Рішення

від 30.11.2023 по справі 910/14424/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2023Справа № 910/14424/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Група Марком"

2) ОСОБА_1

про стягнення 296 671,12 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Група Марком", ОСОБА_1 про стягнення 296 671,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Група Марком" умов кредитного договору №011/Д1-РБ/24/2 від 29.04.2020 у останнього виникла заборгованість у розмірі 296 671,12 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 278 452,73 грн., заборгованості по процентами за користування кредитними коштами в розмірі 18 218,39 грн., яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача 1 та ОСОБА_1 , який є поручителем відповідача 1 за договором поруки №011/Д1-РБ/24/2/П від 29.04.2020.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.09.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачам строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600046688160 на адресу місцезнаходження відповідача 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.09.2023 року, а саме: 02092, м. Київ, вулиця Остерська, будинок 12а та за №0600046688918 на адресу реєстрації відповідача 2 - АДРЕСА_1, на адресу зазначену у відповіді №229977 від 18.09.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 18.09.2023 р., яка направлена на адресу відповідача -1 повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 18.09.2023 р., яка направлена на адресу відповідача -2 повернута до суду у зв`язку з: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/14424/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідачі не скористалися наданим їм законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

29.04.2020 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Група Марком» (позичальник) укладено кредитний договір № 011/Д1-РБ/23/2.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 511 949,14 грн. (ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Згідно з п.1.3 договору кінцевий термін погашення кредиту - 29.12.2020 року, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Кредит надається позичальнику на погашення заборгованості, що виникла згідно умов договору про надання овердрафту №015/3187/348757 від 13.04.2017 року, укладеного між позичальником та кредитором(п.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 20% річних.

Розмір процентної ставки може змінюватись в порядку та випадках, передбачених цим договором.

Згідно з п.2.2 договору у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 20% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.3 договору нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.4 та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6.4, та/або підпунктом 7.1.1, та/або відмови від виконання вимоги кредитора, передбаченої підпунктом 8.1.4 договору. Процентна ставка збільшується на 200 базисних пунктів за невиконання/неналежне виконання кожної із зазначених в цьому пункті договору умов.

Процентна ставка по кредиту, визначена пунктом 2.1 договору, підвищується в перший банківський день календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацем пункту договору (дата змін). Підвищена процентної ставки відповідно до цього пункту договору не є зміною умов договору в порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до договору. на розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно з умовами цього пункту договору може не застосовуватись.

Відповідно до п. 2.5 договору процентна ставка, змінена згідно з пунктом 2.4 договору, знижується до розміру, що діяв до моменту її підвищення, починаючи з першого банківського календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про припинення дії обставини, зазначеної в пункті 2.4. договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що на умовах договору, після виконання позичальником обов`язкових умов, зазначених в пункті 3.1 договору, на підставі письмової заяви позичальника про надання кредиту, кредитор надає кредит в розмірі фактичної заборгованості позичальника за договором овердрафту на дату надання кредиту, але не більше суми ліміту шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, для подальшого використання згідно з цільовим призначенням.

Згідно з п.4.1 договору виконання зобов`язань позичальника, що виникають (в т.ч. у майбутньому) за договором, забезпечуються: порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором між кредитором і поручителем ОСОБА_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору.

Відповідно до п. 5.1 договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку визначеному договором.

За змістом п. 5.2 договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з графіком.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 29 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі.

При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за кредитом за період прострочення, в т.ч. визначені п. 2.2 договору, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком.

При цьому, у разі нездійснення погашення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту проценти, передбачені п. 2.2 договору, нараховуються та сплачуються позичальником за період з дати кінцевого терміну погашення кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за договором в повному обсязі.

Згідно п. 5.5 договору позичальник зобов`язаний з періодичністю, визначеною цією статтею договору та Графіком, здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів, пені шляхом перерахування грошових коштів на рахунок погашення.

За змістом п. 10.2 договору позичальник свідчить, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні договору та/або договорів забезпечення позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником договору, договорів забезпечення, а також для невиконання позичальником зобов`язань за вищезазначеними договорами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором. При підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення договору сторони визнають обов`язковим скріплення підписів уповноважених осіб печаткою відповідної сторони, від імені яких діють такі особи (п. 12.1 договору).

У додатку №1 до кредитного договору №011/Д1-РБ/24/2 від 29.04.2020 року сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом.

Додатковою угодою №1 до кредитного договору п. 1.3 кредитного договору викладено в новій редакції, встановивши кінцевий термін погашення кредиту - 29.08.2022 року або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення кого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

У додатку №1 до додаткової угоди до кредитного договору сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом.

Додатковою угодою №2 від 27.08.2021 до кредитного договору п. 1.3 кредитного договору викладено в новій редакції, встановивши кінцевий термін погашення кредиту - 29.07.2024 року або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення кого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

У додатку №1 до додаткової угоди до кредитного договору сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом.

Додатковою угодою №3 від 02.12.2022 до кредитного договору п. 1.3 кредитного договору викладено в новій редакції, встановивши кінцевий термін погашення кредиту - 29.04.2025 року або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

В п.1.2 додаткової угоди №3 визначено, що сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, у такому порядку:

1.2.1 станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 288 882,29 грн. (надалі - фактична заборгованість за сумою кредиту).

1.2.2 станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 41 924,82 грн. (надалі - заборгованість), у тому числі: 27 218,47 грн. - заборгованість з погашення суми кредиту, та 14 706,35 грн. - заборгованість з погашення процентів (надалі - заборгованість за процентами).

У додатку №1 до додаткової угоди до кредитного договору сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 29.04.2020 року між акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №011/Д1-РБ/24/2/П, відповідно до умов п. 1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний:

1.1.1 повернути кредит у розмірі 511 949,14 грн. (кредит), в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 29.12.2020р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору,

1.1.2 сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних або будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором,

1.1.3 сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором,

1.1.4 сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також, відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним використанням позичальником умов кредитного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (п.1.2 договору поруки).

Відповідно до п.1.4 договору поруки без додаткового отримання попередньої згоди поручителя, у тому числі без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору, порукою за цим договором також забезпечується у повному обсязі забезпечені зобов`язання, які виникнути (зміняться) внаслідок внесення змін до кредитного договору, зокрема, внаслідок:

- внесення змін до кредитного договору щодо продовження на будь-які строки користування кредитом (його частинами) та/або будь-яку зміну строків виконання всіх або окремих забезпечених зобов`язань, що призводять до збільшення періоду, за яким нараховується проценти, та/або до збільшення суми нарахованих процентів,

- збільшення заборгованості за кредитом на суму нарахованих на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів),

- будь-якого збільшення розміру процентів за кредитним договором, відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором,

- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом;

- доповнення зобов`язань позичальника зобов`язаннями зі сплати комісій та/або неустойок, що підлягають сплаті кредитору, та/або збільшення їх видів та розмірів,

- розширення змісту забезпеченого зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Підписанням договору поручитель погоджується на збільшення обсягу його відповідальності внаслідок внесення вищенаведених змін до кредитного договору та підтверджує, що порука за цим договором забезпечує збільшені внаслідок таких змін забезпечені зобов`язання без отримання його додаткової згоди, у тому числі без його додаткового повідомлення та без укладання додаткових угод до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або частково невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України (п. 6.1 договору поруки).

Згідно з п.7.2 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання.

В подальшому між сторонами укладались додаткові договори до договору поруки №011/Д1-РБ/24/2/П від 29.04.2020, яких змінювався строк повернення кредиту, а саме:

- №1 від 09.09.2020 викладено п.1.1.1 договору в наступній редакції: повернути кредит у розмірі 511 949,14 грн. (кредит), в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 29.08.2022р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору;

- №2 від 27.08.2021 викладено п.1.1.1 договору в наступній редакції: повернути кредит у розмірі 511 949,14 грн. (кредит), в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 29.07.2024р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору;

- №3 від 02.12.2022 викладено п.1.1.1 договору в наступній редакції: повернути кредит у розмірі 511 949,14 грн. (кредит), в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 29.04.2025р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору АТ "Райффайзен Банк" 30.04.2020 року перерахувало на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Група Марком» (відповідачу-1) кредитні кошти у сумі 511 949,14 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку від 27.06.2023 року (за період з 29.04.2020 року по 28.04.2021 року).

Як зазначено позивачем та підтверджено матеріалами справи, всупереч вимогам кредитного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Група Марком» (відповідачу-1) не виконує взяті на себе договірні зобов`язання: не здійснює погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим станом на 27.06.2023 заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором становить 296 671,12 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 278 452,73 грн., у тому числі 26 567,92 грн. простроченої заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками - 18 218,39 грн., у тому числі 13 793,66 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

30.06.2023 позивачем на адресу відповідачі-1 надіслано вимогу про виконання грошового зобов`язання за кредитним договором вих.. №114/5- 266980 від 28.06.2023, в якій вказано, що ТОВ «Група Марком» припинило належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого прострочена заборгованість перед банком станом на 27.06.2023 року складає 40 361,58 грн., з них: 26 567,92 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 13 793,66 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

У зв`язку з чим, керуючись умовами кредитного договору та ст..ст. 625, 1050 ЦК України банк вимагав протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 296 671,12 грн.

Також, 30.06.2023 позивачем на адресу відповідачі-2 надіслано вимогу про виконання грошового зобов`язання за кредитним договором вих.. №114/5-266983 від 28.06.2023.

Проте, зазначені вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №906/310/19.

Також, п.8.1.3 договору передбачено, що у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/ договорів про зміни вжити один або декілька таких заохав, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Суду доведено, що позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, станом на 27.06.2023 року заборгованість по кредиту в розмірі 278 452,73 грн. та заборгованісті по відсоткам в розмірі 18 218,39 грн. позичальника перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачами не спростована.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Як вже було встановлено судом вище, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та відповідачем-2 було укладено договір поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2023 року банк направив позичальнику та поручителю вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, які станом на час розгляду справи залишені без задоволення.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «Група Марком» заборгованості за кредитним договором № 011/Д1-РБ/24/2 від 29.04.2020, а саме: заборгованості за кредитом в розмірі 278 452,73 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 18 218,39 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №011/Д1-РБ/24/2/П від 29.04.2020р., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору, суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно заявленої до стягнення заборгованості.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Група Марком» (02092, м. Київ, вулиця Остерська, будинок 12а, код ЄДРПОУ 39697098) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 4А, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом в розмірі 278 452 (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 73 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 18 218 (вісімдесят тисяч двісті вісімнадцять) грн. 39 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Група Марком» (02092, м. Київ, вулиця Остерська, будинок 12а, код ЄДРПОУ 39697098) на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 4А, код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в розмірі 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 03 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 4А, код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в розмірі 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 03 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий