Ухвала

від 30.11.2023 по справі 490/5919/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 6/490/523/2023 Справа № 490/5919/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Довгалюк К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвокатки Кучерявої Тетяни Юріївни про встановлення порядку виконання рішення суду від 13.02.2020 року у справі №490/5919/19 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської Ради, треті особи - Головне управління Держпродспоживслужби Миколаївської області, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2023 року адвокатка Кучерява Тетяна Юріївна, яка діє від імені та в інтересах стягувача - ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, в якій просила встановити порядок виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.02.2020 року в цивільній справі № 490/5919/19 , а саме "стягнути з миколаївської міської ради на користь позивачки компенсацію моральної шкоди в розмірі 60 000 грн шляхом безспірного списання коштів місцевого бюджету Миколаївської міської територіальної громади.

Вобгрунтування заяви посилається на те, що 15.12.2022 року Центральним районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист у вказаній справі .У встанволений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем надіслано заяву про виконання до ГУ ДКСУ в Миколаївській області , проте заяву повернуто без виконання на тій підставі, що боржник Миколаївська міська рада не обслуговується та не має відкритих рахунках у органах Казначейства Миколаївської області .

Посилаючись на положення Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників № 845 від 03.08.2011 року просила про задоволення заяви.

Ухвалою суду від 21.11.2023 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 - адвокатки Кучерявої Тетяни Юріївни про встановлення порядку виконання рішення суду від 13.02.2020 року у справі №490/5919/19 та призначно розгляд заяви на 30.11.2023.

У судове засідання адвокатка Кучерява Т.Ю. надла до суду заяву, в якій підтримала заявлені вимоги та просила суд розглянути справу за її відсутності.

Представник Миколаївської ї міської ради у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши заяву та матеріали справи, оцінивши доводи, викладені в заяві про встановлення порядку виконання рішення, суд приходить до наступного.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської Ради про відшкодування моральної шкоди частково.

Стягнуто з Миколаївської міської Ради ( місце знаходження 54027 м.Миколаїв, вул.Адміральська,20, код ЄДРПОУ26565573) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), компенсацію моральної шкоди в розмірі 60 000 ( шістдесят тисяч) гривень.

Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 600 грн. . Рішення суду набрало законної сили.

Згідно ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб та порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 25.11.2015 року (справа № 6-1829цс15) та від 16.12.2015 року (справа № 6-2427цс15).

Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25.09.2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв`язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.

Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).

Отже, зі змісту зазначених правових приписів випливає те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Згідно листа від 01.11.2023 року ГУ ДКС України в Миколаївській області - порвернуто представнику стягувача ОСОБА_1 оригінал виконавчого листа від 15.12.2022 року № 490/5919/19, виданого Центральним районним судом м.Миколаєва без виконання. Ззаначено, що боржник миколаївська міська рада (код ЄДРПОУ 26565573) не обслуговується та не має відкритих рахунків у органах Казначейства. Відкриті рахунки виконавчого комітету ММР (код ЄДРПОУ 04056612).

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників № 845 від 03.08.2011 року боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п.16 цього Порядку, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;1-1) для компенсації судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках;2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

За пунктом 19,безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

За пунктом 24, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

За пунктами 41-42, орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної: фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування; органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, що наявність самого лише рішення суду недостатньо для досягнення мети, задля якої особи звертаються до системи правосуддя захисту порушених прав і свобод. Тому виконання рішення суду стає чи не головним і найвагомішим показником реального та належного захисту порушених прав, свобод та інтересів особи і невід`ємною складовою права на справедливий суд.

Суд вважає, що фактично виконати ухвалене рішення суду у найбільш ефективний та забезпечувалтьний спосіб можливо шляхом стягенення з Миколаївської міської ради коштів шляхом безспірного списання коштів місцевого бюджету.

Задоволення заяви про встановлення порядку виконання рішення не буде задоволенням нової позовної вимоги, а лише дозволить компетентним органам виконати рішення суду, яке є обов`язковим для виконання.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що оскільки є обставини, що роблять неможливим виконання рішення суду та оскільки відповідне рішення є підставою для встановленні способу виконання рішення суду у заявлений стягувачем спосіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 271, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвокатки Кучерявої Тетяни Юріївни про встановлення порядку виконання рішення суду від 13.02.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської Ради, треті особи - Головне управління Держпродспоживслужби Миколаївської області, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Встановити порядок виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.02.2020 року року по справі 490/5919/19 - шляхом стягнення з Миколаївської міської Ради ( місце знаходження 54027 м.Миколаїв, вул.Адміральська,20, код ЄДРПОУ26565573) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), компенсацію моральної шкоди в розмірі 60 000 ( шістдесят тисяч) гривень шляхом безспіоного списання коштів місцевого бюджету Миколаївської територіальної громади.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного тексту суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя О.А. Гуденко