Ухвала

від 28.11.2023 по справі 320/35625/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 листопада 2023 року Київ № 320/35625/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс Транс Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс Транс Груп» 11.10.2023 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2022 № 7048241/40076599 про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН № 4 від 03.06.2022 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН позивача № 4 від 03.06.2022.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу положень пунктів 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2022 № 7048241/40076599 про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН № 4 від 03.06.2022.

Зазначене рішення від 13.07.2022 № 7048241/40076599 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, про що контролюючим органом вищого рівня винесено рішення про відмову в задоволенні скарги від 01.08.2022, що позивачем не заперечується.

Матеріали позовної заяви містять заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована введенням на території України 24.02.2022 воєнного стану, а також тим, що про рішення за результатами розгляду скарги представник позивача дізнався лише у відповідь на адвокатський запит від ДПС України 04.05.2023.

У заяві про поновлення строку звернення до суду також зазначено, що після отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, позивач має шість місяців на звернення до суду про його оскарження. Крім того, введення воєнного стану, на думку представника, негативно позначилось на роботі товариства, оскільки воно розташоване у м. Києві і значний проміжок часу не працювало, а м. Київ до 16.01.2023 було внесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, і лише наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 13.01.2023 № 14, 16.01.2023 було виключено з переліку територій можливих бойових дій. Крім того, зазначені фактори вплинули на емоційний стан як керівництва позивача, так і його працівників, що також стало причиною уповільнення в роботі підприємства, завадило швидкому реагуванню на ситуацію та прийняттю рішень.

Із приводу наведених обставин, суддя звертає увагу на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжено.

Проте зміст цих пояснень представника не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів саме позивача, а не представника (адвоката) для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також, представником позивача не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.

Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

При цьому представник позивача не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили позивачу своєчасно звернутись до суду, окрім того, що введення воєнного стану, на думку представника, негативно позначилось на роботі товариства, оскільки воно розташоване у м. Києві і значний проміжок часу не працювало, а м. Київ до 16.01.2023 було внесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, і лише наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 13.01.2023 № 14, 16.01.2023 було виключено з переліку територій можливих бойових дій, а також те, що зазначені фактори вплинули на емоційний стан як керівництва позивача, так і його працівників та те, що з 24.02.2022 по сьогоднішній день вся територія України потерпає від постійних повітряних тривог, ракетних атак та атак безпілотними літаючими апаратами. Крім того, через вказані атаки в Україні почали застосовувати аварійні та стабілізаційні відключення світла.

Всі ці обставини, на думку представника позивача позбавили можливості реалізувати право позивача на звернення до суду.

Такі доводи представника позивача щодо пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними причинами пропуску вказаного строку і зазначає, що тимчасове припинення роботи підприємства, є виключно ініціативою директора позивача, що не пов`язано з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для реалізації конституційного права на звернення до суду.

Крім того, керівник позивача не був позбавлений можливості організувати роботу з підготовки позову, як і не був позбавлений можливості уповноважити на це відповідного представника чи укласти з адвокатом договір на надання правничої допомоги.

Як установлено з матеріалів позову, договір про надання правової допомоги № 21/10/22 між позивачем та АО «А.ДВА.КА.Т» було укладено 21.10.2022.

Також директор позивача не був позбавлений можливості забезпечити підприємство альтернативними джерелами живлення, у т.ч. генератором.

При цьому, із поданих до позову документів, а саме листа ДПС України від 27.04.2023 у відповідь на адвокатські запити представника встановлено, що рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, зокрема від 01.08.2022 № 28645/40076599/2 було надіслано підприємству позивача в електронному вигляді у встановленому порядку та повідомлено представника, що перевірити зазначену інформацію позивач має можливість через приватну частину ІТС «Електронний кабінет» шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН, або реєстрація яких зупинена.

Таким чином суд обраховує тримісячний строк звернення до суду про оскарження рішення від 13.07.2022 № 7048241/40076599 з наступного дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги (процедури адміністративного оскарження), тобто з 02.08.2022 та зазначає, що останнім днем тримісячного строку на звернення до суду було 02.11.2022.

Вперше із такими позовними вимогами позивач звернувся до суду 29.05.2023 і ухвалою суду від 12.09.2023 у справі № 320/18624/23 позов було повернуто позивачу.

При цьому, звертаючись до суду з позовом про оскарження рішення від 13.07.2022 № 7048241/40076599 у межах справи № 320/18624/23, позивач вже пропустив тримісячний строк звернення до суду.

Крім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через підсистему «Електронний суд» або засобами поштового зв`язку, або нарочно безпосередньо до суду, із урахуванням того, що суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, суд не вбачає в повідомлених представником позивача обставинах із посиланням на введення воєнного стану, підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивач у позовній заяві стверджує, що спірне рішення було оскаржено в адміністративному порядку, про що винесено рішення за результатами розгляду скарги від 01.08.2022.

Із урахуванням викладеного, тримісячний строк звернення до суду у позивача щодо оскарження спірного рішення, як зазначалось вище, розпочався з 02.08.2022 та закінчився 02.11.2022.

Із цим позовом позивач звернувся до суду вдруге 11.10.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Разом із тим суд відхиляє повідомлені представником обставини, що строк звернення до суду у позивача становить шість місяців, оскільки після використання процедури адміністративного оскарження, строк звернення до суду становить три місяці.

При цьому, жодних документально підтверджуючих доказів того, що рішення за результатами розгляду скарги від 01.08.2022 № 28645/40076599/2 не надходило на адресу електронної пошти позивача, матеріали позову не містять.

У той же час отримання інформації та документів за адвокатським запитом представника не свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а є штучною пролонгацією строків звернення до суду з метою безпідставного його поновлення.

Суддя констатує, що в силу вимог частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Із положень статті 45 Кодексу вбачається, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Крім того, у силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підтвердження сплати судового збору позивачем приєднано копію платіжної інструкції від 16.05.2023 № 10 про сплату 5368, 00 грн.

Із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду встановлено, що платіжна інструкція від 16.05.2023 № 10 про сплату 5368, 00 грн. судового збору була доказом у межах судового провадження у справі № 320/18624/23. Судом установлено, що відповідно до ухвали від 12.09.2023 у справі № 320/18624/23 позовну заяву повернуто позивачеві. Питання про повернення судового збору не вирішувалось.

Оскільки представлена суду в якості доказів сплати судового збору платіжна інструкція була доказом у межах адміністративної справи № 320/18624/23, суд не приймає її в якості доказів сплати судового збору за подання цього позову.

Разом із тим, позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням у межах адміністративної справи № 320/32667/23 про повернення сплаченого судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до заявлених позовних вимог (основна та похідна), позивачеві необхідно було сплатити 2684, 00 грн. судового збору.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;

- оригіналу документа про сплату 2684, 00 грн. судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом.

Керуючись статтями 44, 45, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс Транс Груп» залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяШевченко А.В.