Ухвала

від 29.11.2023 по справі 599/1316/20

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер599/1316/20

Номер провадження1-кп/599/4/2023

УХВАЛА

судового засідання

"29" листопада 2023 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , в м. Зборові у судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження за обвинувальним актом в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210000000368 від 05.12.2019 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України клопотання №4 про визнання доказів очевидно недопустимими,

В С Т А Н О В И В :

в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 подав суду клопотання №6 про визнання доказів очевидно недопустимим. Із змісту клопотання вбачається, що в судовому засіданні прокурором на обґрунтування обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, надано висновок експерта № 4.6-733/19 від 21.12.2019, складений за результатами проведення судової транспортно трасологічної експертизи. Зазначає, що при проведенні вказаної судової експертизи експертом оглядались і досліджувались автомобілі VOLKSWAGEN Transporter та « НОМЕР_1 », які, відповідно до положень ч. 2 ст. 233 КПК, належать до іншого володіння особи та згідно вимог ч. 2 ст. 234 КПК має проводитися на підставі ухвали слідчого судді. Вважає, що огляди автомобілів VOLKSWAGEN Transporter та «ЗАЗ 110557», які були пов`язані з проникненням до їх салонів та моторних відсіків, проводились на території спецмайданчика у м. Зборів в присутності старшого слідчого СВ Зборівського ВП ТВП ОСОБА_9 без ухвал слідчого судді про надання тимчасового доступу до транспортних засобів та у відсутності їх власників. Відомості про надання власниками згоди на проникнення до транспортних засобів у матеріалах справи також відсутні. Відсутність ухвали слідчого судді додатково підтверджує відомостями, наведеними у доданому до обвинувального акту Реєстрі матеріалів кримінального провадження №12019210000000368. Так як ухвали слідчого судді про накладення арешту на транспортні засоби не надавали права тимчасового доступу та проникнення до них, тому просить визнати очевидно недопустимими доказами фактичні дані, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експерта № 4.6- 733/19 від 21.12.2019 (за результатами проведення автотехнічної експертизи автомобіля VOLKSWAGEN Transporter, р.н. НОМЕР_2 ) судової транспортно трасологічної експертизи і припинити його дослідження у судовому засіданні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 таобвинувачений ОСОБА_5 підтримали клопотання з підстав наведених у його змісті. Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали заявлене клопотання.

Прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання, оскільки не вбачає жодної очевидної недопустимості у доказах досліджених у судовому засіданні, зазначає, що у судовомузасіданні 04.10.2023експерт ОСОБА_10 вказав,що проводивогляд вказанихавтомобілів безучасті власниківта ухвалислідчого суддіпро тимчасовийдоступ,однак,в серединутранспортних засобівексперт непроникав.Метою оглядуавтомобілів булафіксація слідівкримінального правопорушенняшляхом візуальногообстеження обохтранспортних засобівяк предметів,що збереглина собійого сліди.В результатіогляду встановленозовнішні пошкодженнятранспортних засобів.За такихобставин немає сумнівівпро допустимістьвказаного доказу,оскільки оглядтранспортних засобівбув зовнішнім(візуальним),під час огляду експертомзафіксовані відомості,які необхіднідля встановленняобставин події,з вказанихтранспортних засобівбудь-якихпредметів невилучено,їх оглядне можнавважати обшукомі вінне потребуєдозволу слідчогосудді.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання оглянувши матеріали справи, приходить до такого висновку.

За приписами ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

З правового змісту згаданої норми Закону випливає, що ознаки недопустимості доказів поділяються на очевидні та не очевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду.

Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кримінально-процесуальним Законом не визначено переліку підстав, за наявності яких можливо відокремити очевидно недопустимі докази від недопустимих. Наведене слугує підставою для визнання доказу очевидно недопустимим, коли недопустимість ґрунтується на обставинах, фактах, що є безсумнівними, беззаперечними, зрозумілими для всіх учасників судового провадження і не потребують додаткового дослідження.

Відповідно до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На час розгляду даного клопотання судовий розгляд кримінального провадження триває. Конкретних ознак очевидної недопустимості доказу суду не наведено, а тому суд вважає передчасним вирішувати питання про його недопустимість.

Крім цього, суд наголошує, що оцінка вказаним захисником доказам обвинувачення в тому числі щодо їх допустимості/недопустимості буде дана судом під час ухвалення остаточного рішення за наслідками розгляду кримінального провадження.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.86,87,89,350, ч.2 ст.349, 371,372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про визнання доказів очевидно недопустимими та припинення їх дослідження відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що передбачено частиною першою ст. 392 КПК України. Повний текст ухвали складено 29 листопада 2023 року.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1