Рішення

від 30.11.2023 по справі 545/2908/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2908/23

Провадження № 2/545/1822/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого суддіПотетій А.Г.

з участю секретаряДелія Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломацької сільської ради Полтавського району, третя особа Полтавська районна державна нотаріальна контора, про визнання право власності на майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач звергнувся до суду з позовом до Коломацької сільської ради Полтавського району, третя особа Полтавська районна державна нотаріальна контора, про визнання право власності на майно. Посилався на те, що в позасудовому порядку вирішити даний спір не можливо, в зв`язку з чим позивач змушений звертатися до суду з даним позовом.

У судове засіданняпредставник позивача адвокат Савчук О.В. не з`явився, попередньо надавши заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідач проти задоволення позову не заперечував, прпо що надав відповідну заяву.

Представник третьої особи - Полтавської районної державної нотаріальної контори, до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи по суті покладався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено,що Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 її онук, ОСОБА_1 (позивач), звернувся до Полтавської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Шлюбні зв`язки спадкоємця та спадкодавця було встановлено нотаріусом та підтверджуються свідоцтвом про народження позивача ( НОМЕР_1 ), свідоцтвом про народження його батька (серії НОМЕР_2 ), та витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу спадкодавця копії яких додаються.

За свого життя ОСОБА_2 склала заповіт згідно якого заповіла позивачу своє майно, а саме: 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,11 га та 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 із земельною ділянкою загальною площею 0,64 га.

Вище зазначене нерухоме майно належало спадкодавцю на праві приватної власності. Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 676415 та зареєстрована в ДЗК за кадастровим номером 5324082700:00:025:0019.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06.06.2023 р. позивач оформив у власність спадкове майно за заповітом, зокрема, 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,11 га.

Так як позивач є єдиним спадкоємцем після ОСОБА_2 не тільки за заповітом але і за законом, то у липні 2023 року він звернувся до Полтавської районної державної нотаріальної контори із документами та заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом на іншу 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5324082700:00:025:0019), що належала спадкодавцю. Але після вивчення наданих документів нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.04.2023 р. Підставою для прийняття такого рішення стало фактично зіпсований державний акт на земельну ділянку.

Згідно п. 4.14, п. 4.15, п. 4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 р. № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно проводиться нотаріусом після встановлення кола спадкоємців, подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та наданих документів згідно вимогам чинного законодавства.

Позивач як доказ належності спадкового майна спадкодавцю має державний акт на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,11 га, який з титульної сторони містить скопійоване відображення зворотнього боку, а таке чи інше пошкодження не допустиме у правоустановчому документі.

За змістом ст.1296Цивільного кодексуУкраїни оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В даному випадку за відсутності належним чином оформленого державного акту на земельну ділянку площею 2,11 га нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, як свідчить п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Рішенням Полтавського районного суду № 545/1418/23 було встановлено, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,11 га в цілому належала спадкодавцю за державним актом серії ЯГ № 676415. Крім того судом було визнано право власності в порядку спадкування за заповітом за позивачем на 1/2 частину даної земельної ділянки. Оскільки позивач є внуком спадкодавця, що також має підтвердження в рішенні суду № 545/1418/23, то інша частина спадкового майна (земельної ділянки) також має йому належати за відсутності інших спадкоємців згідно ст. 1266 ЦК України (за правом представлення). Як значиться у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.07.2023 р. інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову до нотаріальної контори не надходило. Отже, позивач є єдиним спадкоємцем за законом.

Згідно п. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Неможливість оформлення свідоцтва про право на спадщину позбавляє спадкоємця за законом можливості вільно розпоряджатися майном.

Відповідно до ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Таким чином, після померлої ОСОБА_2 позивач є спадкоємцем за право представлення після свого батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родинні зв`язки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (її сином) підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 та витягом з ДРАЦС № 00027635973 про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 .

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. № 8 відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Інших спадкоємців, що мають намір оформити спадщину, крім позивача, не має, відсутні також спадкоємці, що могли претендувати на обов`язкову частку у спадщині, тож, відповідачем є територіальна громада в особі Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно зі ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст.1223ЦК Українипередбачено,що правона спадкуваннямають особи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зістаттею 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зі статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідност. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.12,13,81,258-260 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1102 га, кадастровий номер 5324082700:00:025:0019.

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: А. Г. Потетій