Рішення

від 28.11.2023 по справі 758/3818/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3818/23

Провадження № 2/761/9418/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

28 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Матвєєвої Ю.О.

при секретарі: Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ДП «Київська офсетна фабрика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 109294,54 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.03.2019 року між ДП «Київська офсетна фабрика» і ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з позивачем було укладено Договір позики № 169. Відповідно до умов договору Позикодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу грошові кошти, на наступних умовах: - сума позики - 160000,00 грн.; - строк надання - 60 місяців; остаточна дата повернення - 30 квітня 2024 року. Позикодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу грошові кошти відповідно до умов укладеного Договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання, а саме отримав кредитні кошти.

В подальшому, Відповідач всупереч умовам Договору порушив вищезазначені умови прострочив зобов`язання більш ніж на 6 місяців. Станом на 01.02.2023 року загальна заборгованість яка виникла на підставі Договору складає 109 294,54 грн., що складається з сума основного боргу - 77947,27 грн. та сума простроченого боргу, що виник внаслідок пропущення Відповідачем строку внесення платежів з 01.06.2022 року - 31347,27 грн. У зв`язку із викладеним, позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року змінено порядок розгляду справи на спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечую проти винесення заочного рішення.

Судом вживались заходи стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи.

Так, у призначені судові засідання відповідач не з`явився, поштові відправлені, направлені на його адресу повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням троку зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2019 року між ДП «Київська офсетна фабрика» і ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з позивачем було укладено Договір позики № 169, за яким Відповідач отримав грошові кошти у розмірі 160000,00 грн. з кінцевою датою повернення позики - 30 квітня 2024 року.

Відповідно п.5.2 Договору - повернення суми позики здійснюється шляхом утримання із заробітної плати у розмірі 2700,00 грн. кожного місяця.

05.07.2021 року Відповідача було звільнено з ДП «Київська офсетна фабрика».

Відповідно п.5.4 - у випадку звільнення Позичальника з роботи (незалежно від причин звільнення), тобто припинення трудових правовідносин між Позичальником та Позикодавцем, до моменту повернення всієї суми Позики, наданої Позичальникові відповідно до Договору, сума позики підлягає обов`язковому поверненню.

З червня 2022 року зазначені платежі на поточний рахунок ДП «Київська офсетна фабрика» не надходять.

Директором ДП «Київська офсетна фабрика» Безкоровайним В. надіслано лист-претензію № 75000-ВС/373 від 23.12.2022 року на адресу Позивача, з вимогою про повернення суми боргу, але жодної відповіді не отримав.

Відповідно п.5.5 Договору - позикодавець має право на дострокове повернення позики. Враховуючи, що Відповідач прострочив виконання зобов`язання більш ніж на 6 місяців, тим самим порушив умови договору в частині повернення позики, відповідно до п.9.12 Договору позивач має право вимагати дострокове розірвання Договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на досліджені судом докази, які містяться у справі, суд приходить до висновку, що між сторонами у належній формі укладено договір позики від 25.03.2019 року, проте відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного повернення грошових коштів. Своїм підписом відповідач засвідчив, що його волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає його внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч.1, 2ст.651 ЦК України).

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч.ч.2, 5ст.653 ЦК України).

Отже, враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача, та повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам договору позики, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 211, 223, 263,265,280-282, 285, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ДП «Київська офсетна фабрика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити в повному обсязі.

Достроково розірвати Договір позики № 169 від 25.03.2019 року між ДП «Київська офсетна фабрика» та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ДП «Київська офсетна фабрика» (код ЄДРПОУ 05450185) заборгованість у розмірі 109294,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ДП «Київська офсетна фабрика» (код ЄДРПОУ 05450185) судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

28 листопада 2023 року