Рішення

від 23.11.2023 по справі 909/831/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/831/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна

до відповідача: Державного підприємства "Їдальня №14"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 199 041 грн 00 коп.

за участю:

представники сторін не з"явилися

встановив, що Комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Їдальня №14" про стягнення заборгованості за договором в сумі 199 041 грн 00 коп.

Ухвалою від 08.09.23 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив справу до розгляду по суті на 10.10.23, встановив відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов та 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для надання суду заперечення, встановив позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для надання суду відповіді на відзив, встановив сторонам строк на подачу заяв по суті справи протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу згідно вимог ст. 120 ГПК України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на зазначену у позовній заяві адресу та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача. Однак, поштове відправлення, яким суд надіслав відповідачу копію ухвали, повернуто підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у даній справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Ухвалу про відкладення розгляду справи від 10.10.23 відповідачу вручено, що підтверджується витягом із офіцйного сайту "Укрпошти".

09.11.23 від позивача надійшли заяви вх.№16255/23 та 16257/23 щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів та розгляду справи за відсутності представника позивача.

16.11.23 від позивача надійшла заява вх.№16647/23 щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

В судове засідання 23.11.23 представники сторін не з"явилися.

Позиція позивача.

Заявлені позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору від 12.10.2015 №60/15 про спільне користування будинком та прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень в частині відшкодування витрат по оплаті комунальних послуг, внаслідок чого станом на 31.05.2023р. заборгованість відповідача перед Комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна становить 431193,52 грн. При цьому, як зазначає позивач, заборгованість відповідача за січень-вересень 2021р. стягнута Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2022р у справі № 909/1150/21, а за жовтень 2021р.- листопад 2022р. в сумі 263785,05 грн. - стягнута з Відповідача згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023р. у справі №909/43/23, залишеним без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 31 травня 2023р., якою встановлено факт продовження правовідносин між комунальним підприємством Івано- Франківської обласної ради з експлуатації майна і ДП «Їдальня № 14» та пролонгації договору №60/15 від 12 жовтня 2015 року після 12 жовтня 2018 року. Нестягнутою згідно попередніх судових рішень є заборгованість Відповідача за період з грудня 2022 по травень 2023 р. в сумі 167408,47 грн. У відповідності до п.2.2.4 Договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 1781,10грн. три проценти річних за період з 10.04.2023р. по 31.08.2023р., 1129,55 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2023р. по липень 2023р., 28 721,88 грн.пені за період з 10.04.2023р. по 31.08.2023р. Таким чином, як ззаначає позивач, загальна сума заборгованості складає 199 041,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, обґрунтовуючи позовні вимоги положеннями ст.525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи. Оцінка доказів.

12 жовтня 2015 р. між Комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна та Державним підприємством «Їдальня № 14» укладено Договір про спільне користування будинком та прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень № 60/15.

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Згідно п. 1.1. зазначеного договору Комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна зобов`язалося забезпечити обслуговування, експлуатацію та ремонт Будівлі, що перебуває в оперативному управлінні Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна та знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, а Відповідач, який є орендарем приміщень у вказаній будівлі, зобов`язався відшкодовувати Комунальному підприємству Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна витрати по оплаті комунальних послуг та брати участь у витратах на виконання послуг згідно показників лічильників з обліку спожитих послуг у цій Будівлі.

Згідно п. 1.3. Договору розмір пропорції розподілу витрат згідно даного Договору визначається на підставі методики розрахунку пропорції розподілу між орендарями втрат на утримання та експлуатацію орендованих приміщень спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, переданих в оперативне управління Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, затвердженої рішенням Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014 року № 1473-33/2014.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору відшкодування вищевказаних витрат Комунальному підприємству здійснюється не пізніше п`яти робочих днів після отримання Акту-рахунку про обсяг витрат на утримання Орендованого приміщення та надання комунальних послуг.

Умовами Договору (п.4.1 та п.4.2.) передбачено, що відшкодування витрат Стороні 1 за цим договором Сторона 2 проводить у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Сторони 1 суми коштів, в розмірі визначеному в наданому Стороною 1 Акті-рахунку про загальний обсяг витрат за відповідний звітний період. Відшкодування витрат Стороні 1 проводиться Стороною 2, не пізніше п`яти робочих днів після отримання Акту- рахунку Сторони 1 про загальний обсяг витрат.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що дія Договору продовжується до 12 жовтня 2018 року. Одночасно згідно п. 7.2 договору у випадку продовження здійснення витрат, визначених в п. 1.2. та додатку №2 Договору щодо Будівлі після закінчення строку, визначеного в п. 7.1 даного Договору, умови цього Договору поширюються на такі правовідносини, а Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на тих самих умовах. Така пролонгація строку договору можлива без обмеження кількості разів.

ДП «Їдальня № 14» продовжує користуватись приміщеннями Будівлі, що перебуває в оперативному управлінні Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна та знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, щодо яких 12 жовтня 2015р. сторонами укладено Договір про спільне користування будинком та прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень № 60/15.

З огляду на продовження використання ДП «Їдальня № 14» приміщень за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, Договір №60/15 від 12 жовтня 2015 р. після 12 жовтня 2018 року був пролонгованим на 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 рік, відповідно до умов п. 7.2 Договору.

На виконання умов укладеного договору Позивач у повній мірі виконав та продовжує виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, що підтверджується відповідними договорами та актами, складеними з надавачами відповідних послуг, та актами Позивача направлених на адресу Відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи.

В порушення умов укладеного між сторонами Договору, Відповідач, використовуючи приміщення по вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську, не відшкодовує Комунальному підприємству Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна вартість сплачених ним комунальних послуг.

Станом на 31.05.2023р. заборгованість відповідача перед Комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна становить 431193,52 грн. При цьому, заборгованість відповідача за січень-вересень 2021р. стягнута Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2022р у справі № 909/1150/21, а за жовтень 2021р.- листопад 2022р. в сумі 263785,05 грн. - стягнута з Відповідача згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023р. у справі №909/43/23, залишеним без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 31 травня 2023р., якою встановлено факт продовження правовідносин між комунальним підприємством Івано- Франківської обласної ради з експлуатації майна і ДП «Їдальня № 14» та пролонгації договору №60/15 від 12 жовтня 2015 року після 12 жовтня 2018 року.

Нестягнутою згідно попередніх судових рішень є заборгованість Відповідача за період з грудня 2022 по травень 2023 р. в сумі 167408,47 грн.

Акти на відшкодування вартості щодо наданих послуг за вказаний період направлені на адресу Відповідача рекомендованою кореспонденцією, проте Відповідач направлені на його адресу акти не підписав та не повернув, будь-яких заперечень на них не надав, вартість спожитих ним комунальних послуг Позивачу не відшкодував.

19.06.2023 Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію з вимогою сплати заборгованості в розмірі 167 408,47 грн. до якої повторно долучено (для підписання відповідачем) акти здачі-прийняття робіт та акт звірки взаєморозрахунків. Проте, відповіді на вказану претензію Відповідач не надав та не повернув на адресу Позивача підписані акти.

19 червня 2023р. комісією Балансоутримувача проведено обстеження приміщень, які використовуються Відповідачем, про що складено відповідний акт та проведена фотофіксація наявності майна ДП «Їдальня № 14» у вказаних приміщеннях, персоналу та відвідувачів. З вказаного акту вбачається, що підвальні приміщення площею 38,7 кв.м, приміщення другого поверху площею 306,9 кв.м (загальною корисною площею 345,6 кв.м), та приміщення спільного користування площею 89,86 кв.м, розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, продовжують використовуватись ДП «Їдальня №14» для розміщення кухні та їдальні. В приміщеннях розміщене майно ДП «Їдальня № 14», вода та електроенергія використовуються.

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено, що при несвоєчасному відшкодуванні витрат Відповідач зобов`язаний сплачувати Позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

У відповідності до п.2.2.4 Договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 1781,10грн. три проценти річних за період з 10.04.2023р. по 31.08.2023р., 1129,55 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2023р. по липень 2023р., 28 721,88 грн. пені за період з 10.04.2023р. по 31.08.2023р.

Таким чином,загальна сума заборгованості Відповідача складає 199 041,00 грн.

Доказів погашення заборгованості на вищезазначену суму матеріали справи не містять.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за змістом ст.ст. 173, 174, ч.І ст.175 ГК України є підставою для виникнення у сторін майнових зобов`язань.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

На підставі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.І ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України вказує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень ч.2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 ЦК України. Згідно зазначеної статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові, а інфляційні нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

З огляду на вимоги ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов`язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки позивача є арифметично вірними.

За таких обставин, Відповідач на вимогу Позивача зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню.

Висновок суду.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Натомість відповідачем не було подано жодних заперечень щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, як і не подано доказів щодо здійснення погашення заборгованості.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Судові витрати.

Згідно з приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 2684,00грн. покладається на відповідача.

Крім того, суд констатує, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу з розрахунку 0,5 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб за годину роботи адвоката, та участь адвоката в якості представника в судовому засіданні, за кожну годину представництва в суді, але не менше 0,5 розміру прожиткового мінімуму.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу). Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5,6 ст. 126 ГПК України). Неспівмірність витрат має бути доведена стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а у судовому рішенні має бути наведена оцінка тим доказам та аргументам, про які було зазначено стороною як підставу для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідач не подавав суду заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

16.11.23 від позивача надійшла заява вх.№16647/23 щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Із долучених до зазначеної заяви документів вбачається, що між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правнича компанія «Константа» було укладено Договір про надання послуг з адвокатської діяльності (правової/правничої допомоги) (копія додається), згідно з яким Позивач доручив, а Об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати послуги з адвокатської діяльності (правову/правничу допомогу) в тому числі щодо підготовки претензій, позовних заяв, формування матеріалів та документів для звернення до суду, захист та представництво інтересів підприємства в судах всіх рівнів та інстанцій, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

15 листопада 2023 року Адвокатським об`єднанням «Правнича компанія «Константа» виставлено Позивачу рахунок за послуги по Договору про надання послуг з адвокатської діяльності (правової/правничої допомоги) надані по справі №909/831/23 за позовом Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна до ДП «їдальня № 14» про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, та між сторонами підписано Акт наданих послуг до Договору про надання послуг з адвокатської діяльності (правової/правничої допомоги).

Відповідно до п. 2 Акту оплата послуг наданих згідно з даним Актом здійснюється не пізніше 30 днів.

У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20 сформовано висновок, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Подані позивачем докази містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та витрачений ним час. Розмір витрат є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, і значенням справи для Позивача. Вказані витрати є фактичними та документально підтвердженими, а їхній розмір - обгрунтованим.

З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи підготовку адвокатом документів для подання до суду, підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості відповідними документами, а також задоволення позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна до Державного підприємства "Їдальня №14" про стягнення заборгованості за договором в сумі 199 041 грн 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Їдальня №14»(м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21, ідентифікаційний код 37794631) на користь Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна (м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21, ідентифікаційний код 39088370) 199 041,00 грн.(сто дев"яносто дев"ять тисяч сорок одну гривню), з яких 167 408,47 грн.(сто шістдесят сім тисяч чотириста вісім гривень сорок сім копійок) - основний борг по Договору №60/15 від 12 жовтня 2015 за період грудень 2022 - травень 2023 р., 1781,10 грн.(одну тисячу сімсот вісімдесят одну гривню десять копійок) три проценти річних, нараховані на суму основного боргу за період з 10.04.2023р. по 31.08.2023р., 1129,55 грн.(одну тисячу сто двадцять дев"ять гривень п"ятдесят п"ять копійок) інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу за період з квітня 2023р. по липень 2023р., 28721,88 грн.(двадцять вісім тисяч сімсот двадцять одну гривню вісімдесят вісім копійок) пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 10.04.2023р. по 31.08.2023р., 2986,00грн. (дві тисячі дев"ятсот вісімдесят шість гривень) судового збору та 11407,00грн.(одинадцять тисяч чотириста сім гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.2023

Суддя П. Я. Матуляк