Рішення

від 22.11.2023 по справі 447/3173/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/652/23 Справа №447/3173/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

22.11.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Бачуна О.І. секретар судового засідання Данилів О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Львів) про зняття арешту із нерухомого майна,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Миколаївського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про зняття арешту з нерухомого майна. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 є батьком двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі судового наказу він сплачує аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття. 08.11.2021 постановою державного виконавця серії ВП № 67414605 було відкрито виконавче провадження на виконання вказаного судового наказу. Позивач вказує, що переніс інсульт, у нього різко погіршився стан здоров`я, він став інвалідом 3-ї групи, за станом здоров`я не міг працевлаштуватися, тому платив аліменти в розмірі п`ятдесяти відсотків від розміру своєї пенсії. Позивачем була допущена заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 28 735,36 гривень. 10 травня 2023 року державним виконавцем Колодій Іриною Сергіївною було винесено постанову про арешт майна боржника, і як вказано в даній постанові, було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику. Про те, що державним виконавцем була видана дана постанова, позивач довідався випадково, коли в 2023 році звернувся до приватного нотаріуса з проханням виділити йому частку в належній на праві спільної сумісної власності квартирі по АДРЕСА_1 . В липні 2023року, і в серпні 2023 року позивач звертався із письмовою заявою до відповідача, в якій просив надіслати копію постанови про накладення арешту на нерухоме майно та надав також копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності, як підставу того, що виконання рішення щодо сплати аліментів забезпечено в інший спосіб, а саме звернення стягнення на пенсію, та просив зняти арешт з належного йому нерухомого майна. Відповідачем було відмовлено у знятті арешту з майна. Відповіддю від 15 вересня 2023 року № 25.16-28/26647 від начальника відділу державної виконавчої служби позивачу було надіслано копію постанови про накладення арешту на його майно. Позивачем повністю погашено заборгованість по сплаті аліментів, яка на липень 2023 року становила 33320,60 гривень. Також позивач своєчасно сплачує аліменти на дітей за серпень та вересень 2023 року і жодної заборгованості на даний час не має, а тому просить задоволити позовні вимоги та зняти арешт з належного йому нерухомого майна.

Ухвалою суду від 04.10.2023 р. у справі відкрито провадження, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, обґрунтування виклав у письмовому відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного:

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що на підставі судового наказу №447/3428/21 виданого Миколаївським районним судом Львівської області 02.11.2021 з ОСОБА_3 стягуються аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Постановою державного виконавця Колодій І.С. серії ВП №67414605 від 08.11.2021року відкрито виконавче провадження з приводу виконання судового наказу №447/3428/21 від 02.11.2021. Вказану постанову супровідним листом від 08.11.2021року №19-21-28/17868 направлено ОСОБА_5 для відома та виконання.

Постановою державного виконавця Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Колодій І.С. серії ВП №67414605 від 10.05.2023року накладено арешт та все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказану постанову супровідним листом від 10.05.2023року №25.16-28/10328 направлено ОСОБА_5 для відома та виконання.

Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23004834 від 12.06.2009року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Частка ОСОБА_5 у вказаній квартирі не виділена. Вказаний факт підтверджується також свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 22.01.2009року.

Відповідно до договору дарування квартири від 04.07.2013року, ОСОБА_13 , який діє в інтересах ОСОБА_14 подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАЕ №059081, ОСОБА_3 являється власником квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства в с.Кропильники, Мостиського району Львівської області кадастровий номер 4622482800:25:004:0007.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 348283053 від 27.09.2023, було накладено 10.05.2023 арешт на все нерухоме майно ОСОБА_5 , на підставі постанови про арешт майна ВП 267414605 виданої Миколаївським відділом державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області.

Як вбачається з письмової відповіді на заяву позивача від 07.07.2023 наданої начальником відділу Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області М.Гармадій від 13.07.2023 за № 25.16-28/20457, боржником ОСОБА_3 не надано підтвердження можливості виконання рішення в інший спосіб , ніж звернення стягнення на майно боржника, а тому відсутні підстави передбачені ст.59 ЗУ « Про виконавче провадження» для зняття арешту з усього його майна або частини.

Як встановлено в судовому засіданні, проти чого не заперечили сторони, станом на 01.07.2023року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання дітей становила 30487,49грн., однак станом на 01.09.2023 така відсутня.

Виходячи з викладеного вище, за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, зокрема квартири АДРЕСА_2 порушується право власності інших шести співвласників вказаної квартири, внаслідок чого вони позбавлені змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися нерухомим майном, підстав для продовження обтяження на вказане майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту, шляхом зняття арешту з квартиру АДРЕСА_2 .

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині скасування арешту накладеного на квартиру АДРЕСА_3 то такі задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Як зазначено у ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Таким чином, позивач має право на звернення до суду з позовом для відновлення свого порушеного права, оскільки безпідставне обтяження його майна створює перешкоди в користуванні та розпорядженні таким.

Однак ч.4 п.7 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що перебування під арештом належної позивачу квартири АДРЕСА_3 , за наявності на виконанні у виконавчій службі виконавчого документу про стягнення аліментів, виконавче провадження по якому не закінчене, не порушує право позивача на користування спірним майном, а є способом забезпечення сплати ОСОБА_3 аліментів та недопущення утворення заборгованості, оскільки до момент накладення арешту на вказану квартиру ОСОБА_3 покладений на нього обв`язок із сплати аліментів належним чином не виконував.

Із представленої позивачем довідки про доходи №0338 7631 4600 3314, загальна сума пенсії ОСОБА_3 , за період з 01.01.2023року по 30.09.2023року складає 24320,00 грн., тобто його місячний дохід становить 2760грн., що є нижчим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім цього, у позовній заяві ОСОБА_3 вказав, що його розмір пенсії є недостатнім для сплати аліментів.

Інших доказів про джерела доходу, які б дозволяли ОСОБА_3 сплачувати аліментні платежі в повному обсязі суду не представлено.

Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_3 про залишення арешту накладеного на належну йому земельну ділянку для забезпечення сплати аліментів, з метою належного виконання зобов`язання, оскільки стороною позивача в процесі розгляду справи не представлено доказів щодо вартості земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Кропильники, Мостиського району Львівської області кадастровий номер 4622482800:25:004:0007, що належить ОСОБА_3 , її вартість може бути недостатньою для забезпечення належного виконання судового наказу, оскільки сплата аліментів повинна проводитися до досягнення повноліття дітьми.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та скасування обтяжень у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Зняти арешт накладений постановою державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колодій І.С. від 10.05.2023 року на квартиру АДРЕСА_2 .

В решті позову відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 30.11.2023

Суддя Бачун О. І.