ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2023м. ХарківСправа № 922/4047/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнфорс" (61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, оф. 10), 2. Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, Павлівський майдан, буд. 4), 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні першого відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:
позивача - Вишневецька Т.А., ордер АХ №1148437 від 12.09.2023,
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнфорс", 2. Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати трудові відносини ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) із Товариством з обмеженою відповідальністю Грейнфорс (код ЄДРПОУ: 39936439, адреса: 61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, офіс 10) припиненими з 28.08.2023у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажання на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України;
- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 40214227, адреса: 61003, м. Харків, Павлівський Майдан, буд. 4) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (відомості) про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнфорс (код ЄДРПОУ: 39936439, адреса: 61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, офіс 10) та особу, яка може вчиняти дії від імені вказаної юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.10.2023 о 10:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2023 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні першого відповідача - ОСОБА_2 та підготовче засідання відкладено на 31.10.2023 о 12:00.
16.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 28014) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
16.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив (вх. №28113), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
19.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №28519) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі № 922/4047/23 відкладено підготовче засідання на 07.11.2023 о 12:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4047/23 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2023 о 12:30.
28.11.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява (вх. №32619) в якій позивач просить суд залишити судові витрати у справі за позивачем.
Позивач у судове засідання 28.11.2023 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач 1 у судове засідання 28.11.2023 не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи по суті повідомлявся своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.09.2023, ухвали від 10.10.2023, ухвали від 31.10.2023, ухвали від 07.11.2023 які надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнфорс" (код ЄДРПОУ 39936439) повернулись до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою за закінченням терміну зберігання.
Відповідач 2 у судове засідання 28.11.2023 не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи по суті повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді, а саме "Ухвала-повідомлення" від 07.11.2023 до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні першого відповідача у судове засідання 28.11.2023 не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи по суті повідомлявся своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копії ухвали суду від 10.10.2023, ухвали від 31.10.2023, ухвали від 07.11.2023 неможливо направити на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні першого відповідача - ОСОБА_2 , оскільки відправлення кореспонденції Акціонерним товариством «Укрпошта» не відправлено у зв`язку із призупиненням приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв`язку у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, а саме до поштового відділення 63722, про що складено відповідні акти.
Також, з метою повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні першого відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідачів та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
28.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку, вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнфорс, оформленого протоколом №1 від 05.08.2015 директором Товариства призначено Вітренко Ганну Володимирівну (до шлюбу ОСОБА_3 ).
На підставі наказу №1 від 11.08.2015 позивач приступив до виконання обов`язків в якості директора Товариства з 12.08.2015 року, про що також 28.02.2012 здійснено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками (засновниками) Товариства є ОСОБА_1 , якій належить 40% статутного капіталу Товариства, та ОСОБА_2 , якому належить 60% статутного капіталу Товариства.
У зв`язку із небажанням позивача перебувати на посаді директора Товариства нею прийнято рішення звільнитися за власним бажанням.
Так, із обставин справи слідує, що 24.07.2023 позивачем складено та направлено засобами поштового зв`язку із описом вкладення на адресу загальних зборів Товариства та учасників (засновників) Товариства відповідну заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Обґрунтовуючи власні позовні вимоги, позивач вказує, що відповідно до вимог статей 31, 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю Позивачем як директором Товариства з власної ініціативи скликані загальні збори Товариства на 27.08.2023 р. о 10 год. 00 хв. за адресою: 61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, офіс 10, про що складено та направлено засобами поштового зв`язку з описом вкладення на адреси учасників (засновників) Товариства відповідне повідомлення про скликання загальних зборів з наступним порядком денним:
1) Звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЙНФОРС (код ЄДРПОУ: 39936439) з 28.08.2023 р. на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
2) Обрання та призначення на посаду нового директора Товариства та покладення на нього обов`язку організувати реєстрацію відповідних змін.
Однак, загальні збори учасників Товариства, проведення яких було заплановано на 27.08.2023 року о 10 год. 00 хв. за адресою: 61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, офіс 10, не відбулися у зв`язку з неявкою учасника (засновника) Товариства ОСОБА_2 , якому належить 60% статутного капіталу. Вказаний факт зафіксовано Позивачем протоколом загальних зборів учасників (засновників) Товариства №1 від 27.08.2023 року.
Крім того, факт неявки учасника (засновника) Товариства ОСОБА_2 для участі у загальних зборах також було зафіксовано Актом від 27.08.2023 року, складеним адвокатом Вишневецькою Т.А. у присутності двох фізичних осіб.
На переконання позивача, останнім повністю дотримано приписи законодавства щодо порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений ст. 38 Кодексу законів про працю України, а також порядок скликання загальних зборів учасників Товариства, встановлений статтями 31, 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
Обґрунтовуючи вимоги про зобов`язання другого відповідача провести реєстраційну дію та внести відповідні зміни до відомостей про керівника Відповідача 1, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач у позові посилається на те, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством за рішенням суду має супроводжуватись виключенням відомостей про директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Другий відповідач не визнав позовні вимоги про зобов`язання Департамент реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (відомості) про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнфорс (код ЄДРПОУ 39936439) та особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, утому числі підписувати договори, тощо. Заперечуючи проти позову в цій частині у своєму відзиві наголошує про те, що зазначені вимоги звернені до суб`єкта реєстрації та суперечать нормам чинного законодавства у сфері державної реєстрації, оскільки жодного звернення з боку позивача до органів державної реєстрації прав не було, а Закон передбачає обов`язковість реєстратора здійснювати реєстраційні дії по будь-якому зверненню, а не за власної ініціативи, тому підстави для зобов`язання державного реєстратора здійснити дії, які безпосередньо віднесені до його компетенції вважаємо відсутні. Другим відповідачем також зазначено про те, що рішення суду про визнання трудових правовідносин припиненими є підставою для внесення уповноваженим органом відповідних змін до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі в силу повноважень, покладених на такий орган законодавством, при цьому, що нормами Закону визначена множинність суб`єктів, які мають повноваження на проведення реєстраційних дій та для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу заявник має право звернутись із заявою та необхідними документами до будь-якого державного реєстратора, визначеного Законом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнфорс, оформленого протоколом №1 від 05.08.2015 директором Товариства призначено Вітренко Ганну Володимирівну (до шлюбу ОСОБА_3 ).
На підставі наказу №1 від 11.08.2015 позивач приступив до виконання обов`язків в якості директора Товариства з 12.08.2015 року, про що також 28.02.2012 здійснено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками (засновниками) Товариства є ОСОБА_1 , якій належить 40% статутного капіталу Товариства, та ОСОБА_2 , якому належить 60% статутного капіталу Товариства.
У зв`язку із небажанням позивача перебувати на посаді директора Товариства нею прийнято рішення звільнитися за власним бажанням.
Так, із обставин справи слідує, що 24.07.2023 позивачем складено та направлено засобами поштового зв`язку із описом вкладення на адресу загальних зборів Товариства та учасників (засновників) Товариства відповідну заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (а.с. 26).
Відповідно до вимог статей 31, 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю Позивачем як директором Товариства з власної ініціативи скликані загальні збори Товариства на 27.08.2023 р. о 10 год. 00 хв. за адресою: 61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, офіс 10, про що складено та направлено засобами поштового зв`язку з описом вкладення на адреси учасників (засновників) Товариства відповідне повідомлення про скликання загальних зборів (а.с. 25) з наступним порядком денним:
1) Звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнфорс (код ЄДРПОУ: 39936439) з 28.08.2023 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
2) Обрання та призначення на посаду нового директора Товариства та покладення на нього обов`язку організувати реєстрацію відповідних змін.
Однак, загальні збори учасників Товариства, проведення яких було заплановано на 27.08.2023 року о 10 год. 00 хв. за адресою: 61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, офіс 10, не відбулися у зв`язку з неявкою учасника (засновника) Товариства ОСОБА_2 , якому належить 60% статутного капіталу. Вказаний факт зафіксовано Позивачем протоколом загальних зборів учасників (засновників) Товариства №1 від 27.08.2023 року.
Крім того, факт неявки учасника (засновника) Товариства ОСОБА_2 для участі у загальних зборах також було зафіксовано Актом від 27.08.2023 року, складеним адвокатом Вишневецькою Т.А. у присутності двох фізичних осіб.
На переконанням позивача, він вжив всіх заходів задля розірвання трудових відносин, але в результаті бездіяльності засновника ТОВ Грейнфорс вважає, що його право на припинення трудових відносин порушене.
Таким чином, позивачем наголошено про те, що останнім повністю дотримано приписи законодавства щодо порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений ст. 38 Кодексу законів про працю України, а також порядок скликання загальних зборів учасників Товариства, встановлений статтями 31, 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2020 по справі № 910/7164/19, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Згідно з ч. 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Як було встановлено судом, 24.07.2023 направлено заяву про звільнення з посади директора ТОВ «Грейнфорс» за власним бажанням (т.с. 1 а.с. 26).
Однак станом на момент звернення до суду питання про звільнення позивача з посади директора не вирішено.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд від 24.12.2019 у постанові по справі № 758/1861/18.
Передбачений частиною 1 статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.
У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що 24.07.2023 позивачем була направлена на адресу ТОВ «Грейнфорс» заява про звільнення з посади директора. Вказані докази свідчать про дотримання ОСОБА_1 вимог закону щодо реалізації свого права на припинення трудових відносин із товариством.
Проте, невирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення за власним бажанням працівника з посади директора є порушенням прав позивача.
Таким чином, за висновками суду, уповноважений на звільнення директора орган ТОВ «Грейнфорс» проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, бездіяльністю відповідача, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені з 28.08.2023 року , однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, а тому, враховуючи встановлені судом обставини справи, які ніким не оспорюються та наведені норми права, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання трудового договору з ТОВ «Грейнфорс» з 28.08.2023 року та визнання його повноважень як директора ТОВ «Грейнфорс» припиненими підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.
Позивач просить зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (відомості) про Вітренко Ганну Володимирівну як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнфорс та особу, яка може вчиняти дії від імені вказаної юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо.
Суд звертає увагу на тому, що у частині 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Слід зазначити, що у постанові від 24.12.2019 року по справі №758/1861/18 (провадження №61-4911св18) Верховний Суд зазначив, що суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.
Також в постанові від 17.03.2021 року у справі №761/40378/18 (провадження №61-18255св19) Верховний Суд зробив висновок, що позовна вимога до відділу державної реєстрації про зобов`язання внести зміни до відомостей з ЄДР шляхом виключення відомостей про керівника ТОВ не може бути звернена до органу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (державного реєстратора такого органу), який зобов`язаний виконати рішення суду щодо припинення трудових відносин керівника юридичної особи з такою особою незалежно від того, чи був цей орган (реєстратор) залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Таким чином, рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, є підставою для здійснення уповноваженим державним органом (державним реєстратором) відповідних реєстраційних дій, передбачених зазначеним вище законом, а суд не вправі втручатися в діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає, як зайва.
При цьому суд звертає увагу на те, що у разі необґрунтованої відмови відповідного державного органу у вчиненні реєстраційних дій на підставі рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, позивач не позбавлений права звернутися до суду у передбаченому законом порядку.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, перший відповідач та третя особа суду не надали, жодного заперечення проти позову від першого відповідача та третьої особи не надійшло.
За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Грейнфорс у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України, з 28.08.2023, відтак - позов підлягає задоволенню частково.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, разом з тим, позивач, у поданій заяві (вх. № 32619 від 28.11.2023) просить суд судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Грейнфорс (код ЄДРПОУ: 39936439, адреса: 61158, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 4, офіс 10) у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, з 28.08.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "29" листопада 2023 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2023 |
Оприлюднено | 01.12.2023 |
Номер документу | 115297906 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жиляєв Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні