Ухвала

від 29.11.2023 по справі 916/711/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

29 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/711/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: О.Ю. Аленіна, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС»

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 (суддя Ю.С. Бездоля, м.Одеса, повний текст складено 19.10.2023)

у справі №916/711/23

за позовом Управління обласної ради з майнових відносин

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»

про звільнення приміщення та повернення орендованого майна,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС»

до відповідача: Управління обласної ради з майнових відносин

про визнання недійсними односторонніх правочинів та визнання договорів дійсними,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Управління обласної ради з майнових відносин звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС», в якому просило:

-звільнити нежитлові приміщення під літ. Е, Л, Ж, загальною площею 52,39 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Валіховський, 4, та повернути їх за актами приймання-передачі (повернення) майна;

-повернути холодильну камеру КХС-12 з холодильним агрегатом МВВ-4 та комплект до холодильної установи АРТ 6, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Валіховський, 4, за актами приймання-передачі (повернення) майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2023, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено Комунальну установу «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

У квітні 2023 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» надійшла зустрічна позовна заява до Управління обласної ради з майнових відносин про визнання протиправними повідомлень про дострокове припинення договорів оренди.

Ухвалою суду першої інстанції від 21.04.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» до Управління обласної ради з майнових відносин про визнання протиправними повідомлень про дострокове припинення договорів оренди до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №916/711/23.

29.05.2023 за вх.№17642/23 до Господарського суду Одеської області від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про зміну предмета позову, в якій зустрічні позовні вимоги викладені в наступній редакції:

-визнати недійсним односторонній правочин, оформлений письмовим повідомленням Управління обласної ради з майнових відносин від 21.12.2022 №03/2934/22 про дострокове припинення договору оренди майна від 02.07.2018, та визнати договір оренди майна від 02.07.2018 (у новій редакції від 31.05.2021) дійсним;

-визнати недійсним односторонній правочин, оформлений письмовим повідомленням Управління обласної ради з майнових відносин від 21.12.2022 №03/2935/22 про дострокове припинення договору оренди майна від 15.01.2020, та визнати договір оренди майна від 15.01.2020 (у новій редакції від 31.05.2021) дійсним.

У підготовчому засіданні 20.06.2023 судом першої інстанції у протокольній формі прийнято до розгляду заяву відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за вх.№17642/23 від 29.05.2023 про зміну предмета позову.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 позовні вимоги Управління обласної ради з майнових відносин задоволено повністю.

Ухвалено звільнити приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» шляхом виселення з нежитлових приміщень будівлі (під літ. Е, Л, Ж) загальною площею 52,39 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, провул. Валіховський, 4, та повернення їх Управлінню обласної ради з майнових відносин за актами приймання-передачі (повернення) майна.

Ухвалено повернути Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» Управлінню обласної ради з майнових відносин холодильну камеру КХС-12 з холодильним агрегатом МВВ-4 та комплект до холодильної установи АРТ6, що знаходяться за адресою: м. Одеса, провул. Валіховський, 4, за актами приймання-передачі (повернення) майна.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» на користь Управління обласної ради з майнових відносин 5368,00 грн судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» відмовлено повністю.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

15.11.2023 відділом документообігу (канцелярією) Південно-західного апеляційного господарського суду складено акт №916/711/23 про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» б/н від 10.11.2023 у справі №916/711/23 доставлена кур`єрською службою через скриньку Південно-західного апеляційного господарського суду 14.11.2023.

Апеляційна скарга зареєстрована судом 15.11.2023 за вх.№3686/23.

Окрім того, одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23 (вх.№3703/23 від 15.11.2023) та клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі (вх.№3704/23 від 15.11.2023).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: О.Ю. Аленіна, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі № 916/711/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи № 916/711/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

24.11.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області оголошено в судовому засіданні 27.09.2023, повний текст рішення складено 19.10.2023. Отже, 08.11.2023 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23 в електронному вигляді була направлена представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» - адвокату Бриленку К.Б. в його Електронний кабінет та доставлена останньому 21.10.2023 о 00:07, що підтверджується довідкою відповідального працівника Господарського суду Одеської області (т.3 а.с.34).

Як зазначалось, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» б/н від 10.11.2023 у справі №916/711/23 доставлена кур`єрською службою через скриньку Південно-західного апеляційного господарського суду 14.11.2023.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду (вх.№3703/23 від 15.11.2023) скаржник зазначає, що повний текст рішення отримано ним в його Електронний кабінет 21.10.202 о 00 год 08 хв. Відтак апелянт, посилаючись на те, що апеляційну скаргу подано в межах 20-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду, який спливає 10.11.2023, просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

На підтвердження направлення апеляційної скарги на адресу суду 10.11.2023, апелянтом надано накладну кур`єрської служби доставки №4237587.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Закон України «Про поштовий зв`язок» від 03.11.2022 №2722-IX регулює правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їхніх послуг.

Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 03.11.2022 №2722-IX визначено наступні терміни:

поштове відправлення - письмова кореспонденція або посилка, або відправлення ЕМS, адресовані адресату (одержувачу), оформлені відповідно до законодавства та прийняті оператором поштового зв`язку до пересилання;

письмова кореспонденція - листи, поштові картки, дрібні пакети, мішки «М», адресна поштова розсилка та відправлення для сліпих;

послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів;

кур`єрська послуга - послуга поштового зв`язку з пересилання поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об`єкта поштового зв`язку;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), якими у пункті 62 передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Отже, надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного документа, що підтверджує оплату послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції, не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений у відповідній накладній.

Проте апелянтом до апеляційної скарги не долучено документа, що підтверджує оплату послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції, який би свідчив про надсилання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду саме 10.11.2023, у зв`язку з чим надана скаржником накладна кур`єрської служби доставки №4237587 без зазначеного документа не є належним доказом направлення апеляційної скарги саме 10.11.2023, та, як наслідок, не доводить подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» апеляційної скарги в межах 20-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду.

З огляду на викладене, на підтвердження подання апеляційної скарги в межах 20-денного строку з дня вручення повного рішення суду скаржнику слід надати документ, що підтверджує оплату послуг поштового зв`язку з пересилання до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23, або навести інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

По-друге, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Первісний та зустрічний позови були подані у 2023 році.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду, яким задоволено 2 вимоги немайнового характеру за первісним позовом та відмовлено у задоволенні 4 вимог немайнового характеру за зустрічним позовом, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі № 916/711/23 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 24156,00 грн, виходячи з такого розрахунку:

6 вимог немайнового характеру х 2684,00 грн. (ставка судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році, в якому позивач звернувся з позовом до суду) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) = 24156,00 грн.

Отже, за апеляційне оскарження рішення у цій справі Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» має бути сплачений судовий збір в розмірі 24156,00 грн, а не 12078,00грн, як помилково зазначає скаржник у своїй апеляційній скарзі.

Апелянт судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив, натомість одночасно із поданням апеляційної скарги заявив клопотання (вх.№3704/23 від 15.11.2023), в якому просив до ухвалення рішення у справі відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність у нього грошових коштів у розмірі 12078,00 грн, що підтверджує долученими до апеляційної скарги копіями виписок із банківського рахунку.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№3704/23 від 15.11.2023), колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Таким чином, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Отже, виходячи з того, що скаржник не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, апеляційний господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№3704/23 від 15.11.2023), у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

надати документ, що підтверджує оплату послуг поштового зв`язку з пересилання поштового відправлення (апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23), прийнятого 10.11.2023 кур`єрською службою доставки для пересилання до Південно-західного апеляційного господарського суду, або надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;

надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 24156,00 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» (вх.№3704/23 від 15.11.2023) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМА ПЛЮС» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/711/23 залишити без руху.

3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити скаржнику, якщо ним не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку або документ про оплату послуг поштового зв`язку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Якщо не буде надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

5.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяО.Ю. Аленін

Суддя С.В. Таран