державної адміністрації) за таку земельну ділянку та/або порядок компенсації її вартості у випадку відчуження побудованого на ній житлового комплексу (його частини) на користь третіх осіб.

56. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами будівництва боржник мав отримати лише 8 % від загальної площі нежилих приміщень (актив, який не стосується безпосереднього виду діяльності боржника), а не 100 %.

56.1. Зазначені обставини в контексті здійснення боржником економічної діяльності та з урахуванням статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що боржник може втратити один з активів, який не належить йому на праві приватної власності, однак наданий йому у користування з метою виконання його безпосередніх завдань та функцій.

56.2. В свою чергу, такі наслідки свідчать про передчасність висновку апеляційного господарського суду про те, що ДП "КДЗ "Буревісник", уклавши спірний Договір, не брав на себе господарське зобов`язання, яке становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, та вчинення якого потребує погодження зі сторони уповноваженого органу управління.

57. Доводи уповноваженого представника ТОВ "СІФ Інвест" про те, що скасування спірного договору призведе до наявності "порожньої ділянки посеред міста" Колегія суддів оцінює критично та звертає увагу, що здійснення забудови міста не може залежати лише від наявності/відсутності вільної ділянки, а повинне здійснюватися в інтересах міської громади та відповідно до вимог чинного законодавства.

58. Суд вважає обґрунтованими доводи Заступника Генерального прокурора про те, що укладення державним підприємством - боржником спірного договору та будівництво житлового комплексу на земельній ділянці у цьому випадку може не лише сприяти незаконній втраті такої земельної ділянки державою, але і не покращить фінансове становище боржника.

58.1. Так, за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією, видами діяльності боржника визначено в металевих дверей і вікон (основний); виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; виробництво радіологічного, електромедичного й електротерапевтичного устаткування; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів; ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування.

58.2. Отже, до сфери діяльності боржника не входить будівництво та продаж житлових комплексів.

59. Разом з тим, з огляду на подання Офісом Генерального прокурора касаційної скарги в інтересах Київської міської державної адміністрації, колегія суддів звертає увагу на таке.

59.1. Місцевий господарський суд, досліджуючи цільове призначення земельної ділянки, щодо якої було укладено спірний договір, зазначив, що Київська міська державна адміністрація як власник земельної ділянки площею 15,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003) будь-яких дозволів ДП "КДЗ "Буревісник" на її відчуження, здійснення забудови або зміну цільового використання, у тому числі її частиною площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050), на якій розміщуються нерухомі об`єкти ДК "Укроборонпром", не надавала.

59.2. Разом з тим, у відкритому доступі на Офіційному порталі Києва (сайті Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_detalnogo_planu_teritori_v_rayoni_dniprovsko_naberezhno_vulitsi_zdolbunivsko_prospektu_petra_grigorenka_v_darnitskomu_rayoni_mkiyeva/) наявне рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 691/2853 Про затвердження детального плану території в районі Дніпровської набережної, вулиці Здолбунівської, проспекту Петра Григоренка в Дарницькому районі м. Києва, яким затверджено детальний план території в районі Дніпровської набережної, вулиці Здолбунівської, проспекту Петра Григоренка в Дарницькому районі міста Києва.

59.3. При цьому, зміст рішення місцевого господарського суду свідчить, що місцевим судом ні зазначене рішення Київської міської ради (прийняте та наявне у відкритому доступі станом на момент ухвалення рішення суду від 12.12.2022), ні план території в районі Дніпровської набережної, вулиці Здолбунівської, проспекту Петра Григоренка в Дарницькому районі міста Києва (в якому розташована земельна ділянка), не досліджувався.

59.4. Також відповідно до частини четвертої статті 20 Земельного кодексу України, при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

59.5. При цьому, місцевий господарський суд наявну у Державному земельному кадастрі інформацію щодо цільового призначення земельної ділянки також не досліджував, наявність/відсутність обставин щодо внесення та дати внесення до Кадастру змін цільового призначення не встановив.

59.6. В подальшому, суд апеляційної інстанції такі обставини також не досліджував, оцінки доводам ТОВ "СІФ Інвест" щодо обставин поділу земельної ділянки/зміні її цільового призначення Київською міською державною адміністрацією, в контексті наявної у відкритому доступі інформації, не надав.

60. Колегія суддів звертає увагу, що статтею 21 Земельного кодексу України унормовано, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Отже, наявність порушень порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є самостійною підставою як для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, так і для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам і подальшого притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у таких порушеннях.

61. Також Верховний Суд звертає увагу, що гарантії справедливого судового розгляду, передбачені статтею 6 Конвенції, можуть бути застосовані й до адміністративних процедур, які дозволяють оскаржувати рішення суб`єктів владних повноважень, адже вона охоплюють юридичні конфлікти між особами й органами публічної влади за умови, що їхній кінцевий результат має вирішальне значення для прав та обов`язків особи. Тож принципи належного врядування повинні застосовуватися суб`єктами владних повноважень у їх діяльності під час вирішення питань щодо виникнення, зміни і припинення суб`єктивних прав та інтересів людини. Як правило, це стосується якості адміністративних рішень та ефективності їх дій.

61.1. Принципи належного адміністрування, що є основою належного врядування, закріплені, зокрема в Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2007)7 щодо доброї адміністрації (належного адміністрування) від 20.06.2007, і неодноразово були предметом аналізу ЄСЇЛ через призму тлумачення статей Конвенції.

61.2. ЄСПЛ серед них виділяє, зокрема, такі принципи як: об`єктивність і неупередженість (стаття 4: рішення ЄСПЛ у справі "Ahmed and Others v. The United Kingdom" від 02.09.1998); пропорційність (ст. 5: рішення у справах "Hutten-Czapska v. Poland" від 19.06.2006, "Soering v. The United Kingdom" від 07.07.1989, "Xintaras v. Sweden" від 22.06.2004); право бути почутим (статті 14, 15: рішення ЄСПЛ у справах "Buscemi v. Italy" від 16.09.1999, "McMichael v. The United Kingdom" від 24.02.1995); право нa доступ (ст. 13: рішення у справах "Kuharecalias Kuhareca v. Latvia" від 07.12.2004, «Markov and Markova v. Ukraine» від 13.10.2015); право нa участь (ст. 15: рішення у справах "Hatton and Others v. The United Kingdom" від 08.07.2003, "Taskin and Others v. Turkey" від 10.11.2004); відповідальність і виконання (ст. 23: рішення ЄСЇЛ у справах "De Souza Ribeiro v. France" від 13.12.2012, "Jabari v. Turkey" від 11.07.2000, "Rysovskyy v. Ukraine" від 20.10.2011).

61.3. З огляду на зміст зазначених судових рішень ЄСПЛ, органам публічної влади важливо дотримуватися цих принципів, які, зокрема, передбачають, що, коли йдеться про питання загального інтересу, то вони повинні діяти вчасно та в належний спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу та не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Тому принципи належного врядування можуть не тільки покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно та законно, виправляючи свою помилку, а й, як наслідок, потребувати виплати особі відповідної компенсації.

61.4. У цій справі суди не в повній мірі дослідили наявні рішення Київської міської ради та дії Київської міської державної адміністрації щодо поділу земельної ділянки, не дослідили наявні відкриті джерела (зокрема, Державний земельний кадастр на предмет наявності внесених змін або їх відсутності відповідно до вимог статті 20 Земельного кодексу України та сайт КМДА і Київської міської ради на предмет наявності рішень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок).

61.5. В контексті зазначеного та наявних спірних правовідносин Верховний Суд звертає увагу, що судами попередніх інстанцій, в порушення вимог статей 86, 236, 238 ГПК України, не повно та не всебічно досліджено усі обставини цієї справи на предмет належної поведінки органів державної влади щодо земельної ділянки, на якій сторони спірного договору передбачили будівництво житлового комплексу.

61.6. При цьому колегія суддів звертає увагу, що дослідження зазначених обставин сприятиме як виправленню помилки державного органу (за встановлення судами її наявності), так і уникненню додаткової відповідальності органів державної влади у майбутньому (за встановлення судами відсутності помилок державних органів) та покладенню відповідальності на ТОВ "СІФ Інвест" (яке прийняло на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань за оскаржуваним договором перед третіми особами з моменту його підписання), що, в свою чергу, свідчитиме про дотримання принципів об`єктивності та неупередженості, пропорційності та відповідальності як перед інвесторами, так і перед державою в цілому.

62. В силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

63. З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги статей 73-77, 86, 238, 269 ГПК України, оскільки не надали належної оцінки усій сукупності доводів та наявним у матеріалах справи доказам, внаслідок чого дійшли передчасного висновку про відсутність/наявність підстав для задоволення позовних вимог.

63.1. З огляду на неповне дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи рішення судів у цій справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

65. Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону - статті 86, 236 ГПК України, а тому постанова апеляційного господарського суду від 25.04.2023 та рішення місцевого суду від 12.12.2022 підлягають скасуванню з направленням справи № 910/9030/20 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

66. При новому розгляді суду необхідно належним чином з`ясувати обставини в частині взаємозв`язків Київської міської державної адміністрації з боржником та відповідачем, наслідки такої взаємодії щодо земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003), а також наслідки такої взаємодії в частині можливості/неможливості виконання оскаржуваного договору. Суди повинні повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Щодо судових витрат

67. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 910/9030/20 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 ГПК України судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" (правонаступником якого визнано АТ "Українська оборонна промисловість", правонаступником якого визнано Фонд державного майна України) - задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора - задовольнити частково.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20 скасувати.

4. Справу № 910/9030/20 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський