Ухвала

від 23.11.2023 по справі 404/3109/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3109/21

Номер провадження 1-кп/404/147/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12018120020010633 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Синяво Рокитнянського району Київської області, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ст.356 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 24.12.2018 року, більш точного часу не встановлено, достовірно знаючи, що станом на вказану дату не ухвалено остаточного рішення у цивільній справі, що розглядається Кіровським районним судом м.Кіровограда, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відновлення межі земельної ділянки, та будучи переконаним, що добудова торгівельно-побутових та адміністративних приміщень знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 3510100000:33:212:0012, яка ним використовується, організував незаконне демонтування нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:33:212:0027, належній ОСОБА_5 , чим порушив права останньої щодо вільного володіння і користування земельною ділянкою та розміщеною на ній добудовою торгівельно-побутових та адміністративних приміщень, шляхом її знищення, чим завдав значної шкоди інтересам ОСОБА_5 .

Вказані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані як самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.356 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 24.12.2018 року, більш точного часу не встановлено, маючи умисел на знищення чужого майна, а саме знищення мансардової добудови по АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:33:212:0027, що належить на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_5 винайняв робітників, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , запевнивши останніх, що будівля знаходиться на його земельній ділянці та за грошову винагороду домовився про її демонтаж. У подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи наслідки, та свідомо бажаючи їх настання, не маючи права розпоряджатися нерухомим майном, використовуючи найманих ним робітників, заміряв територію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:33:212:0027, одноосібно визначивши її межу та, керуючи діями робітників, розпочав демонтування мансардової добудови, розташованої по АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , яке тривало 24.12.2018 року, 25.12.2018 року та 26.12.2018 року. У результаті вказаних дій мансардову добудову торгівельно-побутових та адміністративних приміщень було доведено до повної непридатності щодо її використання за цільовим призначенням. Вартість відновлювального будівництва вказаної добудови відповідно до висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №1476/1477/19-27/2320/2321/20-27 від 28.05.2020 року складає 3099209 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_5 , яка є її власницею, спричинено матеріальні збитки у розмірі 3099209 грн.

Указані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.2 ст.194 КК України як умисне знищення чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Під час розгляду кримінального провадження судом обговорено питання щодо наявності підстав закриття кримінального провадження з огляду на положення, передбачені п.10 ч.1 ст.284 КПК України, захисник ОСОБА_7 просив закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, в якому на підтвердження своєї позиції послався на матеріали кримінального провадження, що підтримав обвинувачений. Прокурор, потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 заперечували проти закриття кримінального провадження, при цьому, у разі закриття кримінального провадження, представник потерпілої просив суд навести в ухвалі порушення, які були допущені органом досудового розслідування під час досудового розслідування.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, а також матеріали кримінального провадження №12018120020010633, суд приходить до таких висновків.

З обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та матеріалів кримінального провадження судом встановлено такі обставини:

- 25.12.2018 року постановою старшого слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі за текстом також ЄРДР) 25.12.2018 року за №12018120020010633 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, що підтверджується також витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні, сформованому 25.12.2018 року, іншим витягом та прийнятими процесуальними рішеннями (т.1 а.п.1-2, 4, 6, 7 та інші);

- 24.12.2019 року, тобто за день до завершення строку досудового розслідування, постановою слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_13 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12018120020010633 за ч.1 ст.194 КК України, закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (т.1 а.п.16);

- 28.05.2020 року складено висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №1476/1477/19-27/2320/2321/20-27, під час якої зокрема лише 23.01.2020 року проводився огляд об`єкта дослідження, а у подальшому відповідне дослідження, на підставі якого складено висновок експерта (т.1 а.п.187-202);

- 11.06.2020 року прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_14 постанову слідчого від 24.12.2019 року про закриття кримінального провадження №12018120020010633 скасовано, оскільки в діях особи міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, та слідчий прийняв рішення в порушення вимог ст.94 КПК України, не оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку (т.1 а.п.17-18);

- 11.06.2020 року постановою старшого слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області перекваліфіковано склад злочину по кримінальному провадженню №12018120020010633 з ч.1 ст.194 КК України на ч.2 ст.194 КК України (т.1 а.п.19);

- 11.12.2020 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018120020010633 від 25.12.2018 року за ч.2 ст.194 КК України продовжено на 18 місяців, тобто до 12.06.2022 року (т.1 а.п.22);

- 29.01.2021 року у кримінальному провадженні №12018120020010633 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (т.2 а.п.175-178);

- 29.03.2021 року керівником Кіровоградської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018120020010633 до 3 місяців включно до 28.04.2021 року (т.2 а.п.189-193);

- 26.04.2021 року згідно з витягом на підставі «матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень» внесено відомості до ЄРДР за №12021121130000490 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, згідно з якими до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшов рапорт слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_15 про те, що під час досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018120020010633 від 25.12.2018 року встановлено, що ОСОБА_3 причетний до вказаного кримінального правопорушення, що підтверджено долученим рапортом ОСОБА_15 (т.2 а.п.115, 124);

- 26.04.2021 року за клопотанням слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_14 кримінальні провадження №12018120020010633 та №12021121130000490 об`єднані в одне кримінальне провадження №12018120020010633 (т.2 а.п.127-128);

- 26.04.2021 року у об`єднаному кримінальному провадженні №12018120020010633 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ст.356 КК України (т.2 а.п.194-200);

- 27.04.2021 року у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт, який надійшов до суду 29.04.2021 року (т.3 а.п.1-22).

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 03.04.2023 року в справі №367/1335/21 з метою підвищення гарантій захисту прав і свобод людини нормами КПК України впроваджено механізм судового контролю за строками розслідування, введено процесуальні санкції, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею вимог КПК України і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною 4 зазначеної статті визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі також Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Абзац 2 цього пункту визначає, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» №2548-VIII від 18 вересня 2018 року надано право слідчому судді за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника закрити кримінальне провадження якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною 1 статті 219 КПК України (частина 9 статті 284 КПК України).

Таким чином, вказаними нормами визначено кримінальні процесуальні санкції, тобто негативні наслідки для сторони обвинувачення, які настають у разі недотримання вимог статті 219 КПК України та параграфа 4 глави 24 цього Кодексу (оскільки у статті 219 КПК України є пряме посилання на цей параграф).

Однією з форм закінчення досудового розслідування згідно з частиною 2 статті 283 КПК України є закриття прокурором кримінального провадження.

Закон надає право слідчому, дізнавачу закрити кримінальне провадження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини 1 статті 284 КПК України, якщо жодній особі не повідомлялося про підозру. Право закрити кримінальне провадження надано слідчому, дізнавачу й у випадках, передбачених абзацом 2 частини 10 статті 284 КПК України.

Відповідно до частини 6 статті 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Згідно з частиною 6 статті 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Таким чином, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво (а саме йому слідчий, дізнавач направляють копію постанови про закриття кримінального провадження) має право скасувати постанову слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови, а Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники, реалізуючи повноваження, передбачені частиною 6 статті 36 КПК, мають право скасувати постанову слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, але в межах строків, передбачених статтею 219 КПК.

Нормами КПК України не встановлено правил обчислення строку досудового розслідування у разі скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Відтак, згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними у раніше вказаній постанові Верховного Суду, відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, необхідно застосувати загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.

Так, якщо у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру, виходячи із завдань кримінального провадження, сформульованих у статті 2 КПК України, а саме захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, що є позитивним обов`язком Держави у світлі Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, а також обов`язку прокурора, слідчого вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (стаття 25 КПК України), у разі скасування прокурором відповідного рівня постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю, час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК України.

Скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6 статті 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, а Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками - постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених статтею 219 КПК України, позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування.

Таким чином, законним необхідно вважати рішення прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження виключно, якщо воно було прийняте не пізніше двадцяти днів з моменту отримання її копії.

У свою чергу, законною необхідно вважати постанову Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, керівника окружної прокуратури, їх перших заступників та заступників про скасування постанови слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлялося про підозру, виключно, якщо вона була постановлена в межах строків, передбачених частиною 2 статті 219 КПК України (дванадцять місяців з дня внесення відомостей до ЄРДР - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; вісімнадцять місяців з дня внесення відомостей до ЄРДР - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину) або в межах строків, на які досудове розслідування було продовжено на підставі частини 1 статті 294 КПК України та в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.

Як встановлено судом у даному кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 194 КК України, внесені до ЄРДР 25.12.2018 року за №12018120020010633.

24.12.2019 року слідчий на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України постановою закрив кримінальне провадження за ознаками вказаного кримінального правопорушення у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України.

11.06.2020 року прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_14 постанову слідчого від 24.12.2019 року про закриття кримінального провадження №12018120020010633 скасовано, оскільки в діях особи міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, та слідчий прийняв рішення в порушення вимог ст.94 КПК України, не оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.194 КК України, є нетяжким злочином.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 219 КПК строк досудового розслідування для даного кримінального провадження становив дванадцять місяців з моменту внесення відомостей до ЄРДР по день повідомлення особі про підозру.

З огляду на наведене, Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники вправі були скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження не пізніше 25.12.2019 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку досудового розслідування.

Відтак, скасування прокурором, який здійснював процесуальне керівництво, 11.06.2020 року постанови слідчого про закриття даного кримінального провадження зі спливом більше 17 місяців та більш ніж через 5 місяців після закриття кримінального провадження навіть за відсутності у матеріалах кримінального провадження відомостей про отримання ним копії постанови слідчого, є очевидно незаконним, оскільки у будь-якому випадку в кримінальному провадженні мало бути прийняте рішення до 25.12.2019 року включно про його закриття або продовження строків досудового розслідування. Більше того, як вказано у раніше наведеній постанові Верховного Суду такі обставини свідчать про неналежну організацію здійснення процесуального керівництва та нехтуванням стороною обвинувачення загальними засадами кримінального провадження, зокрема, закріпленими у статті 28 КПК України.

Згідно з вказаною постановою Верховний Суд задля забезпечення єдності правозастосовної практики зробив наступні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

- скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6 статті 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, крім випадків скасування цим прокурором постанови про закриття кримінального провадження за скаргами заявника чи потерпілого, а Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених статтею 219 КПК України, позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування;

- недотримання прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, вимог частини 6 статті 284 КПК України, а прокурорами вищого рівня - вимог частини 6 статті 36 КПК України у кримінальних провадження, у яких до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не повідомлялося про підозру, тягне за собою визнання повідомлення про підозру незаконним, а кримінальне провадження у таких випадках підлягає закриттю на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України як таке, у якому строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Частиною 2 ст.113 КПК України передбачено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Згідно з вимогами ст.ст.5, 110, 115, частини першої статті 291 та частини першої статті 283 КПК України прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, повідомляти про підозру та складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.

У постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 556/1381/18 вказано, що «твердження у касаційній скарзі про те, що суд не дотримався процесуальної форми розгляду провадження, чим допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, оскільки прийняв рішення про закриття провадження не в підготовчому судовому засіданні, а під час судового розгляду, є безпідставними, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті)».

Таким чином, Верховний Суд підтвердив законність закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України на стадії судового розгляду, що спростовує протилежні доводи прокурора.

При цьому відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України суд виходить із засад законності та дотримання розумних строків у кримінальному провадженні, оскільки продовження кримінального провадження відносно особи, щодо якої встановлені та підтверджені доказами підстави для закриття кримінального провадження, на думку суду, суперечить цим засадам.

Згідно ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.4 КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Суд підкреслює, що строк досудового розслідування не є простою формальністю, є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбаченого ст.7, ч.1 ст.21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у п.68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейський суд з прав людини у п.18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п.1 ст.6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Відповідно до змісту ч.1 ст.337 КПК судовий розгляд може бути проведений виключно стосовно особи, яка набула статусу обвинуваченого в порядку, передбаченому Законом.

Натомість, усупереч згаданим вище нормам після 24.12.2019 року та спливу більше 5 місяців після закінчення строку досудового розслідування 11.06.2020 року прокурором поза межами строку, передбаченого ч.6 ст.284 КПК України, що виключало можливість винесення будь-яких рішень, скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12018120020010633, цього ж дня слідчим здійснено перекваліфікацію злочину з ч.1 ст.194 КК України на ч.2 ст.194 КК України, який є тяжким, у подальшому під час досудового розслідування використано лише матеріали цього кримінального провадження для внесення відомостей до ЄРДР за №12021121130000490 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України (т.2 а.п.124), об`єднано матеріали кримінальних проваджень з присвоєннями єдиного реєстраційного номеру 12018120020010633 та повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ст.356 КК України, після чого складено обвинувальний акт, який направлено до суду.

При цьому суд враховує, що у кримінальному провадженні №12021121130000490 не провадилося жодних слідчих дій, пов`язаних із збиранням доказів, крім процесуальних дій, пов`язаних із внесенням відомостей до ЄРДР, та об`єднанням із кримінальним провадженням №12018120020010633, яке відбулося в один день 26.04.2021 року, оскільки фактичною підставою реєстрації кримінального провадження №12021121130000490 вказано відомості, встановлені під час розслідування кримінального провадження №12018120020010633 (т.2 а.п.124).

Проте, згідно з раніше вказаним висновком про застосування норм права, скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6 статті 284 КПК України двадцятиденного строку, позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування, а недотримання прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, вимог частини 6 статті 284 КПК України, а прокурорами вищого рівня - вимог частини 6 статті 36 КПК України у кримінальних провадження, у яких до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не повідомлялося про підозру, тягне за собою визнання повідомлення про підозру незаконним, а кримінальне провадження у таких випадках підлягає закриттю на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України як таке, у якому строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Більше того, суд враховує, що у той час як кримінальне провадження було закрито 24.12.2019 року у ньому проводилася оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертиза, висновок якої складено 28.05.2020 року (т.1 а.п.187-202), що не відповідає положенням законодавства, оскільки докази у кримінальному провадженні збиралися стороною обвинувачення не тільки поза межами строків досудового розслідування, але і в той час як кримінальне провадження було закрите, тобто досудове розслідування у ньому було завершено.

Наведених висновків не спростовує ухвала слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11.12.2020 року (т.1 а.п.22), на яку посилається прокурор.

Відтак, вчинення подальших процесуальних дій у кримінальному провадженні поза межами строку досудового розслідування, що виключало подальше кримінальне провадження, з огляду на положення ст.2 КПК України, згідно з яким до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура, скасування прокурором постанови слідчого про закриття кримінального провадження позбавили сторону обвинувачення можливості повідомляти у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 про підозру, а також використовувати докази, отримані під час його розслідування для реєстрації іншого кримінального провадження в ЄРДР, яке об`єднувати із вказаним кримінальним провадженням, що є підставою до закриття цього кримінального провадження на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Зважаючи на те, що кримінальне провадження підлягає закриттю з раніше вказаних підстав, зважаючи на те, що у ньому не ухвалюється вирок, не постановляється ухвала про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд зважаючи на положення ст.ст.128, 129 КПК України, залишає без розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 .

Також, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 28, 100, 219, 284, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження №12018120020010633 від 25.12.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ст.356 КК України, закрити у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Речові докази:

- документи, долучені до кримінального провадження (т.1 а.п.206-250, т.2 а.п.1-21) - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оптичний диск (т.2 а.п.24) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 09.04.2021 року (т.2 а.п.166-168) на земельну ділянку, кадастровий номер 3510100000:29:202:0027, площею 0,0808 (га), розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 шляхом заборони їх перереєстрації та відчуження - скасувати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Кіровограда протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Кіровського районного

суду м.Кіровограда ОСОБА_1