Рішення

від 08.11.2023 по справі 910/7575/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2023 Справа № 910/7575/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія"доАкціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 947760,00 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаНеділько О.С.;від відповідачаШукліна О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 947760,00 грн упущеної вигоди.

Позовні вимоги мотивовані наявністю всіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, а саме: протиправної бездіяльності відповідача щодо зняття арешту з належних позивачу на праві власності вагонів протягом жовтня 2022 - лютого 2023 року та внесення відомостей щодо зміни власника таких вагонів до АБД ПВ, збитків, які завдані позивачу, що є наслідком такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками та наявністю вини особи, яка заподіяла збитки, що відповідно є підставою для стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 947760,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2021 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7575/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 13.07.2023, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

04.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, мотивоване необхідністю звернення до структурних підрозділів відповідача з метою отримання необхідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому засіданні 13.07.2023 оголошено перерву до 17.08.2023.

25.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив.

14.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача у відзиві на позов заперечив.

У підготовчому засіданні 17.08.2023 оголошено перерву до 14.09.2023.

13.09.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14.09.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів згідно з ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.10.2023.

За заявою представників сторін 04.10.2023 судом закрито підготовче провадження у справі №910/7575/23 та призначено її до судового розгляду по суті в день закінчення підготовчого засідання на підставі ч.6 ст.183 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 04.10.2023 оголошено перерву до 26.10.2023.

Судове засідання, призначене на 26.10.2023, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Смирнової Ю.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.11.2023.

У судове засідання, призначене на 08.11.2023, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.11.2023 проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 08.11.2023судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельний Завод", як продавцем, було укладено договір поставки №869, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію, а саме - новозбудовані вантажні вагони, що виготовляються відповідно до ТУ У та діючої технічної документації заводу-виготовлювача. Моделі вагонів і ТУ У вказуються в специфікаціях і додаткових угодах до цього договору (п.1.1).

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 вказаного договору поставка здійснюється на умовах EXW- м.Кривий Ріг, вул.Електрозаводська, 34 згідно Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс 2010", датою передачі продукції вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі продукції.

Між сторонами договору поставки №869 від 13.12.2021 було підписано специфікацію №1 від 05.04.2022 (у редакції додаткової угоди №2 від 05.04.2022) згідно якої покупець придбав у продавця 4 напіввагони моделі 12-9933-01 ТУ У 30.2-00190957-047:2012, загальною вартістю 6720000,00 грн.

На виконання умов цього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельний Завод", як продавцем, 29.03.2022 було підписано видаткову накладну №221 від 29.03.2022 та акт приймання-передачі напіввагонів, згідно якого позивачу передані напіввагони №№65028870, 65028888, вартістю 3360000,00 грн з ПДВ, а 29.04.2022 видаткову накладну №365 від 29.04.2022 та акт приймання-передачі напіввагонів, згідно якого позивачу передані напіввагони №№65028987, 65029035, вартістю 3360000,00 грн з ПДВ. Вартість придбаних вагонів в розмірі 6720000,00 грн. сплачена позивачем 06.05.2022, що підтверджено випискою банку з рахунку позивача.

Листом від 28.06.2022 за №ГІОЦ ВП КВ-01-58/7 виробничий підрозділ "Київське відділення" філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у відповідь на заявку позивача від 01.06.2022 щодо зміни даних по АБД ПВ по 4-м власним вантажним вагонам по причині зміни власника вагонів, повідомив, що на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 09.06.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22 на залізничні вагони №№65028870, 65028888, 65028987, 65029035 накладено арешт із забороною розпоряджатися та відчужувати такі вагони.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 09.06.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22, накладено арешт на майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Дизельний Завод", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 , а саме на вагони нерезидентів російської федерації, шляхом заборони відчуження та розпорядження майном, зокрема на напіввагони люкові, в тому числі, але не виключно на вагони №№65028870, 65028888, 65028987, 65029035.

Також, даною ухвалою судом вирішено передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) в управління за договором у порядку та на умовах визначених ст.ст.1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" речові докази у кримінальному провадженні, а до завершення заходів організації управління майном Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (прийняття зазначених активів в управління, проведення їх оцінки та відбору управителя, укладення договорів управління активами) передати вказані арештовані вагони на відповідальне зберігання Акціонерного товариства "Українська залізниця" з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами з правом користування, володіння та розпорядження Акціонерним товариством "Українська залізниця" грошовими коштами (доходами) отриманими від комерційного використання (управління) такими вагонами, на будь-які потреби, що виникають під час здійснення господарської діяльності Акціонерним товариством "Українська залізниця".

Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 09.06.2022 у справі №752/5423/22 відповідачем було внесено до АБД ПВ інформацію про спірні вагони та проставлено ознаку "під операторським управлінням філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 13.10.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42022100000000178 задоволено, скасовано арешт, накладений на залізничні напіввагони люкові з загальномережевими номерами №65028870, №65028888, №65028987, №65029035, що був накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва по справі №752/5423/22 (провадження №1-кс/752/1878/22) від 09.06.2022.

Листом від 19.10.2022 №1910-1 на адресу відповідача та філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" просило внести до АБД ПВ щодо зміни власника, оператора вагонів із загальномережевими №65028870, №65028888, №65028987, №65029035, а саме анулювати ознаку ЦТЛ та не передавати та не надавати вагони в користування третіх осіб, а також анулювати заходи щодо передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів залізничних вантажних напіввагонів із загальномережевими №65028870, №65028888, №65028987, №65029035, які на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія". До вказаного листа позивачем було долучено копію ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 13.10.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22.

28.12.2022 на адресу відповідача, філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" надіслало вимогу №2812-01 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, а саме залізничними вантажними напіввагонами із загальномережевими №65028870, №65028888, №65028987, №65029035, власником яких є позивач.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит представника позивача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів листом від 04.01.2023 повідомило, що фактичної передачі активів від прокурора до АРМА не було здійснено.

Згідно заявок від 06.01.2023 №06/01/23-5 та від 21.02.2023 №21/02/23-1 позивач звернувся до виробничого підрозділу "Київське відділення" філії "Головий інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявками на внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ, а саме щодо залізничних вантажних напіввагонів із загальномережевими №65028870, №65028888, №65028987, №65029035. До вказаних заявок позивачем додано документи згідно переліку.

У відповіді на адвокатський запит представника позивача Акціонерне товариство "Українська залізниця" у листі від 27.03.2023 №ЦЦМ-12/101 повідомило, зокрема, про те, що на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 09.06.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22, на відповідальне зберігання відповідача було передано залізничні вантажні напіввагони із загальномережевими №65028870, №65028888, №65028987, вагон №6502935 на відповідальне зберігання не передавався (номер містить не 8, а 7 знаків), Акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснювалося комерційне використання напіввагонів №65028870, №65028888, №65028987 та отримано дохід у вигляді плати за використання цих вагонів, 14.02.2023 до АБД ПВ внесено інформацію щодо зміни власника напіввагонів люкових №65028888, №65028987 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія", а 07.03.2023 щодо напіввагону люкового №65028870.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягала в порушенні імперативних норм щодо обов`язковості виконання судових рішень, в тому числі розумності та справедливості строків такого виконання, оскільки клопотання позивача разом з ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 13.10.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22, про зняття арешту зі спірних залізничних вагонів отримано відповідачем 19.10.2022 і лише 14.02.2023 та 07.03.2023 відповідачем вчинено дії щодо зміни власника майна в системі АБД ПВ, а отже така неправомірна бездіяльність відповідача порушила права позивача.

Також, за твердженнями позивача, відповідач здійснював комерційне використання напіввагонів люкових №№65028870, 65028888, 65028987, 65029035 для надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та отримував дохід у вигляді плати за використання майна позивача, а ставки плати за використання власних напіввагонів Центром транспортної логістики, що був оператором напіввагонів люкових №№65028870, 65028888, 65028987, 65029035 є загальновідомими та розміщені на офіційному ресурсі відповідача: https://uz-cargo.com, у зв`язку з чим за період з 13.10.2022 по дату внесення інформації щодо зміни власника майна в системі АБД ПВ, а саме: 14.02.2023 у відношенні вагонів №№65028888, 65028987, 65029035 та 07.03.2023 у відношення вагону №65028870, позивачу завдано збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 947760,00 грн.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіянням збитків позивачу, на думку останнього, виражається в тому, що протиправна бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, що завдані позивачу є наслідком такої протиправної поведінки із врахуванням нерозумності строків виконання судового рішення, що набрало законної сили 13.10.2022 та пов`язану з цим протиправну бездіяльність відповідача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості використання власного майна та отримання у зв`язку з таким використанням доходів.

Щодо вини відповідача як особи, яка заподіяла збитки, то позивач зазначив про те, що відповідач розпочав користування залізничними напіввагонами люковими із загальномережевими номерами №№65028870, 65028888, 65028987, 65029035 на підставі ухвали Голосіївського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі №752/5423/22, про скасування арешту в частині вказаних вагонів відповідачу стало відомо 21.10.2022 (дата вхідного документу) з листа позивача про анулювання ознаки ЦТЛ та внесення змін до АБД ПВ щодо власника спірних вагонів, а оскільки цей лист позивача залишився без відповіді та будь-якої реакції зі сторони відповідача, як і вимога про усунення перешкод у користування та розпорядженні майном, що була направлена позивачем до відповідача згодом, то протиправна бездіяльність відповідача протягом тривалого періоду часу підтверджує умисне ставлення останнього до його протиправного діяння та проявляється у вигляді бажания отримання відповідачем безпідставного доходу.

Отже, за твердженнями позивача, в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна бездіяльність відповідача протягом жовтня 2022 - лютого 2023 року, збитки, які завдані позивачу, що є наслідком такої поведінки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками та наявність вини особи, яка заподіяла збитки, що є підставою для стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 947760,00 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що саме з моменту скасування арешту на залізничні вагони (13.10.2022), в останнього виникло право на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є безпідставним, оскільки правовий статус "власний вагон Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" застосовується до позивача з моменту внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ), внаслідок чого у позивача виникає право володіти, користуватись та розпоряджатись майном на коліях загального користування саме з цього моменту, а не з моменту скасування арешту на залізничні вагони №65028870, №65028888, №65028987, №65029035, як вважає позивач. При цьому, внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ здійснюється на підставі Порядку надання послуг із занесення даних до АБД ПВ філією "ГІОЦ" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та з урахуванням Правил експлуатації власних вантажних вагонів на підставі документів, які мав надати позивач.

Крім того, як стверджує відповідач, саме власник майна - позивач, з метою належної реалізації права власності, повинен був здійснити всі вичерпні дії з метою зняття арешту на залізничні вагони, звернувшись до органу досудового розслідування після прийняття ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 13.10.2022 у справі №752/5423/22 (провадження №1-кс/752/3191/22) про скасування арешту на залізничні вагони, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.06.2022 у справі №752/5423/22 у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 09.05.2022, однак позивач не вчинив жодних дій з метою недопущення виникнення збитків чи зменшення їх розміру, що в сукупності свідчить про відсутність підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" грошових коштів у вигляді упущеної вигоди з огляду на відсутність в діях відповідача складових елементів цивільного правопорушення, а саме, вини та протиправної поведінки як обов`язкових елементів, необхідних для настання цивільно-правової відповідальності, а також відсутність належних та допустимих доказів завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди та реальної можливості одержати заявлені до стягнення кошти.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, ст.22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків також міститься у ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Відповідно до ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За приписами ч.4 ст.623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

При цьому, вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Підсумовуючи викладене вище, суд зауважує, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору поставки №869 від 13.12.2021 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний Завод" напіввагони №№65028870, 65028888, 65028987, 65029035.

Станом на дату розгляду відповідачем заявки позивача від 01.06.2022 щодо зміни даних по АБД ПВ по 4-м власним вантажним вагонам по причині зміни власника вагонів Київська міська прокуратура листом від 10.06.2022 №09/5-802ВИХ-22 повідомила відповідача про існування ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 09.06.2022 у справі №752/5423/22 (провадження №1-кс/752/1878/22), якою накладено арешт на майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Дизельний Завод", в т.ч. і на напіввагони люкові, №65028870, №65028888, №65028987, №65029035, внаслідок чого зазначені вагони були передані на відповідальне зберігання відповідача з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами, правом користування, володіння та розпорядження відповідачем грошовими коштами (доходами), отриманими від комерційного використання (управління) такими вагонами, до завершення заходів організації управління майном Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, виявленими від корупційних та інших злочинів, у зв`язку з чим відповідачем 26.08.2022 внесено в АБД ПВ інформацію на напіввагони люкові №65028870, №65028888, №65028987, №65029035 та проставлено ознаку "під операторським управлінням філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

В подальшому, 21.10.2022 на адресу відповідача надійшов лист позивача від 19.10.2022 №1910-1 з доданою до нього ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 13.10.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" повідомило про скасування арешту на залізничні вагони №65028870, №65028888, №65028987, №65029035 та просило анулювати ознаку ЦТЛ, не передавати та не надавати зазначені вагони у користування третіх осіб та анулювати заходи щодо передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів залізничних вантажних напіввагонів із загальномережевими №65028870, №65028888, №65028987, №65029035, які на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія".

Суд зазначає, що ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 13.10.2022 у справі №752/5423/22, провадження №1-кс/758/1878/22, про скасування арешту на залізничні напіввагони люкові №65028870, №65028888, №65028987, №65029035 не є підставою для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ, а необхідність внесення та зміни даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ передбачена Порядком надання послуг із занесення даних до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженим та введеним в дію наказом філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 18.11.2022 №023/од зі змінами. Тобто, в будь-якому випадку, чи це вагони власні, чи орендовані, чи знаходяться в операторському управлінні, інформація про їх власника/орендаря/оператора повинна бути наявна в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ).

Пунктом 3.2 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №17 від 29.01.2015 встановлено, що не допускається випуск на колії загального користування власних вантажних вагонів, не занесених до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ), крім випадків, передбачених п.4.14 розділу IV цих Правил. Занесення даних про власні вантажні вагони до АБД ПВ виконується на підставі договорів між залізницями і власниками вантажних вагонів та з урахуванням до Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджених Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД 25.04.2001.

18.04.2022 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія", як замовником, було укладено договір про надання інформаційних послуг № ФГІОЦ-ВКПР-247/2022, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню інформаційних послуг із занесення (зміни) даних про власні вантажні вагони до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ), із внесення відомостей в АБД ПВ щодо операторського управління, із внесення відомостей в АБД ПВ щодо пробігу вантажних вагонів, згідно з переліком та за цінами, вказаними у додатку 1 до договору, що є невід`ємною його частиною, а згідно п.п.4.3, 4.3.1 цього договору замовник зобов`язався для внесення (зміни) даних в АБД ПВ надавати документи згідно з переліком до пакету документів для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах.

При цьому, перелік документів для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах встановленіий в розділі 3 Порядку надання послуг із занесення даних до АБД ПВ філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженим та введеним в дію наказом філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 18.11.2022 №023/од зі змінами (Порядок).

Лише 11.01.2023 на адресу виробничого підрозділу "Київське відділення" філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" позивачем направлено заявку від 06.01.2023 (вх.ВП КВ - 28/111 від 11.01.2023) на внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах №65028888, №65028987, №65029035 до АБД ПВ з відповідними документами, причина внесення (зміни) даних до АБД ПВ: зміна власника вагонів та 22.02.2023 заявку від 21.02.2023 (вх.ВП КВ - 28/349 від 22.02.2023) на внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах №65028870 до АБД ПВ з документами, причина внесення (зміни) даних до АБД ПВ: зміна власника вагонів.

Після здійснення позивачем 100% оплати за внесення даних згідно умов п.3.2 договору про надання інформаційних послуг № ФГІОЦ-ВКПР-247/2022 від 18.04.2022 відповідачем 14.02.2023 внесено інформацію щодо зміни власника напіввагонів №№65028888, 65028987 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія", 28.02.2023 щодо зміни власника вагону №65029035 на позивача та 07.03.2023 щодо зміни власника вагону №65028870 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія". Отже, правовий статус "власний вагон Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" застосовується до позивача саме з моменту внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ, у зв`язку з чим у нього виникає право володіти, користуватись та розпоряджатись майном на коліях загального користування, а не з моменту скасування судового арешту на вищевказані вагони, як вважає позивач. Тому суд відхиляє твердження позивача про те, що з моменту скасування судового арешту на залізничні вагони (13.10.2022) у позивача виникло право на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за комерційне використання цих вагонів відповідачем.

Крім того, як встановлено судом, ініціатором звернення до Голосіївського районного суду м.Києва з клопотанням про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 09.05.2022 була Київська міська прокуратура.

Матеріали справи містять докази звернення відповідача до Київської міської прокуратури з проханням повідомити порядок виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Ольшевської І.О. від 13.10.2022 у справі №752/5423/22 про скасування арешту майна - спірних напіввагонів. Лише в листі від 06.02.2023 №09/5-332ВИХ-23 Київська міська прокуратура у відповідь на звернення відповідача зазначила про необхідність вжиття вичерпних заходів на виконання ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 13.10.2022 у справі №752/5423/22 про скасування арешту на залізничні вагони №65028870, №65028888, №65028987, №65029035.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували реальну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" одержати заявлені до стягнення доходи, оскільки сама лише наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення.

Розрахунок, наведений позивачем у позовній заяві є абстрактним, вмотивованим припущенням про можливість отримання прибутку за період з 13.10.2022 по дату внесення інформації щодо зміни власника майна, а саме - 14.02.2023 у відношенні вагонів №65028888, №65028987, №65029035 та 07.03.2023 у відношенні вагону №65028870. До того ж, при здійсненні такого розрахунку позивачем не враховано розміру витрат, які позивачу необхідно було би понести для отримання послуг з перевезення спірних вагонів.

Зазначене у сукупності свідчить про відсутність у діях Акціонерного товариства "Українська залізниця" протиправної поведінки, відсутність вини Акціонерного товариства "Українська залізниця" у заподіянні збитків позивачу та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю як вказує позивач) Акціонерного товариства "Українська залізниця", здійснених на виконання вказівок органу досудового розслідування та заподіянням збитків Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна логістична компанія" у вигляді упущеної вигоди.

За таких обставин, оскільки позивачем належним чином не обґрунтовано протиправної поведінки, дії чи бездіяльності відповідача, шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками та вини відповідача, суд приходить висновку, що вимоги позивача про стягнення збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 947760,00 грн є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивача згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.11.2023

Суддя Ю.М.Смирнова