Рішення

від 30.11.2023 по справі 639/5650/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/5650/23

Провадження №2/639/2182/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Кравченко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник АТ «АБ «Радабанк» з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №24822/ФКР510/26 від 11.01.2022 року у розмірі 8424,28 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.01.2022 року між АТ «АБ «Радабанк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування Банком пропозиції Клієнта, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту №24822/ФКР510/26. Так, Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 5 000,00 грн. на споживчі цілі. Разом з тим, в порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку із чим станом на 14.09.2023 року має заборгованість на загальну суму 8424,28 грн., яка складається із: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту у розмірі 5000,00 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 3424,28 грн. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова 03.10.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

В судове засідання 30.11.2023 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача АТ «АБ «Радабанк» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.11.2023 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.01.2022 року між АТ «АБ «Радабанк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування Банком пропозиції Клієнта, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту (а.с. 9-20,28,29).

Відповідно до п.3.2. Договору, підписанням Заяви-згоди, Клієнт беззастережно та безумовно приєднується до умов цього Договору або його частини, яка регулює порядок надання замовленої Послуги та підтверджує своє ознайомлення з рекомендаціями/заходами щодо кібербезпеки що розміщені на сайті Банку та у розділах цього Договору.

Договір вважається укладеним після отримання Банком від Клієнта письмової заповненої та підписаної Заяви-згоди/Заяви на приєднання (в електронній або паперовій формі), оплати послуг Банку згідно діючих тарифів, якщо така оплата встановлена Банком, та підписання заяви працівником банку, уповноваженим на це відповідно до посадових повноважень та довіреностей, і скріпленою печаткою Банку (п.3.3. Договору).

Таким чином відповідач ОСОБА_1 11.01.2022 року підписав паспорт споживчого кредиту овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів банку та власників пенсійних карток АТ «АБ «Радабанк», ознайомився з інформацією про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (а.с. 9-20).

Відповідно до умов договору, відповідачу було надано кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 5 000,00 грн. на споживчі цілі.

З долученого до справи розрахунку заборгованості по ліміту овердрафту №24822/ФКР510/26 від 11.01.2022 року, вбачається, що кошти на виконання договору відповідач не сплачує, в результаті чого станом на 14.09.2023 року йому нарахована заборгованість на загальну суму 8424,28 грн., яка складається із: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту у розмірі 5000,00 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 3424,28 грн. (а.с. 22-27).

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби зв`язку, наприклад електронний.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір овердрафту є письмовим правочином, який відповідає формі, передбаченій ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами та скріплений печаткою, що підтверджується досягнення всіх істотних умов договору.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також, наряду із вищезазначеним свідченням, визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістомст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2ст. 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

В даному випадку відповідач ОСОБА_1 уклав з АТ «АБ «Радабанк» договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту №24822/ФКР510/26 в письмовій формі, однак не виконав умови договору, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, а також не надав відзиву на позов з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження, відтак, суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, які ґрунтуються на вимогах закону та положеннях дослідженого договору, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту №24822/ФКР510/26 від 11.01.2022 року, станом на 14.09.2023 року у розмірі 8424,28 грн., яка складається із: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту у розмірі 5000,00 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 3424,28 грн.

Окрім того, у зв`язку із задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.258, 526,549,610-612,625, 1050,1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту №24822/ФКР510/26 від 11.01.2022 року у загальній сумі 8424 (вісім тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 28 копійок, яка складається із: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту у розмірі 5000,00 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 3424,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Радабанк», адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 30.11.2023 року.

Суддя Н.В. Баркова