Рішення

від 29.11.2023 по справі 400/7810/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 р. № 400/7810/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Товариствоа з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вісла", вул. Центральна, 35, с.Новоселівка,Первомайський район, Миколаївська область,55335, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, про:визнання протиправним та скасування рішення від 05.04.2023 року № 8575373/33434835; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 24.01.2023 року № 3,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВІСЛА" звернулося з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач 1), Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач 2) та Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач 3) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.04.2023 р. № 8575373/33434835; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 24.01.2023 р. № 3.

Підставою позову позивач вказує те, що після зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних він надав органу Державної податкової служби України повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Позивач наголошує на тому, що ним подано саме ті первинні документи, які підтверджують суть і зміст господарських операцій, на виконання яких складені податкові накладні, однак без належних на те підстав вони не були враховані при винесені оскаржуваних рішень.

04.07.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.07.2023 року Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що на момент винесення податковим органом спірного рішення не здійснював виконання своїх функцій. Відповідно до наказу ДПС України від 09.06.2022 №311, з метою продовження безперебійної роботи територіальних органів ДПС, закріплено виконання повноважень, які здійснюють ГУ ДПС у Миколаївській області за ГУ ДПС у Волинській області.

28.06.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залучення Головного управління ДПС у Волинській області в якості співвідповідача у справі.

01.09.2023 року Відповідач 3 подав відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позову і просив в його задоволенні відмовити повністю, аргументувавши його тим, що:

позивачу було відмовлено в реєстрації відповідних податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства; так, у графі «додаткова інформація» оскаржуваних рішень зазначено про порушення норм законодавства при заповненні первинних документів;

платіжне доручення № 6066 від 24.01.2023-го за насіння соняшника складенона загальну суму 14 250 000 грн, проте в договорі купівлі-продажу № 31/10/22-под зазначено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку в строк до 31 грудня 2022р. включно, чим порушено умови договору.

позивач не надав контролюючому органу податкових накладних, де основним перевізником зазначений у ТТН ТОВ "Трейд ла Грейн";

при дослідженні правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають врахуванню лише документи, що подавались платником податків безпосередньо суб`єкту владних повноважень, який приймав відповідне рішення.

Державна податкова служба України правом на подання відзиву на позовну заяву, а позивач правом на подання відповіді на відзив не скористалися.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач є сільськогосподарським підприємством з основним видом діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

31.10.2022 р. позивач уклав із ТОВ "Прометей Топ" договір купівлі-продажу, за умовами якого продав 5718,355 т пшениці на загальну суму 85775325,00 грн; договором передбачено, що товар поставляється на умовах:

самовивезення за адресою: с. Новоселівка, Арбузинський район, Миколаївська область в кількості 3132,189 т;

шляхом переоформлення на зернових складах за адресою: ТОВ "Прометей Сайлос", Кіровоградська область, Добровеличківський район, м.Помічна в кількості-1704, 915 тн, ТОВ "Прометей Рад" Миколаївська область, м.Вознесенськ в кількості-881,251 тонн.

24.01.2023 р. від покупця надійшла попередня оплата за пшеницю в сумі 14250000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

Податкова накладна від 24.01.2021 р. № 3 складена позивачем датою надходження оплати направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Реалізація продукції не здійснювалась і видаткова накладна не виписувалась.

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації. Підставою вказано, що постачання товару/послуги 1206 , дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "Р"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

24.03.2023 р. позивач направив контролюючому органу пояснення та первинні документи, зокрема, копії документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, податкової накладної № 3 від 24.01.2023 року.

30.03.2023 року повідомленням № 8531803/33434835 контролюючим органом запропоновано надати додаткові пояснення, а саме надати документи по операції: статистичні звіти про засів та збір урожаю, по операції з реалізації товару видаткові накладні, товаро-транспортні накладні.

31.03.2023 року позивачем подано Повідомлення про подання додаткових пояснень та всі первинні документи щодо податкової накладної.

05.04.2021 у реєстрації податкової накладної №3 від 24.01.2023 Позивачу відмовлено згідно квитанцією від 08.02.2023 року рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних № 8575373/33434835.

Підставою для відмови вказано: ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

У графі «Додаткова інформація: надані первинні документи заповнені з порушенням норм законодавства.

05.04.2023 року позивачем подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8575373/33434835 від 05.04.2023 року з додатками.

14.04.2023 року рішенням комісії центрального рівня залишено скаргу ТОВ "АГРОФІРМА "ВІСЛА" без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є висновок Комісії відповідача 3 про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2023 № 8575373/33434835 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 10 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 520), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вказано вище, у Рішенні відповідач 3 зазначив другу з перелічених підстав «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». При цьому, жодної інформації про те, які самі документи з наданих позивачем були оформлені з порушенням законодавства, і в чому ці порушення полягають, Рішення не містить.

По операції з реалізації товару видаткові накладні не може бути представлена, так як 24 січня 2023 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Агрофірма «Вісла» надійшла попередня оплата у сумі 14250000,00 грн., за насіння соняшника від ТОВ «Прометей Топ» і на дату 24 січня 2023р. реалізація продукції не відбувалась, тому видаткова накладна не виписувалась. Податкова накладна № 3 від 24.01.2023р. виписана, згідно законодавства за першою подією попередня оплата.

Товаро - транспортні накладні на транспортування зерна з поля на орендовані склади ТОВ «Прометей - Сайлос» та ТОВ «Прометей - Рад» (Договора складського зберігання були додані до скарги).

Саме не зазначення документів в квитанції про зупинення ПН, які необхідно подати платнику податків для її реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На його ж думку він надав всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та дають право на складання податкових накладних.

Тому зазначене свідчить про невідповідність сформованої квитанції пункту 11 Порядку № 1165 (у редакції, чинній до 07.07.2023), оскільки контролюючий орган зобов`язаний конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 і від 18.05.2022 у справі № 440/170/20.

У зв`язку із зупинкою реєстрації податкової накладної від 24.01.2023 № 3, керуючись пункту 4 Порядку № 520 15.07.2022, позивач подав відповідній регіональній комісії повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено від 24.01.2023 № 3.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Водночас допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними. Відповідача 1 належить зобов`язати зареєструвати спірну податкову накладну, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як свідчить зміст Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Тобто дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість у цьому випадку суд не вважає повноваження відповідача 3 дискреційними, оскільки відповідач 3 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічна правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справах № 1640/2650/18 та від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18.На підставі вищенаведеного позов належить задовольнити.

Відповідно до платіжної інструкції від 23.06.2023 № 5546249 позивач за подання позову сплатив судовий збір в сумі 2147,20 гривні. Оскільки цим рішенням позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Волинській області (як належного відповідача) і Державної податкової служби України необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 1073,60 грн з кожного (?2147,20:2 = ?1073,60).

У позовній заяві позивач заявив клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У підтвердження факту надання позивачу правничої допомоги адвокатом Іванченко Дар`ю Кирилівною позивач подав до суду копії Договору про надання професійної правничої допомоги від 23.06.2023, Акт від 15.06.2023 про прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання професійної правничої допомоги № 15/06/23 від 15.06.2023, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 9 від 23.06.2023, видатковий касовий ордер від 23.06.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 7039/10 від 19.10.2018 і посвідчення адвоката України від 19.10.2018 № 7039/10.

Оцінивши вищезазначені документи, суд прийшов до висновку про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом Іванченко Дар`ю Кирилівною.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частиною першою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначене свідчить, що відповідач, як особа, яка заперечує відносно визначеного позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 280/569/21.

Відповідач у відзиві на позов стверджує про неспівмірність і безпідставність вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 гривень.

Надаючи оцінку доводам відповідача проти відшкодування судових витрат у цій справі та визначаючись щодо співмірності та обґрунтованості заявлених до відшкодування на користь позивача судових витрат, суд виходив з фактичного підтвердження позивачем розміру судових витрат, відповідно до наданих документів.

При визначенні суми відшкодування суд врахував критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є необґрунтованою, неспівмірною, надмірною та завищеною, оскільки:

адміністративні справи щодо реєстрації податкових накладних є поширеними. щодо розгляду їх є сформовані правові позиції Верховного Суду, і ці справи є незначної складності;

у судових засіданнях адвокат участі не брав.

Тому суд, враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, та приймаючи до уваги заперечення відповідача стосовно судових витрат, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000,00 гривні.

Оскільки цим рішенням позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 і відповідача 3 необхідно стягнути витрати на професійну правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 1000,00 грн з кожного (?2000:2 = ?1000,00).

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВІСЛА" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2023 № 8575373/33434835.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВІСЛА" (вул. Центральна, 35, с.Новоселівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55335; код ЄДРПОУ: 33434835) від 24.01.2023 № 3 днем їх фактичного подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область; код за ЄДРПОУ: 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВІСЛА" (вул. Центральна, 35, с. Новоселівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55335; код ЄДРПОУ: 33434835) судовий збір у розмірі 1073 (Одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1000 (Одна тисяча) гривень 00 копійок.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВІСЛА" (вул. Центральна, 35, с.Новоселівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55335; код ЄДРПОУ: 33434835) судовий збір у розмірі 1073 (Одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1000 (Одна тисяча) гривень 00 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 29 листопада 2023 року