Рішення

від 27.11.2023 по справі 910/15041/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2023Справа № 910/15041/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "У.С.ТРЕЙД" (81554, Львівська обл., Львівський р-н, село Черляни, вул. Польова, будинок 15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПОСТАВКИ" (03126, місто Київ, вул.Білецького Академіка, будинок 34)

про стягнення 1 322 601,55 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "У.С.ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПОСТАВКИ" про стягнення 1322601,55 грн, з яких 1182630,00 грн - основний борг, 92 536,75 грн - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 47 434,80 грн - 24 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №2206/02 від 05.06.2022, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.09.2023 року була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується витягом з сайту АТ «Укрпошта» 17.10.2023 вручена уповноваженій особі позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання», надісланого на адресу відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПОСТАВКИ" є : 03126, місто Київ, вул.Білецького Академіка, будинок 34.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/15041/23 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПОСТАВКИ", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «У.С.ТРЄЙД» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОПОСТАВКИ» (далі - покупець) укладено договір поставки № 2206/02, відповідно до п. 1.1 постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити покупцю (передати у власність покупця) товар, а покупець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти названий товар та оплатити його.

Згідно п. 3.1 Договору ціна на товар, що поставляється, визначаються у видаткових накладних. Загальна вартість цього Договору складається з сум загальних вартостей товару, що вказані в видаткових накладних, за якими Покупець отримав товар від Постачальника (п. 3.2 Договору).

Постачальник зобов`язаний поставити товар Покупцю в строки та на умовах, які визначаються Сторонами на момент поставки конкретної партії Товару (п. 2.1 Договору).

Покупець отримує товари разом з усією відповідною документацією, до даної групи товару (сертифікати якості, ветеринарні свідоцтва, сертифікати відповідності видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, податкові накладні, документи про походження товару тощо), яка вимагається відповідно за законодавством України для гуртової чи роздрібної реалізації товару (п.2.5 Договору).

Покупець приймає товар при проведенні відвантаження Постачальником з підписанням накладної у двох примірниках. Приймання товару щодо кількості проводиться за вагою чи кількістю одиниць товару, вказаних у накладних згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 (п. 4.1.п. 4.2).

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за цим Договором між Постачальником та Покупцем здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки. Моментом поставки (приймання-передачі Товару) за цим Договором вважається момент підписання Сторонами видаткової накладної на Товар.

У випадку необґрунтованої відмови Покупця від прийняття товару (партії товару), Покупець сплачує Постачальнику вартість витрат по доставці товару (партії товару), а також штраф у розмір десяти відсотків загальної вартості не прийнятого товару (партії товару) на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту направлення Постачальником Покупцю вимоги про це (п. 5.2 Договору).

Згідно до п. 5.3 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті по даному Договору, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. У випадку прострочення оплати товару більш, ніж на три календарних дні Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі двадцяти чотирьох відсотків річних від вартості неоплаченого в установлений термін товару (партії товару) з дня настання терміну оплати товару ( партії товару) до дня його фактичної оплати.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2023 року (п.7.1 Договору).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору від Договору поставки № 2206/02 від 05.06.2023 в частині своєчасної оплати за поставлений товар в обумовлений договором строк, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму заборгованості - 1 182 630,00 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 92 536,75 грн ; 24 % річних - 47 434,80 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "У.С.ТРЕЙД" направлено на адресу відповідача претензію вих.№2208-1 від 22.08.2023, у зв`язку з простроченням оплати за поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною № 151 від 03 липня 2023. Однак, відповідь на претензію позивач не отримав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з п. 3.3 Договору розрахунки за цим Договором між Постачальником та Покупцем здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки. Моментом поставки (приймання-передачі Товару) за цим Договором вважається момент підписання Сторонами видаткової накладної на Товар.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором надав видаткову накладну № 151 від 03 липня 2023, відповідно до якої поставлено товар «печінка яловича заморожена» та «печінка куряча заморожена» на суму 1 182 630,00 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, відповідач всупереч умов договору не здійснив повну та своєчасну оплату за поставлений товар у розмірі 1 182 630,00 грн за видатковою накладною № 151 від 03 липня 2023 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "У.С.ТРЕЙД" направлено на адресу відповідача претензію вих.№2208-1 від 22.08.2023, у зв`язку з простроченням оплати за поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною № 151 від 03 липня 2023. Однак, відповідь на претензію позивач не отримав.

При цьому, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 92 536,75 грн ; 24 % річних - 47 434,80 грн.

За порушення грошових зобов`язань Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення (п. 4.2 Договору).

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він розрахований правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 92 536,75 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначеним законодавчим положенням передбачено право сторін за домовленістю погодити у договорі інший розмір процентів річних ніж встановлений цією нормою.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 914/235/19.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок 24% річних, суд зазначає, що він розрахований правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 24% річних у розмірі 47 434,80 грн підлягають задоволенню.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

За приписами ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не надав контррозрахунків заявлених до стягнення сум, суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПОСТАВКИ" (03126, місто Київ, вул. Білецького Академіка, будинок 34; код ЄДРПОУ 39076433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "У.С.ТРЕЙД" (81554, Львівська обл., Львівський р-н, село Черляни, вул. Польова, будинок 15; код ЄДРПОУ 44888911) 1 182 630 (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять) грн 00 коп. основного боргу, 92 536 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот тридцять шість) грн 75 коп. пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 47 434 (сорок сім тисяч чотириста тридцять чотири) грн 80 коп. 24 % річних та витрати по сплаті судового збору 19 839 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн. 03 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.11.2023.

Суддя М.Є.Літвінова