Рішення

від 30.11.2023 по справі 904/5044/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023м. ДніпроСправа № 904/5044/23За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАТЕРІАЛИ ПЛЮС"

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 136 459,20 грн. за активну електроенергію, спожиту в період квітень 2017, червень - листопад 2017, січень-лютий 2018 року.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4930022571950 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами (доказами).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2008 ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого є АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") з ТОВ "БУДМАТЕРІАЛИ ПЛЮС" уклали Додаткову угоду №5/105 до Договору про постачання електричної енергії № 2854/41-47 від 5/105 (далі Договір в редакції Додаткової угоди №5/105), за розд. 1 якого Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу (Відповідачеві) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2160 кВт (КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до підп. 2.3.3. п. 2.3. Договору в редакції додаткової угоди №5/105 Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п. 7.6. Договору в редакції додаткової угоди №5/105 на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

Акт про використану електричну енергію (форма наведена в додатку до Договору);

Акт з контролю електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Підтвердження фактично використаного обсягу електроенергії енергії за звітний розрахунковий період , що належить до сплати Споживачем здійснюється сторонами за формою Акту про використану електричну енергію, погодженого сторонами, що відображена у додатку 5 до цього Договору, який Споживач надає Постачальнику протягом доби після завершення розрахункового періоду в двох примірниках (п.2.2. додатку 3 до Договору "Порядок розрахунків").

Відповідно до п.2.3. додатку 3 до Договору "Порядок розрахунків" у разі неможливості отримання Постачальником даних про використану електричну електроенергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу використаної електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом використання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Пунктом 4.2 додатку 3 до Договору "Порядок розрахунків" передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка протягом доби після подання Акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно п. 2.2. цього додатку, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п. 2.3. цього Договору, протягом 5 операційних банківських днів з дня отримання рахунку.

Під час визначення суми платежу в остаточному розрахунку за поточний розрахунковий період Постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за використання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

У разі несвоєчасного подання Акту про використану електричну енергію Споживач забезпечує остаточний розрахунок за спожиту електроенергію протягом п`яти/десяти операційних банківських днів з дня закінчення розрахункового періоду. (Примітка: 5 днів для споживачів, які самостійно здійснюють платежі за електроенергію; 10 днів для споживачів, які розраховуються через головну організацію розташовану в іншому місці).

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку Постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, недоврахованої внаслідок використання електричної енергії з порушенням ПКЕЕ. У разі порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини Споживача він в такий же термін сплачує додатковий рахунок.

За даними Позивача, протягом квітня 2017, червня листопада 2017, січня лютого 2018, останній належним чином виконував свої зобов`язання з постачання електричної енергії Відповідачеві, що підтверджується Актами про використану електричну енергію за квітень 2017 року, червень листопад 2017 року, січень лютий 2018 року на загальну суму 173 345,14 грн. На оплату спожитої електроенергії Позивач виставив Відповідачеві рахунки: № 111/2854/41-47/4/1 р5 від 30.04.2017 на суму 56 480,09 грн. з терміном оплати 24.05.2017, № 111/2854/41-47/6/1 р5 від 30.06.2017 на суму 5 925,55 грн. з терміном оплати 21.07.2017, № 111/2854/41-47/7/1 р5 від 31.07.2017 на суму 10 573,48 грн. з терміном оплати 22.08.2017, № 111/2854/41-47/8/1 ав від 31.08.2017 на суму 7 800,00 грн. з терміном оплати 21.09.2017, № 111/2854/41-47/9/1 ав від 30.09.2017 на суму 7 303,16 грн. з терміном оплати - 23.10.2017, № 111/2854/41-47/10/1 ав від 31.10.2017 на суму 30 948,56 грн. з терміном оплати 22.11.2017, № 111/2845/41-47/11/1 від 30.11.2017 на суму 16 793,72 грн. з терміном оплати 22.12.2017, № 111/2854/41-47/1/1 від 31.01.2018 на суму 21 396,94 грн. з терміном оплати 22.02.2018, № 111/2854/41-47/2/1 П від 28.02.2018 на суму 16 123,03 грн. з терміном оплати 19.03.2018.

Зазначені рахунки 12.05.2023 Позивач направив Відповідачеві з супровідним листом № 22256/1001 від 10.05.2023.

22.06.2023 Позивач з супровідним листом № 29587/1001 від 20.06.2023 направив Відповідачеві Акти про використану електричну енергію за період квітня 2017, червня листопада 2017, січня лютого 2018.

Згідно з наданою Позивачем банківською карткою підприємства за період з 01.04.2018 по 01.03.2018, Відповідач частково розрахувався за спожиту активну електричну енергію, сплативши 36 885,94 грн., у зв`язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 136 459,20 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у справі є наявність/відсутність боргу у Відповідача перед Позивачем за спірний період за спожиту активну електричну енергію, обґрунтованість стягуваної суми.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України з міст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечував і не спростував.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Додаткову угоду № 5/105 від 17.10.2008, Додаток № 3 до Договору про постачання електричної енергії від 22.12.2003 №2854/41-47 "Порядок нарахування", копію статуту АТ "ДТЕК Дніпровські Електромережі", Акти про використану електричну енергію, рахунки, докази направлення документів Відповідачеві, банківську картку підприємства), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача, зважаючи на те, що згідно з Додатком 3 до Договору "Порядок розрахунків" строк на оплату за активну електроенергію настав, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи суму основного боргу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належить 136 459,20 грн. за спожиту активну електроенергію.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, код 32403680) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код 23359034) 136 459,20 грн. основного боргу, 2 684,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК країни.

Суддя С.Г. Юзіков