Постанова

від 21.11.2023 по справі 539/5094/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/5094/21 Номер провадження 22-ц/814/3229/23Головуючий у 1-й інстанції Даценко В.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Козакова Євгена Юрійовича

на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року, ухвалену суддею Даценко В.М.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго» про скасування рішення про накладення оперативно-господарської санкції, оформленого протоколом та визнання неналежним та недопустимим доказом акту перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго» про скасування рішення про накладення оперативно-господарської санкції, оформленого протоколом та визнання неналежним та недопустимим доказом акту перевірки.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року вищевказаний позов залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Козаков Євген Юрійович, просив ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала була винесена на стадії підготовчого провадження, а не на стадії судового розгляду по суті, що виключає можливість застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Окрім того, вказав, що в клопотаннях про відкладення розгляду справи від 04.09.2022, 09.11.2022 представник ОСОБА_2 обґрунтовано виклав підстави неможливості участі в судових процесах, а саме перебування внаслідок військової агресії Російської Федерації за межами України. Письмової згоди на розгляд справи він не надавав.

Зазначив, що в рекомендаціях опублікованих Радою Суддів України від 02.03.2022 вказано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження в якому підготовче засідання не проводиться.

Окрім того, прямої нормативної вказівки щодо продовження процесуальних строків у зв`язку з воєнним станом немає, а Радою Суддів України надано судам лише рекомендації. Проте, сам факт введення воєнного стану на території України не впливає на процес правосуддя та необхідність дотримання судами розумних строків розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 13 грудня 2021 року представником ОСОБА_1 адвокатом Козаковим Є.Ю. подано до суду через систему «Електронний суд» позов до Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго» про скасування рішення про накладення оперативно-господарської санкції, оформленого протоколом та визнання неналежним та недопустимим доказом акту перевірки.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10:00 год. 24.03.2022 (а.с. 21).

Як вбачається з довідки складеної секретарем судового засідання, у зв`язку неявкою учасників процесу судове засідання не проводилося, розгляд справи відкладено на 15:30 год. 14.06.2022.

Згідно протоколу судового засідання від 14.06.2022 розгляд справи було відкладено на 11:00 год. 08.09.2022 у зв`язку з відсутністю інтернету та неможливістю роздрукувати клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (а.с. 40).

Як вбачається з клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Козакова Є.Ю. яке було сформовано 13.06.2022 в системі «Електронний суд», він просив відкласти розгляд справи призначеної на 14.06.2022 у зв`язку з перебуванням внаслідок воєнного стану за межами України. Просив проведення підготовчого провадження продовжити після закінчення воєнного стану в Україні (а.с. 41-43).

04 вересня 2022 року в системі «Електронний суд» представником ОСОБА_1 адвокатом Козаковим Є.Ю. сформовано аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 11:00 год. 08.09.2022 (а.с. 44-45).

Згідно протоколу судового засідання від 08.09.2022 у зв`язку з надходженням вищевказаного клопотання розгляд справи було відкладено на 10:00 год. 09 листопада 2022 року (а.с. 47).

09 листопада 2022 року представником ОСОБА_1 адвокатом Козаковим Є.Ю. через систему «Електронний суд» сформовано аналогічне поданим раніше клопотання про відкладення розгляду справи, яка призначена до розгляду на 09.11.2022 (а.с. 48-49).

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року вищевказаний позов залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, місцевий суд виходив з того, що в судові засідання, призначені на 14.06.2022, 08.09.2022 та 09.11.2022 позивач та його представник не з`явилися.

Зазначено, що запровадження військового стану в Україні саме по собі не можна вважати поважною причиною неявки в судові засідання. В поданих клопотаннях про відкладення розгляду справи представник позивача не вказав, що саме унеможливлює йому або ж безпосередньо позивачу прибути в судове засідання або ж взяти участь в режимі відеоконференції.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно достатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першоюстатті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплює право на справедливий суд. У ч. 1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третястатті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ятастатті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим, у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.

Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Положеннястатті 223 ЦПК Українивказують на необхідність врахування судом поважності/неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

У разі першої неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другоїстатті 223 ЦПК України.

У постановах Верховного Суду: від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21),від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22) зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українипроцесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.

Таким чином, положення частини п`ятої статті223та пункту 3 частини першої статті257 ЦПК Українидисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 755/21179/21, провадження № 61-12710св22.

У справі, яка переглядається, встановлено, що у судові засідання, призначені на 14.06.2022, 08.09.2022 та 09.11.2022 позивач та його представник не з`явилися.

Клопотань про розгляд справи без їх участі чи в режимі відеоконференції до суду не надходило.

Представник позивача подавав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 14.06.2022, 08.09.2022 та 09.11.2022, посилаючись на необхідність відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану введеного на території України.

Доводи апеляційної скарги, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану, колегія суддів відхиліє з наступних підстав.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Верховний Суд на сайті Судової влади України оприлюднив інформацію щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, зокрема, зауважив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого закономстроку.

Даний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року справа № 990/115/22, провадження №11-107заі22.

Між фактом введення воєнного стану на території України та неявкою в судове засідання має бути причинний зв`язок, підтверджений належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Саме позивач є учасником справи (стороною у справі), а не його представник, який є лише учасником судового процесу. Позивач має не лише право брати участь у судовому засіданні особисто або через свого представника, а й зобов`язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, виявляти повагу до суду та інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України), сприяти своєчасному, всебічному повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2 частини другої статті 43 ЦПК України).

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справа № 296/633/22, провадження № 61-10396ск23.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень. Так, у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «KARAKUTSYA v. UKRAINE» (заява № 18986/06)ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням від 28 жовтня 2004 року у справі «NESHEV v. BULGARIA», заява № 40897/98 ЄСПЛ визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обізнаність позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи не спростовується учасниками справи.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що оскаржуванана ухвала в порушення вимог процесуального законодавства була ухвалена на стадії підготовчого провадження не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 січня 2022 року відкрито провадження у праві та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ст. 279 ч. 3 ЦПК України підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав визначених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Колегія суддів зауважує, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина другастатті 257 ЦПК України).

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст.374ч. 1 п. 1, ст. 375, ст.382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Козакова Євгена Юрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Лубенськогоміськрайонного судуПолтавської областівід 09листопада 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: С. А. Гальонкін

Г. Л. Карпушин