Рішення

від 23.11.2023 по справі 922/3966/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2023м. ХарківСправа № 922/3966/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ: 00015622) до 1) Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (вул. Полтавський шлях, буд. 22, м.Харків, 61052; код ЄДРПОУ: 38878848) , 2) Комуністичної партії України (вул. Борисоглібська, буд. 7, м.Київ, 04070; код ЄДРПОУ: 00049147) про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації, за участю представників:

позивача - Литовченко Ю.С.,

відповідача (1) - не з`явився;

відповідача (2) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України 08.09.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" т Комуністичної партії України про:

- визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Карла Лібкнехта (вул. Благовіщенська), буд. 15, приміщення 12, м. Лозова, Харківська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 173096363110, укладеного 18.06.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) та Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (код ЄДРПОУ: 38878848, вул. Полтавський шлях, буд. 22. м.Харків, Харківська область, 61052), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П. та зареєстрований за № 1394;

- скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (код ЄДРПОУ: 38878848; вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, Харківська область, 61052) на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Карла Лібкнехта (вул. Благовіщенська), буд. 15, приміщення 12, м. Лозова, Харківська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 173096363110.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. В ході виконання вказаного судового рішення було встановлено, що після подання позовної заяви Міністерством юстиції України у справі № 826/9751/14, Комуністичною партією України було відчужено належне їй майно на користь Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" на підставі договору дарування нерухомого майна 18.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П. та зареєстрованого за №1394, який позивач вважає фіктивним та таким, який підлягає визнанню недійсним в силу вимог ст. 234 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 позовну заяву Міністерства юстиції України було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3966/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Вказаною вище ухвалою було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме належним чином завіреної копії договору дарування нерухомого майна від 18.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П. та зареєстрованого за № 1394, у Харківського обласного державного нотаріального архіву, Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", Комуністичної партії України. Також цією ухвалою було встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.

26.10.2023 на виконання ухвали господарського суду від 11.09.2023 Харківським обласним державним нотаріальним архівом було надано фотокопію договору дарування № 1394 від 18.06.2015, яку долучено судом до матеріалів справи.

Відповідачі наданим їм процесуальним правом не скористалися, відзивів на позовну заяву не надали.

Протокольною ухвалою господарського суду від 09.11.2023 підготовче провадження у справі № 922/3966/23 було закрито; розгляд справи по суті призначено на 23.11.2023 о 14:40.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.11.2023, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились; про причину неявки суд не повідомили.

Копії ухвал господарського суду від 11.09.2023, 10.10.2023, 09.11.2023, надіслані на адреси відповідача-1 та відповідача-2, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також у позовній заяві, повернуті до господарського суду без вручення адресатам у зв`язку з їх відсутністю за вказаними адресами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про інші адреси відповідачів у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

08.07.2014 на сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://msnjust.gov.ua/news/ministry/ministerstvo-yustitsii-podalopozov-pro-zaboronu- komunistichnoi-partіi-ukraini-20069 була розміщена інформація щодо подання Міністерством юстиції України позову про заборону Комуністичної партії України.

Вищевказану позовну заяву було подано Мін`юстом за результатами аналізу великої кількості доказової бази, що була надана правоохоронними органами, Службою безпеки України та Генпрокуратурою стосовно незаконних дій Комуністичної партії України, спрямованих на підтримку сепаратистів на сході України, підтримку військової агресії та захоплення Криму Російською Федерацією, заклики до зміни територіальної цілісності та конституційного ладу України, організацію та проведення сепаратистських мітингів, фінансування та забезпечення матеріально-технічною базою, зокрема, зброєю, терористичних організацій, підтримку псевдо референдумів та фейкових республік на сході України.

11.07.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва було відкрито провадження у справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії.

Вказана справа розглядалась понад восьми років.

Ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено. Заборонено діяльність Комуністичної партії України. Передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Згідно з пунктом 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896 (далі Порядок), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема, за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави (пункт 3 Порядку).

Міністерством юстиції надано наказ від 07.11.2022 № 4964/5 "Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (ідентифікаційний код юридичної особи 00049147), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передасться у власність держави", до якою вносились відповідні зміни.

Водночас, опрацюванням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що після відкриття 11.07.2014 судом провадження в адміністративній справі про заборону партії Комуністичною партією України відчужено близько 150 об`єктів нерухомого майна, в тому числі нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Карла Лібкнехта (вул. Благовіщенська) буд 15, приміщення 12, м. Лозова, Харківська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна - 173096363110 (далі - спірне майно), яке відчужено на підставі договору дарування від 18.06.2015 № 1394, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражею І.П. (далі - спірний Договір).

Згідно з інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 № 342884759, набувачем спірного майна на підставі спірного Договору дарування, стала Громадська організація "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", керівником якої є ОСОБА_2 (PНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру громадських формувань, ОСОБА_2 є членом керівних органів Харківської обласної організації Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 22705066).

З огляду на викладене, позивач вважає, що у даному випадку сторони правочину знали заздалегідь, що такий договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж ним передбачені, тобто між відповідачами було умисно укладено фіктивний правочин.

На думку позивача, укладення спірного договору спрямоване не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

Отже, оскільки саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, позивач є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши на їх підставі усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу приписів статті 215 ЦК України, недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що 18.06.2015 між Комуністичною партією України, як "Дарувальником" та Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", як "Обдаровуваною" був укладений договір нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П. та зареєстрований за № 1394.

За умовами вказаного договору Комуністичною партією України безоплатно було передано належне їй нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Карла Лібкнехта (вул. Благовіщенська), буд. 15, приміщення 12, м.Лозова, Харківська область, Громадській організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню".

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При чому такі цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення договору дарування з метою приховання майна від конфіскації), або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/1168/16-ц зазначено, що "відповідно до змісту статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначено, що "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

Як зазначено вище, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, заборонено діяльність Комуністичної партії України; передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Частиною другою ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні", у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14, було встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

При цьому частиною 3 ст. 105 ЦК України, у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до Цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Судом враховується, що розгляд справи № 826/9751/14 тривав з 2014 року.

Суд приймає до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні".

Так, статтю 21 Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Як зазначалося вище, перехід належного Партії та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Мін`юст, який виступає кредитором у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що укладання договору дарування від 18.06.2015 між Комуністичною партією України та Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" відбулося після відкриття 11.07.2014 провадження у справі № 826/9751/14.

Крім того, із наявних матеріалів справи вбачається, що набувачем за спірним договором стала Громадська організація "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", керівником якої є ОСОБА_2 (PНОКПП НОМЕР_1 ) та який за відомостями з Єдиного реєстру громадських формувань є членом керівних органів Харківської обласної організації Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 22705066), що свідчить про пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно другого відповідача внаслідок заборони діяльності його партії за рішенням суду.

За таких обставин, спірний договір кваліфіковано судом, як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин.

Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, договір дарування, укладений 18.06.2015 між Комуністичною партією України та Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання спірного договору дарування від 18.06.2015 недійсним, в силу ст. 216 Цивільного кодексу України, вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин, вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" на нерухоме майно, а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Карла Лібкнехта (вул. Благовіщенська), буд. 15, приміщення 12, м. Лозова, Харківська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 173096363110, також підлягають задоволенню.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міністерства юстиції України є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Карла Лібкнехта (вул. Благовіщенська), буд. 15, приміщення 12, м. Лозова, Харківська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 173096363110, укладений 18.06.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) та Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (код ЄДРПОУ: 38878848, вул. Полтавський шлях, буд. 22. м. Харків, Харківська область, 61052), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П. та зареєстрований за № 1394.

Скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (код ЄДРПОУ: 38878848; вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, Харківська область, 61052) на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Карла Лібкнехта (вул. Благовіщенська), буд. 15, приміщення 12, м. Лозова, Харківська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 173096363110.

Стягнути з Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (вул. Полтавський шлях, буд. 22, м.Харків, 61052; код ЄДРПОУ: 38878848) на користь Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ: 00015622) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Стягнути з Комуністичної партії України (вул. Борисоглібська, буд. 7, м.Київ, 04070; код ЄДРПОУ: 00049147) на користь Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ: 00015622) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "30" листопада 2023 р.

СуддяН.М. Кухар