Постанова

від 21.11.2023 по справі 918/428/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Справа № 918/428/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Ліпінська І.В.

відповідача - Вошик В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023, повний текст складено 25.09.2023, у справі №918/428/23 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Приватного підприємства "Артпростір"

про стягнення збитків в сумі 330 667 грн. 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/428/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 18.09.2023 у справі №918/428/23 Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/428/23 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції обмежено та вибірково дослідив подані позивачем докази та не звернув увагу, що у висновку Держаудитслужби, який міститься в довідці збору інформації № 13-17-16-08/13 від 09 лютого 2022 року зазначено саме про збитки, які полягали у зайвих витратах місцевого бюджету, зумовлених необхідністю усунення недоліків розробленої ПП "Артпростір" проектної документації.

Також зазначає, що місцевим господарським судом залишено поза увагою наведені в додаткових поясненнях позивача доводи, що стосувались коригування проектно-кошторисної документації (далі - ПКД) здійсненому ТОВ "Орбіта Будпроект" в 2019 році.

Додатково вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою висновки експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №42020181010000131.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/428/23/6751/23 від 18.10.2023 витребувано матеріали справи №918/428/23 з Господарського суду Рівненської області. 24.10.2023 матеріали справи №918/428/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/428/23; розгляд апеляційної скарги призначено на "21" листопада 2023 р. об 15:00 год.

Запропоновано відповідачу у строк до 17.11.2023 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи (а.с. 62, т.2).

15.11.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Артпростір" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/428/23, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 69-77, т. 2).

В судове засідання 21.11.2023 з`явились представник позивача, яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також представник відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку з приміщення Господарського суду Львівської області), який заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та надали усні пояснення по суті спору.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

16 травня 2016 року розпорядженням міського голови №387-р створено робочу групу з питань відбору виконавців та сприяння реконструкції стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному.

Відповідно до протоколу засідання робочої групи від 25 травня 2016 року Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради як Замовнику по даному об`єкту рекомендовано заключити договір на виконання проектних робіт з Приватним підприємством "Артпростір".

21 червня 2016 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та Приватним підприємством "Артпростір" укладено відповідний договір № 072 на виконання проектних робіт та експертизи проекту по об`єкту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному".

Розроблена Приватним підприємством "Артпростір" документація пройшла експертизу у ДП "Укрдержбудекспертиза", про що свідчить експертний звіт від 15 червня 2018 року № 00-2646- 17/ЦБ та експертний звіт від 17 липня 2018 року № 00-0947-18/КД.

15 лютого 2019 року за результатами проведеної закупівлі між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник) та Приватно виробничо-комерційною фірмою "Фіалка" (Підрядник) підписано Договір підряду № 59 на виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному". Під час ознайомлення з проектною документацією та зокрема, під час виконання робіт на об`єкті в Підрядника виникло ряд зауважень та невідповідностей у розробленій Приватним підприємством "Артпростір" проектно-кошторисній документації.

У зв`язку зі зверненням Приватно виробничо-комерційної фірми "Фіалка", позивачем направлено відповідачу лист № 01-11/214 від 02 квітня 2019 року з проханням забезпечити присутність уповноваженого представника проектної організації, що здійснює авторський нагляд на нараду на об`єкт будівництва для вирішення оперативних питань процесу будівництва. Однак відповідач на вказаний лист не зреагував.

У зв`язку з невиконанням, як рахує позивач, відповідачем своїх обов`язків за договором авторського нагляду №073-1, а саме з тим, що представники проектної організації жодного разу з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт не відвідували об`єкт будівництва, не з`являлись на об`єкт на запрошення Замовника для узгодження та вирішення нагальних питань, не вели журнал авторського нагляду, позивач листом №01-19/252 від 24 квітня 2019 року розірвав в односторонньому порядку договір на здійснення авторського нагляду шляхом надіслання відповідного повідомлення.

06 серпня 2019 року позивач уклав договір підряду на коригування проектної документації по вищевказаному об`єкту № 3-п з Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіта Будпроект".

Розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіта Будпроект" документація пройшла експертизу у ДП "Укрдержбудекспертиза", про що свідчить експертний звіт від 19 листопада 2019 року № 00-1143- 179ЦБ.

В рамках державного фінансового аудиту бюджету Рівненської міської територіальної громади (бюджету міста Рівного), що проведений в межах Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2021 року, досліджено питання розробки та подальшого коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному", за результатами збору інформації в Управлінні капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради Управлінню вручено Довідку збору інформації від 09 лютого 2022 року № 13-17-16-08/13 року (далі - довідка) відомості з якої в подальшому включені до Звіту державного фінансового аудиту бюджету Рівненської міської територіальної громади (бюджету міста Рівного) № 13-17-20-09/1 від 17 лютого 2022 року (далі - звіт).

Відповідно до довідки та звіту встановлено наступне:

"06.08.2019 УКБ виконавчого комітету РМР укладено договір підряду на коригування проектної документації по вищевказаному об`єкту М 3-п з ТОВ "Орбіта Будпроект".

Відповідно п. 3.1 Договору вартість робіт складає 1 067 420, 00 грн.

Додатковою угодою від 20.02.2020 №2 до Договору вносяться зміни щодо вартості виконання робіт, відповідно вартість робіт становить 931 046, 00 грн.

Розроблена документація пройшла експертизу у ДП "Укрдержбудекспертиза", про що свідчить експертний звіт від 19.11.2019 № 00-1143-179ЦБ.

Коригування проектно-кошторисної документації відбувалось у 2019 та 2020 роках.

Згідно зведених кошторисних розрахунків, кошторисна вартість об`єкту будівництва становила:

- 212 344, 233 грн в поточних цінах станом на 17 липня 2018 року:

- 299 488, 469 грн в поточних цінах станом на 15 листопада 2019 року:

- 549 390, 396 грн в поточних цінах станом на 14 вересня 2020 року.

Відповідно кошторисна вартість об`єкту будівництва зросла на загальну суму 337 046, 163 грн.

При порівнянні креслень, виготовлених ТОВ "Орбіта Будпроект", з кресленнями ПП "Артпростір" зміни основних проектних рішень не виявлено.

Коригування у 2019 році проведено в частині кошторисної документації, до якої включено в тому числі буроін`єкційні палі.

Згідно п.4.8 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" проектна документація підлягає коригуванню та експертизі у таких випадках:

у разі зміни замовником під час будівництва основних проектних рішень.

Затверджена в установленому порядку проектна документація на будівництво підлягає коригуванню та експертизі у частині цих змін за всіма необхідними напрямами відповідно до законодавства (звіт за формою додатку А ДСТУ-НБА. 2.2-10:2012).

Між тим відкоригована проектно-кошторисна документація пройшла експертизу у Державному Підприємстві "Укрдержбудекспертиза" (експертний звіт від 19.11.2019 № 00-1143-19/ЦБ).

У жовтні 2020 року ТОВ "Орбіта Будпроект" надає Замовнику альбом з кресленнями в якому передбачено зміни щодо улаштування буроін`єкційних паль, підсилено фундаментні балки східної трибуни, колони 1 поверху по осі "В", ригелі, плити перекриття 2 поверху, змінено схему улаштування накриття трибун та внесені ряд інших змін, значна частина робіт з яких виконана протягом 2019 року.

На розроблену документацію ТОВ "Перша будівельна експертиза" видано експертний звіт щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному. Коригування" № 200811-2/А.

Згідно актів здачі-приймання робіт від 13.09.2019 № 11 та від 24.02.2020 № б/н по Договору від 06.08.2019 №3-п ТОВ "Орбіта Будпроект" виконало робіт на загальну суму 615 100, 00 грн, а саме:

- по акту №11 від 13.09.2019 ТОВ "Орбіта Будпроект" виконало робіт (ескізний проект, вишукування, обстеження, вогнезахист металевих конструкцій в стадії робоча документація) на суму 190 800, 00 грн;

- по акту від 24.02.2020 виконано робіт на загальну суму 424 300, 00 грн, а саме: інженерно-вишукувальні роботи, нанесення геодезичної мережі (38 000, 00 грн), проект (стадія, що затверджується (101 900, 00 грн), трибуна залізобетонна з підтрибунними приміщення (східна) на 5000 місць (136 600, 00 грн) та за проведення експертизи 147 800, 00 грн".

Вартість оплачених в 2019-2020 роках робіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта Будпроект", по договору від 06 серпня 2019 року № 3-п, становить 615 098 грн. 13 коп., з яких 330 667 грн. 51 коп. сума робіт які, повинні коригуватись Приватним підприємством "Артпростір".

Отже, в недотримання ст. 891 Цивільного кодексу, п. 6.5 Договору від 21.06.2016 № 072 УКБ виконавчого комітету РМР не звернулось до проектувальника ПП "Артпростір" щодо усунення зауважень по проекту у відповідності до договору від 21.06.2016 №072, згідно якого проектувальник відповідає за недоліки проектної документації та в подальшому не здійснювало претензійну роботу щодо стягнення коштів, використаних на усунення недоліків по проекту на суму 330 667, 51 грн, що призвело до зайвого використання бюджетних коштів та нанесення збитків міському бюджету на вищевказану суму".

Даний висновок слугував підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів в сумі 330 667 грн. 51 коп. На переконання позивача, відповідно ст. 224 ГКУ, п.п. 6.4, 6.5. договору №072, неякісне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором призвело до зайвих витрат місцевого бюджету.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/428/23 у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд вказав, що позивачем не надано жодного належного та допустимо доказу звернення до Приватного підприємства "Артпростір" з вимогою про внесення змін в проектно-кошторисну документацію, а також зазначив, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення у діях/бездіяльності відповідача у даній справі.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/428/23 та мотивами суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, ще у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежна виконання).

Статтею 887 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Згідно ст. 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Відповідно до ст. 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи 21 червня 2016 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та Приватним підприємством "Артпростір" укладено договір № 072 на виконання проектних робіт та експертизи проекту по об`єкту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному".

Згідно п.1.1 договору Замовник доручає, а Проектувальник приймає на себе обов`язок виготовити проектно-кошторисну документацію: "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 в м. Рівному" в тому числі проектні роботи" у відповідності до вимог ДБН 2.2-3-2014, ДСТУ Б Д 1.1-1:2013, а також забезпечити проведення її державної експертизи. Роботи (проектно-кошторисна документація) за цим Договором вважаються виконаними за наявності позитивного висновку державної експертизи виготовленої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.1.2 Замовник за цим Договором приймає виконані у відповідності з умовами цього Договору роботи та оплачує їх відповідно до умов Договору.

Згідно п. 3.1. договору підряду № 072 від 21 червня 2016 року вартість робіт склала 1 490 686 грн. 00 коп., які були сплачені позивачем.

Розроблена відповідачем документація пройшла експертизу у ДП "Укрдержбудекспертиза", про що свідчить експертний звіт від 15 червня 2018 року № 00-2646-17/ЦБ та експертний звіт від 17 липня 2018 року № 00-0947-18/КД.

Позивач зазначає, що на момент укладення договору підряду до обов`язків останнього не входила перевірка та аналіз проектної документації, що пройшла експертизу та отримала позитивний висновок на відповідність її вимогам чинних норм, стандартів тощо. Тобто вказане свідчить, що на момент підписання актів приймання-передачі виконаних робіт на підставі яких здійснювались розрахунки з відповідачем, позивач не знав про недоліки наданої проектувальником проектної документації, а тому зауважень/претензій щодо якості виконаних робіт в частині розробки проекту від позивача не надходило.

15 лютого 2019 року за результатами проведеної закупівлі між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник) та Приватно виробничо-комерційною фірмою "Фіалка" укладено договір підряду № 59 на виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному". Під час ознайомлення з проектною документацією та, зокрема, під час виконання робіт на об`єкті в підрядника виникло ряд зауважень та невідповідностей щодо розробленої Приватним підприємством "Артпростір" проектно-кошторисної документації. У зв`язку з зверненням Приватно виробничо-комерційною фірмою "Фіалка", позивачем направлено відповідачу лист №01-11/214 від 02 квітня 2019 року з проханням забезпечити присутність уповноваженого представника проектної організації, що здійснює авторський нагляд на нараду на об`єкт будівництва для вирішення оперативних питань процесу будівництва. Однак відповідач на вказаний лист жодним чином не зреагував. У зв`язку з цим позивач 06 серпня 2019 року уклав договір підряду на коригування проектної документації по вищевказаному об`єкту №3-п з Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіта Будпроект".

Розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіта Будпроект" документація пройшла експертизу у ДП "Укрдержбудекспертиза", про що свідчить експертний звіт від 19 листопада 2019 року № 00-1143-179ЦБ.

Згідно даних, які містяться в Довідці збору інформації від 09 лютого 2022 року № 13-17-16-08/13 року Держаудитслужби, вартість оплачених в 2019-2020 роках робіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта Будпроект", по договору від 06 серпня 2019 року № 3-п, становить 615 098 грн. 13 коп., із яких, як зазначає позивач, 330 667 грн. 51 коп. сума робіт, які повинні коригуватись Приватним підприємством "Артпростір".

На думку позивача, аналіз підстав для застосування такого виду відповідальності як стягнення збитків дозволяє встановити наявність складу відповідного правопорушення, а саме: 1) протиправність діяння - неякісне виконання своїх обов`язків за договором № 072 від 21 червня 2016 року, що порушує як положення самого договору (пункти 6.4, 6.5) так і норми чинного законодавства (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України); 2) наявність збитків, пов`язаних з зайвими витратами бюджету, спрямованими на коригування проектної документації по об`єкту задля усунення недоліків, що допущені відповідачем, розмір вказаних збитків визначено та зазначено в Довідці збору інформації від 09 лютого 2022 року № 13-17-16-08/13 року та Звіті державного фінансового аудиту бюджету Рівненської міської територіальної громади (бюджету міста Рівного) № 13-17-20-09/1 від 17 лютого 2022 року; 3) причинний зв`язок між порушенням відповідачем своїх обов`язків за договором та завданням відповідних збитків; 4) вина, що полягає у свідомому ухиленні відповідача від виконання своїх обов`язків, передбачених договором, що проявлялось, зокрема, в порушенні строків виконання зобов`язань, ухиленні від виконання своїх обов`язків зі здійснення авторського нагляду, ігноруванні звернень Замовника щодо необхідності оперативного вирішення нагальних питань, які стосувались розробленого відповідачем проекту, тощо.

Відповідач заперечує посилання позивача в обґрунтування підстави стягнення та розміру збитків на Довідку №13-17-16-08-13 від 09 лютого 2022 року Держаудитслужби, оскільки в самій довідці зазначено, що під час збору інформації, листів звернень до Приватного підприємства "Артпростір" щодо коригування ПКД позивачем не надано. Окрім того, відповідач зазначає, що матеріали надані відповідачу не містять вимоги позивача про необхідність проведення коригування ПКД з долученням завдання Замовника на внесення змін в ПКД.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про завдання збитків у зв`язку із необхідністю проведення коригування проектно-технічної документації, розробленої відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України та ст. 224 ГК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача повинна бути причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, повинно бути з`ясовано правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 10 березня 2020 р. у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Сам по собі факт наявності в матеріалах справи актів з визначенням розміру збитків не дає підстав для висновку про доведеність позивачами завданих їм збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками (Постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 394/710/17 (провадження № 61- 6814св19)).

Колегія суддів звертає увагу, що Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з підпунктами 3,4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідними актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Так, колегія суддів звертає увагу, що у Довідці № 13-17-16-08/13 від 09 лютого 2022 р. Держаудитслужби "Збору інформації в Управлінні капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради за період з 01 січня 2018 р. по 30 вересня 2021 р." зазначено - під час збору інформації, листів звернень від позивача до ПП "Артпростір" щодо коригування ПКД не надано.

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність в зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника (ч. 3 ст. 877 ЦК України).

В свою чергу умовам договору № 072 від 21.06.2016 також передбачено право замовника на внесення змін до проектно-кошторисної документації у випадку якщо замовник ініціює такі зміни та вказує які саме зміни необхідно провести (п. 2.3 договору).

Колегією суддів встановлено, що Підрядник Приватно виробнича-комерційна фірма "Фіалка" повідомив замовника будівництва про питання, які виникли після ознайомлення з ПКД та під час проведення будівельних робіт. Однак позивач не звертався до відповідача з вимогою провести коригування ПКД з долученням завдання Замовника на внесення змін в ПКД.

Таким чином ні судом першої інстанції, ні апеляційної інстанції не встановлено порушення відповідачем умов договору № 072 від 21.06.2016 на виконання проектних робіт та експертизи проекту по об`єкту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному".

Тому, враховуючи наведене, позивачем не доведено протиправних дій відповідача при виконанні/ невиконанні умов договору підряду.

Окрім того колегія судів звертає увагу, що проекти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками - підлягають обов`язковій експертизі щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення (абзац другий частини четвертої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції від 20 квітня 2018 року).

Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва ( пункт б Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 в редакції на 09 вересня 2015 року).

Розроблена відповідачем документація пройшла експертизу у ДП "Укрдержбудекспертиза", про що свідчить експертний звіт від 15 червня 2018 року № 00-2646- 17/ЦБ та експертний звіт від 17 липня 2018 року № 00-0947-18/КД.

Експертиза проведена ДП "Укрдержбудекспертиза" надала позитивний висновок № 00-2646-17/ЦБ від 15 червня 2018 р.

Колегією суддів апеляційної інстанції приймається до уваги, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, та безпосередньо на підставі наявних у справі доказів.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42020181010000131 Висновок № 8752 від 29 серпня 2022 р. Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, зроблений висновок, що проектно-кошторисна документація виготовлена ПП "Артростір" по об`єкту "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному" відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Щодо доводів апелянта, що судом першої інстанції залишились поза увагою доводи експерта за результатами проведення судово-економічної, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншим засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).

Судова-економічна експертиза, на яку посилається апелянт, належить до класу експертиз, які проводять дослідження закономірностей утворення та відображення інформації щодо фінансово-економічних показників діяльності підприємств, формування їх статутних фондів, акціонування, паювання, банкрутства та ліквідації підприємств, орендних відносин, цільового використання бюджетних коштів та грошових коштів підприємств за господарськими операціями у справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Однак, як зазначає відповідач, і з чим погоджується колегія суддів, до завдань судово-економічної експертизи не входить встановлення наявності чи відсутності недоліків проекту, і як наслідок порушення зобов`язань сторони за договором, а тому висновки даної експертизи правомірно не взяті до уваги місцевим судом.

Щодо посилання апелянта на невиконання відповідачем умов договору про авторський нагляд, апеляційний господарський суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури" (далі - Порядок), який визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств), передбачено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженої проектантом або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту (п. 2 порядку).

Авторський нагляд має здійснюватися відповідальною особою на всіх етапах будівництва. Виконанню вказаних обов`язків передує укладення між замовником та відповідальною особою договору про здійснення авторського нагляду. Безпосереднє виконання будівельних робіт не має вирішального значення при встановленні необхідності здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва, оскільки обов`язковість такого нагляду прямо передбачена законом після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (постанова КАС ВС від 11 серпня 2021 року у справі № 804/16198/15).

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України винесено Наказ "Про прийняття національного стандарту ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" № 393 від 31 грудня 2014 року (далі - постанова), відповідно до пункту 4.1 якої, авторський нагляд відповідно до вимог Закону України "Про архітектурну діяльність" здійснюється протягом усього періоду будівництва відповідно до вимог чинного законодавства та договору із замовником.

Договір на здійснення авторського нагляду - документ, який регулює взаємовідносини між генеральним проектувальником (проектувальником) і замовником, установлює їх права і обов`язки щодо здійснення авторського нагляду під час будівництва (пункт 3.2.2 постанови).

Отже, суд зазначає, що здійсненню авторського нагляду передує укладення відповідного договору в якому визначаються права та обов`язки замовника та проектної організації.

Як вбачається із пояснень відповідача, останній надав позивачу підписані примірники проекту договору на здійснення авторського нагляду за будівництвом об`єкта. На момент розгляду справи відповідач не отримав підписаного замовником промірника договору. Вказані обставини позивачем не спростовано.

Колегія суддів також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній укладений між сторонами договір про авторський нагляд № 073-1, на який посилається апелянт і який був, за поясненнями позивача, розірваний в односторонньому порядку.

Зважаючи на вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд виснує, що твердження позивача про одностороннє ухилення відповідача від здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва є необґрунтованим, оскільки останнє не стверджено матеріалами справи.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав не доведення позивачем наявності всього складу елементів цивільного правопорушення.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, а тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2023 у справі №918/428/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, окрім випадків, визначених ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №918/428/23 повернути доГосподарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "28" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.