Постанова

від 22.11.2023 по справі 910/15381/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/15381/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Легка О.Ю.;

від відповідачів: 1) не з`явились;

2) не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023

у справі № 910/15381/23 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В»

2) ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень та повернення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В» та ОСОБА_1 , в якому просить суд визнати недійсними рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В» про виплату дивідендів за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та зобов`язати ОСОБА_1 повернути отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В» дивіденди за вказані роки у загальній сумі 2 253 350, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В» та ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень та повернення коштів.

Ухвала обгрунтована тим, що спір за суб`єктним складом сторін, а також предметною ознакою не може розглядатися в порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року у справі №910/15381/23.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спори стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав унаслідок сплати учасникам коштів як девідендів з огляду на корпоративний характер спірних правовідносин підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» та призначено до розгляду на 22.11.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Представник відповідача 2 у судове засідання 22.11.2023 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411639203042, яке наявне в матеріалах справи.

Представник відповідача 1 у судове засідання 22.11.2023 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 22.11.2023 направлена на адресу відповідача 1, яка зазначена в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0411639203034, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів відзначає, що вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача 1, яка міститься у ЄДР, а відтак, неотримання поштового відправлення за вказаною адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідачів у судовому засіданні 22.11.2023.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктами 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвала про відмову у відкритті провадження у справі.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України).

Господарським процесуальним кодексом України, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

З огляду на наведені приписи процесуальних законів, правильне визначення юрисдикції суду у цій справі залежить від суб`єктного складу сторін та предметною ознакою спору.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є дві вимоги: визнання недійсними рішень ТОВ «Альтернатива-В» про виплату дивідендів та зобов`язання ОСОБА_1 повернути ТОВ «Альтернатива-В» отримані дивіденди.

Так, розглядаючи вимогу щодо визнання недійсними рішень ТОВ «Альтернатива-В» про виплату дивідендів, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями державні органи, органи місцевого самоврядування.

Отже, вищевказана вимога ТОВ «Таста-Ліскі Трубодеталь» про визнання недійсними рішень ТОВ «Альтернатива-В» за суб`єктним складом є вимогою, яка відносить до господарського юрисдикції, а саме вимогою юридичної особи до іншої юридичної особи.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції в означеній частині, що вказана вимога за суб`єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Щодо вимоги про повернення сплачених дивідендів, то колегія суддів зазначає наступне.

Частинами першою та третьою статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Дана вимога виникла з корпоративних відносин, пов`язаних з діяльністю юридичної особи - відповідача, визначеними статтею 167 ГК України, оскільки предмет спору у ній є стягнення дивідендів, а тому пов`язаний із господарською діяльністю товариства, внаслідок якої відбулась їх виплата.

Зазначена обставина є вирішальною при розмежуванні юрисдикції та вирішенні питання про підвідомчість даної справи.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав унаслідок сплати учасникам коштів як дивідендів з огляду на корпоративний характер спірних правовідносин такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати ВС від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

З огляду на викладене та похідний характер вимоги про повернення сплачених дивідендів від вимоги про визнання недійсними рішень ТОВ «Альтернатива-В» дана вимога повинна розглядатися за правилами господарського судочинства.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, тобто, питання належності, достатності, вірогідності доказів безпосередньо вирішується при розгляді справи.

Відповідно, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» у відкритті провадження у справі.

Згідно із п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга Товариству з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі №910/15381/23 - скасуванню з передачею даної справи до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Таста-Ліскі Трубодеталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі № 910/15381/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі № 910/15381/23 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/15381/23 направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко

Дата складення повного тексту 30.11.2023