Рішення

від 30.11.2023 по справі 914/3021/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 Справа № 914/3021/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу

за позовом: Державної організації «Івано-Франківський національний академічний театр імені Івана Франка», м. Івано - Франківськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Лейбл Ентертеймент Україна», м. Львів,

про стягнення заборгованості,

ІСТОРІЯ РОГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державної організації «Івано-Франківський національний академічний театр імені Івана Франка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Лейбл Ентертеймент Україна» про стягнення заборгованості в розмірі 3 599,11 грн.

Ухвалою від 13.10.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №06-2023 від 29.03.2023 у зв`язку з чим заборгованість перед позивачем становить 3 599,11 грн.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, пояснень по суті позовних вимог не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості не представив, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Державною організацією «Івано Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана-Франка» (далі Театр, Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛЕЙБЛ ЕНТЕРТЕЙМЕНТ УКРАЇНА» (далі - Замовник, Відповідач) 29.03.2023 укладено договір про надання послуг (виконання робіт) №06-2023 (далі - Договір).

Відповідно до 2.1 Договору передбачено, що Виконавець надає Замовнику послуги у вигляді розміщення банера на фасаді будівлі театру за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 42.

Пунктом 2.2 передбачено, що вартість надання послуг становить: 1 00,00 грн за одну добу за 1 місце для розміщення. Відповідно до п. 2.3 Договору розміщення банеру здійснюється строком на 21 добу.

Згідно п. 1.1 Виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п.2.1 цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Прийняття Замовником послуг оформляється актом надання послуг.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання акту.

Так, 18.04.2023 між сторонами підписано Акт надання послуг (виконання робіт) №1 до Договору №06-2023 згідно якого Виконавцем повністю виконані його зобов`язання, а загальна вартість послуг становить 2 100,00 грн з ПДВ. В Акті зазначено, що Замовник претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) не має.

Згідно п. 4.2.3 Договору Замовник зобов`язаний оплачувати послуги на умовах та в порядку зазначеному в п. 3.1 цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством.

Пункт 5.4 Договору передбачає, що за порушення строків оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення: а в разі прострочення понад 30 календарних днів, Замовник сплачує Виконавцю додатковий Штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості.

Позивачем донараховано 1 050,00 грн штрафу (2 100,00 грн * 50 % = 1 050,00 грн) та пеню у сумі 449,11 грн.

Позивач листом № 255-01-08 від 12.07.2023 звертався до Відповідачапро сплату заборгованості в досудовому порядку, однак поштове відправлення повернуто наадресу Театру за закінченням терміну зберігання.

ОЦІНКА СУДУ

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини другої ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою етапі 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинили на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати, майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами першою, третього та п`ятою ст. 626 ЦКУ встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатим, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якою визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за актом № 1 від 18.04.2023, який підписаний сторонами без зауважень, скріплений печатками та є безумовною підставою для оплати наданих послуг.

Отже, зобов`язання Відповідача з Договором щодо оплати вартості наданих послуг не виконане та прострочене.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатній сум) боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно із п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошовою зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Судом перевірено розрахунки пені та штрафу і встановлено, що такі проведено вірно.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6021 від 04.10.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 684,00 грн покласти на відповідача.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247-252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Лейбл Ентертеймент Україна» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 253, ЄДРПОУ 44857815) на користь Державної організації «Івано Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка» (76008, м. Івано Франківськ, вул. Незалежності, 42, ЄДРПОУ 02225447) кошти в сумі 3 599,11 грн за договором про надання послуг (виконання робіт) №06-2023 від 29.03.2023 та судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Горецька З.В.