Постанова

від 29.11.2023 по справі 183/8081/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8190/23 Справа № 183/8081/21 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Халаджи О.В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в у. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди земельної ділянки (суддя першої інстанції Майна Г.Є., повний текст рішення складено 29 березня 2023 року),

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,510 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0021), з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді про заміну сторони в зобов`язанні від 19 вересня 2017 року, додатковій угоді від 19вересня 2017 року та у Додатковій угоді № б/н від 17 квітня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі, укладений між спадкодавцем ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки новому Орендареві Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" і вирішити питання стосовно судових витрат.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 3,510 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0021), з урахуванням змін та доповнень викладених у додатковій угоді без номеру про заміну сторони в зобов`язанні від 19 вересня 2017 року, додатковій угоді без номеру від 19 вересня 2017 року та додатковій угоді № б/н від 17 квітня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі, укладений між ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" (код ЄДРПОУ 30195842), яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" (код ЄДРПОУ 41102163).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма "Олімпекс-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське", з кожного окремо на користь на користь ОСОБА_1 відшкодування справленого судового збору у розмірі по 454,00 гривень.

Із вказаним рішенням суду не погодилось ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» та подало апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Мотивує скаргу, тим, що безкоштовні послуги поставки соломи, оранки та культивації з 2018 року, Товариством надаються виключено на підставі поданої письмової заяви орендодавця. Позивачем не звертався до ТОВ «АП «Придніпровське» з письмовими заявами про наданння йому безкоштовних послуг.

Наголошує на тому, що відлік позовної давності почався з 31.12.2018 року, а не з грудня 2019 року.

ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» просило рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник ТОВ «АП «Придніпровське» - Руднева І.П. у судовому засіданні наполягала на задоволенні апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2017 року, виданого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л. П., зареєстровано в реєстрі за №963, є власником земельної ділянки загальною площею 3,510 га, кадастровий номер 1223281000:02:018:0021, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Зазначену земельну ділянку позивач успадкувала після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, позивач ОСОБА_1 має в своєму особистому господарстві 0,2500 га орної землі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Губиниської селищної ради № 297 від 13 червня 2022 року, наданою суду у засвідченій позивачем копії.

За життя ОСОБА_3 передала ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" в строкове, платне користування на правах оренди вищезазначену земельну ділянку площею 3,510 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0021), що було оформлено укладанням відповідного договору оренди земельної ділянки без номеру та дати, який посвідчений Василівською сільською радою 07 листопада 2006 року та зареєстрований 14 листопада 2006року в Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за реєстровим № 04:06:126:01927.

Позивач, успадкувавши після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 3,510 га, автоматично набуває прав та обов`язків попереднього власника земельної ділянки, який за життя уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро", тобто стає новим орендодавцем.

19 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" було укладено додаткову угоду № б/н до договору оренди про заміну сторони в зобов`язанні, за умовами якого ОСОБА_1 виступила в якості орендодавця земельної ділянки та того ж дня, а саме 19 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" було укладено додаткову угоду № б/н до договору орендибез номеру щодо земельної ділянки площею 3,510 га (кадастровий номер 1223281000:02:018:0021). Дану додаткову угоду було зареєстровано державним реєстратором.За змістом цієї угоди сторонами було вирішено внести зміни до Договору оренди земельної ділянки в цілому, виклавши останній у новій редакції:

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1 договору, ОСОБА_1 надала ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" в строкове, платне користування належну їй земельну ділянку площею 3,300 га, кадастровий номер 1223281000:02:018:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради терміном до 31грудня 2028року.

Відповідно до п. 4.1. договору ТОВ "Агро-Віта 2000" зобов`язався сплачувати позивачеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн.

Пунктами 4.2, 4.3 Договору установлено, що орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також утримує із орендної плати, визначеної п. 4.1 Договору, податки (збори), передбачені чинним законодавством.

Строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року (п. 4.6. Договору).

Пунктом 2.5 Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка на день підписання Договору становила 108 214,80 грн.

17 квітня 2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та ТОВ "АП "Придніпровське"було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до договору оренди землі.

Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року зі згоди позивача, яка виражається шляхом підписання даної Угоди), ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" передає, а ТОВ "АП "Придніпровське" приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Також за умовами цієї угоди було вирішено змінити абз. 1 п. 2.2 Договору оренди землі виклавши його в новій редакції: «п. 2.2 За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 % (сім цілих п`ять десятих) відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 8 116,11 грн. (вісім тисяч сто шістнадцять грн. 11 копійок), а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем", та внесені зміни в абз. 1 п. 2.3 Договору, виклавши його у новій редакції: "Договір діє до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем".

Крім того,п.6,7угоди установлено,що вонає невід`ємноюскладовою частиноюДоговору орендиземлі тадоговір аподальшому дієз урахуваннязмін тадоповнень,внесених цієюугодою,інші умовидоговору,які незмінені цієюугодою продовжуютьдіяти тає обов`язковимидо виконаннясторонами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, про несплату відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі безкоштовної поставки соломи до садиби позивача, проведення оранки і культивації присадибної земельної ділянки за 2018-2020 роки, та із несплатою орендної плати в грошовій формі за 2018 рік.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 5 ст.6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Положеннями ст.31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст.651 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України встановлює різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Колегія суддів зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

В матеріалах справи містяться відомості про виплату орендної плати за 2019, 2020, 2021 роки, а також до апеляційної скарги відповідачем було надано платіжні квитанції і відомості про отримання позивачкою орендної плати за 2018 рік, проте позивачка будь-яких заперечень стосовно долучених відповідачем квитанцій за 2018 рік не надіслала, а тому апеляційний суд вважає. що факт оплати за 2018 рік підтверджений відповідачем.

Відповідно до додаткової угоди від 17.04.2018 року до договору оренди землі, розділу «Орендна плата» внесено зміни до абз.1 п.2.2 та абз.1 п.2.3 договору оренди землі та викладено у наступній редакції «За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від нормативно-грошової оцінки землі, що складає 8 116,11 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря на підставі поданої письмової заяви орендодавцем.

Отже, договором передбачено послуги саме завезення соломи та здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах орендаря. При цьому, надання зазначених послуг здійснюється лише на підставі поданої письмової заяви орендодавця,.

Тобто, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою орендодавця, а тому висновок суду першої інстнації, що додатковою угодою не передачено подання заяви для завезення соломи є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи то спростовується наявними доказами.

В матеріалах справи відсутні докази відмови (або не реагування) відповідачів у виконані умов договору оренди щодо безкоштовного завезення соломи до садиби позивача, безкоштовної оранки та/або культивації присадибної земельної ділянки орендодавця. При цьому, належних доказів звернення позивача до відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» із заявою на завезення соломи, обробітку присадибної ділянки суду не надано.

Позивачкою ні до суду першої ні до апеляційної інстнації не було надано доказів звернення із відповідними заявами до відповідача про виплату їй орендної плати у грошовій формі та у натуральній.

Враховуючи вищевикладене, встановивши, що додаткова угода містить вимогу щодо звернення орендодавця до орендаря із письмовою заявою щодо завезення соломи, обробітку присадибної ділянки, однак належними та допустимими доказами факт звернення ОСОБА_1 до відповідача із вказаними заявами у період 2017-2020 роки не підтверджено та встановивши той факт, що у відповідача перед позивачкою відсутня заборгованість по сплаті орнежної ділянки за 2017-2020 роки, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність тверджень позивача щодо невиконання відповідачем умов договору оренди в частині надання вказаних послуг.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено та оцінено докази.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням новогорішення про відмову у задоволенні позову.

Вимога відповідача в апеляційній скарзі про скасування реєстьрації речового права на земельну ділянку не може бути задоволено, оскільки не є предметом розгляду даної справи

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, в задоволенні позовних вимог відмовлено, на користь ТОВ «АП «Придніпровське» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1362

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О. В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повний текст судового рішення складено 30 листопада 2023 року.

Головуючий - суддя О. В. Халаджи