Ухвала

від 30.11.2023 по справі 908/137/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.11.2023Справа № 908/137/18За позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", 2) Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", 3) Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", 4) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 5) ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMLTED), 6) ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), 7) ДЖІ. ПІ. EJI. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), 8) ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OILGAS B.V.), 9) Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА", 10) Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО", 11) Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКО - ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ", 12) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", 13) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 14) ОСОБА_6

про визнання права за позивачами на отримання компенсації за примусово вилучені акції

Суддя: Людмила ШКУРДОВА

секретар с/з: Божко А. І.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

На новий розгляд Господарському суду міста Києва було передано справу № 908/137/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" про визнання недійсними правочинів щодо зобов`язання акціонерів ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" продати прості акції ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на вимогу ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" від 06.12.17 № 14.

Позов мотивований тим, що правочин щодо обов`язкового викупу акцій Товариства, вчинений на підставі статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", є неправомірним та здійснений на порушення норм Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), оскільки встановлений зазначеною нормою механізм примусового викупу акцій міноритарних акціонерів (далі - процедура сквіз-аут) є дискримінаційним відносно міноритарних акціонерів (особливо для працівників корпоратизованих підприємств, що набули акції у процесі їх приватизації) і не відповідає конституційним засадам, а саме щодо дії в Україні принципу верховенства права, відповідно до якого Конституція України має вищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Також позивачі зазначили, що спірний правочин був укладений з порушенням принципу вільного волевиявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2022 до суду надійшла заява від позивачів про зміну предмету позову, у якій позивачі просили суд змінити предмет позову у даній справі шляхом визнання за позивачами права на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" від 07.12.2017 акції у розмірі з розрахунку 1226,43 грн. (1714,57 грн - 488,14 грн) за одну акцію. Подаючи таку заяву позивачі посилалися на зроблені висновки Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 про належність способу захисту щодо визнання права на компенсацію в певному розмірі із розрахунку на 1 акцію.

Судом було прийнято до розгляду відповідну заяву, враховуючи спірні правовідносини даної справи та оскільки зміна предмету позову є необхідною для захисту прав позивачів враховуючи висновки Верховного Суду.

06.10.2023 від позивачів було подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 прийнято справу №908/137/18 до свого провадження суддею Людмилою Шкурдовою, ухвалено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.11.2023.

З огляду на те, що заява про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову не була розглянута у попередньому складі суду, то вказана заява підлягає розгляду у даному складі суду.

В обґрунтування вказаної заяви заявники в частині збільшення позовних вимог, посилаються на постанови Верховного Суду, ухвалених у справах №№905/671/19, 910/12591/18, 910/2483/18, де судом зроблені правові висновки, які можливо застосувати для усіх процедур обов`язкового продажу акцій, зокрема щодо визначення правильної ціни придбання акцій з урахуванням ч. 7 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Так, за розрахунком позивачів балансова вартість 1 акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за 2017 рік складала 2 253,93 грн, з огляду на що вони вважають, що справедливу вартість примусово вилучених акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» потрібно розраховувати з врахуванням наближеної до дати процедури сквіз-ауту балансової вартості 1 акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за 2017 рік та повинно складати на рівні її подвійного розміру, а саме: 2 253,93 грн. *2= 4 507,86 грн.

У зв`язку із наведеним, позивачі просять суд визнати права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на отримання з 13.02.2018 компенсації за примусово вилучені акції на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 07.12.2017 у розмірі 4 507 грн. 86 коп. із розрахунку за одну акцію.

В обґрунтування зміни предмета позову позивачі посилаються на те, що початкові вимоги позивачів не будуть забезпечувати захист їх порушених прав та інтересів, з огляду на зміну фактичних обставин справи, тому є потреба у зміні позовних вимог з формування «визнати право» на формування «стягнути», оскільки тільки через стягнення компенсаційних сум, у тому числі: суми компенсації, санкції (подвійний розмір компенсації), інфляційні втрати та 3% річних, нарахованих на подвійний розмір компенсації, права позивачів будуть максимально відновлені, з врахуванням тих обставин в яких вони опинились та довготривалого розгляду справи.

У зв`язку із наведеним, позивачі просять суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» на користь:

1. ОСОБА_1 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти, відсотків за користування чужими коштами на загальну суму 190 114 грн. 15 коп.

2. ОСОБА_2 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти, відсотків за користування чужими коштами на загальну суму 190 114 грн. 15 коп.

3. ОСОБА_3 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти, відсотків за користування чужими коштами на загальну суму 190 114 грн. 15 коп.

4. ОСОБА_4 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти, відсотків за користування чужими коштами на загальну суму 190 114 грн. 15 коп.

5. ОСОБА_5 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти, відсотків за користування чужими коштами на загальну суму 190 114 грн. 15 коп.

Сума стягнення, яка заявлена щодо кожного із позивачів складається з суми компенсації за акції, інфляційних втрат, 3% річних та санкції у вигляді подвійного розміру компенсації, розрахунки яких наведені у самій заяві.

Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частинами третьою та четвертою статті 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.

Позивачами не доведено, що фактичні обставини у цій справі, у розумінні частини четвертої статті 46 ГПК України, змінилися, з врахуванням предмету заявленого позову.

Крім того, обставини щодо необхідності зміни підстав позову для ефективного захисту порушеного права позивачів були враховані судом під час розгляду попередньої заяви позивачів про зміну предмету позову, яку судом було прийнято до розгляду, з огляду на те, що зміна предмету позову є необхідною для захисту прав позивачів враховуючи висновки Верховного Суду.

Разом з цим суд зазначає наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Судом встановлено, що вказана заява про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову зводиться до необхідності, за твердженням позивачів, застосування до відповідача санкцій відповідно до ч. 7 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», у зв`язку з невиконанням відповідачем дій, передбачених ст. 65 або 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства» під час здійснення ним дій по придбанню контрольного пакета акцій товариства, шляхом стягнення з відповідача подвійного розміру вартості акцій товариства, тоді як підставою звернення позивачів із позовом, за яким здійснюється розгляд справи, є неправомірність вчинення правочину щодо обов`язкового викупу акцій Товариства у міноритарних акціонерів.

Таким чином, позивачі фактично заявляють новий позов з іншими підставами, чого статтею 46 ГПК України не передбачено.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивачів про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову від 05.10.2023.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача про призначення експертизи, в якому він зазначає, що оскільки у даній справі існує спір щодо вартості 1 (однієї) акції Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" станом на 07.09.2017, то необхідно призначити у справі судову експертизу на вирішення якої поставити питання: якою була дійсна узгоджена (ринкова) вартість 1 (однієї) акції Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" станом на 07.09.2017 у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?

Клопотання про призначення експертизи мотивоване відсутністю у матеріалах справи належних доказів, з яких можливо встановити вартість акцій Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" станом на 07.09.2017, а також висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 24.11.2020 у даній справі.

Пунктом 8 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи.

Предметом позову в цій справі є визнання за позивачами права на отримання компенсації за примусово вилучені на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" від 07.12.2017 акції у розмірі з розрахунку 1226,43 грн. (1714,57 грн - 488,14 грн) за одну акцію.

Велика Палата Верховного Суду переглядаючи прийняті рішення у даній справі у своїй постанові від 24.11.2020 зазначила, що при визначенні ціни акцій існує ймовірність недобросовісної поведінки особи, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, відсутність можливості впливу міноритарним акціонером на визначення ціни акцій при їх відчуженні без його волевиявлення та відсутність спеціального контролю з боку суду або Комісії за процедурою такого визначення до позбавлення міноритарного акціонера права власності на акції, свідчить про те, що у спірних правовідносинах попередні судові інстанції мали б надати оцінку тому, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою, та за наслідком цього встановити, чи було дотримано критерій пропорційності втручання у право власності, і залежно від вказаних обставин вирішити цей спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

З наведеної вище вказівки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 №908/13815/21 вбачається, що суд має з`ясувати наявність легітимної мети та справедливої ціни акцій, дотримання чи недотримання критерію пропорційності втручання у право власності у спірних правовідносинах.

Судом враховано, що в матеріалах справи містяться наданий відповідачем звіт про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції бездокументарної ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" станом на 07.09.2017 з якого вбачається, що вартість такої акції складає 250,01 грн. та наданий позивачами висновок експерта від 06.04.2018 відповідно до якого вартість такої акції ставить 778,32 грн.

Разом з тим, наявні у справі докази є суперечливими, оскільки визначена у звіті та експертному висновку вартість однієї акції ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" станом на 07.09.2017 значно відрізняються, що безумовно викликає сумнів у суду щодо обгрунтованості та правомірності наведеної ціни акції Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Оскільки в матеріалах справи наявні суперечливі докази щодо вартості акції ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» станом на 07.09.2017 та відповідне питання має суттєве значення для правильного вирішення спору та потребує спеціальних знань, без яких встановити обставини, що входять до предмету доказування в цій справі неможливо, приймаючи до уваги вказівку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 №908/137/18 та ч. 1 ст. 316 ГПК України суд вважає за необхідне призначити судову експертизу у даній справі.

Разом з тим, у постанові від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18 Верховний Суд зазначив, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № ?1 та Національний стандарт № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №?1655). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства".

Суд також має встановити, за яким/якими підходом/підходами у спірних правовідносинах визначалася ринкова вартість акцій, на підставі якої були визначені ціни придбання акцій у процедурах добровільного та примусового викупу акцій, а також перевірити, чи правильно була визначена ця ринкова вартість акцій. Крім того, у разі наведення позивачем свого розрахунку ринкової вартості акцій, суд має перевірити цей розрахунок позивача на предмет його правильності та відповідності вимогам чинного законодавства. При цьому, при перевірці правильності визначення ринкової вартості акцій за розрахунками як позивача, так і відповідача, суд у разі виникнення необхідності відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України має право призначити експертизу у справі. Відповідна правова позиція викладена Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі № 910/2483/18.

З огляду на вищенаведене, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 та від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 встановлення узгодженої дійсної (ринкової) вартості акцій АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в процедурі обов`язкового продажу акцій (сквіз-ауту) має бути визначено за трьома методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Суд вважає за доцільне доручити проведення судової експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Заперечень щодо доручення проведення судової експертизи вищевказаній експертній установі сторони не висловили.

За висновком суду, запропоноване відповідачем питання, яке необхідно поставити на вирішення судової експертизи, безпосередньо стосується предмету доказування в цій справі та буде враховано судом при призначенні судової експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Оскільки клопотання про призначення у справі судової експертизи заявлене відповідачем, то саме на відповідача необхідно покласти обов`язок з оплати вартості проведення судової експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу на час проведення експертизи.

Відтак, у зв`язку з необхідністю призначення судової експертизи, провадження у цій справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

Керуючись статтями 46, 99, 100, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви позивачів заява про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову відмовити.

2. Призначити у справі №908/137/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024), на вирішення якої поставити наступне питання:

Якою була дійсна узгоджена (ринкова) вартість 1 (однієї) акції Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (ідентифікаційний код: 00130872) станом на 07.09.2017 у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (ідентифікаційний код: 00130872) за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?

3. Для проведення судової експертизи матеріали справи №908/137/18 надіслати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024).

4. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

5. Витрати з оплати вартості проведення судової експертизи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Пауер Трейд".

6. Зобов`язати учасників справи на вимогу експертів подати всі документи, необхідні для проведення судової експертизи.

7. Провадження у справі № 908/137/18 на час проведення судової експертизи зупинити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України.

Суддя Людмила ШКУРДОВА