Рішення

від 29.11.2023 по справі 420/28692/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28692/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГЮБІ+» (вул.Катерининська,26, м.Одеса, 65026) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГЮБІ+» до Державної податкової служби України за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» (вул. Катеринінська 26, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 38443006, ІПН 384430015192) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6441,6 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката;

постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які входять до складу комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, вказує, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023 є противоправними та підлягають скасуванню, оскільки в ньому відсутня конкретизація з боку Комісії, яка не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаного рішення, але і свідчить про недотримання комісією, як суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України, щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Відповідач у відзиві зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію мотивує тим, що комісією центрального рівня прийнято рішення №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023 про неврахування таблиці даних платника податку, у зв`язку із наявною в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Зважаючи на вищевикладене, представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+».

У відповіді на відзив позивач заперечував проти відмови у задоволенні позову та наполягав на його обґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ГЮБІ+ (ідентифікаційний код юридичної особи 38443006) зареєстроване як юридична особа 11.06.2013 року (Номер запису: 15391020000000400) та взяте на податковий облік.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Агро ГЮБІ+ за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.49 Розведення інших тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 у справі 420/11242/21 визнано протиправними та скасовані рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.04.2021 №2542129/38443006; від 13.05.2021 №2652343006/38443006 та від 03.06.2021 №2732266/38443006. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року зазначене рішення залишено без змін.

Рішення суду було виконане контролюючим органом та 25.10.2022 було враховано Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі від 02.04.2021 №9071168961; від 11.05.2021 №9118253015 та від 01.06.2021 №9143375738.

26.10.2022 комісія Державної податкової служби України (комісія центрального рівня) прийняла три рішення № 7512516/38443006; №7512517/38443006 та №7512518/38443006 про неврахування таблиць даних платника податку від 02.04.2021 №9071168961; від 11.05.2021 №9118253015 та від 01.06.2021 №9143375738. У якості підстави для прийняття цих рішень було зазначено «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі №420/15855/22 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість № 7512516/38443006 від 26.10.2022 року № 7512517/38443006 від 26.10.2022 року, № 7512518/38443006 від 26.10.2022 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року зазначене рішення залишено без змін.

Судове рішення виконано ДПС України 25.04.2023 року шляхом скасування рішень про неврахування таблиць даних платника податку та врахування таблиць даних платника податку від 02.04.2021 за №9071168961; від 11.05.2021 за №9118253015; від 01.06.2021 за №9118253015.

Про що ТОВ «АГРО ГЮБІ+» було повідомлено листом №13408/6/99-00-05-03-03-06 від 29.05.2023.

28.04.2023 комісією Державної податкової служби України знову прийнято три незаконних рішення №8719646/38443006; №8719647/38443006 та №8719649/38443006 про неврахування таблиць даних платника податку від 02.04.2021 за №9071168961; від 11.05.2021 за №9118253015; від 01.06.2021 за №9118253015.

ТОВ «АГРО ГЮБІ+» було повідомлено про це листом №14783/6/99-00-18-02-02-06 від 09.06.2023.

Позивач вважає зазначені рішення протиправними та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно пункту 14 Порядку №1165 Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Відповідно до п.19 Порядку 1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1.

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165).

Згідно з пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Підставою для прийняття спірного рішення визначено «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій», що не відповідає приписам п.19 Порядку 1165.

Суд зазначає, що оскаржене рішення відповідача є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України в рішенні від 8 червня 2016 року №3-рп/2016 зазначив, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку податкового органу визначити, чому подана платником податку інформація не прийнята, яка конкретно інформація, зазначена позивачем в таблиці даних платника податку є, на думку відповідача, недостовірною.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023 прийняті з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: відсутність основних засобів (недостатня кількість) для провадження господарської діяльності; виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: недотримання п. 13 Порядку тощо; наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання товарів (робіт, послуг) від ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років.

Разом з тим, пунктом 17 Порядку № 1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржувані рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023 не містить чіткої причини його прийняття та не містить розшифровку щодо того, яка саме інформація наявна у контролюючих органах, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

В рішеннях про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023 не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, а також не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Податковими органами, не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд прийшов до висновку, що наявні у позивача основні засоби повністю відповідають тим видам економічної діяльності, які були заявлені у Таблиці даних та позивач надав на розгляд відповідачу всі необхідні пояснення та документи з метою врахування таблиці даних платника податку, які не мали дефекту форми, змісту або походження.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової служби України №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023 є протиправним та належить до скасування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6441,60 грн.

Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 242 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Дана норма встановлює право суду у разі необхідності постановити окрему ухвалу та не є обов`язковою для суду.

Суд не знаходить підстав для прийняття окремих ухвал та як наслідок, відсутні підстави для задоволення клопотань позивача про постановлення окремих ухвал.

Стосовно витрат на правничу допомогу позивачем зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 20000 грн. Проте позивачем на момент вирішення справи не надано доказів понесення зазначених витрат. У зв`язку з цим, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу буде вирішуватися після надходження відповідної заяви позивача з доказами понесених витрат.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГЮБІ+» про постановлення окремої ухвали відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГЮБІ+» (вул.Катерининська,26, м.Одеса, 65026) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8719646/38443006 від 28.04.2023; №8719647/38443006 від 28.04.2023 та №8719649/38443006 від 28.04.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ГЮБІ+» (вул. Катеринінська 26, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 38443006, ІПН 384430015192) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6441,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко