Рішення

від 29.11.2023 по справі 420/27182/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27182/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 року № UА 500500/2023/000555/2, прийняте відповідачем.

Позов мотивовано тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просить позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 09.10.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ТОВ "АІ БІ ДЖІ" (Покупець) уклало зі ТОО «EURO PlyWood» (Республіка Казахстан) (Продавець), Контракт №1-2023 від 12.07.2023 року на поставку товару згідно специфікації до контракту. Відповідно до Розділу 2 Контракту Ціни контракту вказані в ЄВРО або доларах США за 1 метр кубічний товару і розуміються на умовах FCA склад відправника вантажу в м. Уральск, Казахстан (за умовами ІНКОТЕРМС 2010). Загальний об`єм товару згідно контракту 5000 метрів кубічних. Загальна вартість товару 5 000 000 доларів США. Відповідно до Розділу 3 контракту Товар поставляється на умовах 100% передоплати. Згідно Розділу 4. Контракту "Умови поставки" Товар поставляється узгодженими партіями. Продавець повідомляє про готовність до відвантаження партії товару і відправляє для оплати рахунок проформу. Після отримання передоплати Продавець поставляє товар не пізніше 20 днів з дати отримання коштів від Покупця.

Відповідно до замовлення від Покупця №12/01 від 12.07.2023 року на партію товару: Фанера клеєна ФК, 1525х1525мм, сорт /II Продавець надав 11 рахунків-проформ на оплату. Серед яких рахунок -проформа №3/1 від 13.07.2023 року для проведення передоплати за товар:

Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт І/ІІ:

Товщина 5 мм, кількість 800 листів (10 пакувань по 80 листів), об`ємом 9,303 м. куб. за ціною 912 долара США за 1 м. куб.

Товщина 12 мм, кількість 759 листів (23 пакувань по 33 листи), Об`ємом 21,182 м.куб., за ціною 827 долара США за 1 м. куб.

Загальний об`єм 30,485 метрів кубічних загальною вартістю на умовах поставки ГСА м. Уральск 26 001,85 долара США.

Умови оплати: 100% попередня оплата згідно п. 3.1. Контракта.

Після отримання передоплати Продавець надав Рахунок-Фактуру Інвойс № 3/1 від 03.08.2023 року згідно якого Продавець продає, а Покупець купує Товар:

Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт I/II:

Товщина 5 мм, кількість 800 листів (10 пакувань по 80 листів), Об`ємом 9,303 м.куб., за ціною 912 долара США за 1 м. куб.

Товщина 12 мм, кількість 759 листів (23 пакувань по 33 листи), Об`ємом 21,182 м.куб., за ціною 827 долара США за 1 м. куб.

Загальний об`єм 30,485 метрів кубічних загальною вартістю на умовах поставки FСА м. Уральск 26 001,85 долара США.

Загальною вагою нетто 20960 кг.

Розрахунок митної вартості товару декларантом ТОВ "АІ БІ ДЖІ": Загальна вартість товару за Інвойсем №3/1 від 03.08.2023 року становить 26 001,85 долара США

Курс долара США встановлено на рівні 36,5686 за один долар США.

Вартість товару становить 26001,85 х 36,5686=950851.25 грн.

Транспортні витрати за доставкою товару, які не входять до вартості товару та додаються до митної вартості товару становлять 147843,00 грн.

Митна вартість товару на умовах поставки FCA Уральск Казахстан = вартість товару 950851.25 грн. + транспортні витрати до кордону України 147843,00 грн. = 1098694,25 грн. (строчка 12-та митної декларації).

Розрахунок митних платежів згідно із заявленою декларантом ТОВ "АІ БІ ДЖІ" митною вартістю товару:

Податок на додану вартість 20% : митна вартість товару (строчка 12 митної декларації) 1098694,25 грн х 20% = 219738,85 грн.

Вказана сума вказана у митній декларації на розмитнення товарів у графі В: Подробиці розрахунків:

- 028 (вид платежу) 219738,85 (сума платежу) 33059648 (код ЄДРПОУ ТОВ "АІ БІ ДЖІ).

Уповноваженою особою ТОВ "АІ БІ ДЖІ" ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойсу №3/1 від 03.08.2023 р. у для здійснення митного оформлення товару: Фанера клеєна з шаруватої деревини у листах, що має хоча б один зовнішній шар з деревини листяних порід берези, кожний лист (шар) не більше 6 мм: Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт 1/11, Товщина 5 мм, кількість 800 листів Об`ємом 9,303 м.куб. Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт 1/1, Товщина 12 мм, кількість 759 листів, Об`ємом 21,182 м.куб. Торгівельна марка: нема даних. Виробник ТОО «EURO PlyWood». Країна виробництва: Казахстан, КZ до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №23 UA500500029967U6 від 28.08.2023 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23 UА500500029967U6 від 28.08.2023 року були подані документи (графа 44 декларації): зовнішньоекономічний Контракт №1-2023 від 12.07.2023 року (4104). рахунок-фактура (інвойс) 3/1 від 03.08.2023р. (0380), пакувальний лист 3/1 від 03.08.2023 р. (0271), акт про проведення огляду товару 23 UA500500029243U0 від 28.08.2023р. (1701), автотранспортна накладна (CMR) № 3 від 07.08.2023р. (0730), рахунок фактура за транспортно-експедиційні послуги №256 від 22.08.2023р. (3004), довідка про транспортні витрати б/н від 22.08.2023 року (3007), договір про перевезення товару №01-01/23 від 01.01.2023 року (4301). прайс-лист виробника від 12.07.2023р. (3014), сертифікат про походження товару KZUA310903283 від 07.08.2023р. (7006), платіжне доручення на оплату товару №36 від 01.08.2023р. (3001), лист пояснення про проведені оплати за товар №23-08/23-1 від 23.08.2023 р. (9000), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (2800), весовая від 28.08.2023 року (9000), договір про надання послуг митного брокера 23-05/23/2 від 23.05.2023р. (4207).

Після цього було отримано повідомлення від митниці про розбіжності у документах від 28.08.2023 року та запропоновано декларанту подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

28.08.2023 року позивачем було надано лист відповідь №28/08/23-3 у якому повидовлено, що всі документи які стосуються вантажу по ВМД UA500500/2023/029967 надано: прайс-лист б/н від 12.07.2023 року та, що додаткові пояснення надаватися більше не будуть.

28 серпня 2023 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001133.

28.08.2023p. Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення №UA500500/2023/000555/2 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення, яким визначено митну вартість:

Товар 1 Фанера клеєна з шаруватої деревини у листах, що має хоча б один зовнішній шар з деревини листяних порід берези, кожний лист (шар) не більше 6 мм:

-Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт I/II, Товщина 5 мм, кількість 800 листів Об`ємом 9,303 м.куб. - Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт I/II, Товщина 12 мм, кількість 759 листів, Об`ємом 21,182 м.куб. -Торгівельна марка: нема даних. Виробник ТОО «EURO PlyWood». Країна виробництва: Казахстан, KZ. графа 26; кількість 30,485 графа 25; Ціна товару 26001.8500 графа 27; Розрахована декларантом митна вартість товару: валюта долари США, курс 36,5686, сума в валюті 30044,7400, сума у гривнях 1098694.2500 графа 28 , код МВВ декларанта 1 графа 29; Коригування: валюта долари США, вартість за одиницю 1079,4554 загальна сума 32907,20 кількість 30.485 графа 30; Код МВВ митного органу 6 графа 31, митний огляд 0 графа 32.

У розділі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості вказано:

1) В платіжній інструкції №36 від вартість товарів, а саме:

01.08.2023 вказана сума платежу 156301,18 дол. США зі з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 № 1-2023E, згідно пункт 2 контракту, сума складає 5000000 дол. США а сума поставки згідно інвойса від 03.08.2023 № 3/1 складає 26001,85 дол. США, що унеможливлює розрахувати митну вартість даного товару.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим (МД від 11.07.2023 № UA500500/2023/023752) та становить 1,57 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 1.4334 дол. США/кг.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 року № UA500500/2023/000555/2, прийняте Одеською митницею, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято без урахування усіх обставин справи, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 та 2 статті 318 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару,

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні, у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Саме в рамках частини третьої статті 53 МК України отримує свою безпосередню формалізацію система додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України). При цьому, витребування додаткових документів має субсидіарний характер. Всі документи, як основні, так і додаткові, повинні оцінюватися системно. Контролюючий орган не може формулювати власну позицію на одному конкретному документі, при цьому безпідставно не враховуючи інші.

Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про коригування митної вартості за другорядним методом (резервним методом) .

За змістом вказаного рішення підставою його прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу згідно переліку, визначеного частинами 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості. Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту, від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларант не подавав достатнього обсягу додаткових документів, які б спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, тому митну вартість товару визначено відповідачем за другорядним методом.

В рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що ) В платіжній інструкції №36 від вартість товарів, а саме: 01.08.2023 вказана сума платежу 156301,18 дол. США зі з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 № 1-2023E, згідно пункт 2 контракту, сума складає 5000000 дол. США а сума поставки згідно інвойса від 03.08.2023 № 3/1 складає 26001,85 дол. США, що унеможливлює розрахувати митну вартість даного товару. На що суд зазначає наступне.

До митної декларації було надано банківський платіжний документ №36 від 01.08.2023 року на суму 156301,18 доларів США та лист пояснення №23-08/23-1 від 23.08.2023 року в якому вказано, що призначенням платежу для платіжного доручення №36 від 01.08.2023 року є інвойси для передоплати №1/1 від 13.07.2023р., №2/1 від 13.07.2023 р., №3/1 від 13.07.2023 р., №3/1 від 13.07.2023 р., №5/1 від 13.07.2023 р., №6/1 від 13.07.2023 р.. Твердження інспектора, що не можливо розрахувати митну вартість даного товару оскільки згідно пункт 2 контракту, сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно інвойсу від 03.08.2023 № 3/1 складає 26001,85 дол. США не відповідає дійсності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт)- домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльність та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльність. Відповідно до умов п.2 контракту від 12.07.2023 № 1-2023Е загальна вартість товару визначена 5 000 000 доларів США, а загальний об`єм товару згідно контракту складає 5000 метрів кубічних. Згідно Розділу 4. Контракту "Умови поставки" Товар поставляється узгодженими партіями. На кожну партію надається рахунок-проформа для передоплати, в якому вказується найменування товару, його кількість, об`єм товару в метрах кубічних, ціна за 1 метр кубичний та загальна сума для передоплати. Після проведення передоплати за партію товару Продавець поставляє товар згідно найменування рахунку-фактури інвойсу, в якому вказується об`єм товару в метрах кубічних, ціна за 1 метр товару, його кількість, кубічний та загальна сума, а також умови поставки передоплату товару. Умовами контракту передбачено за товар перед його поставкою і Позивачем надано доказ на підтвердження . Додатково Позивачем було надано Прайс-лист Продавця від 12.07.2023 року з передоплати цінами на товар для підтвердження вартості поставленого товару. Таким чином, відповідно до наданих до митної декларації рахунку-фактури інвойсу №3/1 від 03.08.2023 року, прайс-листа від 12.07.2023 року, довідки про транспортні витрати від 22.08.2023 року цілком можливо розрахувати митну вартість товару поставленого на умовах FСА Уральск.

Митний орган визначив митну вартість товару за один кілограм товару, а не як суму вартості одиниць товару, поставленого інвойсом №3/1: Фанера клеєна, за яка встановлюється в залежності від індивідуальних характеристик, таких як товщина листа, які й впливають на формування його ціни, об`єму одиниць товару.

Таким чином, митний орган визначив митну вартість не окремої одиниці товару, як це було зроблено позивачем під час подання митної декларації, а одного кілограма товару, попри те, що вартість товару Фанера клеєна залежить від його індивідуальних характеристик, таких як товщина листа, які й впливають на формування його ціни.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, у п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівняння з якими співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією, та на підставі яких документів визначалась вартість товару відповідно не є можливим.

В оскаржуваному рішенні митним органом також зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації в поданих доказах.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання контролюючого органу у рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних АСМО Інспектор, ЄАІС Держмитслужби України не заслуговують на увагу суду, оскільки означені відомості у жодному разі не можуть слугувати підставою для заниження митної вартості товарів, у разі наявності у декларанта всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

До того ж, слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію, а також в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, та інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, а тому така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховним Судом у відповідних постановах неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.

Недоліки, на які вказав відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Відповідачем не доведена правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості відповідно. Витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними.

Згідно з ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Також суд вважає, що митницею не надано доказів, на підставі яких визначено митну вартість товару в оскарженому рішенні від 28.08.2023 року №UA500500/2023/000555/2, не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Частиною третьої статті 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Відповідач не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей. Тому вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, має ґрунтуватись насамперед на виявлених розбіжностях у наданих до митного оформлення документів, що можуть вплинути на визначення митної вартості, або які ознаки підробки були виявлені, або які відомості відсутні у наданих документах.

Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у Постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості (Ухвала ВАСУ від 17 квітня 2014 року у справі № 2а/0570/1778/12, касаційне провадження № К/9991/49095/12).

Відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В спірному рішенні про коригування митної вартості сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст.53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 року № UA500500/2023/000555/2 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд визнає його протиправним та скасовує.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжна інструкція №4431 від 07.09.2023 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у сумі 2684,00 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь підприємства суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» до Одеської митниці - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці від 28.08.2023 року № UА 500500/2023/000555/2, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ».

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» (вул.Є.Коновальца,буд.29, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 33059648).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Іванов Е.А.