Рішення

від 02.11.2023 по справі 910/11681/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2023Справа № 910/11681/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (проспект Оболонський, будинок 35, літера А, офіс 300, місто Київ, 04205) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Буд-Проект" (02140, місто Київ, вулиця Руденко Лариси, будинок 7а, приміщення 3)простягнення 1 721 751 грн 46 коп.Представники сторінвід позивача:не з`явились від відповідача: не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Буд-Проект" про стягнення 1 510 574 грн 80 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу від 07.052.2022 № 13223/02/22-Г.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору фінансового лізингу від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати лізингових платежів, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 796 478 грн 81 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 139 962 грн 96 коп. неустойки, 79 647 грн 88 коп. штрафу, 372 611 грн 08 коп. пені, 22 922 грн 04 коп. 3 % річних та 98 952 грн 03 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 відкрито провадження у справі № 910/11681/23 та прийняти позовну заяву до розгляду. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 02.10.2023.

28.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заяви про розгляд справи без участі представника позивача та заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути за відповідача 796 478 грн 81 коп. заборгованості, 79 647 грн 88 коп. штрафу, 471 941 грн 80 коп. пені, 29 795 грн 76 коп. 3 % річних, 98 952 грн 03 коп. інфляційних втрат та 244 935 грн 18 коп. неустойки.

Судом, в підготовчому засіданні 02.10.2023 протокольною ухвалою, прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої здійснюється розгляд спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 19.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2023.

01.11.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заяви про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Представники сторін в судове засідання 02.11.2023 не з`явилися.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Буд-Проект" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 02.11.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (лізингодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азов Буд-Проект" (лізингоотримувач за договором, відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу у гривні) № 13223/02/22Г, відповідно до умов якого лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене лізингоодержувачем майно, яке було в експлуатації (предмет лізингу - навантажувач Bobcat S750 (бувший у використанні), 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 1 261 032 грн 00 коп. (може змінюватися (коригуватися) до підписання акту прийому-передачі внаслідок зміни вартості постачальником, в тому числі в разі збільшення ціни виробником, митних зборів, курсів валют) на 12 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору, а в кінці строку дії договору має право придбати предмет лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у договорі.

Умовами договору передбачено, що загальна вартість лізингових платежів складає 1 380 425 грн 81 коп. (пункту 9.1 договору).

Відповідно до пункту 9.3 договору, лізингові платежі сплачуються в гривні згідно з графіком внесення лізингових платежів.

У відповідності до пункту 10 договору сторони визначили графік внесення лізингових платежів.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2022 сторонами внесені зміни до графіку внесення лізингових платежів.

Згідно з пунктом 2.1 загальних умов до договору фінансового лізингу, всі платежі за користування відповідним предметом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до графіка внесення лізингових платежів. Лізингоодержувач зобов`язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця. Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі, які передбачені договором.

Відповідно до пункту 13 договору, цей договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим договором, сторона відмовиться від договору в односторонньому порядку або сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/розірвання цього договору).

Згідно з пунктом 3.4 загальних умов до договору фінансового лізингу (додаток №2 до договору) приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу, що підтверджує належну якість, стан предмета лізингу, ознайомлення та прийняття до виконання лізингоодержувачем гарантійних умов, технічних умов та інших регламентів експлуатації обладнання, отримання всієї належної документації та страхування предмета лізингу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Відповідно до норм статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Нормами частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Як встановлено судом, на виконання умов договору фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу у гривні) від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г позивачем було передано відповідачу в лізинг навантажувач Bobcat S750 (бувший у використанні), 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 1 261 032 грн 00 коп., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом (видаткова накладна) прийому-передачі предмета лізингу від 23.02.2022, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу у гривні) від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г та норм чинного законодавства належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати лізингових платежів з урахуванням валютного коригування, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за період з 23.03.2022 по 23.02.2023 у розмірі 796 478 грн 81 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З метою досудового врегулювання спору позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача претензії щодо сплати суми заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів кладення у цінні листи та поштових накладних. Проте, вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В заперечення заявлених позовних вимог відповідач вказує на те, що обладнання, яке є предметом лізингу, не введено в експлуатацію, проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердженого вказаного.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної та своєчасної оплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу у гривні) від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г та факту наявності заборгованості у розмірі 796 478 грн 81 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України 244 935 грн 18 коп. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта лізингу, нарахованої за період з 23.03.2023 по 23.09.2023.

Пунктом 8.7 загальних умов договору у разі, якщо після закінчення строку лізингу за договором, умовами якого передбачають наявність викупної вартості об`єкта лізингу, лізнгоодержувач не реалізує своє право викупу об`єктів лізингу згідно пункту 8.2 загальних умов та не продовжить строк користування об`єктом лізингу, лізингоодержувач повертає об`єкт лізингу лізингодавцю на підставі акту.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов`язаний, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України).

Станом на момент розгляду справи, відповідач не надав суду доказів повернення позивачу предмету лізингу.

З огляду на вищевикладене та враховуючи закінчення строку дії договору фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу у гривні) від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г та неповернення відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Азов Буд-Проект" позивачу об`єкту лізингу, суд вважає, що позивач має право на стягнення неустойки у розмірі подвійного розміру лізингового платежу згідно Графіку внесення лізингових платежів, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 244 935 грн 18 коп. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта лізингу, нарахованої за період з 23.03.2023 по 23.09.2023, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 79 647 грн 88 коп. штрафу, 471 941 грн 80 коп. пені, 29 795 грн 76 коп. 3 % річних, та 98 952 грн 03 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення 24.03.2022 по 25.09.2023.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7.1.1, 7.1.2 загальних умов до договору фінансового лізингу передбачено, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення; у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за договором понад 30 календарних днів, крім пені, лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пунктів 7.1.1. та 7.1.2. загальних умов до договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині штрафу, пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту не виконання грошового зобов`язання за договором фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу у гривні) від 07.02.2022 № 13223/02/22-Г, вимоги позивача про стягнення з відповідача 79 647 грн 88 коп. штрафу, 471 941 грн 80 коп. пені, 29 795 грн 76 коп. 3 % річних та 98 952 грн 03 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Буд-Проект" (02140, місто Київ, вулиця Руденко Лариси, будинок 7а, приміщення 3, ідентифікаційний код 36319341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 35, літера А, офіс 300, ідентифікаційний код 41110750) 796 478 (сімсот дев`яносто шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 81 коп. заборгованості, 79 647 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот сорок сім) грн 88 коп. штрафу, 471 941 (чотириста сімдесят одна тисяча дев`ятсот сорок одна) грн 80 коп. пені, 29 795 (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 76 коп. 3 % річних, 98 952 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 03 коп. інфляційних втрат, 244 935 (двісті сорок чотири тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) грн 18 коп. неустойки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 826 (двадцять п`ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн 34 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст складено: 30.11.2023

Суддя Н.Плотницька