Рішення

від 16.11.2023 по справі 754/10772/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4614/23

Справа №754/10772/23

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання Довгань Г.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ ФЕКТОРІ», про стягнення заборгованості з заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення з ТОВ "Ентертейнмент Фекторі" заборгованості по виплаті заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 30.11.2021 позивача, наказом № 23-к від 29.11.2021 прийнято на посаду завідувача господарства, адміністративно-господарського відділу ТОВ "Ентертейнмент Фекторі". Наказом № 9 від 04.05.2022 за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України позивача звільнено з посади завідувача господарства, адміністративно-господарського відділу ТОВ "Ентертейнмент Фекторі". Позивач працював за графіком з понеділка по п`ятницю по 9 годин на день. Субота, неділя та святкові дні - вихідні, якщо не відбуваються поломки обладнання або систем, що забезпечують безперебійну роботу підприємства. За весь період роботи, позивач отримав кошти від відповідача тільки за січень 2022. Таким чином, відповідач, не виплатив позивачу заробітної плати за період, а саме: За грудень 2021 - 15800,00 грн.; за лютий 2022 - 17000,00 грн.; за береззень 2022 - 17 000,00 грн.; за квітень - 17 000,00 грн.; та за 4 дні травня 2022 - 3 090,00 грн. 10 календарних днів щорічної відпустки, що підлягає компенсації 7 727,00 грн. та середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку становить 238 000,00 грн., загальна сума заборгованості складає 315 617,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 10.08.2023 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, в той же час на адресу суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

13.11.2023 на адресу суду позивач надав заяву про розрахунок середньої заробітної плати за весь час затримки, а саме в якій вказав, що 04.05.2022 він був звільнений за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України, згідно наказу № 09-К від 04.05.2022. Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. Однак, в день звільнення позивача, 04.05.2022, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Згідно порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (зі змінами) в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Заробітна плата позивача складала: за грудень 2021 - 15 800,00 грн, за січень 2022 - 17 000,00 грн. Загальна сума за два місяці складає 32 800,00 грн. Кількість робочих днів за грудень 2021 та січень 2022 складає - 44 дні. Відповідно розрахунок 32 800,00 грн. : 44 середньоденна заробітна плата за два календарні місяці роботи складає - 745,45 грн. У зв`язку з тим, що відповідач не провів розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що моменту звільнення 04.05.2022 до моменту звернення до суду 07.08.2023 пройшло 328 робочих днів, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки з розрахунку, який на момент звернення до суду складає 244 507,6 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.11.2021 позивача, наказом № 23-к від 29.11.2021 прийнято на посаду завідувача господарства, адміністративно-господарського відділу ТОВ "Ентертейнмент Фекторі". Наказом № 9 від 04.05.2022 за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України позивача звільнено з посади завідувача господарства, адміністративно-господарського відділу ТОВ "Ентертейнмент Фекторі". Позивач працював за графіком з понеділка по п`ятницю по 9 годин на день. Субота, неділя та святкові дні - вихідні, якщо не відбуваються поломки обладнання або систем, що забезпечують безперебійну роботу підприємства. За весь період роботи, позивач отримав кошти від відповідача тільки за січень 2022. Таким чином, відповідач, не виплатив позивачу заробітної плати за період, а саме: За грудень 2021 - 15800,00 грн.; за лютий 2022 - 17000,00 грн.; за березень 2022 - 17 000,00 грн.; за квітень - 17 000,00 грн.; та за 4 дні травня 2022 - 3 090,00 грн. 10 календарних днів щорічної відпустки, що підлягає компенсації 7 727,00 грн. та середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку становить 238 000,00 грн., загальна сума заборгованості складає 315 617,00 грн.

Заробітна плата позивача складала: за грудень 2021 - 15 800,00 грн, за січень 2022 - 17 000,00 грн. Загальна сума за два місяці складає 32 800,00 грн. Кількість робочих днів за грудень 2021 та січень 2022 складає - 44 дні. Відповідно розрахунок 32 800,00 грн. : 44 середньоденна заробітна плата за два календарні місяці роботи складає - 745,45 грн. У зв`язку з тим, що відповідач не провів розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що моменту звільнення 04.05.2022 до моменту звернення до суду 07.08.2023 пройшло 328 робочих днів, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки з розрахунку, який на момент звернення до суду складає 244 507,60 грн.

Так, положеннями ст.43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Ч. 5 ст. 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Як закріплено ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а також ст. 115 КЗпП України, - заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність заборгованості підприємства з виплати сум належних до виплати позивачу за період за грудень 2021, лютий, березень, квітень та за 4 дні травня 2022, відповідачем не виплачено позивачу жодних сум, що належать до виплати при звільненні, а відтак суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 77 617,00 грн.

Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), далі - Порядок. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Отже, не проведення розрахунку з працівником у зазначені строки в свою чергу є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Таким чином, з огляду на зазначені вище обставини та заявлені позивачем вимоги, здійснивши перерахунок розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, суд дійшов висновку, що середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає за шість місяців 17 000* 6 місяців = 102 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази не виплати йому заробітної плати, а також затримки розрахунку при звільненні, суд визнає належними і допустимими, також достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію, щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 796,17 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 38, 44, 47, 97, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76-81, 83, 89, 113, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258-259, 263-265, 280- 289, 352, 354- 355 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ ФЕКТОРІ», про стягнення заборгованості з заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ ФЕКТОРІ» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати 77617,00 грн. та 102000,00 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ ФЕКТОРІ» на користь держави судові витрати по справі - судовий збір 1796,17 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: ТОВ «ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ ФЕКТОРІ» (код ЄДРПОУ 41430149, місцезнаходження: 02097, м. Київ, вул. Лісківська 9а/22),

Повний текст рішення складено 29.11.2023 року.

Суддя: Н.Г.Таран