Постанова

від 29.11.2023 по справі 620/9855/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/9855/23 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черешеньки» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області №6395/Ж10/25-01-07-00 від 26.06.2023 за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства на суму 185622,21 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що про відсутність порушення терміну повернення валютної виручки в зв`язку з своєчасним зверненням до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Вказує, що в порушення п. 112.2 ст. 112 Податкового кодексу України, його було притягнуто до відповідальності за відсутності порушення, так як ним було здійснено всіх передбачених законом заходів, що відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" є підставою для зупинення нарахування пені.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій представник просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управління ДПС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Черешеньки» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 16.06.2022 по 24.05.2023 по експортним операціям згідно контракту № 160622-AG-CHER-C від 16.06.2022, за результатами якої складено акт від 30.05.2023 № 5444/Ж5/25-01-07-06-01 (а.с. 16-28).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення частин першої, другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14 прим. 2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» у частині дотримання законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів по контракту № 160622-AG-CHER-C від 16.06.2022, укладеного з нерезидентом AGROENERGY SP.ZO.O (Польща), у сумі 21150,00 дол. США на 80 календарних днів (з 19.12.2022 по 08.03.2023).

Станом на 24.05.2023 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 8075,00 дол. США (незначний розмір незавершеної валютної операції, який не підпадає піж валютний нагляд) по розрахункам згідно контракту № 160622-AG-CHER-C від 16.06.2022, укладеного з нерезидентом AGROENERGY SP.ZO.O (Польща).

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що між ТОВ «Черешеньки», з однієї сторони, та нерезидентом AGROENERGY SP.ZO.O з другої сторони, укладено контракт №160622-AG-CHER-C від 16.06.2022 на продаж 2100 т кукурудзи 3-го класу, врожаю 2021 року походженням з України.

Загальна сума по контракту становить - 483 000,00 дол. США. Ціна 230.00 дол. США за одну метричну тону. Валюта контракту - дол. США. Валюта платежів - дол. США. Умови опла ти: оплата 100 % вартості партії товару після розвантаження товару в місті поставки банківським переказом на рахунок продавця протягом 14 банківських днів після надання Продавцем Покупцю електронною поштою сканкопій документів - рахунку, залізничної накладної, експортної митної декларації, повідомлення про фактичне вивезення товару до оформленої митної декларації. Умо ви поставки - DAP, UA Чоп (380309). Україна - Чєрна над Тисой (138602), Словаччина. Строк поставки: початок 17.06.2022, завершення - 30.07.2022.

Протягом перевіряємого періоду ТОВ «Черешеньки» на виконання умов контракту згідно митної декларації ЕК 10 АА №UA 101040/2022/004637 від 22.06.2022 відвантажило товар на суму 486450,00 дол. США, що становить за офіційним курсом НБУ 14231046,11 грн. Граничний строк розрахунків за операцією - 18.12.2022.

Протягом перевіряємого періоду на виконання умов експортного контракту від нерезидента AGROENERGY SP.ZO.O (Польща) надійшла оплата за відвантажений товар на загальну суму 465300,00 дол. США, що становить за офі ційним курсом НБУ 17015369,58 грн.

ТОВ «Черешеньки» 09.01.2023 звернулось з позовною заявою до МКАС при ТПП України про стягнення боргу з нерезидента AGROENERGY SP.ZO.O (Польща) за контрактом № 160622-AG- CHER-C від 16.06.2022 в сумі 23 899,00 дол. США. в тому числі 21150,00 дол. США сума за боргованості та 2749,00 дол. США - неустойка.

Постановою Голови МКАС при ТПП України від 09.01.2023 справу за позовом ТОВ «Черешеньки» до AGROENERGY SP.ZO.O (Польща) про стягнення 23899,00 дол. США, а також витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 дол. США, було прийнято до провадження за № 7/2023.

На виконання умов експортного контракту №160622-AG-CHER-C від 16.06.2022 та згідно рахунку-фактуру № 48 від 21.06.2022 до контракту від нерезидента AGROENERGY SP.ZO.O (Польща) надійшла оплата за відвантажений товар на розрахунковий рахунки ТОВ «Черешеньки» згідно платіжного документа №802/080323 від 08.03.2023 в сумі 13075,00 дол. США, що становить за офіційним курсом НБУ 478134,45 грн.

ТОВ «Черешеньки» 08.03.2023 подано до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України заяву про припинення арбітражного розгляду в зв`язку з погашенням заборгованості AGROENERGY SP.ZO.O (Польща), оскільки предмет позову відсутній, продовження арбітражного розгляду справи є непотрібним.

Постановою МКАС при ТПП України від 15.03.2023 припинено арбітражний розгляд справи АС №7/2023 за позовом ТОВ «Черешеньки» (Україна) до AGROENERGY SP.ZO.O (Польща) про стягнення 23899,00 дол. США. а також витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 дол. США за заявою позивача у зв`язку із погашенням відповідачем боргу після пред`явлення позову.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 № 6395/Ж10/25-01-07-00, яким позивачу за період з 19.12.2022 по 08.03.2023 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на суму 185622,21 грн (а.с. 29-31).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція).

Статтею 13 Закону № 2473, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до пункту 21 Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною третьою статті 3 Закону № 2473, визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473, передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Тож, з наведеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Згідно частини сьомої статті 13 Закону у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Так, положення Закону пов`язують початок обчислення такого строку з днем митного оформлення продукції, що експортується. Відповідач вважає таким днем дату виписки вивізної митної декларації, в даному випадку - 22.06.2022. В свою чергу позивач звертає увагу суду, що після оформлення митних декларацій експортований товар знаходився на території України ще декілька днів до моменту перетину кордону, то відсутні підстави для висновку, що експортна операція була завершена саме в момент оформлення митної декларації. Зазначає, що частина товару була вивезена 27.07.2022, а частина 03.08.2022.

Закон не передбачає тлумачення терміну день митного оформлення продукції, що експортується. Це питання регулюється митним та валютним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Оскільки після оформлення митних декларацій позивачем експортований товар знаходився на території України ще декілька днів до моменту перетину кордону, то відсутні підстави для висновку, що експортна операція була завершена саме в момент оформлення митних декларацій.

Так, Верховний Суд, аналізуючи положення нормативно-правових актів, які регулюють питання нарахування пені за порушення експортно-імпортних операцій, у постанові від 27.02.2018 у справі № П/811/2370/15 дійшов висновку, що моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст. 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати початок відліку встановленого законом строку валютного контролю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № П/811/72/16.

Тобто, визначальним є саме момент фізичного перетину товаром митного кордону держави. Експортований товар вважається таким, що вивезений з митної території України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення митної декларації.

З огляду на зазначене, доводи відповідача, що визначальним для висновку про наявність порушення строку повернення валютної виручки є дата оформлення митної декларації, судом вважаються помилковими, оскільки моментом вчинення імпортної (експортної) операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» є момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про валюту і валютні операції» та раніше діючий Закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР однаково регулюють дату початку відліку строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Верховний Суд в подальшому не відступав від своєї правової позиції про визначення моменту вчинення експортної операції для застосування відповідальності за несвоєчасне надходження валютної виручки.

Перетин митного кордону України товаром 27.07.2022 та 03.08.2022 підтверджується відповідним повідомленням (а.с. 44-53), а тому доводи позивача про початок відліку 180 днів для надходження валютної виручки з дня перетину митного кордону є обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що аналіз частини сьомої статті 13 Закону свідчить про те, що підставою для несплати пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів є рішення суду про задоволення позову.

При цьому, аналогічні наслідки мають наставати і у разі, коли провадження у справі припиняється (закривається) за заявою резидента про відмову від позову у зв`язку із тим, що нерезидент виконав зобов`язання за контрактом після подання позовної заяви до суду.

Наведений вище висновок підтверджується абзацом 3 частини сьомої статті 13 Закону, яким передбачено, що пеня за порушення граничного строку розрахунків нараховується лише у разі ухвалення судом рішення про закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.

Однак, як встановлено проведеною контролюючим органом перевіркою, у даному випадку, на розрахунковий рахунок ТОВ «Черешеньки» згідно платіжного документа №802/080323 від 08.03.2023 надійшла оплата за відвантажений товар в сумі 13075,00 дол. США, що становить за офіційним курсом НБУ 478134,45 грн.

Тобто такі грошові кошти були зараховані на рахунок позивача до прийняття МКАС при ТПП України постанови від 15.03.2023 про припинення арбітражного розгляду справи АС №7/2023 за позовом ТОВ «Черешеньки» (Україна) до AGROENERGY SP.ZO.O (Польща) про стягнення 23899,00 дол. США. а також витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 дол. США (а.с. 63-65).

Так, враховуючи вищевикладене, у відповідача були відсутні підстави для нарахування пені за період з 19.12.2022 по 08.03.2023 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 185622,21 грн.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та пришов до вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 6395/Ж10/25-01-07-00 від 26.06.2023.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма