Рішення

від 22.11.2023 по справі 754/13506/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5456/23

Справа №754/13506/23

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді: Сенюти В.О.

при секретарі: Грей О.П.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Ворон С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ПрАТ «АК «Київводоканал» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії.

Подану позовну заяву мотивує тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 з 13.04.2023 на підставі договору купівлі-продажу квартири. Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києві у квартирі, що належить позивачу зареєстровані особи - відсутні. В день купівлі квартири, позивач звернувся до відповідача із заявою про опломбування вентилів холодної води у зв`язку із не проживанням у квартирі та розірвання всіх попередніх договорів про споживання послуг за цією адресою. В той же день, позивач звернувся до КК «ЦКС» із правовстановлюючими документами та необхідними актами на укладення договорів з новими особовим рахунками для отримання всього спектру комунальних послуг, але отримав відмову. Позивача листом повідомлено про те, що розгляд питання щодо відкриття нового особового рахунку здійснюються тільки виконавцем послуг - ПрАТ «АК «Київводоканал». Позивач звертає увагу на те, що ним сплачуються комунальні послуги в повному обсязі, проте по особовому рахунку за вказаною квартирою рахується заборгованість, яка набута попередніми власниками квартири. Відповідач у своєму листі від 14.06.2023 на звернення позивача повідомив про те, що публічний індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з попереднім власником квартири не укладався, на квартиру АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по якому нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до 17.05.2023 проводилися як для квартири, яка не обладнана засобами обліку води на 4 особи згідно показників загальнобудинкового приладу обліку води, станом на 01.04.2023 по зазначеній квартирі по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за спожиті послуги в сумі 41759,50 грн. Вказаний розмір заборгованості виник за попереднім власником квартири, інформація про якого у ПрАТ «АК «Київводоканал» відсутня. На підставі викладеного позивач просить зобов`язати відповідача виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за квартирою АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 13.04.2023 в сумі 41759,50 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.10.2023 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача направив на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких просить у задоволенні позову відмовити. Вказує на те, що відповідач не звертався до позивача із вимогами про стягнення боргу попередніх власників, а відтак права позивача відповідачем не порушені. Наявність даних у квитанціях про наявність боргу попередніх власників квартири є лише інформативним та не підлягає виконанню позивачем. Крім того, звертає увагу на те, що особовий рахунок присвоюється майну, а відтак у разі виключення з обліку за особовим рахунком заборгованості попередніх власників квартири з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, Товариство не матиме змогу в подальшому звернутися за захистом своїх порушених прав та з вимогою до попередніх власників квартири щодо стягнення боргу, який утворений до 13.04.2023.

В судовому засіданні позивач подану позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не порушував прав позивача.

Вислухавши вступне слово сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.04.2023 між ТОВ «Сол - Проперті» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Н.В.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 13.04.2023 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з даними реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, за адресою АДРЕСА_1 станом на 14.04.2023 відсутні зареєстровані особи.

13.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» із заявою про опломбування вентилів холодної води у квартирі за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку з тривалою відсутністю (не проживанням) та розірвати всі наявні договори за адресою квартири, власником якої є позивач.

Листом від 19.05.2023 Комунальний концерн «Центр комунального сервіс» повідомило позивача про те, що звернення направлено до виконавця послуг - ПрАТ «Київводоканал».

03.05.2023 розрахунковий департамент ПрАТ «АК «Київводоканал» надало відповідь позивачу, відповідно до якої повідомлено про те, що на момент набуття позивачем права власності на квартиру з 13.04.2023, по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковувалась заборгованість за спожиті послуги в сумі 40237,91 грн., яка підлягала оплаті.

Відповідно до змісту відповіді розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» від 14.06.2023 вказано про те, що станом на 01.04.2023 по квартирі на особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковувалась заборгованість за спожиті послуги в сумі 41759,50 грн., яка відображалась в рахунку - повідомленні на сплату житло - комунальних послуг. Дана заборгованість виникла за попереднім власником квартири, інформація про якого у Товариства відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положенням ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Положенням п. 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Проте новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна.

Отже, діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604 св 20), від 14.09.2022 у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 12.10.2022 у справі № 312/44/20 (провадження № 61-13033 св 20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наданий позивачем договір купівлі - продажу квартири від 13.04.2023, відповідно до якого позивач став власником квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди позивача на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України.

З письмових матеріалів справи вбачається, що позивач не вчиняв правочинів щодо прийняття боргу з оплати послуг з надання централізованого водопостачання та водовідведення попередніх власників вказаної квартири. На нього не може бути покладено обов`язок зі сплати вказаної заборгованості, нарахованої відповідачем попереднім власникам, тобто до набуття позивачем у власність квартири.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положенням ч. 6 ст. 81 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18); від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187 гс 18); від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338 цс 18); від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364 цс 19); від 06.04.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84 гс 20).

Так, Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 176/552/22 (провадження № 61-12657 св 22) виснував про те, що позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити з обліку по особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири за період, є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивача перед відповідачем.

Аналогічний правовий висновок щодо способу судового захисту у подібних справах викладено Верховним Судом у постановах від 01.09.2020 у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604 св 20), від 26.01.2022 у справі № 201/11406/20 (провадження № 61-18079 св 21).

Доводи представника відповідача про те, що ПрАТ «АК «Київводоканал» не порушує права позивача, оскільки відповідач не звертався до позивача із вимогою про стягнення боргу попереднього власника, суд приймає критично.

У відповіді розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» у листі від 14.06.2023 вказано, що станом на 01.06.2023 по квартирі на особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за спожиті послуги в сумі 41904,06 грн., яка підлягає сплаті. Зазначено, що для врегулювання спірних питань в досудовому порядку Товариство готове оформити договір реструктуризації боргу за вказані послуги.

Крім того, відповідач у відзиві та в судому засіданні не визнав і активно заперечував щодо задоволення позову про виключення чужої заборгованості саме з особового рахунку позивача, а згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України (завдання та основні засади цивільного судочинства) захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2022 у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53 цс 21), вирішуючи справу хоча і з іншим предметом позову, аніж у справі, яка переглядається Верховним Судом, проте щодо подібного способу судового захисту, зазначила, що за умови визнання недійсною умови кредитного договору про плату за управління кредитом, є підстави задовольнити вимогу про зобов`язання банку перерахувати кредитну заборгованість позивача. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України), а її задоволення ефективно захистить позивача у спірних правовідносинах (пункт 54). У пункті 58 вказаної постанови зазначено, що задоволення вимоги боржника про зобов`язання кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір), може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підтягаються задоволенню.

За правилами ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплату судового збору згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 141, 265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» виключити з обліку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за квартирою АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 13 квітня 2023 року в сумі 41759,50 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» - код ЄДРПОУ: 03327664, адреса - м. Київ, вул.. Лейпцизька, буд. 1А.

Повний текст рішення суду складено: 30.11.2023.

Суддя: В.О.Сенюта