Рішення

від 21.11.2023 по справі 922/3051/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023м. ХарківСправа № 922/3051/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області, м.Харків (адреса: 61098, м.Харків, Григорівське шосе,55), в інтересах держави, в особі Липецької сіліьської військової адміністрації Харківського району Харківської області, с.Липці, Харківський р-н, Харківська обл. (адреса: 62414, Харківська обл., Харківський р-н, с.Липці, вул.Покровська, 5) до Фермерського господарства "Лук`янцівське", с.Борисівка (адреса: 62412, Харківська обл., Харківський р-н, с.Борисівка, вул.Яблунева,1) про стягнення коштів, розірвання договорів та повернення земельних ділянок за участю представника:

прокурор - Клейн Л.В. (посвідчення №072868 від 01.03.2023 року);

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області до Фермерського господарства "Лук`янцівське", в якій просить суд:

- стягнути з Фермерського господарства «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) на користь Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) заборгованість з орендної плати за землю у сумі 474 935,93 гривень;

- розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19388526);

- розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0150 площею 8,7151 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19253203);

- розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19250510);

- розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19153600);

- розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19154325);

- розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0160 площею 8,1079 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19153947);

- зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га;

- зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0150 площею 8.7151 га;

- зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га;

- зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га;

- зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ; 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га;

- зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0160 площею 8,1079 га.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2023 року позовну заяву залишено без руху.

20.07.2023 року прокурор надав до суду заяву (вх.№19012) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 відкрито провадження у справі 922/3051/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.08.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 19.09.2023 року.

Протокольною ухвалою суду від 19.09.2023 року було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.10.2023 року.

Протокольною ухвалою суду від 10.10.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 21.11.2023 року.

Прокурор у судовому засіданні 21.11.2023 року позов підтримував.

Позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 62412, Харківська обл., Харківський р-н, с.Борисівка, вул.Яблунева,1.

Однак, ухвали повернулись до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

Також, ухвали суду були направлені на адреси засновників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак були повернуті до суду без вручення, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на "за закінченням терміну зберігання", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов`язковою не визнавалася, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.12.2016 року між фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) укладено договори оренди землі, предметом яких є користування ОСОБА_1 на умовах оренди земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими за межами населеного пункту на території Лук`янцівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Метою надання земельних ділянок в оренду, згідно з п. 14 договорів, є ведення фермерського господарства.

Вказані договори оренди укладені щодо наступних земельних ділянок:

- щодо земельної ділянки кад.№6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (багаторічні насадження);

- щодо земельної ділянки кад.№6325182300:01:004:0150 площею 8,7151 га, землісільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя багаторічні насадження):

- щодо земельної ділянки кад.№6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (багаторічні насадження);

- щодо земельної ділянки кад.№6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (багаторічні насадження);

- щодо земельної ділянки кад.№6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (багаторічні насадження):

- щодо земельної ділянки кад.№6325182300:01:004:0160 площею 8,1079 га. Землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (багаторічні насадження).

Відповідно до умов зазначених вище договорів оренди землі (далі - Договори) орендодавець зобов`язався передати в користування земельні ділянки у стані, що відповідає умовам Договорів, а орендар зокрема забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати орендну плату з урахуванням змін коефіцієнтів індексації.

Пунктом 9 Договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 11 Договорів орендна плата вноситься частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься орендна плата.

Згідно з п. 14 Договорів земельні ділянки передано ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

Пунктами 27 Договорів визначено, що Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату з урахуванням змін коефіцієнтів індексації.

Водночас, пунктом 24 Договорів передбачено, що Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 32 Договорів дія договору припиняється шляхом їх розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п.33 Договорів розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі несплати орендної плати більше ніж за три місяці.

Пунктом 36 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Умовами п. 8 Договорів визначено строк їх дії - 14 років.

21.02.2017 року право оренди ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, 17.03.2017 року ОСОБА_1 співзаснувала фермерське господарство «Лук`яннівське» (код ЄДРПОУ: 41219687).

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відповідно до наказу Головного управління від 07.12.2020 року №11-ОТГ земельні ділянки з кадастровими номерами 6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га; 6325182300:01:004:0150 площею 8,7151 га; 6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га; 6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га; 6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га; 6325182300:01:004:0160 площею 8,1079 га було передано у комунальну власність територіальній громаді в особі Липецької сільської ради.

Водночас, відповідно п.3 ч.1, ч.5 ст.78 до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках передбачених законами України «Про військово - цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Відповідно до статті ч.2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Відповідно до ч.11 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади:

3-1) з підстав, зазначених в абзаці другому частини другої цієї статті, - з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів).

Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» №680/2022 від 01.10.2022, який набрав чинності з 06.10.2022, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено, зокрема, Липецьку сільську військову адміністрацію Харківського району Харківської області.

Обсяг повноважень військових адміністрацій визначений Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, згідно із статтею 15 зазначеного Закону «Повноваження військових адміністрацій», військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у сфері земельних правовідносин військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Окремо слід зазначити, що відповідно до Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, уповноваженим державою органом у правовідносинах щодо розпорядження спірними земельними ділянками є Липецька сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області.

Щодо учасників спірних правовідносин суд звертає увагу на наступне.

Так, Договори оренди, з позовом про розірвання яких звернувся прокурор, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 .

Відповідачем за вказаним позовом визначено ОСОБА_4 як орендаря земельних ділянок за оспорюваними договорами оренди та свівзасновника ФГ «Лук`яннівське».

Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі №606/2032/16-ц; від 31.10.2018 року у справі №677/1865/16ц; від 13.02.2019 року у справі №666/1188/16-ц, після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації останнього обов`язки орендаря/землекористувача такої земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Зокрема, як відзначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі №606/2032/16-ц: «можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерські господарства с юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що у цій справі спір стосується земельної ділянки, наданої фермерському господарству в оренду.

Спори юридичних осіб, зокрема органів державної впади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства».

Окремо слід зазначити, що прокурор вже звертався з позовом до суду з аналогічним предметом та тотожних підстав в порядку цивільного судочинства (справа №635/1919/21).

Відповідачем за вказаним позовом визначено ОСОБА_1 як орендаря земельних ділянок за оспорюваними договорами оренди.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13.04.2021 у вказаній справі відкрито провадження за вказаним позовом прокурора та прийнято його до розгляду.

Водночас, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.01.2022 провадження у справі за вказаним позовом прокурора закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування зазначеної ухвали судом вказано, що згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 13.02.2019 у справі № 666/1188/16-ц, після укладання договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації останнього обов`язок орендаря/землекористувача такої земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Щодо відсутності підстав залучення до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області суд приймає до уваги наступне.

Дійсно, станом на момент укладення спірних договорів оренди, органом державної влади, який відповідно до закону передає земельні ділянки у власність або користування було Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до наказу Головного управління від 07.12.2020 року №11-ОТГ, у комунальну власність Липецькій сільській раді було передано 186 земельних ділянок, у тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами 6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га; 6325182300:01:004:0150 площею 8,7151 га; 6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га; 6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га; 6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га; 6325182300:01:004:0160 площею 8,1079 га. Тобто, земельні ділянки, що є об`єктами оренди за договорами, з позовом про стягнення заборгованості за якими та розірвання цих договорів звернувся прокурор.

Відповідно до пункту 58 Закону України 1423-ІХ від 28.04.2021 року внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема розділ X «Перехідні положення» доповнено пунктом 24, яким встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій.

Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га; 6325182300:01:004:0150 площею 8,7151 га; 6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га; 6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га; 6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га; 6325182300:01:004:0160 площею 8,1079га перебувають у комунальній власності. Розпорядником цих земель є Липецька сільська військова адміністрація Харківської області, яку визначено прокурором як позивача.

Таким чином, в силу Закону відбулась зміна сторони (орендодавця) у спірних договорах - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

У зв`язку із набранням чинності Закону України 1423-ІХ, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не належить розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах територіальних громад.

Крім того, суд приймає до уваги, що плата за землю складається із земельного податку, який сплачують постійні користувачі та власники земельних ділянок, та орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності.

Плата за землю, відповідно до умов Податкового кодексу України, належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, рішення суду у цій справі не вплине на права та обов`язки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Підставою звернення прокурором до суду з цим позовом є те, що упродовж 2020-2022 років орендна плата орендарем взагалі не сплачувалась.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до суду із заявами про захист інтересів держави та брати участь у цих справах.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з чч.1,3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Слід зазначити, що пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у земельній сфері.

Таким чином, звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земель державної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

В даному випадку, внаслідок невиконання відповідачем умов договору та норм чинного законодавства порушуються інтереси держави, в особі Липецької сільської ради як власника спірної земельної ділянки, зокрема, щодо можливості ефективного використання та розпорядження зазначеною земельною ділянкою.

У зв`язку з цим, у прокурора виникає не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 14 Конституції України та ч. 1 ст. 148 Господарського кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України право на звернення із позовом про захист права власності належить власнику цієї земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої статті 51 Водного кодексу України, водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування встановлені статтею 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої цієї статті сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, який набрав чинності з 27.05.2021 на підставі Закону №1423-IX, встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно - заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Згідно з вимогами статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 за № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 за №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», передано із державної власності, а Липецькою сільською радою прийнято в комунальну власність земельні ділянки, у тому числі які перебувають в користуванні відповідача на умовах оренди.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Як вже зазначалось вище, 13.01.2021 право комунальної власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за Липецькою сільською радою.

З огляду на викладене, Липецька сільська рада є на даний час власником спірних земельних ділянок.

Водночас, відповідно п.3 ч.1, ч.5 ст.78 до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках передбачених законами України «Про військово - цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» №680/2022 від 01.10.2022, який набрав чинності з 06.10.2022, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено, зокрема, Липецьку сільську військову адміністрацію Харківського району Харківської області.

Таким чином, уповноваженим державою органом у правовідносинах щодо розпорядження спірними земельними ділянками є Липецька сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах вказаного органу прокурор захищає інтерес держави, який полягає у забезпеченні правопорядку в сфері використання та охорони земель, ефективного використання земельних ресурсів. Несплата орендної плати ставить під загрозу повноту надходжень до місцевого бюджету грошових коштів та в, умовах дефіциту бюджетних коштів, суттєво порушує економічні інтереси держави, призводить до невиконання соціальних та економічних програм, до невиконання його дохідної частини.

Звертаючись до суду з позовом прокурором переслідується мета розірвання договору оренди землі, у зв`язку з неналежним виконанням суб`єктом підприємницької діяльності вимог договірних зобов`язань внаслідок систематичної несплати орендної плати за землю, а тому, вимагає вжиття заходів реагування.

Неприпинення дії цього договору та неповернення земельних ділянок порушує право відповідача на розпорядження власністю в інтересах держави з метою забезпечення виконання дохідної частини місцевого бюджету.

Окремо слід зазначити, що Велика палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» 08.05.2023 прокурором направлено відповідний лист-повідомлення до Липецької сільської військової адміністрації про необхідність вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки у розпорядження міської ради.

Від позивача отримано листа від 19.05.2023 з якого наміру вжиття відповідних заходів не простежується.

При цьому заходи щодо повернення орендованих спірних земельних ділянок в судовому порядку уповноваженим органом не вживались.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Положеннями статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 4 ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, відповідно до п. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.290.1 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов спірних договорів оренди землі (далі - Договори) орендодавець зобов`язався передати в користування земельні ділянки у стані, що відповідає умовам Договорів, а орендар зокрема забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати орендну плату з урахуванням змін коефіцієнтів індексації.

Пунктом 9 Договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 11 Договорів орендна плата вноситься частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься орендна плата.

Пунктами 27 Договорів визначено, що Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату з урахуванням змін коефіцієнтів індексації.

Водночас, пунктом 24 Договорів передбачено, що Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно листа Липецької сільської військової адміністрації №861 від 26.06.2023 за спірними договорами станом на 01.03.2022 обліковується заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 474935,93 грн, яка складається з суми щомісячних платежів та не включає фінансових санкцій.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок орендної плати, здійснений Липецькою СВА, та встановлено, що він відповідає дійсності, заборгованість по сплаті орендних платежів виникла після створення ОСОБА_1 . Фермерського господарства.

Відповідно до п. 32 Договорів дія договору припиняється шляхом їх розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п.33 Договорів розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі несплати орендної плати більше ніж за три місяці.

Пунктом 36 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Умовами п. 8 Договорів визначено строк їх дії -14 років.

За загальними підставами, відповідно до вимог ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованою земельною ділянкою, як це передбачено договором, є істотним.

Відповідно до п. «д» ст. 141 Земельного Кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Несплата орендних платежів є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 ЦК України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору.

В пункті 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) роз`яснено, що при розгляді справ зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1,13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця с своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до висновків Верховного Суду України у разі систематичного невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Отже, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

Зважаючи на викладені вище норми чинного законодавства та умови договорів оренди землі, систематичні порушення орендарем взятих на себе за цими договорами зобов`язань щодо своєчасного внесення орендної плати, є підставою для розірвання вказаних договорів і повернення земельних ділянок Липецькій сільській територіальній громаді.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем обставини справи не спростовані, доказів погашення заборгованості до суду не надано.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та відповідачем не спростовані.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Лук`янцівське» (адреса: 62412, Харківська обл., Харківський р-н, с.Борисівка, вул.Яблунева,1; код ЄДРПОУ 41219687) на користь Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (адреса: 62414, Харківська обл., Харківський р-н, с.Липці, вул.Покровська, 5; код ЄДРПОУ 44707228) заборгованість з орендної плати за землю у сумі 474935,93 гривень;

3. Розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19388526);

4. Розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0150 площею 8,7151 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19253203);

5. Розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19250510);

6. Розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19153600);

7. Розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19154325);

8. Розірвати договір оренди землі від 15.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0160 площею 8,1079 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19153947);

9. Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0149 площею 10,9158 га;

10. Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0150 площею 8.7151 га:

11. Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0151 площею 9,6725 га;

12. Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0152 площею 8,0908 га;

13. Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ; 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0153 площею 9,7632 га;

14. Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району, Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004.:0160 площею 8,1079 га.

15. Стягнути з Фермерського господарства «Лук`янцівське» (адреса: 62412, Харківська обл., Харківський р-н, с.Борисівка, вул.Яблунева,1; код ЄДРПОУ 41219687) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 39332,04 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" листопада 2023 р.

СуддяК.В. Аріт