Рішення

від 27.10.2023 по справі 911/1533/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2023 р.,

м. Київ

Справа № 911/1533/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури (вул. Шолом Алейхема, 38-А, м. Біла Церква, Київська область, 09100, код ЄДРПОУ- відсутній)

в інтересах держави в особі Управлінні освіти і науки Білоцерківської міської ради (вул. Шевченка, 122, м. Біла Церква, Київської області, 09100, код ЄДРПОУ 02143809)

та Західного офісу Державної аудиторської служби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801)

в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (вул. Котляревського 1, м.Чернівці, 58010, код ВПЮО 40913650)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 59)

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 804651,98 грн,

за участю представників:

прокуратури: Ясир Є.М.;

позивача1: не з`явились;

позивача2: Андріюк К.Г.

відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управлінні освіти і науки Білоцерківської міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області до Товариства з Обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 про визнання додаткових угод недійснеми та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 804 651,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2023.

У судовому засіданні 17.07.23 був присутній представник позивача та прокурор. Суд встановив, що ухвала від 31.05.2023 про відкриття провадження та проведення підготовчого засідання, що направлена відповідачу повернулась до суду без вручення з відміткою працівників Укрпошти за закінченням терміну зберігання. Тож суд вважав необхідним повторно повідомити відповідача про розгляд справи. З цих підстав, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 31.07.2023 на 14:45.

У судовому засіданні 31.07.2023, що відбулось у режимі відеоконференції, суд вчергове констатував відсутність доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Позивач та прокурор повідомляли суд, що відзиву на позов не отримали. Оскільки офіційна адреса реєстрації відповідача не змінилася суд вважав за необхідне вкотре повідомити ТОВ Квінтіс Пром 12, шляхом направлення ухвали листом через поштову службу, про наявність відкритого судового провадження у справі № 911/1533/23, де заявлені вимоги про стягнення з нього грошових коштів та визнання недійсними додаткових угод. Також, суд, з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Засідання відкладено на 28.08.2023 на 14:15.

У судове засідання, що було призначене на 28.08.2023 на 14:15, з`явилась представник прокуратури Ясир Євгенія Миколаївна. Суд повідомляє, що провести розгляд справи у визначений час не видалось за можливе з огляду на тимчасову відсутність електроненергії у частині приміщення господарського суду, в тому числі у залі судового засідання, обраному для проведення слухання у справі. Також суд проінформував прокурора про відсутність електроенергії у інших, можливих для проведення судових засідань, залах. З огляду на це суд констатував неможливість фіксування протоколу судового засідання та здійснення звукозапису судового засідання у визначеному ГПК України порядку через відсутність живлення для відповідної електронної апаратури суду. Враховуючи викладене, через неможливість проведення судового засідання 28.08.2023 розгляд справи було відкладено на іншу дату, про що учасники справи були повідомлені ухвалою. Розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено на 18.09.2023 на 15:30.

У судовому засіданні 18.09.2023 були присутні представники прокуратури та позивача. З огляду на те, що відповідач жодного разу не з`явився у судові засідання, про причини не явки суд не повідомляв та ухиляється від отримання судової кореспонденції за місцем реєстрації, а також у зв`язку з тим, що всі строки на подання відзиву закінчились, суд вважав за необхідне закрити підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 17.10.2023 на 16:30.

У судове засідання 17.10.2023 з`явилися представники прокуратури та позивача. Суд проінформував учасників справи, що з огляду на оголошення сигналу повітряна тривога у місті Києві 17.10.2023 під час слухання справи, провести засідання не видавалося за можливе через підвищену небезпеку для сторін та працівників суду. З огляду на дію такої обставини, суд вирішив зняти з розгляду справу з одночасним призначенням наступного судового засідання на 27.10.2023 о 14:30.

У судове засідання з розгляду справи по суті 27.10.2023 з`явились представники прокуратури та позивачів. Відповідач вкотре проігнорував розгляд справи судом. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Передумови звернення до суду та зміст позовних вимог

Прокуратурою повідомлено суд, що 25.11.2022 у Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехноінвест (код СДРПОУ 34933742) змінилась назва на Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (код СДРПОУ 34933742).

В контексті позову проркуратура зазначає та судом встановлено, що управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії обсягом 2 649 534 кВт/год., код за ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія з очікуваною вартістю 7 259 723,00 грн.

У електронній системі публічних закупівель Prozorro 16.12.2020 розміщено оголошення (ідентифікатор закупівлі - UA-2020-12-16-006219-а) про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) за бюджетні кошти, очікуваною вартістю 7 259 723,00 грн. з ПДВ.

Рішенням тендерного комітету Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради від 16.12.2020 затверджено тендерну документацію щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія). Основним критерієм вибору переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвались:

ТОВ "Енергоінвестпроект" з пропозицією 5 350 362,98 грн. (остаточна пропозиція 5 350 362,98 грн.);

ТОВ "Екотехноінвест" з пропозицією 5 219 581,98 грн. (остаточна пропозиція 5 219 581,98 грн.);

Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA- 2020-12-16-006219-а від 27.01.2021 Замовником встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ "Екотехноінвест" відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі.

17.02.2021 між Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради та ТОВ "Екотехноінвест" укладено договір № 25 про постачання електричної енергії споживачу, згідно п. 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

У подальшому, між Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради та ТОВ Екотехноінвест укладено 4 додаткові угоди, а саме: 25.02.2021 укладено додаткову угоду № 2 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 25 від 17.02.2021; 26.02.2021 укладено додаткову угоду № 3 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 25 від 17.02.2021; 10.03.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору постачання електричної енергії, якою внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору; 24.03.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору постачання електричної енергії, якою внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору.

Укладаючи додаткові угоди, сторони вказали, що підставою для внесення змін до первинного договору є коливання ціни електричної енергії на ринку та послалися на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У позовній заяві наголошено, що підставою укладення додаткових угод слугували експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, надані ТОВ "Екотехноінвест".

Так, додаткова угода № 2 від 25.02.2021 покликалася на експертний висновок №325/21 від 10.02.2021 про те, що середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) за 1 декаду лютого (01.02-10.02) 2021 року складала 1 698,79 грн/МВт. Год, що у порівнянні з січнем (01.01-31.01)2021 року зросла на 16,15 %.;

Водночас прокуратура стверджує, що згідно інформації AT Оператор ринку від 07.02.2023 № 01-14/268 (надалі - інформація або відомості AT Оператор ринку), наданої на запит окружної прокуратури, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 25.02.2021 (дату укладення додаткової угоди № 2) становить 1465,87 грн/МВт.год, що становить зменшення вартості електроенергії на ринку на 25,59 % від ціни, яка зазначена у договорі №25 від 17.02.2021 (1970 грн/МВт).

Також, прокурор наголошує, що відповідно до відомостей, наведених на веб-сайті ДП Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у торговій зоні ОЕС України в третій декаді лютого 2021 року (1565,39 грн/МВт.год) була нижчою за середньозважену ціну, що склалась у другій декаді лютого 2021 року - 1659,96 грн/МВт.год (період укладання Договору №25).

Додаткова угода № 3 від 26.02.2021 покликалась на експертний висновок №396/21 від 15.02.2021 про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України станом на 15.02.2021 року складала 1799,22 грн/МВт. Відповідно, додатковою угодою від 26.02.2021 №3 до Договору №25 збільшено ціну до 2,376 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, або на 9,65% від ціни попередньої Додаткової угоди №2 (2,166803 грн. з ПДВ за 1 кВт/год). Згідно пункту 3 Додаткової угоди №3, ціна в розмірі 2,376 грн. за 1 кВт/год застосовується з 05.03.2021.

Водночас, прокуратура стверджує, що згідно інформації AT Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 26.02.2021 (дату укладення додаткової угоди № 3) становить 1710,93 грн/МВт.год, що є меншою на 21 % від ціни зазначеній в додатковій угоді № 2.

Додаткова угода № 4 від 10.03.2021 покликалась на експертний висновок №527/21 від 01.03.2021 про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України станом на 28.02.2021 року складала 1439,69 грн/МВт, а станом на 01.03.2021 - 1753,19 грн/МВт. Відповідно до Додаткової угоди від 10.03.2021 № 4 (далі - Додаткова угода №4), з 10.03.2021 збільшено ціну до 2,61 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, або на 9,85% від ціни попередньої Додаткової угоди №3 (2,376 грн. з ПДВ за 1 кВт/год).

При цьому прокурор наголошує на тому, що згідно інформації AT Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 10.03.2021 (дату укладення додаткової угоди № 4) становить 1236,30 грн/МВт.год, що є меншою на 48 % від ціни зазначеній в додатковій угоді № 3.

Додаткова угода № 5 від 24.03.2021 покликається на експертний висновок №717/21 від 22.03.2021 про те, що максимальна ціна РДН в ОЕС України за період 15-17 березня 2021 року складала 1453,333 грн/МВт, а за період 18-20 березня 2021 - 2031,303 грн/МВт, тобто зросла на 39,77%. Відповідно до Додаткової угоди від 24.03.2021 № 5 (далі - Додаткова угода № 5), з 20.03.2021 збільшено ціну до 2,832 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, або на 8,5% від ціни попередньої Додаткової угоди № 4 (2,61 грн. з ПДВ за 1 кВт/год).

При цьому, прокурор наголошує, що згідно інформації AT Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 24.03.2021 (дату укладення додаткової угоди № 5) становить 1327,70 грн/МВт.год., що є меншою на 49 % від ціни зазначеної в додатковій угоді № 4.

Також зазначено, що 31.08.2021 договір розірвано за взаємною згодою сторін.

Прокуратура наголошує факт безпідставності збільшення до 10 відсотків ціни за одиницю товару (електричної енергії) щоразу під час укладання Додаткових угод №2, №3, №4 та №5 до Договору №25, а також факт не дотриманя вимоги щодо пропорційності збільшення ціни за одиницю товару, чим порушено вимоги пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону, а також зазначає, що дані обставини зазначені і у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-16-006219-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області.

Заявник стверджує, що Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Також у позові зазначається, що дана, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про публічні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Зазначено, що перелік органів, установ та організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не є вичерпним. Відтак, це має бути той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі, зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

Прокуратура, апелює до правових висновків Верховного Суду у справі № 927/491/19, а також у постановах від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 23.01.2020 № 907/788/18, від 18.03.2021 № 924/1240/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 12.02.2020 № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 21.03.2019 у справі №912/898/18 та від 25.06.2019 у справі №913/308/18

Заявник, Відповідно до викладених Верховним Судом у вказаних справах позицій зазначає:

-передбачена законодавством про публічні закупівлі норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

-обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

-укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання Договору.

-можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результати закупівлі невизначеними та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

-на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Прокуратура стверджує, що всі ці вимоги дотримані не були.

З цих підстав, прокурор вважає, що спірні додаткові угоди №2, №3, №4, №5 до Договору №25 від 17.02.2021 підлягають визнанню недійсними.

Також, прокурор зазначає, що на виконання умов договору від 17.02.2021, між позивачем-1 та відповідачем підписано акти приймання-передачі електроенергії щодо прийняття Управлінням освіти та науки Білоцерківської міської ради у березені-серпні 2021 року електричної енергії в обсязі 991,065 тис. куб. м., на загальну суму 2 757 050,03 грн.

Станом на 17.09.2021 за Договором № 25 Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради здійснено ряд проплат на рахунок ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" на загальну суму 2 757 050,03 грн.

Прокуратура стверджує, що з огляду на наявність підстав недійсності спірних додаткових угод має місце факт надмірно та безпідставно сплачених грошових коштів за обсяг спожитої електричної енергії за березень-серпень 2021 року, оскільки позивач повинен був сплатити за відповідний обсяг спожитої електричної енергії 1 952 398,05 грн. (991 065 кВт/год. * 1,97 грн. = 1 952 398,05 грн.), натомість сплатив фактично 2 757 050,03 грн. Таким чином, сума надмірно сплачених коштів складає 804 651,98 грн. (2 757 050,03 грн. - 1 952 398,05 грн. = 804 651,98 грн.).

Сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, електроенергії . Такі дії можна кваліфіковати як недобросовісні.

Заявник зазначає, що Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі".

Прокурор наголошує, що оскільки додаткові угоди укладені з порушенням вимог чинного законодавства слід визнати недійсними то з відповідача повинні бути стягнуті безпідставно сплачені з державного бюджету кошти на загальну суму 804 651,98 грн.

Відповідач своєї позиції по суті спору до суду не надав.

Висновки господарського суду

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому обов`язком позивача є доведення і підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах держави в особі Управлінні освіти і науки Білоцерківської міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Отже відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з позовом до суду прокурор зазначив, що інтереси держави у сфері державних закупівель полягають у дотриманні цілей процедур бюджетних закупівель, забезпеченні рівноправного доступу дощо участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів з метою ефективного використання бюджетних коштів.

Крім того, фінансово-економічний механізм державних закупівель є складовою фінансового механізму держави та відіграє одне із ключових завдань у реалізації бюджетної політики.

Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/19 зазначено, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

У даному випадку підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є їх порушення, що виражається у недодержанні вимог Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод до Договору, що призвело до надмірного використання бюджетних коштів.

Такі дії створюють загрозу економічній безпеці держави та територіальної громади, порушують порядок проведення публічних закупівель, зокрема їх конкурентну складову у зв`язку з незаконним збільшенням суми договору закупівлі, що призводить до порушення інтересів держави у вказаній сфері суспільних відносин.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення запропонованої на торгах ціни електроенергії після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України, Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано- Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління.

Згідно п. 4 примірного положення про управління офісів Держаудитслужби в областях управління відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель. Здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства про закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Згідно підп. 7 п. 4 Положення Управління вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; вносить керівництву Офісу пропозиції щодо: звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевого бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень. Звернення органу державного фінансового контролю до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 816/2394/16).

Відповідно до статті 7-1 Закону УкраїниПро публічні закупівлі" Держаудитслужба здійснює моніторинг закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі складається висновок, в якому має міститься опис порушення та зобов`язання щодо усунення порушення.

Закупівлі також перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

Отже, Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Водночас, Західним офісом Держаудитслужби, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в т.ч. шляхом звернення до суду.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області за результатами проведеного моніторингу закупівлі UA-2020-12-16- 006219-а, 10.08.2021 оприлюднено висновок, яким встановлено порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод від 25.02.2021 №2, від 26.02.2021 №3, від 10.03.2021 №4 та від 24.03.2021 №5 та запропоновано усунути виявлені порушення шляхом розірвання договору від 17.02.2021 №25 та додаткових угод від 25.02.2021 №2, від 26.02.2021 №3, від 10.03.2021 №4 та від 24.03.2021 №5 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи - розірвати договір. ( Вбачається, що 31.08.2021 договір було розірвано за взаємною згодою сторін.)

У подальшому, Білоцерківською окржною прокуратурою до Західного офісу Держаудитслужби 17.03.2023 скеровано лист за №50-2436вих.23, у якому запропоновано звернутись до суду з позовною заявою про стягнення надмірно сплачених коштів. Відповідь на який, надано Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області

Однак, згідно відповіді Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 18.04.2023 №132417-17/1094-2023, норми статті 8 Закону №922-VII не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України Про прокуратуру винятковий випадок, за якого порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Західного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові ВС від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокуратури.

Згідно Положення про управління освіти і науки Білоцерківської міськоїх ради, затвердженого рішення Білоцерківської міської ради від 25.02.2021 № 352-10-VIII, (надалі - Положення), управління - виконавчий орган Білоцерківської міської ради, який утворюється міською радою, є підзвітним і підконтрольним Білоцерківській міській раді, підпорядковується виконавчому комітету Білоцерківської міської ради та міському голові, а з питань здійснення делегованих повноважень - відповідним органам виконавчої влади.

Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в Державній казначейській службі України та установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп, власні бланки, ідентифікаційний код та вивіску встановленого зразка.

Управління є органом управління підпорядкованими йому закладами дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, інклюзивно-ресурсними центрами та центрами професійного розвитку педагогічних працівників комунальної власності Білоцерківської міської територіальної громади й іншими підпорядкованими йому комунальними установами галузі освіти.

Управління виконує функції головного розпорядника коштів бюджету Білоцерківської міської територіальної громади та розпорядника освітньої субвенції, субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, субвенції на здійснення переданих видатків для підпорядкованих йому комунальних закладів й установ освіти, інклюзивно- ресурсних центрів, центрів професійного розвитку педагогічних працівників комунальної власності Білоцерківської міської територіальної громади, приватних закладів загальної середньої освіти в межах повноважень і чинного законодавства України.

Здійснює процедуру публічних закупівель відповідно до Закону України Про публічні закупівлі для задоволення власних потреб та потреб закладів і установ освіти комунальної власності Білоцерківської міської територіальної громади, які обслуговуються Централізованою бухгалтерією Управління.

Таким чином. Управління є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Управління допустило бездіяльність в частині оскарження спірних додаткових угод та повернення бюджетних коштів.

У даному випадку уповноваженими суб`єктами владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є визначені прокурором позивачі.

Нездійснення захисту полягає в тому, що визначені прокуром позивачами суб`єкти, як уповноважені суб`єкти владних повноважень, за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, за їх захистом до суду не звернулися, незважаючи на очевидний характер порушень та обізнаність про них.

Враховуючи вище викладене, обґрунтування підставності здійснення представництва інтересів держави прокурором, визначене в позові, судом визнано обґрунтованим, та таким, що цілком узгоджується із вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави та відповідає приписам ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом частин першої-третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом 17.02.2021 між Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради та ТОВ "Екотехноінвест" укладено договір № 25 про постачання електричної енергії споживачу, згідно п. 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору. Договір укладено в наслідок процедур проведених в порядку вимог Закону України Про публічні закупівлі, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Згідно п. 2.2. Договору, обсяг продажу електроенергії у 2021 році становить - 2 649 534 кВт/год.

Відповідно до п. 5.7. Договору, оплата за цим Договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі товарної продукції, який надається Постачальником не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Згідно п. 2.1.1. Додатку З до Договору про постачання електричної енергії № 25 від 17.02.2021 Порядок зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у випадку зміни ціни електричної енергії, зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної сергії на ринку в торговій зоні ОЕС України.

Ціна, зазначена у п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Ціна за одиницю товару може бути змінена не більше як на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 3.3. Договору).

Згідно п.п. 5.2. Договору, спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Так, згідно п. 1 Комерційої пропозиції Додатку 2 до Договору № 25 від 17.02.2021, ціна електричної енергії за 1 кВт/год становить - 1,97 з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. Договору №25 загальна сума вартості цього договору становить 5 219 581,98 грн. в т.ч. ПДВ 869930,33 грн.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України діє в частині постачання електричної енергії з 17.02.2021 до 31.12.2021.

У подальшому, між Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради та ТОВ Екотехноінвест укладено 4 додаткові угоди, а саме:

25.02.2021 укладено додаткову угоду № 2 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 25 від 17.02.2021, якою внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору: ціна ІкВт/год. електричної енергії становить 2,166803 грн. з ПДВ

26.02.2021 укладено додаткову угоду № 3 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 25 від 17.02.2021, якою внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору; ціна ІкВт/год. електричної енергії становить 2,376 грн. з ПДВ.

10.03.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору постачання електричної енергії, якою внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору: ціна ІкВт/год. електричної енергії становить 2,61 грн. з ПДВ

24.03.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору постачання електричної енергії, якою внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору: ціна ІкВт/год. електричної енергії становить 2,832 грн. з ПДВ.

Укладаючи додаткові угоди, сторони вказали, що підставою для внесення змін до первинного договору є коливання ціни електричної енергії на ринку та послалися на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі.

Вбачається, що метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 41 названого Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відтак зазначена норма статті 41 встановлює імператив, згідно з яким зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме згідно пункту 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання ціни товару на ринку (зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків).

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в постановах Верховного Суду України від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 визначено необхідність документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, при внесенні змін до договору закупівлі в частині збільшення ціни за одиницю товару.

Відтак, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, у випадку збільшення ціни, шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Відтак, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Водночас, суд наголошує на тому, що відповідно до позизиції викладеної у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Вбачається, що за наслідками укладених додаткових угод первісна ціна за один кіловат електроенергії збільшилась з 1,97 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 2,832 грн. з ПДВ .

Так, досліджуючи обставни укладення спірних додаткових угод та перевіряючи їх на предмет дотримання імперативних вимог законодавства суд вважає за необхідне зупитинись на наступному.

Так, додатковою угодою № 2 від 25.02.2021 внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору та визначено, що ціна ІкВт/год. електричної енергії становить 2,166803 грн. з ПДВ

В основу підстав збільшення покладено експертний висновок №325/21 від 10.02.2021 про те, що середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) за 1 декаду лютого (01.02-10.02) 2021 року складала 1 698,79 грн/МВт. Год, що у порівнянні з січнем (01.01-31.01)2021 року зросла на 16,15 %.

Судом встановлено, що згідно інформації AT Оператор ринку від 07.02.2023 № 01-14/268, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 25.02.2021 (дату укладення додаткової угоди № 2) становить 1465,87 грн/МВт.год, що свідчить про зменшення вартості електроенергії на ринку на 25,59 % від ціни, яка зазначена у договорі №25 від 17.02.2021 (1970 грн/МВт).

Також судом встановлено, що відповідно до відомостей, наведених на веб-сайті АТ Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у торговій зоні ОЕС України в третій декаді лютого 2021 року (1565,39 грн/МВт.год) була нижчою за середньозважену ціну, що склалась у період укладання Договору №25 у другій декаді лютого 2021 року - 1659,96 грн/МВт.год

Таким чином, збільшення додатковою угодою № 2 від 25.02.2021 ціни за одиницю товару було непропорційним коливанню ціни на ринку, недостатньо обґрунтованим та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору та визначено, що ціна ІкВт/год електричної енергії становить 2,376 грн. з ПДВ.

В основу підстав збільшення покладено експертний висновок №396/21 від 15.02.2021 про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України станом на 15.02.2021 року складала 1799,22 грн/МВт. Відповідно, додатковою угодою від 26.02.2021 №3 до Договору №25 збільшено ціну до 2,376 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, або на 9,65% від ціни попередньої Додаткової угоди №2 (2,166803 грн. з ПДВ за 1 кВт/год). Згідно пункту 3 Додаткової угоди №3, ціна в розмірі 2,376 грн. за 1 кВт/год застосовується з 05.03.2021.

Водночас, судом встановлено, що згідно інформації AT Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 26.02.2021 (дату укладення додаткової угоди № 3) становить 1710,93 грн/МВт.год, що є меншою на 21 % від ціни зазначеної в додатковій угоді № 2., а також є меншою від початкової ціни договору.

Таким чином, збільшення додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 ціни за одиницю товару було непропорційним коливанню ціни на ринку, недостатньо обґрунтованим та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Додатковою угодою № 4 від 10.03.2021 внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору та визначено, що ціна ІкВт/год. електричної енергії становить 2,61 грн. з ПДВ.

В основу підстав збільшення покладено експертний висновок №527/21 від 01.03.2021 про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України станом на 28.02.2021 року складала 1439,69 грн/МВт, а станом на 01.03.2021 - 1753,19 грн/МВт.

Судом встановлено, що згідно інформації AT Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 10.03.2021 (дату укладення додаткової угоди № 4) становить 1236,30 грн/МВт.год, що є меншою на 48 % від ціни зазначеній в додатковій угоді № 3, та відповідно меншою від ціни визначеній на момент укладення договору.

Таким чином, збільшення додатковою угодою № 4 від 10.03.2021 ціни за одиницю товару було непропорційним коливанню ціни на ринку, недостатньо обґрунтованим та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Додатковою угодою № 5 від 24.03.2021 внесено зміни до п.1 Додатку 2 до Договору та визначено, що ціна ІкВт/год електричної енергії становить 2,832 грн. з ПДВ.

В основу підстав збільшення покладено експертний висновок №717/21 від 22.03.2021 про те, що максимальна ціна РДН в ОЕС України за період 15-17 березня 2021 року складала 1453,333 грн/МВт, а за період 18-20 березня 2021 - 2031,303 грн/МВт, тобто зросла на 39,77%.

Так, судом встановлено, що згідно інформації AT Оператор ринку середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні ОЕС України станом на 24.03.2021 (дату укладення додаткової угоди № 5) становить 1327,70 грн/МВт.год., що є меншою на 49 % від ціни зазначеній в додатковій угоді № 4 та відповідно меншою за початкову ціну визначену під час укладення договору.

Таким чином, збільшення додатковою угодою № 5 від 24.03.2021 ціни за одиницю товару було непропорційним коливанню ціни на ринку, недостатньо обґрунтованим та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Наведене свідчить про порушення сторонами спірних правочинів вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, якою передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків повинно відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Встановлено, що жодного факту продажу електроенергії за ціною запропонованою відповідачем, яка стала підставою обрання його переможцем закупівлі, останній позивачу-1 не здійснив, оскільки, фактично одразу відповідач ініціював збільшення ціни товару додатковою угодою № 2, що безпосередньо вказує на умисел сторін правочину щодо порушення конкурентних процедур закупівлі та відсутність наміру дотримуватись умов закупівлі, які були необхідні лише для отримання перемоги у закупівлі.

Відомостей щодо розслідування обставин діяльності керівництва позивача-1 та відповідача щодо вказаних дій спрямованих на штучне усунення конкуренції під час процедури закупівлі за бюджетні кошти та притягнення винних осіб до відповідальності прокуратура суду не надала.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно з позицією Верховного Суду, зокрема викладеній у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, що визначена в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни, а саме кількості підписаних додаткових угод.

Встановлене судом свідчить про порушення діями позивача-1 та відповідача вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Беручи до уваги все вище викладене, суд дійшов висновку, що сторони спірного договору внесли зміни до нього шляхом укладення оспорюваних додаткових угод з порушенням імперативних норм спеціального закону, що регулює спірні правовідносини, а саме вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а відтак позовні вимоги про визнання спірних додаткових угод недійсними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, прокурор вимагає стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 804651,98 грн гривень, як безпідставо надміру сплачених на користь відповідача, обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги посиланням на недійсність додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5.

Згідно приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22 визначено, що ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч. 1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору від 17.02.2021, між позивачем та відповідачем підписано акти приймання-передачі електроенергії щодо прийняття управлінням освіти та науки Білоцерківської міської ради у березені-серпні 2021 року електричної енергії в обсязі 991,065 кв/год, на загальну суму 2 757 050,03 грн.

Встановлено, що за Договором № 25 від 17.02.2021 управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради здійснено оплати на рахунок ТОВ "Екотехноінвест" на загальну суму 2 757 050,03 грн.

З огляду на те, що обсяг отриманої відповідно до оспорюваних угод електричної енергії за березень-серпень 2021 року, склав 991 065 кВт/год, а первісна ціна за договором № 25 за 1кВт/год складала 1,97 з урахуванням ПДВ та тарифів на транспортування електроенергії, тобто позивач-1 повинен був сплатити за відповідний обсяг спожитої електричної енергії 1 952 398,05 грн. (991 065 кВт/год. X 1,97 грн. = 1 952 398,05 грн.).

Водночас, з урахуванням змін ціни визначених у визнаних судом недійсними додаткових угодах - сплатив 2 757 050,03 грн.

З цих підстав, суд визнає різницю в 804 651,98 грн. (2 757 050,03 грн. - 1 952 398,05 грн. = 804 651,98 грн.) безпідставно сплаченою.

З огляду на вищевикладене, враховуючи висновок суду про недійсність спірних додаткових угод №2, №3, №4, та №5 вимоги прокурора про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 804 651,98 гривень підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

Витрати прокуратури по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії від 17.02.2021 № 25 укладені між Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 02143809) та Товариством 3 обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (код ЄДРПОУ 34933742), а саме: №2 від 25.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 10.03.2021, №5 від 24.03.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 59) на користь Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (вул. Шевченка, 122, м. Біла Церква, Київської області, 09100, код ЄДРПОУ 02143809) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 804651,98 грн (вісімсот чотири тисячі шістсот п`ятдесят одна грн. 33 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 59) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2; отримувач прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 14753,78 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 30.11.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз