Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/9702/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/9702/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодокс", третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державний комітет телебачення і радіомовлення України, третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дубенко Карина Євгеніївна про застосування наслідків нікчемності правочинів, участю представників позивача - Павлової О.М., відповідача 1 - не з`явився, відповідача 2 - не з`явився третьої особи 1 - Звичайної Н.О., третя особа 2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив:

- застосувати наслідки нікчемності правочину купівлі-продажу квартири 332, (адреса: м. Київ, вулиця Туманяна Ованеса, будинок 15-А); реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204839280000, загальна площа (м2): 143,4 житлова площа (м2): 92,5; опис: 4-кімнатна, серія та номер: 182, укладеним між відповідачем 2 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс", код ЄДРПОУ 39857059 та відповідачем 1 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп", код ЄДРПОУ 40947810, посвідчений та виданий 29.01.2018 року Дубенко К.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру 332, що розташована у м. Києві, вул. Туманяна Ованеса, буд. 15-А , загальна площа (м2): 143,4 житлова площа (м2): 92,5, опис:4-кімнатна квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204839280000,індексний номер рішення 39427601 від 30.01.2018 року з припиненням запису про право власності 24597398 від 29.01.2018 року;

- застосувати наслідки нікчемності правочину купівлі-продажу квартири 332, (адреса: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, буд. 15-А); реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204839280000, загальна площа (м2): 143,4 житлова площа (м2): 92,5; опис: 4-кімнатна, серія та номер: 182, укладеним між відповідачем 2 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс", код ЄДРПОУ 39857059 та відповідачем 1 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп", код ЄДРПОУ 40947810, посвідчени' та видани' 29.01.2018 року Дубенко К.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру 332-б, що розташована у м. Києві, вулиця Туманяна Ованеса, будинок 15-А , загальна площа (м2): 95,5 житлова площа (м2): 58,6; опис: складається з 2-х житлових кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490496080000, індексний номер рішення 39777776 від 20.02.2018 року з припиненням запису про право власності 24929814 від 16.02.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.07.2023 року.

11.07.2023 року від третьої особи 1 до суду надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 26.07.2023 року відкладено підготовче засідання на 30.08.2023 року.

У підготовчому засіданні 30.08.2023 року оголошено перерву на 20.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2023 року.

У судовому засіданні 11.10.2023 року оголошено перерву на 15.11.2023 року.

У судове засідання 20.11.2023 року представники відповідачів та третьої особи 2 не з`явилися.

Відповідачі відзив на позовні вимоги не надали.

Заслухавши пояснення позивача та третьої особи 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2004 року між Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм" та Закритим акціонерним товариством "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи (далі - договір про спільну діяльність). Цей договір укладений з метою забезпечення спільного інвестування та залучення коштів щодо об`єкту інвестування, ведення спільної господарської діяльності по продажу та іншій реалізації приміщень об`єкту інвестування та отримання прибутку для його учасників.

Об`єктом спільної діяльності (об`єктом інвестування) є адміністративно-житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,93 га у Дніпровському районі м. Києва по вул. Ованеса Туманяна, 15-А.

11.10.2005 року між позивачем та ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" укладено акт розподілу квартир в адміністративно - житловому комплексі за адресою: вул. Ованеса Туманяна, 15-А у Дніпровському районі м. Києва.

24.02.2009 року між позивачем та ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" укладено акт розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі за адресою: вул. Ованеса Туманяна, 15-А у Дніпровському районі м. Києва, яким, у зв`язку з наявністю технічної документації по вказаному адміністративно-житловому комплексу, сторони визначили перелік житлових приміщень, які передаються у власність позивача та ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" згідно з умовами договору про спільну діяльність.

26.06.2013 року між позивачем та ПрАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" укладено порівняльну відомість, в якій на підставі акту розподілу квартир від 24.02.2009, даних технічних паспортів на квартири, виготовлених БТІ станом на 25.01.2012 року та поштової адреси сторони підтвердили перелік квартир за новою нумерацією та з уточненням площ, які були розподілені між сторонами відповідно до умов договору про спільну діяльність. Позивач набув у власність 79 квартир загальною площею 8525,5 кв.м., що становить 13,5% від загальної житлової площі будинку та з урахуванням 1-ї з`єднаної квартири відповідає 80 квартирам, які залишаються за Позивачем за актом розподілу від 24.09.2009 року.

23.04.2012 року адміністративно-житловий комплекс за адресою: вул. Ованеса Туманяна, 15-А у Дніпровському районі м. Києва, здано в експлуатацію, що підтверджується копією сертифікату серія КВ №16412062060 від 23.04.2012.

12.06.2017 року між Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №28/1-13.

Згідно п.2.1 договору продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості (квартири, нежитлові приміщення та паркомісця) у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

У відповідності до п. 2.2 договору сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт капітального будівництва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна 15-А, з наведеними характеристиками.

Зокрема, за договором купівлі-продажу майнових прав №28/1-13 відповідачу - 2 було передано наступний об`єкт: квартира № 332 м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А.

29.01.2018 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., на підставі поданих представниками ТОВ «Лодокс» документів, було посвідчений договір № 182 купівлі-продажу об`єкту, за яким відбувся продаж майна третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп".

Після придбання вказаного об`єкту нерухомого майна - квартири № 332 Відповідачем - 1 об`єкт було поділений навпіл (поділ) та зареєстрований з новим описом на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп" за № 332-.б.

16.02.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., було зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру 332-б за Відповідачем - 1 на підставі Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, серія та номер - б\н, виданий 07.02.2018 року; видавник Товариство з обмеженою відповідальністю « Б-Т-І».

Разом з тим судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/2692/18 від 07.11.2018 року визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 року, укладений між Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс", з усіма додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього, з моменту укладання.

Вказане рішення залишено в силі судами вищих інстанцій.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, підстава набуття права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Лодокс" - першого набувача об`єкту є скасованою.

Правові наслідки недійсних правочинів у вигляді реституції не були застосовані судом до покупця ТОВ "Лодокс" у порядку ст.216 ЦК України, оскільки, на час розгляду заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 року, укладений між Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс", власником спірної нерухомості був відповідач 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп").

Під час розгляду справи № 910/2692/18 поміж інших підстав визнання договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 року недійсним була підстава визнання його недійсності, яка пов`язана з порушенням при укладанні вказаного правочину публічного порядку.

Зокрема, судом у справі 910/2692/18 встановлено, що:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 року у справі №910/16474/16 вжито запобіжних заходів шляхом накладення арештів на наступні об`єкти нерухомого майна (копія ухвали наявна в матеріалах справи): квартири, що розташовані за адресою: м.Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527. 69; нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 643, 644,645,651,652,653; машиномісця (гаражі) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м.Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 201, 166, 223, 254, 202, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242,237,167.

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 року у справі №910/16894/16 частково задоволено заяву Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" та вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арештів на наступні об`єкти нерухомого майна (копія ухвали наявна в матеріалах справи): - квартир, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527; - нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; машиномісць (гаражів) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а -№№ 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 201, 166, 223, 254, 202, 256, 203, 239, 258, 167.

Ухвалою від 06.10.2016 року також заборонено органам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо: квартир, що розташовані за адресою: м.Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527; нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м.Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а-№№ 643, 644, 645, 651, 652, 653; машиномісць (гаражів) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м.Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а-№№ 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 201, 166, 223, 254, 202, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242, 237, 167. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 06.10.2016, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 06.10.2019.

Судом встановлено, що на момент вчинення правочину № 28/1-13 від 12.06.2017 року зазначені вище ухвали були чинними на момент розгляду справи, при перегляді в апеляційному та касаційному порядку залишені без змін.

Проте, достовірно знаючи про існування наведених вище ухвал судів про заборону вчинення дії з об`єктом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лодокс" вчинило дію з продажу відповідачу 1 квартири № 396, що розташована за адресою: м.Київ, вулиця Туманяна Ованеса, будинок 15-А, в період дії ухвал суду від 06.10.2016 року у справі №910/16894/16 та 08.09.2016 року у справі №910/16474/16 .

Позивач вказує, що обізнаність відповідача 2 перебування об`єкта під арештом та у забороні встановлена та доведена під час допиту директора ТОВ "Лодокс" в рамках кримінального провадження 52018000000000098.

Наведене свідчить, що відповідач 2 достовірно знаючи про обставину заборони та арешту вказаного об`єкту, діючи недобросовісно, здійснив дію по зміні власника квартири № 332 з метою подальшого її відчуження на користь третіх осіб, чим порушив законні права позивача на вказаний об`єкт.

Відповідно до приписів законодавчих норм правом оспорювати правочини і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Позивач не був стороною договору купівлі-продажу квартири 332, проте вважається заінтересованою особою, який має право оспорювати цей договір, за яким здійснено відчуження квартири 332 в порушення обтяження, встановленого у господарському процесі, під час захисту майнових прав власності позивача на вказаний об`єкт.

Отже, інтерес позивача, як заінтересованої особи полягає у тому, що предмет договору купівлі-продажу, серія та номер: 185, виданий 29.01.2018, видавник: Дубенко К.Є., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, на який позивач має первісне право власності, набуте у правомірний спосіб, що підтверджено судовими рішеннями, перебуває у власності відповідача-1 на підставі договору, який укладено з порушенням публічного порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 288 ЦК України)

Згідно з ч. 3 ст. 288 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Правочин, що укладений між відповідачами, вчинений під час дії арешту та зареєстрованих обмежень проведення будь- яких реєстраційних дій на відчужуване майно, що в свою чергу порушує публічний порядок та є підставою для визнання такого правочину недійсним. Отже, наявні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами, а також дають право позивачу прохати суд застосувати до спірних правовідносин положення ст.ст.203, 228 ЦК України.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України (правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним). Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.03.2020 року у справі № 404/6619/17 накладення арешту на об`єкт нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму, обмеженого в цивільному обороті. В тому разі, коли під час дії заборони відбувається відчуження такого майна особою, обізнаною про накладення арешту на майно, відповідний правочин може визнаватися недійсним і є таким, що порушує публічний порядок.Вирішуючи спір, суд апеляційний суд виходив із того, що відчуження об`єкта нерухомості під час дії арешту суду та заборони на його відчуження - є протиправним, тобто таким, що порушує публічний порядок, незалежно від того, що інформація про арешт була відсутня у відповідному державному реєстрі.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У той же час якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Зазначену позицію наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, в якій суд касаційної інстанції погодився із раніше викладеними висновками у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року в справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року в справі № 357/3394/16-ц.

При цьому за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12- 187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Враховуючи викладене, у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17, від 03.10.2018 року у справі № 369/2770/16-ц , від 07.11.2018 року у справі № 357/3394/16-ц та у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16, у частині застосування таких способів захисту прав та інтересів як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину.

У вказаній справі Великою Палатою Верховного суду було зроблено висновки щодо застосування норм права, відповідно до яких визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (п. п. 94, 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

З урахуванням вище викладеного, враховуючи укладання спірного правочину купівлі-продажу (від 29.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є та зареєстровано в реєстрі за №185) під час дії арешту та обмежень проведення будь-яких реєстраційних дій на відчужуване майно, даний правочин є нікчемним відповідно до закону з моменту укладення, на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим, частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Такі особливості встановлено, зокрема, частиною другою статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за змістом якої записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до частини другої статті 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

З наведеного вбачається, що Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Таким чином, згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачами, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Застосувати наслідки нікчемності правочину купівлі-продажу квартири 332, (адреса: м. Київ, вулиця Туманяна Ованеса, будинок 15-А); реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204839280000, Загальна площа (кв.м): 143,4 житлова площа (кв.м): 92,5; Опис: 4- кімнатна, серія та номер: 182, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс", код ЄДРПОУ 39857059 та товариством з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп", код ЄДРПОУ 40947810, посвідченим та виданим 29.01.2018 року Дубенко К.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру 332, що розташована у м. Києві, вулиця Туманяна Ованеса, будинок 15-А , Загальна площа (кв.м): 143,4, житлова площа (кв.м): 92,5, Опис: складається з 4-х кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204839280000, індексний номер рішення 39427601 від 30.01.2018 року з припиненням запису про право власності 24597398 від 29.01.2018 року.

3. Застосувати наслідки нікчемності правочину купівлі-продажу квартири 332, (адреса: м. Київ, вулиця Туманяна Ованеса, будинок 15-А); реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204839280000, Загальна площа (кв.м): 143,4 житлова площа (кв.м): 92,5; Опис: 4- кімнатна, серія та номер: 182, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Лодокс", код ЄДРПОУ 39857059 та товариством з обмеженою відповідальністю "Бартіон Груп", код ЄДРПОУ 40947810, посвідченим та виданим 29.01.2018 року Дубенко К.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру 332-б, що розташована у м. Києві, вулиця Туманяна Ованеса, будинок 15-А , Загальна площа (кв.м): 95,5, житлова площа (кв.м): 58,6, Опис: складається з 2-х житлових кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490496080000, індексний номер рішення 39777776 від 20.02.2018 року з припиненням запису про право власності 24929814 від 16.02.2018 року.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бартіон груп" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код 40947810) на користь Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" (02160, м. Київ, вул. Туманяна, буд. 15, код 02841347) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодокс" (65033, м. Одеса, вул. Желябова, 1, код 39857059) на користь Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" (02160, м. Київ, вул. Туманяна, буд. 15, код 02841347) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.11.2023р.

Суддя С.О. Чебикіна