Рішення

від 24.11.2023 по справі 705/2448/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2448/23

2/705/1600/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Романа Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа на стороні відповідача: Філія «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ульченко С.О. з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 03.04.2019 по 09.02.2023 ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з філією «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Оскільки юридичною особою, відповідальною за діяльність Філії, є ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги», саме їх і вказано відповідачем у цій справі.

Під час знаходження позивача у трудових відносинах з філією, з боку останньої була допущена заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 131596,02 грн.

Підтвердженням факту існування заборгованості є довідка про доходи за 2022-2023 рік станом на 09.02.2023, видана позивачу за підписом начальника філії «Уманська ДЕД» Штангя В.І.

09.02.2023 позивач був звільнений з роботи в зв`язку зі скороченням чисельності працівників, згідно наказу № 7-О/С від 09.02.2023, при цьому заробітна плата йому виплачена не була.

Неодноразово позивач звертався з вимогами щодо виплати заборгованості по заробітній платі, але до цього часу позивачу так і не виплачена заробітна плата, в зв`язку з чим позивач вимушений звертатися до суду за захистом своїх інтересів.

Просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31141625, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Собківка, Уманського району, Черкаської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Уманським РВ УМВС України в Черкаській області від 18 січня 1996 року, рнокпп НОМЕР_2 , заробітну плату в сумі 131596,02 грн.

Ухвалою судді від 22.05.2023 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Від представника відповідача ДП «Черкаській облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги» надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказують, що позовні вимоги визнають частково та не заперечують проти стягнення на користь позивача 76653,31 грн., в обґрунтування зазначивши наступне.

На сьогоднішній день у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту у межах зведеного виконавчого провадження № 57535956 знаходиться на виконанні виконавче провадження № 6535856, відкрите на виконання посвідчення комісії по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12 квітня 2021 року № 24/23 про стягнення з відповідача на користь позивача 54942,71 грн. заборгованості по заробітній платі за період з листопада 2019 року по березень 2021 року. Відповідна сума є складовою частиною позовних вимог, викладених у позовній заяві позивача.

Довідку, яку видала Філія «Уманська Дорожньо-експлуатаційна дільниця» про доходи за 2022-2023 рік станом на 09.02.2023, включає суму, що стягується в межах виконавчого провадження № 65358456 в розмірі 54942,71 грн.

Вважає, що не можна залишати поза увагою і той факт, що 24.02.2022 Президент України на підставі пропозиції РНБО підписав Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, який затвердила ВР України та, відповідно до якого, в країні запроваджено правовий режим воєнного стану, який наразі триває.

Вказаним Указом зобов`язано забезпечити передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, інтересів держави, а також привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий, воєнний період.

Проте, незважаючи на ту скрутну ситуацію, у якій опинився весь бізнес країни та ДП «Черкаський облавтодор» зокрема, підприємством вживається усе можливе для підтримки Держави, Збройних Сил України, кожного працівника підприємства у ці вкрай скрутні часи. Керівництвом вживаються максимальні зусилля для пошуку ресурсів та шляхів вирішення питання щодо зменшення заборгованості по заробітній платі перед працівниками.

Отже, з урахуванням викладеного, вважають, що вимоги, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати підлягають до часткового задоволення, тобто без суми у розмірі 54942,71 грн.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає про те, що дійсно, станом на момент подання позову, у межах зведеного виконавчого провадження № 57535956 відкрите виконавче провадження на підставі посвідчення комісії по трудових спорах від 12 квітня 2021 року № 24/23 про стягнення з відповідача на користь позивача 54942,71 грн.

На підставі посвідчення, пред`явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку, тому у відповідності до вимог ст. 49 ЦПК України, позивач відмовляється від частини позовних вимог в сумі 54942,71 грн., які перебувають на примусовому виконанні на підставі рішення комісії по трудових спорах, про яке зазначає відповідач.

Підтримують та просять суд задовольнити позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 76653,31 грн.

Від представника третьої особи на стороні відповідача до суду будь-яких заперечень, заяв, клопотань, пояснень не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення, підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.04.2019 прийнятий в ДРП-4 (Філію «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») згідно наказу № 13-о/с від 02.04.2019 та на підставі наказу № 7-о/с від 09.02.2023 був звільнений, у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відмітками у трудовій книжці НОМЕР_3 , виданої на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно наказу Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 09.02.2023 № 7-О/С, ОСОБА_1 , сторожа ДРП-4, 09 лютого 2023 року, у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України. Бухгалтерії належить виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2 календарні дні. А також виплатити вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку. Підставою є наказ «Про скорочення чисельності працівників філії «Уманська ДЕД» від 07.12.2022 № 43. Повідомлення про запланове вивільнення від 07.12.2022 № 3.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 станом на 09.02.2023, виданої ДП Філія «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця», заборгованість по заробітній платі за період з січня 2022 року до лютого 2023 року включно становить 131596,02 грн.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У статті 12 Закону України «Про оплату праці» закріплено перелікнорм і гарантій в оплаті праці, який не є вичерпним. Указано, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюютьсяКЗпПУкраїни та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті таКЗпПУкраїни, є мінімальними державними гарантіями.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону № 108/95-ВР Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано в законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також вказав, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

За висновком Конституційного Суду України, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин, а саме відплатності праці, який отримав відображення у пункті 4 частини IЄвропейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованоїЗаконом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту.

Зазначене, на думку суду, дає підстави для висновку, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у статті 94 КЗпП України і статті 1 Закону № 108/95-ВР, та гарантовані державою виплати, передбачені у статті 12 Закону «Про оплату праці».

Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18 (провадження № К/9901/10912/19), від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17 (провадження № К/9901/49937/18), від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17 (провадження № К/9901/37996/18) визначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає всі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

У відповідності до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Однак в день звільнення позивача відповідачем не було проведено з ним повного розрахунку, останній мав заборгованість по заробітній платі у виді нарахованої але невиплаченої заробітної плати за період з січня 2022 року по лютий 2023 року у розмірі 131596,02 грн., при цьому заборгованість станом на січень 2022 року становила 85808,33 грн.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що із вказаної суми заборгованості, в примусовому порядку з відповідача уже стягуються кошти в розмірі 54942,71 грн., у зв`язку з чим вони не заперечують проти стягнення з них на користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 76653,31 грн. При цьому, позивач не заперечував проти вказаного факту, в зв`язку з чим зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача саме 76653,31 грн.

Суд у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 761/9584/15-ц (14-623цс18) враховує, що метою ст. ст. 116, 117 КЗпП України є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

У відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується з доводами позовної заяви з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та доводами відзиву на позов, тому вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 76653,31 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки згідно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, то в зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 116, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 15, 16, 23 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа на стороні відповідача: Філія «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31141625) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) заробітну плату в сумі 76653 (сімдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят три) гривні 31 копійка.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31141625) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Копію рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаськогоапеляційного судупротягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський