Рішення

від 27.11.2023 по справі 756/4064/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.11.2023 Справа № 756/4064/23

Унікальний номер 756/4064/23

Провадження номер 2/756/2873/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретаря судового засідання - Макаренко С.П.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

30 березня 2023 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , в якій позивач просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_6 . В подальшому шлюб між сторонами розірвано. Між батьками 04 грудня 2013 року укладено договір про участь у вихованні та режим побачень з дитиною, згідно якого дитина до досягнення 14 років буде проживати разом з матір`ю. Оскільки відповідач ухилявся від участі в утриманні та вихованні доньки, позивач у 2018 року звернулась з позовом про стягнення аліментів.

Рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку. Вказане рішення суду відповідачем не виконується, заборгованість по аліментам склала 264999,06 грн.

Позивач стверджувала, що після розірвання шлюбу батько не приділяє уваги розвитку дитини, свідомо ухиляється від виконання обов`язків, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не створює умов для отримання належної освіти, матеріально не забезпечує, протягом тривалого часу не зустрічається і не спілкується з донькою, не бачив її, самоусунувся від виховання дитини, не сплачує аліменти.

У 2017 році позивач разом з донькою виїхали на постійне місце проживання до Королівства Іспанії, на що відповідач надав нотаріальну згоду, будь-яких перешкод у спілкуванні батьку з донькою позивач не чинила. Натомість відповідач не лише не приймає участі у вихованні дитини, а й чинить перешкоди щодо надання згоди на оформлення належних документів, пов`язаних з перебуванням дитини у Іспанії та отримання громадянства, що не дає можливості влаштування дитини у заклади освіти. Посилаючись на положення ст. 164 СК України просить задовольнити позовні вимоги.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2023 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху.

13 квітня 2023 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а також докази, що підтверджують зарахування коштів по сплаті судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого розгляду на 23 травня 2023 року.

В підготовчому засіданні 23 травня 2023 року оголошено перерву до 22 червня 2023 року з метою отримання висновку.

20 червня 2023 року на офіційну електронну адресу суду надійшов висновок Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про доцільність позбавлення батьківських прав.

22 червня 2023 року підготовче судове засідання було відкладено до 25 липня 2023 року на підставі клопотання представника відповідача.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_2 за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2023 року, із зазначенням напрямку перетину державного кордону України.

18 липня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказував, що його довіритель ОСОБА_2 заперечує проти позову, не погоджується з твердженнями позивача наведеними у позовній заяві з наступних підстав. Вказує, що позивач вводить суд в омину щодо самоусунення ОСОБА_2 від виконання батьківських прав, оскільки відповідач з моменту розірвання шлюбу і до моменту виїзду дитини за кордон постійно приділяв їй увагу, опікувався її розвитком, здоров`ям. Донька проводила достатньо часу з батьком кожен другий тиждень на вихідних, також відповідач возив дитину відпочивати на море.

Після виїзду дитини за кордон батько не має можливості бачитись з донькою, однак спілкувався засобами телефонного зв`язку, які звелися до мінімуму самою позивачкою та порушує його права, зокрема і ті про які батьки дитини дійшли згоди в нотаріально посвідченому договорі.

Окрім того у відповідача відсутня інформація щодо фактичного місця перебування доньки в Королівстві Іспанія, попри спроби отримати таку інформацію від позивача. Під час одної з небагатьох розмов з донькою відповідач дізнався, що дитині забороняється надавати батьку будь-яку інформацію щодо її місцезнаходження та давати номер телефону. На переконання відповідача, мати дитини свідомо нехтуючи своїми зобов`язаннями за договором фактично позбавила відповідача права на спілкування, виховання та можливості приймати участь у житті дитини з моменту їх переїзду до Іспанії. Позивачка порушує право дитина на підтримання регулярних особистих стосунків і прямих контактів з батьком, який проживає окремо.

Також відповідач не погоджується і з твердженнями щодо несплати аліментів. ОСОБА_2 хоч і не регулярно, проте сплачує аліменти. Зовнішніми факторами, що вплинули на спроможність платежів були глобальна пандемія та повномасштабне вторгнення, які вплинули на діяльність організації, в якій працював відповідач. Окрім того під час судового провадження у справі про аліменти у відповідача народилася друга дитина, і частину коштів він мусив спрямовувати на її утримання. Представник вказував, що відповідач все ще сподівається на можливість вирішення питання з позивачкою мирним шляхом та відновлення особистого спілкування з донькою.

25 липня 2023 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14 вересня 2023 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року залучено до участі у справі у якості третьої особи Службу у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Також, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону України громадянками України: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з березня 2017 року, із зазначенням напрямку перетину державного кордону України.

31 липня 2023 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказувала наступне. Після розірвання шлюбу, з метою врегулювання відносин щодо спілкування з дитиною, якій на момент розірвання шлюбу виповнилося 4 роки, між сторонами 07 грудня 2013 року укладено договір про участь у вихованні та режим побачень з дитиною. Згідно договору сторони досягли домовленості, що дитина буде проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

З моменту припинення шлюбних відносин і по даний час донька проживає з позивачкою і перебуває повністю на її утриманні, всі питання щодо виховання доньки з моменту розлучення вирішуються позивачкою самостійно без участі і підтримки з боку відповідача. По досягненню шкільного віку дитина пішла навчатися до Французького ліцею ім. Анни Київської, витрати з оплати навчання складали 96000 грн на рік, які позивач сплачувала самостійно.

Позивач не заперечує, що відповідач бачився та спілкувався з донькою до 2017 року. Однак позивач наголошує на тому, що відповідач не брав фінансової участі в утриманні дитини, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення аліментів. Рішення суду відповідач також тривалий час не виконує, має суттєву заборгованість зі сплати аліментів.

Стверджувала, що позивач не чинила та не чинить перешкод щодо спілкування дитини з батьком навіть після переїзду до Іспанії. Позивачка забезпечувала спілкування батька з донькою через мобільний зв`язок. Також відповідач не мав жодних перепон щоб запрошувати доньку на канікули в Україну, але таких дій не вчиняв.

Оскільки дитина проживає та навчається в Іспанії то для вирішення усіх питань з подальшим навчанням та можливістю подорожувати країнами Європи, необхідно отримати у відповідача дозвіл із наданням повноважень вирішувати такі питання щодо пересування дитини. Проте відповідач відмовився від підписання будь-яких документів, посилаючись на те, що він наразі з родиною перебуває поза межами України у вимушеній міграції і підпише лише за умови підписання позивачкою мирової угоди у межах виконавчого провадження про припинення будь-яких матеріальних претензій щодо утримання доньки. Вказане свідчить не лише про те, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не сплачує аліменти, а навпаки діє всупереч її інтересам чим перешкоджає її розвитку та можливості навчатися у найкращих навчальних закладах.

В підготовчому засіданні 14 вересня 2023 року оголошено перерву у зв`язку з відсутністю висновку до 09 жовтня 2023 року.

В судовому засіданні 09 жовтня 2023 року, ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовчий розгляд справи та призначено до судового розгляду на 06 листопада 2023 року.

В судовому засіданні 06 листопада 2023 року приймала участь в режимі відео конференції позивач ОСОБА_4 , яка підтримала заявлені позовні вимоги наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що з на даний час вирішується питання про отрмання ОСОБА_5 громадянства Іспанії, проте відповідач категорично заперечує надати згоду, підписати довіреність, через що дитина не може приймати участь в навчанні, відпочинку в інші країни. Громадянство надасть дитині певні пільги, щодо подальшого навчання. З чотирьох років дитина не бачила батька. Останні десять років він спілкужться із нею лише один раз на рік на день народження. Відповідач шантажував, що згоду (довіреність) надасть за певних умов відмови від аліментів та або права на автомобіль. Батько посилається на нібито його заборону перетину кордону з України, але він попри наявну заборону перетнув кордон, зараз проживає в Польші. Минулої зими обіцяв доньки приїхати, був поряд, але так і не приїздив.

В судовому засіданні 06 листопада 2023 року неповнолітня ОСОБА_5 , приймала участь в режимі відеоконференції, надала пояснення, що батька вона майже не пам`ятає. Каже, що ОСОБА_7 для неї не знайомий чоловік. Він спілкування з ним лише один раз на рік на день народження хвилюється та відчуває стрес, через те, що на маму каже неприємні речі. Казав у 2022 році, що буде в Чехії та приїде на Різдво, але не приїхав. Знала що батько був поряд в Іспанії, але не заїжджав. Іншого чоловіка вважає батьком, який про неї піклується більше ніж вісім років. ОСОБА_7 дзвонить рідко один раз на рік в день народження.

В судовому засіданні оголошено перерву до 23 листопада 2023 року з метою допиту свідка та участь відповідача в режимі ВКЗ.

В судовому засіданні 23 листопада 2023 року представник позивача підтримала позов з підстав та мотивів наведених ньому. Наголошувала на тому, що відповідач не бере участі у житті та вихованні дитини, не сплачує аліментів, чинить перешкоди у оформленні матір`ю дитини документів для отримання громадянства.

Відповідач та його представник у судовому засіданні 23 листопада 2023 року проти позовних вимог заперечували. Представник долучив квитанцію про сплату заборгованості з аліментів.

Відповідач стверджував, що любить свою дитину, хоче брати участь у її житті, спілкуватися з нею, проте зі сторони матері чиняться перешкоди. За можливістю сплачує аліменти та намагається погашати заборгованість. Зазначив, що його рахунки арештовані, що унеможливлює проведення аліментних платежів. З часу повномасштабного вторгнення в Україну є фінансові труднощі, в нього на утримання ще перебуває малолітня дитина. В нього відсутні дані про місцезнаходження доньки, мати йому не сповіщає, телефонний зв`язок виключно через телефон матері. Він не має можливості бачитися із дитиною після виїзду доньки за межі України, мати в порушення домовленостей дитину в Україну не привозила. Чим його відсторонила від вихованні. В нього тісний зв`язок із донькою, що доводить фото світлинами, він був у декретній відпустці зі ОСОБА_5 2009 році, бо мати вийшла на роботу. Щодо розміру заборгованості по аліментам, оскаржує їх в судовому порядку. Вважає, що питання про згоду на громадянство буде вирішувати із донькою, до нього не зверталися, лише ставили перед фактом, або по досягненню нею повноліття.

Представники третіх осіб до судового засідання 23 листопада 2023 року не з`явилися. В матеріалах справи містяться заяви в яких просять проводити розгляд справи за їх відсутності.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, сповістив про неможливість надання висновку, оскільки ні батько, ані дитина будучи зареєстровані не проживають в Оболонської районної в м. Києві.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснила, що є бабусею ОСОБА_9 . Вказувала, що її донька мати дитини перебуваючи ще в України намагалася забезпечити спілкування батька з дитиною. Вважає, що відповідач не чесна людина, жив за рахунок доньки, намагався забрати онуку, коли їй було 7 років, але вона не віддала. Зараз онука потребує оформлення громадянства, тому потрібна довіреність,яку відповідач не надає. Онука не може приймати участь в конкурсах по навчанню в інших країнах Європи та відвідувати табори.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, пояснення неповнолітньої дитини, дослідивши письмові докази по справі, які вважає належними, допустимими та достатніми в їх сукупності, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи

Зі свідоцтва про народження, виданого на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено що батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.9).

Як вбачається з тексту рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року справа 278/4572/13-ц задоволено позов ОСОБА_4 розірвано шлюб, укладений та зареєстрований 11 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 04 грудня 2013 року укладено договір про участь у вихованні та режим побачень з дитиною, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Власенком І.В. Із тексту вказаного договору вбачається, що сторони згоди домовленості, що дитина буде проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Після досягнення дитиною 14 років місце її проживання буде визначатися в порядку , визначеному ч. 3 ст. 160 СК України - нею самою.

Згідно п. 3 вказаного Договору за домовленістю сторін ОСОБА_2 має право на безперешкодне спілкування з дитиною у будь-який час на будь-якій території , в тому числі - за межами України. Спілкування дитини з батьком буде відбуватися за місцем, обраним батьком, у місці проживання дитини, за місцем проживання матері або в іншому місці.

Крім того, п. 5 Договору визначено, що матір ОСОБА_4 зобов`язується забезпечити щоденний зв`язок батька з дитиною у будь-який час, за допомогою технічних засобів.

ОСОБА_2 07 березня 2017 року надано заяву, нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глуговською С.Л., в якій він як батько дитини надає свою згоду на виїзд на постійне місце проживання до королівства Іспанії, своїй малолітній доньці ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Житомир. Згідно цієї заяви ОСОБА_2 будь-яких майнових та матеріальних претензій до ОСОБА_5 не має та проти виїзду за кордон до Королівства Іспанії на постійне місце проживання не заперечує.

Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , в розмірі 1/3 частини заробітної плати та інших видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, починаючи з 27 серпня 2017 року до досягнення повноліття.

Державним виконавцем Оболонського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві 26 вересня 2018 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 278/2005/17, виданого 06 серпня 2018 року на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2018 року.

Згідно розрахунку заборгованості, проведеного державним виконавцем, станом на 01 березня 2023 року заборгованість ОСОБА_2 за виконавчим листом Житомирського районного суду Житомирської області складає 264999,06 грн.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Новогуйвинської селищної ради, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом досліджена відповідь Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, згідно якої вказують, що під час судового засідання, яке відбулось 14 вересня 2023 ороку та дослідивши матеріали справи, з`ясовано що з 2017 року мати з дитиною проживають у Королівстві Іспанії, враховуючи вказане Служба позбавлена можливості надати об`єктивний висновок щодо до даного спору.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 164 Сімейного кодексу України, законодавчо визначає, що підставою позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Бездіяльність батьків повністю співпадає з ознаками, викладеними у положеннях ст. 164 СК України та п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», оскільки вона не бере участі у вихованні своєї дитини, не виявляє турботи щодо дитини, не підтримує її матеріально, нехтує обов`язком батьків утримувати дитину.

Згідно з статтею 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 3 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що у порядку, встановленому законодавством, держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної юридичної допомоги, необхідної для забезпечення захисту їх прав.

Згідно статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має орган опіки та піклування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В контексті приписів ч. 6 ст. 19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У силу ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори" від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, ст. 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Європейський суд з прав людини у справі "Савіни проти України" зазначив, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення ст. 8 Конвенції, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в п. 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хант проти України").

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні у справі "Мамчур проти України" Європейський суду з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Савіни проти України").

У рішенні "Хант проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Так, суд констатував, що факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Дослідивши усі наявні у справі докази, суд не може повністю погодитися з висновком органу опіки та піклування Новогуйвинської селищної ради, в частині доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як встановлено в судовому засіданні батько має бажання спілкуватися з дитиною та брати участь у її житті. Висновок не можна визнати об`єктивним, дитина із матір`ю з 2017 року не проживають на території України, тому служба не мала об`єктивних підстав для прийняття зазначеного висновку.

Судом длосліджені переписки засобами електронного зв`язку між батьками дитини стосовно досудового врегулювання спору. Під час судового розгляду з`ясовано, що спірне питання виникло через відсутність згоди батька на надання дозволу для оформлення дитині ОСОБА_11 громадянства Іспанії, що певною мірою буде сприяти покращенню умов для її подальшого навчання, проживання й отримання певних соціальних пільг, які в своїй сукупності створять певні блага на користь дитини. Але суд вважає, що незгода батька на набуття донькою громадянства іншої країни, та не оформлення ним дозвільних документів, або довіреності, не може бути правовою підставою для позбавлення його батьківських прав.

Виходячи з того, що позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність та пропорційність застосування якого позивач щодо ОСОБА_2 , не довела, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст. ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 листопада 2023 року.

Суддя Шролик І.С.