ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.11.2023Справа № 910/11921/23
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Сервіс" (04119, місто Київ, вулиця Хохлових Сім`ї, будинок 8)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанінвест" (04119, місто Київ, вулиця Деревлянська, будинок 13, офіс 317)про стягнення 217 952 грн 73 коп.Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
27.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Сервіс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанінвест" про стягнення 217 952 грн 73 коп. заборгованості за договором суборенди № к4-19 від 30.06.2020.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору суборенди № к4-19 від 30.06.2020 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати орендних платежів та відшкодування витрат за спожиту електроенергію та водопостачання, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 147 028 грн 82 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 14 075 грн 40 коп. пені, 7 440 грн 71 коп. 3 % річних та 49 407 грн 80 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху оскільки до позовної заяви не додано належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документі.
14.08.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/11921/23, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
18.10.2023 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0105495005700, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (04119, місто Київ, вулиця Деревлянська, будинок 13, офіс 317), було направлено ухвалу від 04.09.2023, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання (довідка ф. 20 від 09.10.2023).
Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 вручена відповідачу 09.10.2023.
Станом на 30.11.2023 відповідачем вимог ухвали суду від 04.09.2023, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторанінвест" не скористалася наданими їй процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
30.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Сервіс" (орендар за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресторанінвест"(суборендар за договором, відповідач у справі) укладено договір суборенди № к4-19 (далі - договір0 відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове (строкове) платне користування приміщення в нежитловій будівлі (споруді), що є не споживчою річчю (далі - приміщення).
В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни та доповнення до договору суборенди.
Пунктом 1.2 договору визначено наступні характеристики приміщень:
- адреса: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8;
- найменування: частина корпусу № 4 (літ. 15);
- загальна площа приміщень, що передаються в суборенду: 864,0 м2.
Приміщення орендуються суборендарем для здійснення ним господарської діяльності, а саме для використання в якості виробничого та складського приміщення (пункт 1.4 договору).
Відповідно до пункту 2.2 та пункту 2.3 договору факт передачі приміщення від орендаря суборендарю і навпаки, оформлюється сторонами за актом приймання-передачі приміщення, який є невід`ємною частиною Договору.
З дня оформлення (підписання) акту приймання-передачі приміщень, передбаченого пунктом 2.2 договору, починається обчислення строку договору.
Приміщення вважаються поверненими суборендарем орендарю, а Договір суборенди припиненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення (пункт 2.6 договору).
Згідно з пунктом 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 26.08.2021, з 01.09.2021 розмір орендної плати за 1 кв.м. приміщення становить 80,04 грн. із ПДВ, розмір орендної плати за один календарний місяць складає 69 154 грн 56 коп. в т.ч. ПДВ (20%) - 11 525 грн 76 коп.
За умовами пункту 3.3.5 договору орендна плата та інші платежі за договором сплачуються суборендарем на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 10-го числа кожного поточного місяця. Підставою для сплати орендної плати та інших платежів є Договір. Орендар надає суборендарю рахунок для сплати орендної плати та інших платежів шляхом направлення на електронну пошту суборендаря restoraninvest.fin@gmail.com з електронної пошти usbuh1c@ gmail.com , або суборендар самостійно отримує у орендаря даний рахунок у паперовій формі не пізніше 9-го числа кожного поточного місяця.
Пунктом 3.4 договору узгоджено, що орендна плата підлягає індексації, тобто сплаті суборендарем орендарю з урахуванням встановленого за два місяці до місяця сплати орендної плати індексу інфляції (індексу споживчих цін), оприлюдненого Державною службою статистики України (наприклад: орендна плата за серпень місяць підлягає сплаті з у рахуванням індексу інфляції за червень місяць). Орендна плата підлягає індексації за таким алгоритмом: орендна плата*індекс інфляції у місяці, що передує двом місяцям місяця сплати орендної плати/100% = індексована орендна плата. Орендна плата не індексується, якщо індекс інфляції у місяці, що передує двом місяцям місяця сплати орендної плати не перевищує 100%.
У випадку закінчення строку дії договору суборенди, орендна плата сплачується суборендарем до дня повернення ним приміщень орендарю в порядку пункту 2.5 договору (пункту 2.5 договору).
Згідно з пунктом 3.6 договору до орендної плати не включаються комунальні та інші додаткові платежі (наприклад витрати на електроенергію, водопостачання, теплопостачання, прибирання території та її використання, телекомунікаційні послуги та ін.).
У разі користування суборендарем послугами, зазначеними в пункті 3.6 договору, сторони укладають відповідні додатки до договору (додаткові угоди), якими визначаються послуги, що надаються орендарем суборендарю, ціна послуг, строки та порядок внесення плати за надані послуги, відповідальність тощо (пункт 3.7 договору).
У відповідності до пункту 3.9 та пункту 3.10 договору документом, що підтверджує надання орендарем суборендарю послуг оренди приміщення за даним договором, є акт надання послуг до даного договору. Перехід права на послуги оренди приміщення, надані орендарем суборендарю за даним договором, відбувається в день (дату) складення та підписання сторонами акту надання послуг до даного договору. При цьому, акт надання послуг до даного договору складається станом на останній календарний день кожного календарного місяця оренди приміщення за даним договором або станом на останній календарний день оренди приміщення за даним договором, передається суборендарю в строк до 10 числа місяця включно, що слідує за звітним.
Суборендар протягом 2 робочих днів з моменту отримання такого акту надання послуг до даного договору, розглядає, підписує та повертає 1 оригінальний примірник такого акту надання послуг до даного договору орендарю протягом 2 робочих днів з моменту отримання такого акту надання послуг до даного договору. Якщо суборендар протягом встановленого строку не підписав та не повернувся орендарю 1 оригінальний примірник такого акту надання послуг до даного договору або не надав орендарю обґрунтованої письмової відмови від підписання такого акту надання послуг до даного договору, послуги оренди приміщення вважаються наданими орендарем, прийнятими суборендарем, право на них вважається переданим в день (дату) складення акту надання послуг до даного договору в обсязі, зазначеному в такому акті надання послуг до даного договору, а такий акт надання послуг до даного договору є угодженим сторонами, та є невід`ємною частиною даного договору.
Згідно з пунктом 3.11 та пунктом 3.12 договору при наявності технічної можливості у суборендаря в прийманні актів наданих послуг в електронному вигляді (користування системою електронного документообігу М.E.DOC, VCHASNO та наявність діючих підписів ЕЦП), надання Акту наданих послуг здійснюється в електронному вигляді шляхом накладання ЕЦП.
Орендар надсилає суборендарю первинні документи (рахунки, акти, акт звірки тощо) через засоби системи електронного документообігу М.E.DOC з накладанням електронно-цифрового підпису та печатки. Рахунок, акт, надісланий замовнику в електронному вигляді на підставі Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронний цифровий підпис", є первинним документом, який підтверджує факт надання послуг за договором.
Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу (пункт 3.13 договору).
У відповідності до пункту 3.14 договору суборендар підтверджує, що в разі підписання цього договору буде зареєстрований в системі електронного документообігу М.E.DOC та згоден з відправкою йому розрахункових документів орендарем в електронному вигляді з накладанням електронно-цифрового підпису.
Пунктом 4.2 договору узгоджено, що суборендар зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати оренду плату.
Відповідно до пункту 6.4 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Закінчення строку дії договору суборенди не звільняє суборендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії договору, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (в тому числі неустойку (пеню, штраф)), збитки (в тому числі ті, які сталися внаслідок інфляції), три проценти річних від простроченої суми орендної плати за весь час прострочення. За прострочення внесення орендної плати орендарем також можуть бути застосовуватися оперативно-господарські санкції, передбачені пунктом 5.1.2 договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання його умов сторонами (пункту 7.1 договору).
Відповідно до пункту 7.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 18.12.2020, строк суборенди розпочинається з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщень і закінчується 31.12.2021.
Пунктом 7.10 договору узгоджено, що закінчення строку дії договору, його припинення, розірвання, відмова від договору не звільняє суборендаря від виконання обов`язків, що залишилися невиконанні ним протягом строку дії договору, в тому числі зобов`язання зі сплати заборгованості з орендної плати та заходів відповідальності, визначених договором.
Додатком №1 до договору суборенди сторони передбачили, що суборендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторанінвест" зобов`язується своєчасно проводити оплату відшкодування витрат за спожиту суборендарем електроенергію та здійснювати інші платежі, передбачені цим додатком)
Пунктом 2.2.4 додатку №1 передбачено, що суборендар зобов`язується виконувати повну оплату відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за обслуговування електрообладнання орендаря, до 10 числа розрахункового місяця, вартості запланованої до споживання електричної енергії та обслуговування електрообладнання згідно умов викладених в пунктах 2.2.4.1. та 2.2.4.2.
Суборендар зобов`язується сплачувати Орендарю пеню при прострочці платежів, 0,5% за кожний день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ (пункт 2.2.5 додатку № 1).
Додатком №2 до договору суборенди сторони передбачили, що суборендар зобов`язується відшкодовувати орендарю вартість витрат з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а також здійснювати компенсацію експлуатації водопостачальних мереж та обладнання і втрат в мережах.
Пунктом 1.3.3 додатку № 2 передбачено, що суборендар зобов`язується виконувати оплату орендарю протягом 5 банківських днів після надання рахунку на відшкодування витрат на спожиту суборендарем воду по тарифу ПАТ "АК "Київводоканал".
Суборендар зобов`язується сплачувати орендарю пеню при прострочці платежів, 0,5% за кожний день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ (пункт 1.3.5 додатку № 2)
За Актом приймання-передачі приміщення в суборенду від 01.07.2020, орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8 , частина корпусу № 4 (літ. 15), площею 864,0 кв.м.
25.11.2021 сторонами укладено Угоду про припинення дії договору, відповідно до якої, сторони дійшли спільної згоди припинити дію договору суборенди 30.11.2021. Сторони зобов`язуються провести звірку та здійснити остаточні розрахунки щодо оплати за користування приміщенням та компенсувати витрати за комунальні послуги та інші додаткові платежів по 30.11.2021 включно.
За Актом приймання-передачі (повернення) приміщення з суборенди від 31.11.2021, суборендар повернув, а орендар прийняв з суборенди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8 , частина корпусу № 4 (літ. 15), площею 864,0 кв.м.
На виконання умов договору, позивачем направлено відповідачу Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 479 від 31.03.2023 на суму 150 146,05 грн. за суборенду приміщення у березні 2021 року, який отримано відповідачем, однак залишено без підписання або ж надання відмови від його підписання з наведенням причин такої відмови.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами оренди.
Як встановлено частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору суборенди № 4К-1+ від 30.06.2020 позивачем на електронну адресу відповідача направлено акти здачі-приймання робіт за договором, а саме: № 1654 від 30.09.2021 (відшкодування спожитої електроенергії та водопостачання за вересень 2021 на суму 3 667 грн 93 коп.), № 1741 від 31.10.2021 (суборенда за жовтень на суму 69 154 грн 56 коп.), № 1824 від 31.10.2021 (відшкодування спожитої електроенергії та водопостачання за жовтень 2021 року на суму 5 561 грн 12 коп.), № 1906 від 30.11.2021 (суборенда за листопад 2021 на суму 69 984 грн 42 коп.), № 1993 від 30.11.2021 (відшкодування спожитої електроенергії та водопостачання за листопад 2021 року на суму 6 269 грн 39 коп.), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору суборенди № 4К-19 від 30.06.2020 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 147 028 грн 82 коп., що також не було спростовано відповідачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за договором суборенди № 4К-19 від 30.06.2020 та факту наявності заборгованості у розмірі 147 028 грн 82 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 075 грн 40 коп. пені, нарахованої за період прострочення з 01.10.2021 по 01.06.2022, 7 440 грн 71 коп. 3 % річних та 49 407 грн 80 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення з 01.10.2021 по 23.07.2023.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.
Відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором суборенди № 4К-19 від 30.06.2020, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 075 грн 40 коп. пені, 7 440 грн 71 коп. 3 % річних та 49 407 грн 80 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанінвест" (04119, місто Київ, вулиця Деревлянська, будинок 13, офіс 317, ідентифікаційний код 41021011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Сервіс" (04119, місто Київ, вулиця Хохлових Сім`ї, будинок 8, ідентифікаційний код 40735754) заборгованість в розмірі 147 028 (сто сорок сім тисяч двадцять вісім) грн 82 коп., пеню в розмірі 14 075 (чотирнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн 40 коп., 3 % річних в розмірі 7 440 (сім тисяч чотириста сорок) грн 71 коп., інфляційні втрати в розмірі 49 407 (сорок дев`ять тисяч чотириста сім) грн 80 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 29 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2023 |
Оприлюднено | 01.12.2023 |
Номер документу | 115297171 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні