Рішення

від 15.11.2023 по справі 925/1010/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Черкаси справа №925/1010/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, 60, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 02911119)

в інтересах держави в особі Медведівської сільської ради (вул.Богдана Хмельницького, 44в, с.Медведівка, Черкаський район, Черкаська область, 20930, ідентифікаційний код 33369798)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» (вул.50 років Визволення, 42, м.Кам`янка, Черкаський район, Черкаська область, 20210, ідентифікаційний код 42446736)

про стягнення 306 170,97 грн, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю прокурора Куліш А.А.,

та представників:

від позивача Добровольський А.В., самопредставництво,

від відповідача Руденко О.І., адвокат,

26.07.2023 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Медведівської сільської ради звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції», у якому просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» заборгованість за договором оренди землі у розмірі 306 170,97 грн з яких 138 792,92 грн - заборгованість з орендної плати, 45013,91 грн штраф, 6231,96 грн 3% річних, 70221,72 грн пеня, 68092,79 грн втрати від інфляції. Прокурор також просить розірвати договір оренди землі від 03.10.2018 на земельну ділянку площею 20,0000 га, кадастровий №7125483500:01:002:1057, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.01.2018 за №33369798 та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» повернути Медведівській сільській раді земельну ділянку площею 20,0000 га з кадастровим №7125483500:01:002:1057. У позовній заяві прокурор також просить суд стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за договором оренди землі та не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою у строк та розмірі, які визначені умовами договору, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за період з 01.06.2020 до 31.05.2023 у сумі 138 792,92 грн, розмір якої разом із нарахованими на нею штрафними санкціями прокурор і просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку. Порушення чинного законодавства, які полягають у систематичній несплаті коштів за використання земельної ділянки комунальної власності, є істотним порушенням умов договору оренди та зумовлюють необхідність у його розірванні з відповідачем та поверненні земельної ділянки у власність територіальної громади.

26.09.2023 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав суду заяву про виправлення описки, у якій уточнив пункт 2 прохальної частини позову та виклав її у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» на користь сільського бюджету с. Медведівка заборгованість за договором оренди землі у розмірі 306 170,97 грн з яких 138 792,92 грн - заборгованість з орендної плати, 45013,91 грн штраф, 6231,96 грн 3% річних, 70221,72 грн пеня, 45910,45 грн втрати від інфляції.

17.10.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення орендної плати, які виходять за межі строку загальної позовної давності, а також спеціальної позовної давності 1 рік до вимог про стягнення штрафу та пені. У своїй заяві, відповідач також просив суд на підставі статті 233 Господарського кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій до 10% від заявленого прокурором.

15.11.2023 від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури до суду надійшло клопотання у якому прокурор зазначив, що Черкаською окружною прокуратурою не пропущено строк позовної давності, який встановлений у статті 257 Цивільного кодексу України, оскільки у зв`язку із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 на території України був введений карантин, під час дії якого згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України, строки, які визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, ці строки були також продовжені і у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Враховуючи викладене, на дату подання позовної заяви про стягнення заборгованості за 2020 рік позовна давність не сплинула.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано заступнику керівника Черкаської окружної прокуратури строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази сплати судового збору до Державного бюджету України у сумі 522,74 грн, докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів на адресу відповідача листом з описом вкладення з поіменним переліком документів, який повинен містити номер поштового відправлення на ім`я відповідача.

11.08.2023 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури направив до суду заяву про усунення недоліків, до якого долучив докази, які зазначені в ухвалі від 31.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.08.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 12 год 30 хв 05.09.2023 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 14.08.2023 про відкриття провадження у справі 14.08.2023 направлена на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), та була вручена представнику відповідача, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Протокольною ухвалою від 05.09.2023 суд відклав підготовче засідання до 14 год 30 хв 26.09.2023.

Протокольною ухвалою від 26.09.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 15 хв 18.10.2023.

Протокольною ухвалою від 18.10.2023 суд оголосив перерву у справі до 11 год 00 хв 15.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.10.2023 Черкаській обласній прокуратурі повернуто з Державного бюджету України судовий збір, який сплачений згідно з платіжною інструкцією №1738 від 08.08.2023 у сумі 522,74 грн.

У судовому засіданні 15.11.2023 прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.2023 зазначив, що земельна ділянка не використовувалась за своїм призначенням, оскільки бралась у користування попереднім власником товариства, визнав позовні вимоги, а також просив суд застосувати статтю 233 Господарського кодексу України та зменшити розмір штрафних санкцій до 10%, оскільки вони є надмірними, порівняно зі збитками позивача.

У судовому засіданні 15.11.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

03.10.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЧИЗНЯНІ АГРАРНІ ТРАДИЦІЇ» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі договір). За умовами цього договору орендодавець на підставі протоколу №58-7 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 03.10.2018 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7125483500:01:002:1057, яка розташована за межами населених пунктів на території Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (пункт 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,0000 га, у тому числі пасовище 20,0000 га (пункт 2 договору).

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (пункт 3 договору).

Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів (пункт 4 договору).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 43392,84 грн (пункт 5 договору).

Договір укладено на строк 7 років (пункт 8 договору).

Орендна плата, яка визначена за результатами земельних торгів, вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 45013,91 грн в рік, що становить 103,74% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Плата за перший рік (12 місяців) користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом №58-7 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 03.10.2018 у розмірі річної орендної плати, що становить 45013,91 грн підлягає сплаті орендарем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди землі на розрахунковий рахунок Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (пункт 9 договору).

Орендна плата за наступні роки вноситься у таки строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати (103,74% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) на розрахунковий рахунок в місцевий бюджет Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (пункт 10 договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області; стягується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (пункт 14 договору).

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що у пунктах 9, 10 та 14 договору було допущено технічну помилко, та помилково зазначено Стецівську сільську раду, замість Медведівської сільської ради.

Дія договору припиняється у разі невиконання орендарем умов пункту 28 договору; закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 33 договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду, на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 34 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації права користування відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 40 договір).

Договір підписаний уповноваженими представниками орендодавця та орендаря та скріплений їх відповідними печатками.

На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, що не заперечується сторонами у справі.

22.10.2018 право оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЧИЗНЯНІ АГРАРНІ ТРАДИЦІЇ», що підтверджене інформаційною довідкою №337258913 від 28.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.35).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-1879/14-19-СГ від 18.06.2019 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало Медведівській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1631,4317 га, які розташовані в адміністративних межах Медведівської, Головківської сільських рад Чигиринського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі (а.с.42).

Відповідно до додатку до акта від 18.06.2019 та наказу №23-1879/14-19-СГ від 18.06.2019, серед земельних ділянок, які були передані Медведівській сільській раді Чигиринського району Черкаської області у комунальну власність, є орендована відповідачем земельна ділянка із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га (а.с.44).

05.12.2019 право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га було зареєстровано за Медведівською сільською радою, що підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Черкаська окружна прокуратура з метою встановлення підстав для захисту інтересів держави у сфері земельних правовідносин на території Медведівської сільської ради звернулась до останньої із запитом №54-166-1360вих-23 від 09.03.2023, у якому просила сільську раду надати інформацію щодо надходження коштів з орендної плати за договором оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га у період з 01.03.2020 по 01.03.2023.

У відповідь на запит №54-166-1360вих-23 від 09.03.2023, Медведівська сільська рада надіслала Черкаській окружній прокуратурі лист №283/02-09 від 16.03.2023, у якому повідомила, що у період з 01.03.2020 до 01.03.2023 кошти з орендної плати за договором оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га до бюджету Медведівської сільської ради не надходили та зазначила, що сільська рада звертатись до суду не буде, а тому просила здійснити прокуратуру заходи щодо захисту інтересів Медведівської сільської ради в суді.

Черкаська окружна прокуратура звернулась до Медведівської сільської ради із запитом №54-166-1970вих-23 від 10.04.2023, у якому просила повідомити про вжиття заходів направлених на стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції».

Листом №396/02-10 від 12.04.2023 Медведівська сільська рада повідомила Черкаській окружній прокуратурі про звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» із претензією №388/02-09 від 11.04.2023 щодо погашення заборгованості за договором оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га.

Листом №54-166-3427вих23 від 26.06.2023 Черкаська окружна прокуратура повідомила Медведівську сільську раду по намір звернутися до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Медведівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЧИЗНЯНІ АГРАРНІ ТРАДИЦІЇ» про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 306 170,97 грн.

За розрахунком Черкаської окружної прокуратури, заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 7125483500:01:002:1057 площею 20,0000 га за період з 01.06.2020 до 31.05.2023 становить 138 792,92 грн, на які прокурором було нараховано 45013,91 грн штрафу, 70221,72 грн пені, 6231,96 грн 3% річних, 45910,45 грн інфляційних, які прокурор просить примусово стягнути з відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача, як орендаря, заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі, у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору у частині несплати орендних платежів та повернення земельної ділянки власнику.

Між сторонами виникли договірні правовідносини з оренди земельної ділянки комунальної власності на підставі укладеного договору оренди землі, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України і Закону України «Про оренду землі».

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 13 Закону «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, згідно з яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Судом встановлено, що відповідач у порядку та на підставах договору отримав у строкове платне користування земельну ділянку, яка на момент розгляду справи судом належить до комунальної власності. Правовідносини з користування цієї земельною ділянкою орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди, у якому між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов`язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати.

За умовами договору орендна плата, яка визначена за результатами земельних торгів, вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 45013,91 грн в рік, що становить 103,74% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Плата за користування земельною ділянкою вноситься щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок в місцевий бюджет сільської ради Чигиринського району Черкаської області (пункт 10 договору).

Судом встановлено, що у порушення цих зобов`язань орендарем не виконувалися обов`язки з оплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою у визначеному договором розмірі та у визначений строк, за період з квітня 2020 року до квітня 2023 року розмір заборгованості становить 138 792,92 грн.

З огляду на зобов`язання відповідача вносити плату за користування орендованою земельною ділянкою та встановлення судом порушення відповідачем цього зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про стягнення з відповідача боргу за користування орендованою земельною ділянкою є обґрунтованою. Розмір заборгованості відповідач визнав у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині у сумі 138 792,92 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Штрафними санкціями у відповідності з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень пункту 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету та пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі вказаних вимог прокурором нараховано відповідачу 70221,72 грн пені за період прострочення з 01.06.2020 до 21.06.2023 (з урахуванням строку сплати періодичних платежів), які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора програми Ліга-Закон, та встановлено, що розрахунки зроблені прокурором арифметично невірно.

Як свідчить розрахунок пені, який наданий прокурором до справи, він розрахований з урахуванням розміру, який визначений умовами договору, тобто 0,3% за кожен день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто, положення цього закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Також у розрахунку прокурора за вересень 2022 року не вірно визначений період нарахування пені.

Отже, за розрахунком суду розмір пені за вказаний прокурором період, з урахуванням строку, коли у позивача виникло право на нарахування пені за щомісячними платежами, становить 17189,44 грн, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині саме у такому розмірі.

Прокурором також заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 45013,91 грн за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, у розмірі 100% річної орендної плати.

У судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на значний розмір нарахованих прокурором штрафних санкцій та відсутність доведених збитків за невиконання ним своїх зобов`язань, просив суд застосувати статтю 233 Господарського кодексу України та зменшити розмір штрафних санкцій до 10%.

У статті 233 Господарського кодексу України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Правила частини третьої статті 551 Цивільного Кодексу України та статті 233 Господарського Кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника та не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, які передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належного до сплати штрафу, суд вважає, що при застосуванні цих положень буде дотриманий баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи (відсутність доведених збитків позивача, оскільки суд задовольнив вимогу про стягнення заборгованості) та не відбудеться звільнення відповідача від їх сплати без належних правових підстав.

Отже, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, які передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України, такі як справедливість, добросовісність, розумність, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованого прокурором штрафу на 50% до суми 22506,96 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених правових норм прокурор нарахував відповідачу 6231,96 грн три відсотки річних та 45910,45 грн інфляційних витрат за період прострочення з червня 2020 року до червня 2023 року.

Судом перевірений розрахунок прокурора за допомогою калькулятору програми Ліга-Закон та з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що він зроблений арифметично невірно.

За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з червня 2020 року до червня 2023 року становить 6165,89 грн, а розмір інфляційних витрат за цей період становить 37080,39 грн, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині саме у такому розмірі.

Щодо вимог прокурора про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки Медведівській сільській раді, то суд зазначає наступне.

Умовами договору оренди землі визначені підстави припинення договору. Зокрема, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду, на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 6 частини 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» серед іншого передбачено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Положеннями пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19.

Згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, судом встановлено, що відповідачем у порушення умов укладеного договору оренди землі, орендна плата за користування земельною ділянкою з квітня 2020 року не сплачується, тому суд вважає, що має місце істотне порушення договору оренди землі відповідачем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що факт порушення зобов`язання з боку відповідача є доведеним, а тому вважає, що вимога прокурора про розірвання договору оренди землі підлягає задоволенню.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (стаття 34 Закону України «Про оренду землі».

Вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання договору, оскільки відповідно до положень закону, у разі розірвання договору оренди земельної ділянки відповідач зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Отже, враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний повернути позивачеві орендовану земельну ділянку її власнику.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» був доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, який встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVTD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема, Постановами Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 та №239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Отже, на час дії установленого на території України карантину загальний строк позовної давності був продовжений Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, відповідно на дату подання позовної заяви про стягнення заборгованості за 2020 рік позовна давність не сплинула.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб (до 18.08.2023). Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 строк дії воєнного стану продовжено з 18.08.2023 на 90 діб.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у пункті 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293продовжуються на строк його дії.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

При цьому застосування наведених положень щодо продовження строку загальної позовної давності не ставиться у залежність щодо наявності чи відсутності можливості позивача звернутися з цим позовом під час виникнення обставин (карантин, воєнний стан), що спричинили внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у межах трьохрічного строку, тому суд не розглядає заперечення відповідача у цій частині.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що прокурор на момент звернення з позовними вимогами до відповідача не пропустив строк, який встановлений у статті 257 Цивільного кодексу України, тому заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Медведівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволені частково, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню Черкаській обласній прокуратурі за рахунок відповідача у сумі 9031,64 грн. При цьому суд враховував те, що судом при визначені розміру судових витрат не враховано сума на яку було зменшено розмір штрафу.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» (вул.50 років Визволення, 42, м.Кам`янка, Черкаський район, Черкаська область, 20210, ідентифікаційний код 42446736) на користь сільського бюджету с. Медведівка (р/р UA718999980334149812000023703, отримувач ГУК у Черкаській області/тг с.Медведівка/18010600, ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Банк Казначейство України) 138 792,92 грн заборгованості з орендної плати, 17189,44 грн пені, 37080,39 грн інфляційних витрат, 6165,89 грн 3% річних, 22506,96 грн штрафу.

3.Розірвати договір оренди землі від 03.10.2018 на земельну ділянку площею 20 га, кадастровий №7125483500:01:002:1057, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.01.2018 за №33369798.

4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» повернути на користь Медведівської сільської ради земельну ділянку площею 20000 га з кадастровим №7125483500:01:002:1057.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизняні аграрні традиції» (вул.50 років Визволення, 42, м.Кам`янка, Черкаський район, Черкаська область, 20210, ідентифікаційний код 42446736) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, 286, місто Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 02911119) 9031,64 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 29.11.2023.

Суддя О.І.Кучеренко