Рішення

від 30.11.2023 по справі 910/11189/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uavQXh7VH0HD4AbРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

vQXh7VH0HD4Ab30.11.2023Справа № 910/11189/23

За позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк"

про стягнення 24 914,18 грн.

Суддя Борисенко І. І.

vQXh7VH0HD4Abбез повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Міністерство оборони України (далі - МОУ, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" (далі - ТОВ "Больверк", відповідач) про стягнення пені у сумі 24 914,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору про закупівлю товару № 370/3/5/2/2/273 від 24.08.2022 в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції. Позивач у своєму позову просить стягнути з відповідача пеню у сумі 24 914,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

17.08.2023 відповідач у встановлений законом строк надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вважав їх безпідставними, вказав, що умови договору були ним виконані у повному обсязі, товар за договором поставлений. Також зазначив, що прострочення зобов`язання з поставки товару сталось через невиконання контрагентом відповідача - ТОВ «Екстудер» своїх зобов`язань з поставки товару відповідачу, а також масованими обстрілами країною-агресором (російською федерацією), про що 29.11.2022 відповідачем було повідомлено позивача. У цьому ж листі відповідачем було запропоновано позивачу продовжити строки постачання товару, проте, останній залишив дану пропозицію без розгляду. Тому посилаючись на вказані обставини, а також на скрутне фінансове становище, просив зменшити розмір пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням від сторін до суду не надходило.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази, також відзив поданий відповідачем.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

vQXh7VH0HD4AbВСТАНОВИВ:

vQXh7VH0HD4Ab24.08.2022 між МОУ (замовник) та ТОВ "Больверк" (постачальник) був укладений договір про закупівлю товарів оборонного призначення за держані кошти № 370/3/5/2/2/273 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується до 01.12.2022 поставити замовнику відповідно до ДК 021-2015-35340000-9 частини вогнепальної зброї та боєприпасів (комплектуючі до 23 мм ЗУ-23) (далі - продукція) спеціального призначення за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити таку продукцію (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник повинен поставити замовнику передбачену цим договором продукцію, якість якої відповідає технічним характеристикам згідно додатку 1, в кількості, строки і за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору становить 1 242 251,80 грн. Ціна за одиницю продукції - відповідно специфікації (додаток № 1). Розрахунки за продукцію здійснюються за фактично поставлену продукцію протягом 30-ти банківських днів з дати отримання замовником наданих постачальником рахунків на оплату, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок МОУ та проведення платежів ДКС України: рахунок-фактура; видаткові накладні; акт приймання - передачі (додаток № 3 до договору), форма якого затверджена наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.17 № 440 (п. 4.1 договору).

Розрахунки з постачальником за поставлену продукцію замовник здійснює через відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України (п. 4.6 договору).

При цьому кошти замовником сплачуються за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7, КЕКВ 2260, код видатку 060/7/30 за загальним фондом (п. 4.6 договору).

Пунктом 5.1 розділу 5 договору погоджено строк поставки продукції, що передбачена специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), до 01.12.2022. Дозволяється дострокове постачання продукції партіями. Постачальник зобов'язаний поставити продукцію замовнику на умовах DDP відповідно до міжнародних правил з тлумаченням термінів «Інкотермс» у редакції 2020 року за адресою (місця поставок (передачі): військова частина НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 5.15 договору датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки продукції є дата початку приймання продукції, зазначена в акті приймання-передачі продукції (зразок якого наведено у додатку № 3 до договору).

Підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку у строки, встановлені цим договором. Забезпечити поставку продукції, якість якої відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30 грудня 2022 року, а з питань розрахунків до повного виконанням сторонами фінансових зобов'язань по цьому договору (п. 10.1).

Також у додатку № 1 до договору сторони погодили специфікацію товару на загальну суму 1 242 251,80 грн., його технічні характеристики, кількість та строк постачання - до 01.12.2022.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Судом встановлено, що ТОВ "Больверк" поставку обумовленого товару здійснило з порушенням строку, визначеного договором (до 01.12.2022), а саме: товар на суму 801 705,32 грн. поставило 21.12.2022, на суму 238 213,43,00 грн. - 26.12.2022, а на суму 161 033, 05 грн. - 30.12.2022, що підтверджується актами приймання-передачі військового майна № П1017 від 21.12.2022, № П1023 від 26.12.2023, № П1031 від 30.12.2022.

Зазначені обставини щодо прострочення постачальником зобов'язання сторонами не заперечуються, спір між ними виник стосовно розміру штрафних санкцій (пені), нарахованих позивачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Також у договорі сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % відсотка ціни продукції, щодо якої порушені строки поставки за кожний день прострочення (п. 7.3.1 договору).

За таких обставин, враховуючи підтверджений факт прострочення зобов'язання (поставки товару), суд вважає, що вимоги про нарахування пені заявлені позивачем правомірно.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що прострочення виконання зобов`язання сталося через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), з наступних підстав.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У пункті 8.3 договору сторони передбачили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний сертифікат, який видається ТПП України або регіональними ТПП.

Згідно з п. 8.2 договору протягом 5 календарних днів сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі.

У разі неповідомлення у зазначений строк, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили вона позбавляється права посилатись на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього договору, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого ТПП та/або регіональними ТПП.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин (непереборної сили), зокрема, сертифікату, виданого ТТП України або її регіональним відділенням стосовно невиконання ТОВ "Больверк" договору про закупівлю товарів № 370/3/5/2/2/273 від 24.08.2022, також відповідач не надав доказів повідомлення позивача, згідно з п. 8.2 договору, протягом 5 календарних днів про початок дії обставин непереборної сили у письмовій формі.

Отже, суд відхиляє зазначені вище доводи відповідача.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені судом встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 24 914,18 грн.пені, тобто у сумі, заявленій позивачем.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд врахував наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також за приписами ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за наявності визначених у них умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

У даному випадку суд вважає, що відповідач не довів суду наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені, не навів поважних причин порушення зобов`язання, що стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем.

При цьому доводи про те, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором сталось через невиконання контрагентом відповідача - ТОВ «Екстудер» своїх зобов`язань з поставки товару відповідачу, суд не приймає враховуючи наступне.

Так, на момент укладенння з позивачем договору закупівлі від 24.08.2022, відповідач, не мав у наявності товару, що було предметом цього договору закупівлі, а уклав 06.09.2022 з іншим контрагентом договір на поставку товару.

Натомість, належне виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем не може ставитися у залежність від виконання зобов`язань іншими контрагентами відповідача, і такої відкладальної умови в поставці товару договір закупівлі (без підтвердження цих обставин належними доказами) не містить.

Крім того, відповідач не був обмежений у виборі постачальника товару, тобто, договором не обмежувалось право відповідача на свій розсуд здійснити вибір постачальника товару, при тому, що договір поставки з позивачем був укладений вже під час дії воєнного стану в України.

Щодо доводів відповідача про ракетні обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури міста Києва та Київської області у 2022 році, то ці обставини є загальновідомими, як і обставини щодо стабілізаційних та аварійних відключень електроенергії, однак, доказів про відсутність електроенергії на об'єктах відповідача, або об'єктах його контрагента - ТОВ «Екстудер», терміну її відсутності, а також безпосереднього впливу на виробництво продукції, що була предметом поставки, та неможливості у зв'язку з цим вчасно поставити цю продукцію позивачу, відповідачем суду не надано.

Отже, суд вважає, що зазначені відповідачем обставини не є виключними та достатніми для зменшення розміру пені.

Також суд враховує, що розмір пені був погоджений відповідачем при укладенні договору закупівлі товарів, та сума пені не є значною у порівнянні з ціною договору (на загальну суму 1 242 251,80 грн.

Посилання відповідача на його неналежне фінансове становище, значне зменшення надходжень коштів, суд відхиляє, оскільки ТОВ "Больверк" здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому перекладання відповідачем на позивача відповідальності за наслідки свого збиткового підприємництва є несправедливим та порушує баланс інтересів суб`єктів підприємницької діяльності.

Також суд зазначає, що неналежне виконання постачальником зобов`язань вплинуло й на інтереси замовника, що полягало у справедливому сподіванні позивача на належне виконання відповідачем договору, а також досягнення мети неустойки - стимулювання відповідача до належного виконання зобов`язання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів поважності причин неналежного виконання своїх зобов`язань з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій; не навів доводів щодо неспівмірності пені розмірам понесених збитків чи заінтересованості кредитора (позивача) у стягненні такої пені. У той час, як правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна поставка товару) з боку ТОВ "Больверк" не є виключенням, про що свідчать судові спори з подібних правовідносин між тими ж сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для зменшення штрафних санкцій (пені) у визначеному судом розмірі, при встановленому та підтвердженому факті прострочення зобов`язання.

Отже, позов МОУ підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

vQXh7VH0HD4AbВИРІШИВ:

vQXh7VH0HD4AbПозов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" про стягнення 24 914,18 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" (04212, місто Київ, вулиця Богатирська, будинок 3-Є, ідентифікаційний код 39160137) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2) 24 914 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 18 коп. пені, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

vQXh7VH0HD4AbПовне судове рішення складене та підписане 30 листопада 2023 року.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4Ab Суддя Борисенко І. І.