Ухвала

від 16.11.2023 по справі 554/10870/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 16.11.2023Справа № 554/10870/23 Провадження № 2/554/8691/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Бугрій В.М., розглянувши позовну заяву адвоката Дверницького Віктора Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до мого провадження надійшла позовна заява адвоката Дверницького Віктора Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій позивач просить встановити фактсумісного проживанняоднією сім?єюяк жінкита чоловікабез реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП - НОМЕР_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП - НОМЕР_2 в періодчасу з27серпня 2011року до18жовтня 2013 року; визнати за ОСОБА_1 право власностіна 1/2частину домоволодіння,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП - НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5310137000:17:001:0161, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначену позовну заяву треба залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку.Зазначені вимоги є вимогами майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розмір судового збору при зверненні до суду з вимогами майнового характеру повинен вираховуватись від ціни позову, а саме від реальної вартості майна, що є предметом позову, на момент звернення до суду.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 року, розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн.); розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 року становить 1 073,60 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Відповідно допункту 12Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахза позовамипро захистправа приватноївласності» №20від 22.12.1995року (знаступними змінамиі доповненнями)вартість спірногомайна усправах запозовами прозахист праваприватної власностіна майно,визначається запогодженням сторін,а прийого відсутностіза дійсноювартістю майнана часрозгляду спору.Під дійсноювартістю майнарозуміється грошовасума,за якоюмайно можебути проданев даномунаселеному пунктіабо місцевості.За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю рухомого та нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначним поняттю ринкової вартості.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Ціна позову про визнання права власності повинна бути визначена на підставі звіту про ринкову вартість, наданого відповідною оціночною установою, яка має відповідні дозвільні документи на проведення оціночної вартості майна.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано жодного звіту про оцінку майна, представник позивача вважає, що встановлення вартості майна, що підлягає поділу доречно в рамках судового процесу, проте це не відповідає вимогам Закону, оскільки саме від оцінки вартості майна, яка буде зазначена у звіті залежить розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу при зверненні з вказаним позовом до суду.

З огляду на вказане, позивач повинна надати суду звіт про ринкову вартість майна, наданого відповідною оціночною установою, яка має відповідні дозвільні документи на проведення оціночної вартості майна.

Суд звертає увагу на те, що в пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява не містить доказів зазначеної ціни позову, а також відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову.

Суд наголошує на те, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинен зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірного нерухомого майна, право власності на яку за ним просить визнати позивач (домоволодіння, земельна ділянка). Вартість цього майна повинна документально підтверджуватись (технічним паспортом із зазначенням інвентаризаційної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду або висновком експерта про вартість цього майна).

Позовна заява не відповідає повністю зазначеним вимогам закону, оскільки при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір лише в розмірі 1 073,60 гривень, що суперечить положенням Закону України «Про судовий збір» в частині визначення розміру ставки судового збору.

В матеріалах позовної заяви відсутні відомості про дійсну вартість нерухомого майна, стосовно якого виник спір, що позбавляє суд можливості встановити дійсну ціну позову та перевірити правильність сплати судового збору.

З урахуванням викладеного позивачу слід виправити недоліки поданої позовної заяви шляхом зазначення обґрунтованої ціни позову та надання належних доказів, що підтверджують вартість спірного майна на даний час, відповідно ціну позову та, при необхідності, доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючисьст. 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Дверницького Віктора Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що його повідомити.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.М. Бугрій