Постанова

від 22.11.2023 по справі 420/17049/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17049/23

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі Пальоній І.М.,

за участю: представника відповідача Охотник Ольги Анатоліївни,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Одесі апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року по справі за позовом Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД», про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі УЖКГ) звернулось до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-008843-а від 27.06.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказаний висновок Східного офісу Держаудитслужби є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню судом.

Позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що предмет закупівлі в оголошенні визначено за кодом ДК 021:2015: 45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, тобто із зазначенням другої цифри Єдиного закупівельного словника, що є порушенням вимоги пункту 3 Розділу І Порядку №708, оскільки, відповідно до п.3 розділу ІІ Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг Порядку №708, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.

Тобто, фактично здійснюється закупівля однієї позиції - послуги з поточного ремонту певного об`єкта, у рамках виконання якої можуть виконуватися різні види будівельних робіт, які не є окремими номенклатурними позиціями предмета закупівлі.

Також позивач вважає незрозумілим та неконкретизованим спосіб виконання зобов`язальної частини оскаржуваного висновку та вважає це додатковою підставою для його скасування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.03.2023 року позивачем оголошено на електронному майданчику PROZORRO процедуру відкритих торгів з особливостями на закупівлю робіт «Поточний ремонт (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по пр. Миру, 6) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області)», очікуваною вартістю 3540800,00 грн.

Позивачем було оприлюднено тендерну документацію на закупівлю робіт «Поточний ремонт (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по пр.Миру,6) у м.Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області)» ДК 021:2015 - 45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт.

Керуючись положеннями ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктом 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 із змінами, відповідачем видано наказ від 06.06.2023 №138 «Про початок здійснення Моніторингу закупівель» згідно з переліком, до якого включена закупівля позивача, унікальний номер якої UA-2023-03-10-008843-а, рішення про проведення моніторингу оприлюднено в електронній системі закупівель 07.06.2023 року.

27.03.2023 року між позивачем та ПАТ «ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД» укладено договір №40 від 27.03.2023 про закупівлю робіт за кошти місцевого бюджету.

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-008843-а «Поточний ремонт (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по пр. Миру, 6) у м.Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області)», відповідачем було складено оскаржуваний висновок, відповідно до якого виявлено порушення:

-за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей №1178.

-за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 3 Розділу І Порядку №708.

Крім того, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, Східним офісом Держаудитслужби зобов`язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що позиція відповідача у спірному випадку про те, що замовником не зазначено в інформації щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 14 Порядку № 1082, є надмірним формалізмом, який не має визначального юридичного значення у цілому.

В той же час суд першої інстанції встановив, що позивач мав визначити код предмета закупівлі саме за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а не за показником другої цифри, відповідно, що є порушенням вимог пункту 3 розділу І Порядку №708 та вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» в частині визначення предмету закупівлі, зокрема, визначення коду предмета закупівлі.

Суд вказав, що замовник зазначив предмет закупівлі за кодом ДК021:2015:45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, тобто із зазначенням другої цифри, без урахування вимог п.3 Розділу І Порядку №708, відповідно до якого визначення предмету закупівлі послуги з поточного ремонту здійснюється за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Враховуючи, що органом державного фінансового контролю встановлено порушення щодо зазначення другої цифри, що порушує вимоги пункту 3 Розділу І Порядку №708, у позивача виникає обов`язок визначити предмет закупівлі за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що предмет закупівлі визначено неправильно, в порушення чинного законодавства, а отже висновок відповідача в цій частині є правомірним.

Також суд вказав, що проаналізувавши зміст оскаржуваного висновку UA-2023-03-10-008843-а від 27.06.2023, суд дійшов висновку, що відповідачем зазначено про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку та чітко визначено спосіб усунення виявлених порушень, який полягав у недопущенню таких порушень в подальшому, тобто у врахуванні в майбутньому при проведенні процедур закупівель висновків контролюючого органу щодо необхідності визначення предмету закупівлі послуги з поточного ремонту за показником четвертої, а не другої цифри Єдиного закупівельного словника.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції (в частині досліджуваних) правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи, зокрема з апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише позивачем та в частині позовних вимог та обгрунтувань, в задоволенні яких було відмовлено, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закорну передбачено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Відповідно до ст.8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у висновку стосовно виявлених порушень вказано, що згідно з п.3 Розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №708, предмет закупівлі, зокрема, послуг, визначається замовником згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Однак, моніторингом установлено, що Замовником предмет закупівлі: поточний ремонт автошляхів (Поточний ремонт (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по пр. Миру, 6) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області)) в оголошені визначено за кодом ДК 021:2015:45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, тобто із зазначенням другої цифри Єдиного закупівельного словника, що є порушенням вимоги пункту З Розділу І Порядку №708.

Суд зазначає, що згідно до статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію, зокрема, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).

Положеннями статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до п.24 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. №1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (розділ Порядок проведення відкритих торгів), замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. №1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року №1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, п.1 якого визначено, що цей Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.

Пунктом 14 вказаного порядку передбачено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;

коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Крім того, відповідно до п.1 та 3 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого постановою КМУ від 15.04.2020 року №708, цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Слід зазначити, що Класифікатор ДК 021:2015. Національний класифікатор "Єдиний закупівельний словник" (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

CPV- це єдиний закупівельний словник, найактуальнішій версії якого присвоєно код ДК 021:2015. Як і інші системи класифікації, CPV структуровано таким чином, що товари, роботи і послуги згруповано за відповідними категоріями.

Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка до Регламенту ЄС N 2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок до додатка I згідно з Регламентом Комісії ЄС N 213/2008.

В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг - предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники.

Цей класифікатор Український Єдиний закупівельний словник (далі - ЄЗС) призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів.

Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів: перший рівень складає літера, що позначає секцію; другий рівень складає літера, що позначає групу; третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ. Остання цифра - контрольна.

У інформації про предмет закупівлі позивачем, як замовником закупівлі, визначено вид предмету закупівлі послуги з поточного ремонту ремонт (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по пр. Миру, 6) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області) (ДК 021:2015:45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт).

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, з огляду на положення статті 21 Закону, за якими оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником, п.14 вказаного порядку, за яким під час внесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення зазначається інформація щодо коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, та з урахуванням того, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача обов`язку зазначити предмет закупівлі послуги з поточного ремонту за показником саме четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, чого ним безпідставно зроблено не було, натомість зазначено за показником другої цифри вказаного словника, що не розкриває сутність предмета закупівлі належним чином.

Стосовно доводів позивача про те, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить для позивача конкретних заходів, яких позивачу слід вжити для усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідачем в оскаржуваному висновку вказано, що позивачу слід здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення.

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган визначив чіткий спосіб усунення виявлених порушень у вигляді притягнення до відповідальності осіб, якими допущенні вказані порушення. При цьому, цей спосіб є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин з переможцем процедури закупівлі та спрямований на попередження у подальшому можливого порушення вимог Закону.

Вказані висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.11.2023 року, справа №160/7811/22.

Суд першої інстанції правильно вказав, що відповідачем звернуто увагу позивача на необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та надано можливість самостійно і добровільно, у разі погодження із виявленими порушеннями, усунути їх, обравши такий дієвий спосіб, який максимально захищав би інтереси позивача.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин щодо відмови в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук